Ухвала суду № 73631625, 19.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

19 квітня 2018 року Справа № 318/2473/16-а Провадження:№ЗП/808/4/17 м. ЗапоріжжяОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника відповідача 1, 2 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «Діана», Фермерського господарства «Овен»

до заступника прокурора Запорізької області

до Енергодарської місцевої прокуратури

треті особи без самостійних вимог Кам'янсько-Дніпровська районна державна адміністрація, Великознам'янська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району

про встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Діана», Фермерське господарство «Овен» звернулися до суду із адміністративним позовом до заступника прокурора Запорізької області, до Енергодарської місцевої прокуратури, треті особи без самостійних вимог Кам'янсько-Дніпровська районна державна адміністрація, Великознам'янська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району, в якому просять ухвалити рішення про встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у справі №908/1439/15-г і по справі №908/1441/15г Господарського суду Запорізької області.

Представником відповідача 1, 2 у судовому засіданні заявлене клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Зазначає, що звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави є правом прокурора, який для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) у позовній заяві обґрунтовує наявність підстав для здійснення такого представництва. Посилається на приписи ст. 61, 63 ГПК України та вважає, що суд в межах своєї юрисдикції не вправі визначати наявність або відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до господарського суду в інтересах держави, оскільки вирішення питання про наявність підстав для такого звернення відноситься до компетенції господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Вказує, що господарським судом Запорізької області перевірені вказані підстави для представництва та ухвалами від 05.03.2015 відкрито провадження за позовами прокурора у справах №908/1439/15-г та №908/1441/15-г.

В судове засідання представник позивача ФГ «Діана» не з’явився, до початку судового засідання надано суду клопотання про перенесення слухання справи по сімейним обставинам на 1-2 дні.

Представник позивача ФГ «Овен» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Кам'янсько-Дніпровська районна державна адміністрація в судове засідання не з’явився, 19.02.2018 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі (вх. № 5613) на підставі матеріалів, наявних у справі.

Представник третьої особи Великознам'янська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району в судове засідання також не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали та оголошено про час виготовлення її у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши клопотання представника відповідача1,2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статі 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" , за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

За приписами частини третьої статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Тобто, виходячи з системного аналізу зазначених норм, основними підставами для віднесення спірних правовідносин до юрисдикції адміністративного суду є суб’єктний склад спірних правовідносин та публічно-правовий характер спору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо віднесення спірних правовідносин до адміністративної юрисдикції слід мати на увазі, що однією із сторін спору має бути суб’єкт владних повноважень та за умови, що спірні правовідносини виникли у зв’язку або у процесі його виконання владних управлінських функцій шляхом владного управління поведінкою іншого учасника правовідносин.

В пункті 7 частини першої статті 4 КАС України наведено визначення, вживаному у цьому Кодексі, терміну - суб’єкт владних повноважень, відповідно до якого: суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2018 у справі №908/1439/15-г позов Прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства «Діана» на користь Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області суму 136 785,62 грн. основного боргу; стягнути з відповідача в доход Державною бюджету України суму 2 735,71 грн. судового збору; ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили. В задоволенні позову Прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області відмовлено.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 у справі №908/1441/15-г, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2017 позов Енергодарської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах позивача-1: Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області, позивача-2: Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства «Овен» про стягнення 67 938,11 грн. задоволений. Стягнуто з ФГ «Овен» на користь Великознам'янської сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області 67 938,11 грн. заборгованості за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису від 08.01.2009, а також з відповідача стягнуто в доход Державною бюджету України 1 827,00 грн. за позовом.

Предметом розгляду у даній справі є встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у справах №908/1439/15-г і №908/1441/15г Господарського суду Запорізької області.

Представник відповідачів зазначив, що звертаючись до Господарського суду Запорізької області за вищевказаними позовами прокурором було обґрунтовано право на представництво інтересів держави в суді у відповідності до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час звернення до суду), яка передбачала, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п’ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», на яку посилається позивач у адміністративному позові, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В силу приписів частин третьої-четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звернення Прокурора Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області з позовними заявами в інтересах держави в особі Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області та Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області до Фермерського господарства «Діана», Фермерського господарства «Овен» є фактично виконанням процесуальних функцій та повноважень, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та ГПК України. При цьому, наявність підстав для представництва обґрунтовується прокурором в суді, тобто в тому судовому процесі, в якому заявлено позов, та у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Таким чином, у відповідності до вимог ГПК України представництво інтересів держави в суді в порядку господарського судочинства здійснюється виключно після перевірки та підтвердження судом підстав для представництва, натомість, ненадання прокурором обґрунтування наявності таких підстав тягне за собою повернення позовної заяви.

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Для того, щоб визначити підсудність спору, необхідно брати до уваги не тільки суб'єктний склад, але і встановлювати характер правовідносин, з яких виник спір. Для адміністративного судочинства визначальним є наявність публічно-правового спору, при цьому юридична рівність сторін правовідносин відсутня, а навпаки один із суб'єктів має владні повноваження по відношенню до іншого.

У межах даних спірних правовідносин відсутні владні повноваження відповідачів по відношенню до позивачів, а фактично оспорюються повноваження прокурора щодо виконання процесуальних функцій в господарському судочинстві, зокрема, наявність підстав для представництва держави в конкретній справі та користування процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (позивача).

Так, зокрема, у рішенні господарського суду Запорізької області від 22.02.2018 у справі №908/1439/15-г, яке міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72563563), щодо твердження відповідача про недоведеність прокурором порушення інтересів держави у даній справі, суд звернув увагу на те, що згідно з рішенням Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 під поняттям «Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Суд зазначив, що порушення інтересів держави у даному випадку прокурор вбачає у тому, що відповідач користуючись землями державної власності на підставі договору емфітевзису не в повному обсязі здійснював плату за договором, внаслідок чого створив перешкоди для реалізації державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку Кам'янсько-Дніпровського району. Зазначає, що у даному випадку порушені інтереси держави у вигляді недоотримання коштів в бюджет органу місцевого самоврядування - Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області внаслідок невиконання Фермерським господарством «Діана» взятих на себе зобов'язань перед Кам'янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією. Враховуючи вищевикладені обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 6, 126 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

У відповідності до частини другої статті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимими є:

- непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах;

- встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ;

- витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати;

- прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.

У висновках Конституційного Суду України, наведених у п. 4.2 мотивувальної частини Рішення від 23.05.2001 р. № 6-рп/2001 р. (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) визначено, що правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства.

В законодавстві України взагалі відсутня правова норма щодо можливості втручання або контролю за рухом справ крім випадків перегляду справ у встановленому відповідним процесуальним законом порядку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що юридичну оцінку аргументам, які покладені в основу цього позову щодо відсутності у прокуратури підстав для представництва інтересів держави у суді, має надати суд господарської юрисдикції в рамках справ №908/1439/15-г і №908/1441/15г, в яких таке представництво здійснюється, у відповідності до ст.53 ГПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, виходячи із суб'єктного складу сторін та предмету спору, суд приходить до висновку, що даний спір не підсудній ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 238, ст.241-243, 248, 256, 295,297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача 1, 2 про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства «Діана», Фермерського господарства «Овен» до заступника прокурора Запорізької області, до Енергодарської місцевої прокуратури, треті особи без самостійних вимог Кам'янсько-Дніпровська районна державна адміністрація, Великознам'янська сільська рада Кам'янсько-Дніпровського району про встановлення відсутності підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді.

Роз’яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2018.

Суддя І.В.Батрак