Рішення № 73631814, 25.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/1550/18

категорія 2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій, зобов"язання надати достовірну, точну та повну інформацію,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

-Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії щодо надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит від 14.03.2018.

- Зобов"язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії надати достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 14.03.2018.

В обґрунтування позову зазначив, що звернувся до відповідача із запитом на публічну інформацію, в якому просив повідомити: чи нараховувалося та виплачувалося йому грошове забезпечення у період з 07.03.2017 до 22.06.2017 коли він перебував на посаді старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. З наданої на мій запит відповідача вбачається, що на питання, які ставилися у запиті відповідач жодного слова не вказав, оскільки він запитував інформацію про розмір нарахованого грошового забезпечення за період з 07.03.2017 по 22.06.2017, й його вид і складові розрахунку. Вказує, що він просив повідомити чи нараховувалось та виплачувалось у цей конкретний період будь-яке грошове забезпечення. Тому, вважає, що відповідачем надано недостовірну, неточну та неповну інформації на запит.

Ухвалою від 28.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначене судове засідання на 25.04.2018.

Позивач в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Представник відповідача до суду прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження. Проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач неодноразового звертався з аналогічними запитами до відповідача, на що йому було надано вичерпні відповіді на всі запитання, які він ставив. Аналогічно, і на запит від 14.03.2018, відповідачем було надіслано відповідь листом від 20.03.2018, отже позивачем не надано доказів протиправності дій УМВС в Житомирській області щодо надання недостовірної та неточної інформації на його запит. Тому, у задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ч.1,9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2018 позивачем звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати інформацію чи нараховувалось та виплачувалось йому грошове забезпечення у період з 07.03.2017 до 22.06.2017, коли він перебував на посаді старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. У вказаному запиті звернув увагу, що інформацію про нарахування та виплату грошового забезпечення надати тільки за конкретно визначений вище період часу. Тобто чи нараховувалось та виплачувалось йому в цей конкретний період будь-яке грошове забезпечення.( а.с.6)

За результатами розгляду запиту, відповідач направив позивачу відповідь від 20.03.2018 №19 зі/29/01-2018 в якому повідомив, що при звільненні з органів внутрішніх справ йому нараховано та виплачено грошове забезпечення за час перебування у відпустці з 07.03.2017 по 22.0.62017 в сумі 4291,99 грн., а також одноразову грошову допомогу за 13 років календарної служби в розмірі 7881,25 грн. Розрахунок проводився із місячного грошового забезпечення, що складається з посадового окладу в розмірі 850,00 грн., окладу за спеціальним званням у розмірі 120,00 грн., надбавки за вислугу років - 242,50 грн. Виплата нарахованих сум проведена шляхом перерахування на картковий рахунок в ПАТ КБ Приватбанк належних йому коштів після утримання податків. (а.с.7)

Позивач вважає, що йому надано неточну та неповну інформацію на його запит, оскільки ним запитувалася зовсім інша інформація, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Публічна інформація, згідно зі ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі – Закон), - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

У відповідності до статті 4 Закону, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 зазначеного Закону). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (ч. 1 ст. 6 Закону).

Згідно зі ч. ч. 1, 2 статті 10 Закону, кожна особа має право: знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Частиною 3 згаданої статті Закону визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI).

Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 10 Закону).

В контексті наведеного суд відмічає, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2018 позивачем звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати інформацію чи нараховувалось та виплачувалось йому грошове забезпечення у період з 07.03.2017 до 22.06.2017 коли він перебував на посаді старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. У вказаному запиті звернув увагу, що інформацію про нарахування та виплату грошового забезпечення надати тільки за конкретно визначений вище період часу. Тобто чи нараховувалось та виплачувалось йому в цей конкретний період будь-яке грошове забезпечення.

Разом з тим, за результатами розгляду запиту, відповідач направив позивачу відповідь від 20.03.2018 №19 зі/29/01-2018, в якому повідомив, що при звільненні з органів внутрішніх справ йому нараховано та виплачено грошове забезпечення за час перебування у відпустці з 07.03.2017 по 22.06.2017 в сумі 4291,99 грн., а також одноразову грошову допомогу за 13 років календарної служби в розмірі 7881,25 грн. Розрахунок проводився із місячного грошового забезпечення, що складається з посадового окладу в розмірі 850,00 грн., окладу за спеціальним званням у розмірі 120,00 грн., надбавки за вислугу років - 242,50 грн. Виплата нарахованих сум проведена шляхом перерахування на картковий рахунок в ПАТ КБ Приватбанк належних йому коштів після утримання податків.

Дослідивши зміст запиту та наданої на нього відповіді, суд вважає, що позивача фактично повідомлено про суму нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період перебування його у відпустці, виплаченого при звільненні з органів внутрішніх справ, тоді як позивач просив просто надати інформацію про те, чи нараховувалось та вплачувалося йому грошове забезпечення йому в цей конкретний період будь-яке грошове забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надано неточну та неповну інформацію на запит позивача від 14.03.2018, з огляду на що такі дії є неправомірними.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій при розгляді запиту на отримання публічної інформації, суд дійшов висновку, що такі дії є неправомірними та вважає за необхідне зобов"язати відповідача надати достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася ОСОБА_1 згідно запиту на отримання публічної інформації від 14.03.2018, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10029, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії ( Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, ідентифікаційний код 08592164) щодо надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит від 14.03.2018.

Зобов"язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, ідентифікаційний код 08592164) надати достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 14.03.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Капинос