Рішення № 73631655, 16.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 р. Справа№805/1164/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005481412 від 20.11.2017

за участю:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3

Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005481412 від 20.11.2017.

За змістом наданого позову 20.11.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Донецькій області прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 184 475,00 грн., з яких за основним платежем – 147 580,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 36 895,00 грн. Наведене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки № 317/05-99-14-12-03113922 від 06.11.2017 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПуАТ «Костянтинівське АТП 11490» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС». За змістом акту перевірки представниками фіскальної служби виявлено порушення позивачем пунктів 198.6, 198.3, 198.2, 198. 1 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач вважає висновки відповідача про допущення порушень порядку формування податкового кредиту за наслідком відображення в податковому обліку здійснення господарських операцій необґрунтованими, оскільки в ході перевірки відповідачу надані всі документи первинного бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Згідно положень пункту 201.10 статті 201 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, підставою формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, будь-яких норм, які б встановлювали додаткову необхідність підтвердження сум податку, включених до складу податкового кредиту чинний Податковий кодекс України не містить. Податковий кредит сформований товариством позивача на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, які під час здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані суб’єктами господарювання та платниками податку на додану вартість.

За змістом позову прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало наслідком безпідставного надання переваги узагальненій податковій інформації, отриманої від Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області над відомостями документів первинного бухгалтерського обліку товариства. Водночас, на думку позивача, наявна в узагальнених податкових відомостях інформація щодо відсутності контрагентів позивача за місцем реєстрації чи неможливість проведення зустрічних звірок не може бути безумовним доказом невідбуття відображених позивачем в податковому обліку господарських операцій. Витребування в ході перевірки додаткових документів, які не є первинними, та встановлення недоліків оформлення внутрішніх документів товариства також не може бути безумовною підставою висновків про неспричинення реальних наслідків відображених в податковому обліку господарських операцій.

У наданій відповіді на відзив (т. 2 арк. справи 30-31) позивач додатково зауважив на безпідставності висновків відповідача про невідбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС», вмотивовані відсутністю товарно-транспортних накладних. Зазначив, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач, не встановлюють правила податкового обліку, а лише регулюють права, обов’язки та відповідальність власників автомобільного транспорту.

Крім цього, на думку позивача, узагальнена податкова інформація, на яку посилається відповідач, також не містить в собі відомостей, які б спростовували фактичне відбуття операцій з придбання товариством позивача товарно-матеріальних цінностей.

ОСОБА_4 відповідача щодо безпідставності формування податкового кредиту у липні 2017 року не відповідають абз. 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів /послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві (т. 1 арк. справи 147-149).

За змістом відзиву висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість внаслідок порушення товариством пунктів 198.6, 198.3, 198.2, 198.1 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України є правомірними та обґрунтованими. Так, в ході перевірки перевіряючими встановлено, що отриманням продукції займається комірник підприємства позивача ОСОБА_5, за змістом наданих до перевірки видатковим накладним отримання товару від ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» здійснював ОСОБА_6 Приймальні акти № 35 та № 40 від 25.04.2017, отримані від ТОВ «ТРАНКОР» не містять інформації про посадових осіб, які прийняли товар, передали товар, місце оприбуткування товару, відсутня можливість ідентифікації товару. Приймальний акт № 46 від 24.07.2017 не містить інформації про посадових осіб, які прийняли та передали товар, місце оприбуткуваннятовару.

Крім цього, до перевірки позивач не надав товарно-транспортні документи, що позбавило можливості підтвердити транспортування товарно-матеріальних цінностей. В ході перевірки досліджувалися бази АІС «Архів електронної звітності – ЕДРПН», АС «Податковий блок», згідно яких також не встановлено отримання послуг з перевезення підприємствами постачальниками ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» за рахунок яких би здійснювалося постачання продукції на адресу товариства позивача, що спростовує доводи про фактичне отримання наведених товарно-матеріальних цінностей. Надані позивачем до перевірки рахунок-фактура, видаткові накладні, податкові накладні складені із порушенням порядку складання. Встановлені в ході перевірки відомості свідчать про те, що взаємовідносини по вищевказаним операціям між ПуАТ «Костянтинівське АТП 11409» та його контрагентами – ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» за квітень, червень та липень 2017 року не підтверджені відповідними первинними документами, обов’язковість ведення яких та зберігання передбачені правилами ведення податкового обліку. Товариством позивача до перевірки не надано журнал реєстрації довіреностей, сертифікати якості та відповідності, технічну документацію на отриманий товар, через що в ході перевірки перевіряючі дійшли до висновку про невідбуття відображених в податковому обліку господарських операцій та визнало безпідставним формування податкового кредиту за наслідком їх відбуття.

Відповідач послався також на правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, відповідно до якої «відсутність реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків – учасників відповідних операцій».

Отже, відповідач вважає обґрунтованість висновків перевірки щодо порушення позивачем пункту 198.6, 198.3, 198.2, 198.1 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту ПуАТ «Костянтинівське АТП 11409» сум ПДВ по господарських операціях, які не здійснювалися та не пов’язані із господарською діяльністю, не підтверджені первинними документами, обов’язковість ведення яких передбачено чинним законодавством України, що призвело до штучного завищення податкового кредиту за квітень, червень та липень 2017 року на 147 580,00 грн.

В наданому відзиві відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні відповідач надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 20 лютого 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 5 березня 2018 року. В підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 29 березня 2018 року. Ухвалою від 29 березня 2018 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 квітня 2018 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське АТП 11409» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 03113911. За даними Єдиного державного реєстру місцезнаходженням товариства є: 85103, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд. 1 (т. 1 арк. справи 80-82), як платник податків позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Донецькій області.

В період з 24 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року на підставі направлень № 1591 від 23 жовтня 2017 року, № 1592 від 15 жовтня 2017 року, наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 1252 від 23 жовтня 2017 року, посадовими особами відділом аудиту платників на території обслуговування Костянтинівської ДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» з питань достовірності формування та віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами–постачальниками: ТОВ «ТРАНКОР» (код ЄДРПОУ 40681636) за квітень та червень 2017 року, ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 31-72223) за липень 2017 року. За наслідком проведення перевірки складено акт № 713/05-99-14-12-03113911 від 06.11.2017 (т. 1 арк. справи 13-45).

Згідно акту в ході перевірки встановлено відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість наслідків здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей із контрагентами – ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС». Так, ПуАТ «Костянтинівське АТП 11409» до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 48 728 грн. у квітні 2017 року, в сумі 39 290 грн. у червні 2017 року та в сумі 59 562 грн. у липні 2017 року.

В акті зазначено, що в ході перевірки питання правомірності формування податкового кредиту ПуАТ «Костянтинівське АТП 114009» стосовно відображення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТРАНКОР» досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку, які надані підприємством, а саме: договір № 49 від 20 квітня 2017 року на постачання продукції, видаткова накладна № РН-0425/05 від 25 квітня 2017 року та рахунок фактура № 193 від 25 квітня 2017 року (сума 292 368,00 грн.,у т.ч. ПДВ в сумі 48 728,00 грн.) та № РН-62 від 21 червня 2017 року 2017 року тарахунок фактура № 00062 від 21 червня 2017 року (сума 235 740,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 39 290,00 грн.). Зауваження щодо наданих до перевірки документів в акті перевірки не зазначені.

Крім цього, в акті перевірки встановлено відображення товариством позивача в бухгалтерському обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «ТРАНКОР» операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей наступними бухгалтерськими проводками:

у квітні 2017 року: Дт 20 «Виробничі запаси» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 243640,00 грн.; Дт 64 «ПДВ» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» -48728,00 грн.; станом на 30 квітня 2017 року кредиторська заборгованість 292 368,00 грн.

у червні 2017 року: Дт 20 «Виробничі запаси» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 196 450,00 грн.; Дт 64 «ПДВ» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» -39 290,00 грн.; Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточний рахунок» 62 395,30 грн. Станом на 30 червня 2017 року кредиторська заборгованість 430 628,54 грн. Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «поточний рахунок» 5893,50 грн. Станом на 31 липня 2017 року кредиторська заборгованість 424 735,04 грн.

Податкові накладні (№ 193 від 25 квітня 2017 року та № 62 від 21 червня 2017 року) виписані постачальником, зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних своєчасно та в повному обсязі.

В ході перевірки питання правомірності формування податкового кредиту ПуАТ «Костянтинівське АТП 114009» стосовно відображення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» в акті зазначено, що досліджено документи бухгалтерського та податкового обліку, які надані підприємством, а саме: договір № 18/07-1 від 18 липня 2017 року на постачання товарів, видаткова накладна № РН-0724/01 від 27 липня 2017 року та рахунок фактура № 0724/01 від 24 липня 2017 року (сума 357372,79 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 59562,13 грн.). Зауваження щодо наданих до перевірки документів в акті перевірки не зазначені.

Крім цього, в акті перевірки встановлено відображення в бухгалтерському обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у липні 2017 року наступними бухгалтерськими проводками: Дт 20 «Виробничі запаси» Кт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 297810,66 грн.; Дт 64 «ПДВ» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 59562,13 грн.; станом на 31 липня 2017 року кредиторська заборгованість 357372,79 грн.

Податкова накладна № 46 від 24 липня 2017 року, виписана постачальником, зареєстрована у єдиному державному реєстрі податкових накладних своєчасно та в повному обсязі. В ході перевірки досліджувалися документи щодо сплати позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей в сумі 42 884,73 грн.

За висновками акту документальною перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 147 580,00 грн., в т.ч. за квітень 2017 року на суму 48728 грн., за червень 2017 року на 39290 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «ТРАНКОР», за липень 2017 року на 59 562 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС».

ОСОБА_4 про завищення вмотивовані відсутністю відбуття господарських операцій, наслідки вчинення яких відображені в податковому обліку. За змістом акту про невідбуття господарських операцій свідчить наступне.

До перевірки позивачем не надані технічні документи або паспорти на отримані товари та документи, що підтверджують транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем до перевірки надані приймальні акти № 35 від 21 квітня 2017 року, № 40 від 25 квітня 2017 року на підтвердження отримання ТМЦ від ТОВ «ТРАНКОР» та № 46 від 24 липня 2017 року на підтвердження отримання ТМЦ від ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС». Втім, наведені акти не містять інформації про посадових осіб, які прийняли товар, хто передав, куди товар прийнято (оприбутковано) та неможливо ідентифікувати товар. Згідно акту за наданими до перевірки документами отримані від ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» товари використані ніби то на власні потреби, саме для модернізації автотранспортної техніки. Втім, надані лімітні картки на відпуск матеріалів та запчастин для ремонту автомашин не містять інформації щодо осіб, які отримали запасні частини для здійснення ремонтних робіт, не містять інформації про посадових осіб, які дозволили відпуск та фактично відпустили продукцію, не містять дати отримання матеріалів.

Центральним відділенням Маріупольської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області через неможливість проведення перевірки ТОВ «ТРАНКОР» з причин відсутності посадових осіб товариства за юридичною адресою складено податкову інформацію № 21328/7/05-81-12-01/40681636 від 02 червня 2017 року та 5880/7/05-99-12-19 від 26 липня 2017 року. Згідно цієї податкової інформації за даними реєстру податкових накладних встановлено ризикові операції з постачання товарів із контрагентами - через реалізацію товарів, придбання яких не встановлено, здійснення постачання товарів за номенклатурою, що відрізняється від номенклатури придбання по ланцюгу постачання. Крім цього, в наведеній інформації за наслідком дослідження звітів про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску, встановлення в ході виїзду за юридичною адресою ТОВ «ТРАНКОР» незнаходження посадових осіб товариства за юридичною адресою, викладені висновки про відсутність в товариства трудових ресурсів та необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу та реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Щодо одного з контрагентів ТОВ «ТРАНКОР» - ТОВ «ТГ «МЕГА» (ЄДРПОУ 39761215) відповідачем отримано від Лівобережного відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкову інформацію № 19584/05-83-1212-1/39761215, по якій встановлено ризик відсутності факту (законного джерела) реального походження товару та неможливістю його руху за ланцюгом постачання у січні-лютому 2017 року

Відділом податку на додану вартість території обслуговування Маріупольської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на запит складено податкову інформацію № 6759/7/05-99-12-19 про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» за липень 2017 року. Згідно зазначеної інформації при проведенні аналізу діяльності ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання за липень 2017 року неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв’язку із цим ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, також встановлені факти підміни (заміни) номенклатурних творених груп.

Крім наведеного вище, в акті йдеться про те, що через ненадання посадовими особами пояснень, неможливо встановити хто з посадових осіб товариства особисто здійснював складання договорів із постачальниками, яким чином відбувався пошук поставленої продукції та пошук постачальників, перевірити джерела, з яких отримано інформацію про постачальників, перевірити хто здійснював відбір постачальників.

Посилаючись на положення пункті 198.3 Податкового кодексу України та статтю 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в акті перевірки зазначено, що передумовою формування сплачених в ціні товарів сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг та їх використання в господарській діяльності. Відсутність факту придбання товарів платником податку або відсутність всіх необхідних первинних документів, обов’язковість ведення яких передбачено діючим законодавством України, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально оформлених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем не доведений факт реальності здійснення господарської операції у зв’язку із ненаданням документів, що підтверджують походження товару, якість та комплектність продукції, товарно-транспортні накладні, технічну документацію.

Акт перевірки підписаний представником товариства позивача із приміткою про незгоду із висновками акту та надання заперечень. ОСОБА_3 на акт перевірки були направлені поштою 13.11.2017 та згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення отримані відповідачем 21.11.2017 (т.1 арк. справи 53). Відповіддю на заперечення від 29.11.2017 відповідачем підтверджено правомірність висновків акту перевірки.

20.11.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 184475 грн., у тому числі 147580 грн. за основним платежем, 36895 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

1 грудня 2017 року та 16 січня 2018 року позивачем направлено до Державної фіскальної служби України скаргу та доповнення до скарги із вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.11.2017 року. Рішенням від 15 лютого 2018 року Державна фіскальна служба України залишила без задоволення скаргу позивача. (т. 1 арк. справи 73-75).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 193 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 ПК України обумовлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 201.1.0 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV(надалі за текстом Закон № 996) Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частину другу статті 9 Закону України № 996 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом України від 05.10.2017 р. N 2164-VIII наступного змісту: «Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_4

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Первинним документом, що підтверджує відбуття господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей є видаткова накладна, що складається під час приймання покупцем від постачальника продукції, накладна підписується представниками постачальника та покупця.

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки перевіряючими досліджувалися первинні документи, складанням яких супроводжувалося здійснення передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» до позивача, а саме: видаткові накладні № РН-0724/01 твід 24 липня 2017 року (на суму 357 372,79 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 59562,13 грн.) № РН-62 від 21 червня 2017 року (на суму 235740,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 39290,00 грн.) та № РН-0425/05 від 25 квітня 2017 року (на суму 292 368,00 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 48728,00) грн. Засвідчені позивачем копії наведених видаткових накладні наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 98, 102, 103). За фактом відбуття господарських операцій оформлено податкові накладні № 193 від 25 квітня 2017 року ПДВ в сумі 48728,00 грн., № 62 від 21.06.2017 року на суму ПДВ 39290,00 грн. та № 46 від 24 липня 2017 року ПДВ в сумі 59562,13 грн. (т. 1 арк. справи 106-107, 108, 109). Будь-яких недоліків оформлення чи порушення порядку реєстрації наведених податкових накладних в ході перевірки не виявлено. В ході судового розгляду судом не встановлено дефектів оформлення видаткових накладних № № РН-0724/01 твід 24 липня 2017 року та № РН-0425/05 від 25 квітня 2017 року. Що стосується видаткової накладної РН-62 від 21 червня 2017 року, в якій у графі товар зазначено: ОСОБА_7 ASZ 810333 б стар., ген, т/ком, к.зч, д, зч, н ГПК, т/м, вент., кол. В, зч, шт .цил», представник позивача надав пояснення, що складенням цієї видаткової накладної оформлювалося приймання-передача двигуна внутрішнього згорання, подальшими скороченнями сторони визначили складові зазначеного двигуна, такі як стартер, генератор та інш. Враховуючи положення абз. 9 частини 2 статті 9 Закону № 996, невдале скорочення не може бути підставою визнання господарської операції, оскільки зазначене скорочення не перешкоджає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, та наведена накладна містить відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції. Будь-яких інших недоліків оформлення видаткових накладних відповідач не зазначив.

Суд не приймає доводи відповідача про невідбуття господарських операцій, вмотивовані недоліками оформлення лімітних карток та приймальних актів, оскільки зазначені документи не є первинними, а являють собою документами внутрішнього бухгалтерського обліку, складенням яких оформлюється переміщення придбаних товарно-матеріальних цінностей у межах підприємства. З огляду на таке, визначення відсутності у внутрішніх бухгалтерських документах реквізитів первинних документів бухгалтерського обліку не є коректним.

Внутрішні документи щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей товариства складаються під час передачі на склад отриманих від контрагента продукції. Оприбутковуються на склад покупця товари, які реально надійшли та прийняті за узгодженою ціною. Документ про оприбуткування є внутрішнім документам товариства, підписується працівником товариства, що передає товар на склад та працівником цього ж товариства, що відповідальний за зберігання запасів на складі.

Наявні в матеріалах справи приймальні акти, якими підтверджені передача на склад товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» (т. 1 арк. справи 122-124) із врахуванням наданих пояснень в ході перевірки щодо їх складання відповідальною за зберігання ТМЦ товариства позивача особою, суд вважає достатніми доказами оприбуткування придбаних ТМЦ від ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС».

Таким чином, суд вважає, що наявними в матеріалах справи документами, а саме видатковими накладними, актами приймання продукції та лімітними картками (т. 1 арк. справи 123-144) підтверджено фактичне відбуття господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагентів у квітні, червні та лині 2017 року. Наведені господарські операції спричинили рух активів товариства позивача, через що суд вважає цілком обґрунтованим їх відображення в податковому обліку з податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що відсутність товарно-транспортних документів свідчить про невідбуття певних господарських операцій, з огляду на наступне. Метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов'язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Наявність товарно-транспортних накладних не пов'язано із формуванням податкового кредиту, порядок визначення якого встановлений Податковим кодексом України. З огляду на зазначене, висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної. Окрім цього, відповідач при розгляді наданих позивачем заперечень до акту не звернув уваги на доводи позивача про те, що транспортування придбаних ним товарно-матеріальних цінностей здійснювалося за умовами договорів контрагентами позивача.

Суд також зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин контрагентів постачальника такого платника. При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи відповідача про ненадання пояснень щодо способу пошуку поставленої продукції та пошуку постачальників, джерел, з яких отримано інформацію про постачальників, особи, яка здійснювала вибір постачальників суд також не приймає до уваги, оскільки по-перше, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про витребування цих пояснень, а по-друге, наведені пояснення не мають відношення до встановлення відбуття господарських операцій.

Враховуючи наявні в матеріалах справи первині документи, складанням яких супроводжувалося оформлення відбуття господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТРАНКОР» та ТОВ «ЕКЛІПС ЛЮКС» суд дійшов висновку про те, що відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість у квітні, червні та липні 2017 року наслідків виконання господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від зазначених контрагентів відповідає вимогам чинного законодавства України. Доводи відповідача про невідбуття господарських операцій спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на помилковість його посилань на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.. Дію абзацу третього пункту 201.10 статті 201 зупинено до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту у квітні, червні та липні 2017 року в частині включення податку на додану вартість 48728 грн. у квітні 2017 року, 39290 грн. у червні 2017 року та 59562 у липні 2017 року, відсутні підстави для збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість та прийняття податкового повідомлення-рішення. Враховуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20 листопада 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 2767,14 грн. за платіжним дорученням № 18 від 15.02.2018. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» (85103, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Соборності, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 03113911) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00005481412 від 20 листопада 2017 року, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00005481412 від 20 листопада 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» судові витрати в розмірі 2767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 14 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2017 року.

Суддя Михайлик А.С.