Рішення № 73631576, 25.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 р. Справа№805/1328/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1

ОСОБА_2

до відповідача ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в

Донецькій області

третя особа Слов’янський міськрайонний суд Донецької області

про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправною відмови у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв’язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду, зобов’язання провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв’язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду, визначення строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Доводи адміністративного позову обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відповідач не здійснюючи перерахунок належного позивачу середнього заробітку за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, яке регулює спірні взаємовідносини.

Зазначає, що посилання відповідача на положення ст. 3 Бюджетного кодексу України щодо того, що бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року є безпідставними.

Вказує на те, що абз. 2 ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України закріплено, що вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що фінансування ТУ ДСА України в Донецькій області здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.

Зазначив, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Вказав, що звернення позивача було розглянуто відповідачем, проведений перерахунок отримуваного позивачем середнього заробітку, виходячи з отриманої ним заробітної плати у травні-червні 2015 року та позивачу сплачена різниця.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 18.04.2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучений Слов’янський міськрайонний суд Донецької області.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причину неявки у судове засідання не повідомив, заяву про розгляд справи за його участю не наддав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзива, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що підтверджене копією паспорту серії ВК 906954 та довідки про привоєння ідентифікаційного номеру, приєднаними до матеріалів справи (а.с. 8-10).

Згідно трудової книжки АХ № 550897 ОСОБА_1 з 20.07.2009 року працює в Слов’янському міськрайонному суді Донецької області, з 23.03.2011 року працює на посаді помічника судді (а.с. 37-39).

28.07.2015 року ОСОБА_1 мобілізовано до лав Збройних Сил України для проходження військової служби та в періоди з 28.07.2015 року по 23.05.2016 року, з 07.06.2016 року по 01.10.2016 року, з 1.10.2016 року по 23.08.2017 року та з 23.09.2017 року по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с.11, 12)

12.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДСА України в Донецькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок належної йому середньої заробітної плати з 01.05.2016 року, відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100, із урахуванням встановлених Кабінетом Міністрів України розмірів посадових окладів помічника судді місцевого суду, виплатити на його користь недоплачену, внаслідок не проведення вищезазначеного перерахунку, суму середнього заробітку з 01.05.2016 року(а.с. 14).

Листом від 13.06.2017 року № 05-677/17 ТУ ДСА України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою вирішення порушеного ним питання, територіальним управлінням був направлений запит до Міністерства соціальної політики України, врегулювання питання проведення перерахунку середнього заробітку буде вирішено після отримання відповідних роз’яснень від Міністерства соціальної політики України (а.с. 15).

30.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до до ТУ ДСА України в Донецькій області з заявою, в якій просив повідомити про результати розгляду його заяви від 12.05.2017 року (а.с. 18).

Листом від 01.11.2017 року № 04-45-1594-17 ТУ ДСА України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1, що керуючись нормами бюджетного законодавства, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на відповідний період, будь-які виплати можливі лише в межах розподілу видатків, передбачених кошторисом відповідного суду згідно Закону України про державний бюджет на рік, тобто витрати попередніх років не передбачено оплачувати за рахунок видатків поточного року (а.с. 19).

Також у листі зазначено, що перерахунок середнього заробітку відповідно до бюджетного законодавства має здійснюватись виключно за теперішній бюджетний період, тобто з 01 січня 2017 року (а.с. 19).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправною відмову у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року та зобов’язати провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 92 Закону України «Про державну службу» до посад патронатної служби належать посади, зокрема помічників суддів. Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Законом України «Про Вищу раду правосуддя» внесено зміни до статті 92 Закону України «Про державну службу» та зазначено, що особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Тобто, позивач у справі є посадовою особою апарату місцевого загального суду, правовий статус і умови діяльності якого визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції», Законом України «Про державну службу».

Згідно Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, затвердженим головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015 року, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є територіальним органом Державної судової адміністрації України та їй підпорядковується.

Основним завданням територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Донецької області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Донецької області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів місцевого самоврядування.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та місцевих загальних судів Донецької області.

Тобто, відповідач у справі - суб’єкт владних повноважень на якого покладені функції розпорядника коштів Державного бюджету України та фінансового забезпечення діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та місцевих загальних судів Донецької області.

Пунктом 12 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, до якої відноситься служба в органах внутрішніх справ.

Згідно ч. 1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Відповідно до пп. «ї» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов'язків.

Згідно п. 10 зазначеного Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Відповідно до пп. 2 п. 10 Порядку виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідне коригування заробітної плати за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року позивачу, як працівнику, залученому до виконання військового обов’язку здійснене не було.

Суд зазначає, що відсутність фінансування з Державного бюджету України на проведення коригування заробітної плати позивачу не може бути підставою для відмови в коригуванні та доплаті останньої, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Як зазначалось раніше, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене та те, що нормами чинного законодавства на відповідача покладений обов’язок здійснити коригування заробітної плати позивача за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року, суд вважає позовні вимоги в частині визнати протиправною відмову у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року та зобов’язати провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлене право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності відмови у здійсненні коригування заробітної плати позивача за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність дій органу владних повноважень щодо відмови у коригуванні та виплаті заробітної плати позивача за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню з ухваленням рішення про зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити коригування та виплату належної позивачу заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Судоустрій і статус суддів», Бюджетним кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

? а я ?а Донецькій області, третя особа Слов’янський міськрайонний суд Донецької області про визнання протиправною відмови у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати за період 01.05.2016 31.12.2016 , . 10 « » ? ’ ? ? , ’? ? ? 01.05.2016 31.12.2016 , . 10 « » ? ’ ? ? , ? ? – задовольнити частково.

Відмову ОСОБА_3 управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ 26288796, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) у проведенні коригування та виплаті середньої заробітної плати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживанні: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Дмитра Донського, буд. 63) за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв’язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду – визнати протиправною.

Зобов’язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ 26288796, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) провести коригування та виплату належної середньої заробітної плати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживанні: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Дмитра Донського, буд. 63) за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року із застосуванням коефіцієнту, визначеного відповідно до п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» у зв’язку зі збільшенням посадового окладу помічника судді місцевого суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.