Рішення № 73631794, 22.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2018 року о/об 17 год. 22 хв.Справа № 808/4158/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (72113, Запорізька область, с. Зеленівка, вул. Ювілейна, 78, податковий номер НОМЕР_1)

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, Українська, 50, код ЄДРПОУ 006989866)

про зобов’язання вчинити певні дії

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності №220 від 25.09.2017 року)

від відповідача - ОСОБА_4

(діє на підставі довіреності №4 від 02.01.2018 року)

від третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27 червня 2017 року про затвердження Проекту щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації;

- затвердити Проект щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Ухвалою від 02 січня 2018 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 23 лютого 2018 року.

23 лютого 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22 березня 2018 року.

Представник ОСОБА_1 судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові вказавши, що позивач неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, разом з тим, відповідачем на всі звернення було необґрунтовано відмовлено у задоволенні поданих клопотань. При цьому, позивач вказує на те, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно кожного разу встановлювались інші порушення та інші підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою. Зазначає, що рішення відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, не містить належного обґрунтування встановлених порушень, а також не містить посилань на чинне законодавство України. Просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві та зазначив, що наданий позивачем проект землеустрою мав недоліки, в результаті чого позивачу було відмовлено в затвердженні даного проекту. Зазначив, що позивачу правомірно відмовлено затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в судове засідання не прибув, однак 15 лютого 2018 року представником подано клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі їх представника.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 22 березня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача розглянувши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням голови від 12 березня 2011 року №121 Приморської районної державної адміністрації «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради» надано згоду громадянам України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Зеленівської сільської ради площею 20,24 га, в тому числі 1,87 га (угіддя – рілля) та 18,37 га (угіддя – рілля), розташованих на території Зеленівської сілськьої ради Приморського району Запорізької області, згідно додатку.

Відповідно до додатку до розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації у пункті 6 зазначено ОСОБА_5, якому надано згоду на розробку проекту землеустрою.

Розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області №352 від 16 серпня 2013 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121» внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на розроблення проекту щодо відведення земельних ділянок громадянам України на території Зеленівської сільської ради», а саме викладено його в новій редакції:

«1. Надати згоду громадянам України на розроблення проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 20,24 га в тому числі: 1,87 га (угіддя – рілля) та 18,37 га (угіддя – сіножаті) шляхом зміни виду угідь із (угідь – сіножаті) в (угіддя – рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області.

2. Площа земельних ділянок буде скоригована в процесі виготовлення землевпорядної документації.».

ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області №2/223-3094 від 22 липня 2014 року.

Судом встановлено, що позивач в жовтні місяці 2014 року та в лютому, квітні, та травні місяці 2015 року звертався до ГУ Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадасту у Запорізькій області, із клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району.

Однак листами від 29 жовтня 2014 року, від 18 лютого 2015 року, від 22 квітня 2015 року та від 25 травня 2015 року позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_5 27 червня 2017 року звернувся до ГУ Держгеокадасту у Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району

Однак листом №Т-7063-4789/6-17 від 14 липня 2017 року ГУ Держгеокадасту у Запорізькій області повідомило позивача, що не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_5

Не погоджуючись із черговою відмовою ГУ Держгеокадасту у Запорізькій області в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Судом досліджено лист ГУ Держгеокадасту у Запорізькій області №Т-7083-4789/6-17 від 14 липня 2017 року, та підстави для відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою, а саме відповідачем зазначено невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам чинного законодавства:

Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом).

Наданий проект землеустрою містить розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 «Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України» замість дозволу.

- розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації від 16 серпня 2013 року №352 було внесено зміни до розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121, з приводу чого зазначаємо, що з 2013 року відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області. Районні державні адміністрації не є розпорядниками земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області.

В довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх з власниками земель, землекористувачами, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь-рілля, всупереч розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121.

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування не посвідчені виконавцем робіт.

- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованої в Мінюсті 16 червня 2010 року за №391/17686.

- перелік обмежень не відповідає додатку 6 до Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051.

- згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 02 грудня 2016 року №509 «Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою» координатною основою при здійсненні робіт із землеустрою є ОСОБА_2 геодезична референтна система координат УСК-2000.

- проект землеустрою містить 2 кадастрових плани.

- відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Відповідно до статті 5 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» суб’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місце роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Проект землеустрою не містить вищевказаної інформації.

Суд зазначає, що відповідно до частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент видання розпорядження Приморської РДА від 01 червня 2007 року №408) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

З матеріалів справи судом встановлено розпорядженням Приморської РДА від 01 червня 2007 року №408 позивачу надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2951 га розташованої на території Зеленівської сільської ради.

Разом з тим, у листі-відмові відповідачем було зазначено на те, що наданий проект землеустрою містить розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121 “Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України” замість дозволу.

Суд зазначає, що у нормах чинного законодавства, яке врегульовувало порядок отримання земельної ділянки на момент винесення розпорядження від 12 березня 2011 року №121, застосовано слово “дозвіл”, однак у розпорядженні від 12 березня 2011 року №121 вжито слово “згода”.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на те, що надана позивачу “згода” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може вважатись “дозволом”, та зазначає, що Земельний кодекс України не надає визначення поняттям “дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, “згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, та не розрізняє їх.

Слід звернути увагу на те, що вживане у статті 118 Земельного кодексу України слово “дозвіл” передбачає позитивне рішення уповноваженого органу за результатами розгляду відповідного клопотання, що являє собою згоду на розроблення проекту землеустрою.

Отже, суд приходить до висновку, що формулювання “дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки” та “згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки” є тотожними за своїм змістом поняттями, що відображають волевиявлення уповноваженого органу.

Крім того, чинне законодавство не передбачає прийняття за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якого іншого рішення, окрім дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначеним розпорядження надано саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наявності розпорядження голови Приморської РДА від 12 березня 2011 року №121, виданого в межах повноважень, є проявом надмірного формалізму, у зв’язку з чим не може вважатись правомірним за даних обставин.

Щодо встановленого відповідачем недоліку проекту землеустрою “в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачам, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь-рілля, всупереч розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 12 березня 2011 року №121; відомості в експлікації в пояснювальній записці також суперечать”, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи судом досліджено проект землеустрою, який подавався позивачем на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, та встановлено, що в матеріалах проекту міститься розпорядження голови Приморської РДА від 16 серпня 2013 року №352, яким внесено зміни до розпорядження голови Приморської РДА від 12.03.2011 №121 в частині виду угідь з сіножаті на рілля.

Таким чином, зазначення у проекті землеустрою вид угідь – рілля є цілком обґрунтованим та відповідає розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації, який на той момент був розпорядником спірної земельної ділянки.

Так само в ході огляду судом проекту землеустрою спростовано твердження відповідача про те, що матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування не посвідчені виконавцем робіт.

Щодо інших недоліків зазначених у листі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 липня 2017 року №Т-7063-4791/6-17, а саме: акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, що зареєстровано в Мінюсті 16 червня 2010 року за №391/17686; перелік обмежень не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051; згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 02 грудня 2016 року №509 “Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт з землеустрою” координатою основою при здійсненні робіт із землеустрою є ОСОБА_2 геодезична референтна система координат УСК-2000; проект землеустрою містить 2 кадастрових плани; відповідно до статті 26 Закону України “Про землеустрій” розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Відповідно до статті 5 Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” суб’єктами топографо-геодезичної картографічної діяльності, є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Проект землеустрою не містить вищевказаної інформації, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент останнього звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частини 8 статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно частиною 4 статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до частини 5 статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Приписами частини 8 статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій – третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Слід зазначити про те, що відповідачем було порушено вимоги частини 8 статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки починаючи з 2014 року, у відмовах щодо затвердження проекту землеустрою ГУ Держземагентства у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, як його правонаступник, відмовляли позивачу у затвердженні проекту землеустрою з різних підстав, що суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Також відмова в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути належним чином обґрунтована, із зазначенням змісту виявленого порушення та підстав відмови.

В оскаржуваному рішенні про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем лише зазначено, серед іншого, про те, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376, що зареєстровано в Мінюсті 16 червня 2010 року за №391/17686; перелік обмежень не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051; згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 02 грудня 2016 року №509 “Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт з землеустрою” координатою основою при здійсненні робіт із землеустрою є ОСОБА_2 геодезична референтна система координат УСК-2000; проект землеустрою містить 2 кадастрових плани; відповідно до статті 26 Закону України “Про землеустрій” розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Відповідно до статті 5 Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” суб’єктами топографо-геодезичної картографічної діяльності, є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Проект землеустрою не містить вищевказаної інформації.

При цьому суд вважає, що слід наголосити, що зі змісту рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в частині вищевказаних порушень, не можливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає поданий проект землеустрою. Оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні приписи нормативно-правових актів, які не були додержані позивачем, або навпаки містить посилання на норму законодавства, проте, не містить посилань на недоліки у проекті землеустрою.

Суд зазначає, що для того щоб рішення відповідача було обґрунтованим, воно повинно містити чітке та конкретне посилання на норму закону, яку на думку відповідача не дотримано заявником, та виклад обставин в чому саме полягає порушення вказаної норми, з обов’язковим посиланням на проект землеустрою.

Виключно в разі дотримання таких умов можна стверджувати, що прийняте рішення є обґрунтованим, та у разі його оскарження може бути належним чином досліджено судом на предмет його відповідності чинному законодавству України.

Також, суд звертає увагу на і те, що обґрунтованим повинне бути саме рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, а не письмовий відзив проти адміністративного позову, оскільки саме рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою є рішенням суб’єкта владних повноважень, а тому воно повинно бути належним чином обґрунтовано, серед іншого для того щоб особа, якої стосується прийняте рішення могла належним чином сформувати власну правову позицію.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення відповідача, оформленого у формі листа від 14 липня 2017 року №Т-7063-4791/6-17, про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, у зв’язку з тим, що при розгляді клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою.

Щодо вимоги про зобов’язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,2951 га, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, відповідачем було не дотримано вимог чинного законодавства України, серед іншого статті 118, 122, 186-1 Земельного кодексу України, під час розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, у зв’язку з чим суд вважає передчасним вирішення питання щодо затвердження проекту землеустрою, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (72113, Запорізька область, с. Зеленівка, вул. Ювілейна, 78, податковий номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство “Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, Українська, 50, код ЄДРПОУ 006989866) про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 27 червня 2017 року про затвердження Проекту щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,2951 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (72113, Запорізька область, с. Зеленівка, вул. Ювілейна, 78, податковий номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 243 КАС України, протягом десяти днів.

Рішення у повному обсязі виготовлено 01 квітня 2018 року

Суддя Д. В. Татаринов