Рішення № 73631300, 20.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 квітня 2018 р. Справа № 129/2805/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови в призначенні пенсії протиправною та зобов'язання зарахувати до стажу роботи участь в АТО в трикратному розмірі

ВСТАНОВИВ:

03.03.2018 р. на адресу Вінницького окружного адміністративного суду з Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла справа №129/2805 /17 за позовом ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, позивач) до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі – Гайсинське ОУПФУ Вінницької області, управління пенсійного фонду, відповідач), яким просила:

- визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах;

- скасувати рішення у формі протоколу №1183 від 28.08.2017 р. про відмову у призначенні пенсії;

- зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши у пільговий трудовий стаж період перебування на військовій службі в складі діючої армії в період бойових дій в трикратному розмірі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що має право на дострокове призначення пенсії за віком, оскільки досягла 50 років та наявний стаж більше 20 років.

Однак, звернувшись із відповідною заявою до відповідача про призначення пенсії отримала відмову, оформлену протоколом №1183 від 28.08.2017 р., мотивовану відсутністю 20 років стажу. Позивач вказує, що має стаж військової служби в складі діючої армії в період бойових дій, який має бути зарахований в трикратному розмірі, що відповідачем не враховано.

Відтак, не погоджуючись із рішенням суб’єкта владних повноважень щодо відмови у призначені пенсії на пільгових умовах, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом 12.10.2017 р. до Гайсинського районного суду Вінницької області та 13.10.2017 відповідною ухвалою відкрито провадження у справі № №129/2805 /17 і призначено судове засідання на 23.11.2017 р.

08 лютого 2018 р. відповідною ухвалою прийнято рішення про передачу справи до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 р. справа прийнята до провадження та призначено її до розгляду на 27.03.2018 р. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України.

Ухвалою суду від 27.03.2018 р. у зв'язку із витребуванням доказів розгляд справи відкладено на 16.04.2018 р.

У зв'язку з ненадходженням доказів від Полтавського обласного військового комісаріату, розгляд справи відкладено на 20.04.2018 р., про що повідомлено учасників справи.

23.11.2017 р. на адресу Гайсинського районного суду Вінницької області надійшли заперечення (вх.№13277 від 23.11.2017 р.), в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи наступним.

По наявних документах загальний стаж ОСОБА_1 становить 19 років 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, як особі з числа учасників АТО.

15.03.2018 р. на адресу суду надійшов відзив, в якому вказано, що позивачка перебуває на військовій службі, проте, сплата страхових внесків здійснена лише з 01.06.2016 р. по 31.05.2017 р. Тобто за періоди з 18.01.2016 р. по 01.06.2017 р. та з 01.06.2017 р. по теперішній час страхові внески не сплачені, відтак, дані періоди неможливо зарахувати до страхового стажу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

21.08.2017 р. позивач звернувся до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком.

За наслідком розгляду даної заяви прийнято рішення, оформлене протоколом №1183 від 28.08.2017 р. про відмову в призначенні пенсії за віком, мотивоване невиконанням умов п.3 р.XV “Прикінцевих положень “Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та відсутністю необхідної кількості стажу.

Не погоджуючись з такою позицією суб’єкта владних повноважень та вказуючи, що претендує на пенсію за віком за наявності достатнього стажу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Водночас, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи, які засвідчують особливий статус особи:посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 413 (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону).

Положеннями пунктів 4.1, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку №22-1 дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на дострокову пенсію є досягнення 50 річного віку для жінок, наявності у них стажу більше 20 років та сплата страхових внесків.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до статті 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Так, постановою КМУ №393 від 17.07.1992 р. затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).

Відповідно до пункту 1 Порядку №393, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Прикордонних військах, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України.

До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час (пп. а п.3 Порядку №393).

В контексті наведеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, зазначає про наступне.

Як зазначалась вище, разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі – Порядок №637).

Так, пунктами 1, 3 Порядку №637, визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Так, в трудовій книжці позивача містяться наступні записи:

- з 09.09.1983 р. прийнята "составителем лаков" та звільнена з 18.01.1984 р.;

- з 01.02.1984 р. прийнята "укладчиком" та звільнена 17.09.1985 р.;

- з 20.09.1985 призначена на посаду "воспитателя" , з 16.08.1989 р. зарахована на посаду " руководителя кружка" та звільнена з 25.08.1994 р.;

- з 25.08.1994 р. призначена на посаду тренера - викладача та звільнена з 2.06.1995 пр.;

- з 2.06.1995 р.прийнята на роботу в військову комендатуру на посаду " машинистки по секретной переписки" та звільнена 01.10.1995 р.;

- з 01.03.1999 р. прийнята на роботу охоронником та звільнена з 07.08.1999 р.;

- з 01.10.2011 р. прийнята на роботу прибиральницею та звільнена з 31.10.2011 р.

Окрім того, згідно даних пенсійної справи, ОСОБА_1 враховано страховий стаж за 2004, 2007, 2008 -2011, 2013 р. 2016 р. в період здійснення підприємницької діяльності .

Разом з цим, згідно довідки військової частини А 0536 за № 4382 від 7.18.17 р. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в складі діючої армії в період бойових дій один рік п’ять місяців чотирнадцять днів. У ній же вказано, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах-один місяць служби за три місяці.

У довідці військової частини А2950 № 03/278 від 20.07.2017 р. вказано, що ОСОБА_1 у період з 18.01.2016 р. по 15.03.16 р., у період з 22.04.16 р. по 31.03.2017 р. та у період з 1.04.2017 р. по теперішній час безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції (бойових діях) в районні проведення антитерористичної операції у Донецькій області.

Згідно інформації, наведеної у довідці військової частини В2950 №03/279 від 20.07.17 р., ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині –польова пошта В2950 за контрактом з 18.01.2016 р. по теперішній час.

Однак, відповідачем період служби з 18.01.2016 р. по 01.06.2016 р. до стажу, не зараховано, оскільки, як вказує останній, військовою частиною не сплачено страхові внески.

Оцінюючи дані доводи відповідача суд вказує на наступне.

Згідно довідки військової частини А 3488 №03/721 від 20.11.2017 р., страхові внески за період з 18.01.2016 р. по липень 2016 р. за ОСОБА_1 сплачено. Однак, у листі цієї ж військової частини на запит № 159 від 25.11.2017р. пояснено, що подання звітності до 1.06.2016 р. не передбачалось, а тому така не подавалась.

Окрім того, Полтавський обласний військовий комісаріат листом від 16.04.2018 р. за вих.№2/271 повідомив, що до 01 червня 2016 року військовослужбовці були платниками єдиного внеску, однак відомості про кожну застраховану особу не подавались. Сплата єдиного внеску здійснювалась одним платіжним дорученням за військовослужбовців без ідентифікації окремої особи.

В підтвердження перерахування єдиного внеску суду надано наступні платіжні доручення №65 від 25.01.2016 р., №274 від 23.02.2016 р., №540 від 24.03.2016 р., від 22.07.2016 р. та від 28.04.2016 р.

Отже, сплата страхових внесків з 18.01.2016 р. по 01.06.2016 р. підтверджена відповідними доказами. Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення дані обставини відповідачем не взято до уваги.

Так, при визначені стажу, суб’єктом владних повноважень у протоколі №1183 від 12.10.2017 р. вказано лише 19 років 2 місяці 24 дні та відмовлено у призначені пенсії за віком.

При вирішені цього спору суд керується частиною другою статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій “прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України” - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій “прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії” - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв, адже не враховані та не взяті до уваги надані позивачем довідки на підтвердження її служби та сплати страхових внесків, що впливає на прийняття рішення про призначення пенсії, а відтак є незаконними.

Окрім того, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (“Спорронг та Льонрот проти Швеції”) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування “мирного володіння майном”.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” Європейський суд з прав людини зазначив, що статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення, оформлене протоколом №1183 від 28.08.2017 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, визначаючись щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком, суд вказує на наступне.

Як вже зазначалось вище, саме орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, за наслідком чого приймає відповідне рішення (про призначення або про відмову у призначені пенсії), яке може бути оскаржено.

Як видно зі змісту адміністративного позову позивач висловив прохання скасувати протокол №1183 від 28.08.2017р. про відмову в призначенні пенсії. Отже, оцінка дій відповідача щодо відмови у призначені пенсії або щодо не призначення такої досліджується в межах прийняття самого протоколу і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені. У той час, коли самі по собі дії щодо не призначення пенсії за віком не порушують права, свободи та інтереси позивача, адже не мають юридичного наслідку, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

За таких обставин позовні вимоги в досліджуваній частині задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши у пільговий трудовий стаж перебування на військовій слубі в складі діючої армії в період бойових дій в трикратному розмірі, то суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено, судом саме до повноважень органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок розгляду питань про призначення пенсій та обов’язковість прийняття відповідного рішення, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури та за відсутності відповідного рішення зобов'язувати суб'єкта владних повноважень призначити ОСОБА_1 пенсію на віком на пільгових умовах та фактично підміняти державний орган. Відтак, в задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Разом з цим, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб’єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, рішення про відмову у призначені пільгової пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, заява позивача вважається такою, що не розглянута по суті і по ній не прийнято рішення.

За таких обставин та керуючись положеннями частини четвертої статті 245 КАС України, суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень –Гайсинське об’єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо призначення позивачу пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак позивачем при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався, отже не підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задовольнити частково.

Скасувати протокол Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №1183 від 28.08.2017 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Відповідач: Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Волонтерів, 17, м. Гайсин, Вінницька область)

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна