Ухвала суду № 73632125, 25.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

провадження № 3Д/813/11/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25 квітня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю без виклику

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС» про забезпечення позову подану до подання позовної заяви.

Встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС» подало 24.04.2018 року згідно з ч.2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до Львівського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ», код ЄДРПОУ 33359491.

Заява мотивована тим, що 16 квітня 2018 р. ТОВ «ФАРМЕКС» стало відомо, що 28 лютого 2018 р. державним реєстратором при Мостиській районній державній адміністрації Львівської області, ОСОБА_1, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі – ЄДР) внесено запис №14111270024000687 щодо прийняття засновниками (учасниками) Приватного підприємства «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 33359491) рішення щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Про внесення відповідного запису свідчать дані Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» від 19.04.2018 р.

Заявник, ТОВ «ФАРМЕКС», вважає згадані дії державного реєстратора неправомірними та такими, що не відповідають вимогам закону, а тому має намір оскаржити їх в адміністративному порядку шляхом подання відповідного позову до суб’єкта владних повноважень (державний реєстратор при Мостиській районній державній адміністрації Львівської області, ОСОБА_1Р.) з вимогою щодо скасування відповідного запису щодо прийняття засновниками (учасниками) ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» рішення щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації. При цьому ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» набуде процесуального статусу третьої особи на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору.

Заявник зазначає, що між ТОВ «ФАРМЕКС» (код ЄДРПОУ 34943640) та ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 33359491) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12 січня 2016 р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 63, згідно з яким ТзОВ «ФАРМЕКС» /продавець/ відчужило (продало) на користь ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» /покупець/ ряд об’єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка Т., 321.

Продаж об’єктів нерухомого майна з урахуванням змін до згаданого вище договору від 05 лютого 2016 р. вчинено за еквівалент 2426805,00 дол.США (два мільйони чотириста двадцять шість тисяч вісімсот п’ять доларів США 00 центів). При цьому, пунктом 2 згаданого вище Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12 січня 2016 р. було передбачено, що оплата здійснюватиметься покупцем щомісячно, починаючи з січня 2016 року, шляхом безготівкового переказу коштів в національній валюті України (гривня). Повний розрахунок має відбутись не пізніше 31 (тридцять перше) грудня 2018 (дві тисячі вісімнадцятого) року.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за згаданим вище договором купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ «ФАРМЕКС» (код ЄДРПОУ 34943640) та ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 33359491) укладено Договір іпотеки від 12 січня 2016 р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 65, згідно з яким ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» передав в іпотеку ТОВ «ФАРМЕКС» придбане нерухоме майно.

19 квітня 2018 р. ТОВ «ФАРМЕКС» як кредитор з використанням засобів поштового зв’язку надіслав на адресу місця знаходження ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» (82512, Львівська область, Турківський район, село Розлуч) цінний лист з описом вкладення (ідентифікатор поштового відправлення №7900053686695), в якому містилась заява ТОВ «ФАРМЕКС» щодо наявності невиконаних грошових зобов’язань з боку ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ».

Заявник вказує, що при внесенні до реєстру запису №14111270024000687 згаданим вище державним реєстратором ОСОБА_1 визначено саме 28 лютого 2018 року як строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами свої вимог. Однак відповідно до частини 5 статті 105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Таким чином, строк заявлення кредиторами своїх вимог до ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» не може бути менший ніж 28 квітня 2018 року.

Заявник зазначає, що після спливу двох місячного строку з дня (28 лютого 2018 р.) оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, тобто вже починаючи з 28 квітня 2018 року Комісія з припинення діяльності ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» може подати документи для проведення державної реєстрації припинення такої юридичної особи, не розглянувши при цьому вимог кредиторів.

Також заявник вказує, що оскільки згідно з ч.2. статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах відповідної області, то комісія з припинення діяльності ПП «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ» може подати документи для проведення державної реєстрації припинення такої юридичної особи до будь-якого державного реєстратора в територіальних межах Львівської області, не обмежуючись при цьому державним реєстратором при Мостиській районній державній адміністрації Львівської області, ні державним реєстратором при Турківській районній державній адміністрації Львівської області за місцем знаходження самої юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.153 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими чим Кодексом.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно ч.4 ст.150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд відповідно до ч.1 ст.150 КАС України за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Поданими заявником доказами підтверджуються доводи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, а так само ускладнити і ефективний захист і унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд згідно ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ч.6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення

З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом на підставі поданих заявником доказів фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача позов має бути забезпечено забороною вчиняти реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ», код ЄДРПОУ 33359491.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд, -

постановив :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС» про забезпечення позову - задовольнити.

2. Заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства «ФІРМА «ГАЛИЧ-КАБЕЛЬ», код ЄДРПОУ 33359491.

Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч.2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом відповідно до п.1 ч.8 ст. 8 ст. 157 КАС України у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 КАС України.

Суддя Коморний О.І.