Ухвала суду № 73632055, 25.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 квітня 2018 року м. Київ №810/1955/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просить стягнути пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 21.03.2018 по 20.04.2018, у розмірі 159275,92 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З’ясовуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 2 частини п’ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частиною шостою статті 160 КАС, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (ч.6 ст.160 КАС).

Однак, представник позивача у позовній заяві не зазначив офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, представника позивача та відповідачів, а також, свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 160 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду позовної заяви, оформленої згідно з статтею 160 КАС, зокрема із зазначенням у ній офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, представника позивача та відповідачів, а також, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача.

Крім того, положеннями частини четвертої статті 161 КАС встановлено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 94 КАС, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС).

Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС, позивач до позовної заяви додав копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", та не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копії документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідачів), які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені.

Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.