Постанова № 73630989, 04.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р. Справа№ 910/7370/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Подоляку Р.Ю.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2018

за заявою Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити»

про відстрочку та розстрочку виконання рішення

у справі №910/7370/17 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Антимонопольного комітету України

до Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити»

про стягнення 31 776 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/7370/17 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/7370/17 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/7370/17 та ухвалити нову ухвалу, якою заяву Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» по відстрочення та розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушенням судом норм процесуального права.

Скаржник вказує на те, що звертаючись з відповідною заявою до суду, він зазначав обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення і навіть роблять його неможливим, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність грошових коштів на банківських рахунках, відсутність майна, яке можливо реалізувати, добросовісність дій Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» і відсутність зі сторони підприємства дій, які б можна було б розцінювати як намагання умисно ухилитися від виконання рішення суду, зокрема, сплата 2 377 854,76 грн.; відсутність вини Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» у виниклій заборгованості та раптовість зміни позиції державних органів стосовно суми зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» перед Антимонопольним комітетом України. Скаржник наголошує на тому, що через арешт грошових коштів, що містилися на рахунках, та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, товариство фактично припинило виробництво продукції, зафіксовано простой виробничих цехів. Таке становище не сприяє виконанню рішення суду. Постійне списання обігових коштів, які не можливо використати на закупівлю газу, електроенергії, комплектуючих, сировини для виробництва призвело до зупинення підприємства. Приватне акціонерне товариство «Фанери та плати» не ухиляється від виконання рішення суду, готове добровільно його виконувати, але не має вільних фінансових ресурсів сплатити одноразово всю суму.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7370/17 та призначено справу до розгляду на 21.03.2018.

12.03.2018 від Генеральної прокуратури України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та зазначає на те, що наведені Товариством обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду в цій справі і не є винятковими. Ці обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення у згаданій справі негативно впливає на фінансовий стан відповідача. Скрутне матеріальне становище боржника не звільняє його від обов'язку виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.

19.03.2018 та 20.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Міжнародного антикорупційного бюро надійшли клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшли письмові пояснення, у яких позивач просить за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду та прийняти рішення відповідно до законодавства.

Розглянувши в судовому засіданні 21.03.2018 клопотання Міжнародного антикорупційного бюро про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, колегія суддів залишила вказане клопотання без задоволення, як необгрунтоване.

В судовому засіданні 21.03.2018 оголошено перерву до 27.03.2018.

23.03.2018 від Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких скаржник зазначає, що на підтвердження своїх доводів відповідачем були надані місцевому суду поянення, економічні розрахунки і первинні документи, зокрема баланс ПрАТ «Фанплит» за 2017 рік, в яких проведений аналіз фінансово-господарської діяльності, необхідний для оцінки використання активів, доходів, витрат і результатів діяльності у відповідний період, факторів які негативно або позитивно можуть вплинути на кінцевий фінансовий результат, а також підтверджує скрутний майновий стан, що унеможливлює погашення боргу одномоментно. Вирішуючи заяву Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити», суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам заявника, а також не врахував думку Антимонопольного комітету України, який не заперечував проти заяви. Не враховано в оскаржуваному судовому рішенні як негативні наслідки, які виникнуть для боржника та його трудового колективу в результаті повної зупинки фінансово-господарської діяльності Товариства, так і ризики техногенної катастрофи в центрі Дніпровського району міста Києва. У той же час відстрочка виконання судового рішення надасть можливість поновити виробництво, отримати дохід, залучити кредитні та інвестиційні кошти і сплатити борг. Адже на даний час, враховуючи факт арешту всього майна боржника, Приватне акціонерне товариство «Фанери та плати» навіть не має можливості взяти банківський кредит для погашення боргу під заставу свого обладнання та приміщень (цілісного майнового комплексу). Скаржник в додаткових поясненнях просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2018 та ухвалити постанову, якою відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 на один рік з дати винесення постанови Київським апеляційним господарським судом.

27.03.2018 від Генеральної прокуратури України надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме матеріалів виконавчого провадження, відкритого за наказом суду, виданого на підстві судового рішення у даній справі.

В судовому засіданні 27.03.2018 оголошено перерву до 04.04.2018.

03.04.2018 від Генеральної прокуратури України надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких прокурор просить відмовити у приєднанні до матеріалів справи додаткових доказів, долучених ПрАТ «Фанери та плити» до додаткових пояснень, не приймати і не розглядати вимогу ПрАТ «Фанери та плити» щодо відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 на один рік з дати винесення постанови Київським апеляційним господарським судом, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Фанери та плити».

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2017 позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» до Державного бюджету України штраф у розмірі 15873000,00 грн. та пеню у розмірі 15903000,00 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 13.03.2012 №355-р. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» на користь Генеральної прокуратури України 240800,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017 рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 залишено без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

22.09.2017 господарським судом міста Києва виданий наказ №910/7370/17 про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 та набрало законної сили 12.09.2017.

29.09.2017 до господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення від 30.06.2017, у якій відповідач просив відстрочити початок сплати штрафу і пені загальною сумою 31 776 000,00 грн. до 01.01.2018 та розстрочити сплату штрафу і пені загальною сумою 31 776 000,00 грн. на 15 років, з розрахунку сплати 2 134 620,00 грн. на рік.

08.11.2017 до господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити», у якій відповідач просив відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 до 21.01.2018, та розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017, затвердити графік виконання рішення господарського суду міста Києва з розрахунку сплати по 2134620 грн. з січня 2018 року по грудень 2032 року, відкласти провадження примусового виконання рішення до вирішення питання в суді відносно відстрочки та розстрочки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2017 у справі №910/7370/17 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» до розгляду, до повернення матеріалів справи №910/7370/17 з Вищого господарського суду України до господарського суду міста Києва.

16.01.2018 р. від Приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" до господарського суду міста Києва надійшла заява про внесення змін до заяви про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення від 30.06.2017 р., у якій останній з урахуванням нової редакції ГПК України (у редакції чинній з 15 грудня 2017 року), зокрема, змісту ст. 331 ГПК України, змінює пункт перший прохальної частини наступним чином: «У зв'язку зі збитками Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» у 2016 році та 2017 році та несподіваністю виниклої заборгованості для заявника, просимо відстрочити виконання судового рішення господарського суду міста Києва від 30 червня 2017 року №910/7370/17 на один рік з дати набрання рішенням суду законної сили, тобто до 13 вересня 2018 року».

Також заявник зазначив, що ПрАТ «Фанплит» вже сплатило на виконання рішення господарського суду міста Києва від 30 червня 2017 року 2 377 854,76 грн. боргу.

30.01.2018 до господарського суду міста Києва надійшла нова заява Приватного акціонерного товариства «Фанери та плати» про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення, у якій заявник просив суд відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі №910/7370/17 на один рік до 31.01.2019; розстрочити виконання постанови господарського суду міста Києва від 30.06.2017 на один рік з наступного дня після закінчення терміну відстрочки з 01.02.2019; затвердити графік виконання постанови господарського суду міста Києва від 30.06.2017: лютий-грудень 2019 року - 29128000,00 грн., січень 2020 року - 2648000,00 грн.

В обгрунтування заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 Приватне акціонерне товариство «Фанери та плати» посилалось, зокрема на наявність загрози банкрутства підприємства, відсутність грошових коштів на банківських рахунках, відсутність майна, яке можливо реалізувати, добросовісність дій Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» і відсутність зі сторони підприємства дій, які б можна було б розцінювати як намагання умисно ухилитися від виконання рішення суду, зокрема, сплата 2 377 854,76 грн.; відсутність вини Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» у виниклій заборгованості та раптовість зміни позиції державних органів стосовно суми зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» перед Антимонопольним комітетом України. Відповідач наголошував на тому, що через арешт грошових коштів, що містилися на рахунках, та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, товариство фактично припинило виробництво продукції, зафіксовано простой виробничих цехів. Таке становище не сприяє виконанню рішення суду. Постійне списання обігових коштів, які не можливо використати на закупівлю газу, електроенергії, комплектуючих, сировини для виробництва призвело до зупинення підприємства. Приватне акціонерне товариство «Фанери та плати» не ухиляється від виконання рішення суду, готове добровільно його виконувати, але не має вільних фінансових ресурсів сплатити одноразово всю суму.

Відмовляючи в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/7370/17, суд першої інстанції виходив з того, що наведені Приватним акціонерним товариством "Фанери та плити" обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду в даній справі і не є винятковими. Ці обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення по даній справі негативно впливає на фінансовий стан відповідача. Скрутне фінансове становище боржника, не звільняє його від обов'язку виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що саме держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

В той же час, відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У заяві про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 Приватне акціонерне товариство «Фанери та плати» посилається, зокрема, на наявність загрози банкрутства підприємства, відсутність достатніх грошових коштів на банківських рахунках, відсутність майна, яке можливо реалізувати, добросовісність дій Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» і відсутність зі сторони підприємства дій, які б можна було б розцінювати як намагання умисно ухилитися від виконання рішення суду, зокрема, сплата 2 377 854,76 грн.; відсутність вини Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» у виниклій заборгованості та раптовість зміни позиції державних органів стосовно суми зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» перед Антимонопольним комітетом України. Відповідач наголошував на тому, що через арешт грошових коштів, що містилися на рахунках, та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, товариство фактично припинило виробництво продукції, зафіксовано простой виробничих цехів. Таке становище не сприяє виконанню рішення суду. Постійне списання обігових коштів, які не можливо використати на закупівлю газу, електроенергії, комплектуючих, сировини для виробництва призвело до зупинення підприємства. Крім того, біля 500 працюючих лишиться заробітних плат та робочих місць. Приватне акціонерне товариство «Фанери та плати» не ухиляється від виконання рішення суду, готове добровільно його виконувати, але не має вільних фінансових ресурсів сплатити одноразово всю суму. Для виконання рішення суду, як зазначає заявник, потрібно відновити виробництво та частково його модернизувати, а для цього необхідно відстрочити виконання рішення суду на один рік щоб вийти на повне завантаження виробництва, що дасть можливість виконати рішення суду.

В обгрунтування заяви відповідачем надано розрахунок економічних показників ПрАТ «Фанплит» згідно якого у 2016 році товариство мало збиток, виписки по особовому рахунку про списання коштів з рахунків товариства на виконання судового рішення у справі № 910/7370/17 та про фінансове становище товариства; накази Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» від 23.10.2017 № 252 «Про затвердження актів простою на ПрАТ «Фанплит», від 30.11.2017 № 267 «Про продовження терміну простоїв виробничих цехів ПрАТ «Фанплит» до 31.12.2017» та від 09.01.2018 №8 «Про продовження терміну простоїв виробничих цехів ПрАТ «Фанплит» до 28.02.2018»; постанови державного виконавця від 06.10.2017 про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника, постанову державного виконавця від 06.11.2017 про арешт майна боржника, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017.

Також в матеріалах справи наявна копія листа від 12.10.2017 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Антимонопольного комітету України, в якому йдеться про звернення до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) керівників промислових підприємств міста Києва щодо захисту прав і законних інтересів трудового колективу Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» та надання дієвого захисту проти знищення провідного заводу деревообробної галузі України. Зазначене звернення підтримали та підписали 87 керівників суб'єктів господарської діяльності міста Києва різних видів промислової діяльності та форм власності, на яких працюють 20459 працівників. У зверненні зазначено про важливість діяльності Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» для економіки міста, банкрутство якого призведе до значного скорочення валютних надходжень від експорту продукції та втрати біля півтисячі робочих місць.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такіж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-пр/2013 розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Заявник вказує на те, що він не відмовляється від від виконання рішення суду, готовий добровільно його виконувати, а сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є дуже великою і негайне виконання рішення суду неминуче призведе до неможливості виконання відповідачем всіх своїх зобов'язань та може призвести до банкрутства Товариства.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що скрутне фінансове становище Приватного акціонерного товариства «Фанери та плати» є саме тією виключною обставиною, яка унеможливлює чи значно ускладнює виконання судового рішення.

За таких обставин, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан Приватного акціонерного товариства «Фанери та плати», з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства боржника та припинення його функціонування взагалі, та оскільки за змістом ст. 331 ГПК України суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, яке (відстрочення та розстрочення) не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плати» та відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі №910/7370/17 на один рік з дня ухвалення постанови.

На думку колегії суддів, обставини справи свідчать про те, що відстрочення виконання рішення суду у цій справі забезпечить його належне виконання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плати» про відстрочку та розстрочку виконання рішення не надано належної правової оцінки обставинам справи та доказам на їх підтвердження, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду міста Києва від 30.01.2018 та постановлення нового рішення про часткове задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі №910/7370/17 та відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі №910/7370/17 на один рік з дня ухвалення постанови.

В решті в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» слід відмовити.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/7370/17 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/7370/17 скасувати.

3. Постановити нове рішення.

Заяву Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі №910/7370/17 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі №910/7370/17 на один рік з дня ухвалення постанови.

В решті в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» відмовити.

4. Матеріали справи №910/7370/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко