Рішення № 73631737, 20.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року Справа № 808/3571/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд.10-а, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до: Головного управління статистики у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.75, код ЄДРПОУ 02360576)

про: стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2017 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління статистики у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.05.2017 по 31.05.2017 в розмірі 10835,56 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3571/17, призначено попереднє судове засідання.

Провадження у справі зупинялось за клопотаннями сторін для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 28.12.2017 в процесі підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання по справі на 28.12.2017.

У підготовчому судовому засіданні 28.12.2017 оголошувалась перерва до 11.01.2018.

У підготовчому судовому засіданні 11.01.2018 оголошувалась перерва до 14.02.2018.

У підготовчому судовому засіданні 14.02.2018 оголошувалась перерва до 26.02.2018.

Ухвалою суду від 26.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання по справі до 15.03.2018.

Ухвалою суду від 15.03.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 21.03.2018.

21.03.2018 розгляд справи відкладено до 20.04.2018.

Позивач у судове засідання не з’явився, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Позиція позивача викладена в позовній заяві, а також у відповіді на відзив від 11.03.2018. Зокрема зазначено, що при звільненні позивача з Головного управління статистики у Запорізькій області, відповідачем проведено розрахунок при звільненні з порушенням вимог ст.116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Вказано, що розрахунок при звільнені мав відбутись 03.05.2017, в день звільнення позивача, натомість проведений лише 31.05.2017. Також зауважено, що факти порушення відповідачем проведення розрахунку при звільненні підтверджуються результатами контрольного заходу, проведеного Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області (лист від 11.10.2017 за №08/02.8-05/6363). З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 10835,56 грн. за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.05.2017 по 31.05.2017.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Позиція відповідача викладена у запереченнях проти адміністративного позову від 23.02.2018 та поясненнях до заперечення від 03.03.2018. Позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем встановлених ст.233 КЗпП України строків оскарження у справах про звільнення, а також строків визначених ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Зокрема зазначено, що згідно наявними у Головному управлінні документами, ОСОБА_1 03.05.2017 під особистий розпис отримана належно оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення. Тому представник відповідача вважає, що місячний строк звернення ОСОБА_1 до суду закінчився 03.06.2017. Також повідомлено, що у відповідності до діючого колективного договору Головного управління виплата заробітної плати працівникам здійснюється в робочі дні два рази на місяць: аванс - 16 числа, остаточна виплата - останнього числа поточного місяця. Підсумовуючи наведене, ОСОБА_1 не міг не знати, що 31.05.2017 з ним був проведений остаточний розрахунок. В свою чергу, відповідно до наказу від 24.04.2017 № 121-к ОСОБА_1 03.05.2017 був звільнений з посади головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління за переведенням для подальшої роботи в Управління державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про державну службу». На думку представника відповідача, ОСОБА_1 починаючи з 03.05.2017 в Управлінні державного агентства рибного господарства у Запорізькій області отримувалась заробітна плата, тому у разі прийняття рішення про нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, її необхідно зменшити на суму нарахованої йому заробітної плати у травні 2017 року Управлінням державного агентства рибного господарства у Запорізькій області. Згідно проведених власних розрахунків, середньоденний заробіток ОСОБА_1 за березень-квітень 2017 року склав 12,25 грн, а середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку складає 355,25. Враховуючи вищезазначене, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.05.2017 по 31.05.2017 з підстав пропуску встановленого ст. 233 КЗпП України, ст.122 КАС України місячного строку для звернення до суду.

У відповідності до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як свідчать обставини справи, ОСОБА_1, з 29.03.2016 по 03.05.2017 працював у Головному управлінні статистики у Запорізькій області на посаді головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції (а.с.9-13).

24.04.2017 наказом Головного управління статистики у Запорізькій області №121-к ОСОБА_1 03.05.2017 звільнено з посади головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління статистики у Запорізькій області за переведенням для подальшої роботи в Управлінні державного агентства рибного господарства у Запорізькій області згідно з п.5 ст.36 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про державну службу» (а.с.70).

31.05.2017 Головним управлінням статистики у Запорізькій області проведено розрахунок при звільненні позивача (а.с.14).

Вважаючи, що розрахунок при звільненні був проведений відповідачем з порушенням ст.116 КЗпП України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначені КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, 03.05.2017 ОСОБА_1 звільнений з посади головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.

При цьому, розрахунок при звільненні позивача з Головного управління статистики у Запорізькій області проведено 31.05.2017, що не заперечується сторонами.

Судом також встановлено, що про нараховані суми, що належали позивачу при звільненні, перед їх виплатою, Головним управлінням статистики у Запорізькій області позивача письмово повідомлено не було. Відповідач не надав таких доказів.

Надані відповідачем як доказ повідомлення позивача про нараховані суми при звільнені пояснення головного спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_2 (а.с. 63), копія розрахункового листа за травень 2017 року (а.с.66) та інформація щодо виплат за травень 2017 року з розшифровкою по кодам виплат (а.с.67) не є підтвердженням письмового повідомлення позивача про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Крім того, позивач заперечує сам факт отримання зазначених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Між позивачем та відповідачем відсутній спір з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення.

Як свідчать обставини справи, 05.09.2017, ОСОБА_1 направлено звернення до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про можливі порушення Головним управлінням статистики у Запорізькій області вимог законодавства про працю.

На підставі вказаного звернення, 04.10.2017 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області проведено перевірку Головного управління статистики у Запорізькій області, про що складено акт №08-01-566/0236 від 04.10.2017 (а.с.34-42).

За висновками перевірки, Головним управлінням статистики у Запорозькій області порушено ч.1 ст.116 КЗпП.

Згідно детального опису виявленого порушення, відповідно до наказу від 24.04.2017 №121-к головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1, було звільнено згідно п.5 ст.36 КЗпП України та ст.41 Закону України «Про державну службу» - 03.05.2017. Як вбачається з Табелю обліку та використання робочого часу за травень 2017, в день звільнення ОСОБА_1 перебував на робочому місці. Однак, розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 в день звільнення проведений не був, як вбачається з документів, наданих установою (довідка від 28.09.2017 №14-19/392), повний розрахунок з ОСОБА_1 був проведений лише 31.05.2017.

Приписом Головного управління Держпраці у Запорізькій області №08-01-566/0236-0175 від 05.10.2017 приписано Головному управлінню статистики у Запорізькій області, зокрема, привести у відповідність до чинного трудового законодавства строки виплати розрахунку із звільненими (а.с.33).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем норм ст.116 КЗпП України при розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні.

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка про середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_1 (а.с.32).

Згідно наданої довідки, середньоденний заробіток позивача складає 373,64 грн.

Враховуючи, що затримка розрахунку при звільненні позивача склала 29 днів (з 03.05.2017 по 31.05.2017), середній заробіток за час затримки розрахунку складає 10835,56 грн. (373,64 *29).

У відзиві на уточнену позовну заяву від 23.02.2018, відповідач посилається на п. 21 постанови пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у відповідності до якої при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно вимог Порядку №100 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (у випадку з позивачем - березень - квітень 2017 року). Розмір середньоденної заробітної плати визначається діленням нарахованої заробітної плати за відпрацьовані два місяці на число календарних днів за цей період. А нарахування виплати, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів, які підлягають оплаті за середнім заробітком.

Враховуючи викладене, відповідачем здійснено новий перерахунок від 23.02.2018, у відповідності до якого середньоденний заробіток ОСОБА_1 за березень - квітень 2017 року склав 12,25 грн. (747,29 грн. : 61 (кількість календарних днів). Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку склав 355,25 грн. (12,25 грн. : 29 (кількість календарних днів затримки виплати)) (а.с.94).

З цього приводу слід зазначити, що інформаційна довідка про середній заробіток за час затримки розрахунку від 23.02.2018 в частині розрахунку середньоденної заробітної плати не відповідає вимогам Порядку № 100.

Так, згідно з п. 1 Порядку № 100, порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Стосовно виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, слід зазначити, що відповідно до п. 3 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Також, згідно з п. 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів /годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно з відомостями інформаційних довідок про середній заробіток за час затримки розрахунку, наданими відповідачем, ОСОБА_1 в березні-квітні 2017 року відпрацьовано 2 робочі дні.

Отже, виходячи із нарахованої йому суми заробітної плати за березень-квітень 2017 року (747,29 грн.), керуючись вимогами Порядку № 100, розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 складає 373,64 грн. (747,29 : 2).

Твердження відповідача про необхідність зменшення суми середнього заробітку на суму нарахованої заробітної плати, отриманої за новим місцем роботи з 03.05.2017 є необгрунтованими, оскільки частину третю ст.117 КЗпП України про зменшення компенсації за затримку розрахунку на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, виключено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3248-IV.

Стосовно посилань відповідача про порушення позивачем процесуальних строків звернення до суду з вказаним позовом слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 ст.122 КАС України встановлено місячний термін для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як зазначалось вище, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, Головним управлінням статистики у Запорізькій області про нараховані суми, що належні ОСОБА_1 при звільненні, перед їх виплатою письмово повідомлено не було, а також не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунки при звільненні.

05.09.2017 позивач звернувся до Головного управління Держпраці у Запорізькій області з заявою щодо можливого порушення Головним управлінням статистики у Запорізькій області вимог законодавства про працю.

Аналіз заяви дає суду підстави вважати, що станом на час звернення до Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо можливого порушення Головним управлінням статистики у Запорізькій області вимог законодавства про працю, позивач не був обізнаний, які саме суми, що належні йому при звільненні, були виплачені Головним управлінням статистики у Запорізькій області 31.05.2017.

Лише з отриманої у жовтні 2017 року відповіді Головного управління Держпраці у Запорізькій області (лист від 11.10.2017 за № 08/02.8-05/6363) позивач дізнався про нараховані суми, що належні йому при звільненні, а також про те, що йому не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (а.с.15-16).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Отже, в даному випадку перебіг процесуального строку для звернення позивача до адміністративного суду розпочався з 11.10.2017, саме від дати листа Головного управління Держпраці у Запорізькій області (за №08/02.8-05/6363), яким позивача було повідомлено про нараховані суми, що належні йому при звільненні, а також про те, що йому не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунки при звільненні.

Позивач звернувся до адміністративного суду 22.11.2017.

Таким чином, адміністративний позов у справі № 808/3571/17 пред'явлений з дотриманням строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч. 1, 3 ст. 122 КАС України, ч. 1 ст. 233 КЗпП України, що підтверджується також Рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд виходить з приписів ч. 2 ст.2 КАС України, відповідно до яких встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

У зв’язку із звільненням позивача від сплати судового збору, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а також відсутністю доказів понесення інших витрат, пов’язаних із розглядом справи, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд.10-а, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління статистики у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.75, код ЄДРПОУ 02360576) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Головного управління статистики у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.75, код ЄДРПОУ 02360576) на користь ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд.10-а, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.05.2017 по 31.05.2017 у розмірі 10835 (десять тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн. 56 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.04.2018.

Суддя І.В. Садовий