Постанова № 73630985, 11.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. Справа№ 910/11598/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від позивача - Комісарова А.В. - дов. № Ц/3-04/28-18 від 23.01.18,

від відповідача - Дегтярь П.О. - дов. б/н від 01.02.18,

розглянувши матеріали апеляційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс»на рішенняГосподарського суду міста Києвавід 14.09.2017у справі№ 910/11598/17 (суддя Щербаков С.О.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс»простягнення 107 975,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» (далі - позивач, ПАТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця») звернулося з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» (далі - відповідач, ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс») про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 107 975,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно зазначено відомості про масу вантажу в накладній № 43447341 у вагоні № 68549229, про що було складено комерційний акт АQ № 650243/25 від 13.01.2017.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними доказами, просив суд у позові відмовити. При цьому відповідач наголошував на тому, що комерційний акт АQ № 650243/25 від 13.01.2017 не відповідає затвердженій формі «Правил складання комерційних актів» ГУ-22, згідно якої в комерційному акті повинен бути присутній «Розділ Є - «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції», також відсутній «Розділ І - Опис пошкодження», крім того, відповідач зазначає, що комерційний акт складений російською мовою.

Спростовуючи доводи відповідача, позивач вказав, що в російській мові немає букви «Є», тому згідно з порядком алфавіту, вона була замінена на букву «Ж», але при цьому зміст розділу не змінився. Також, позивач зазначає, що ані «Статут залізниць», ані «Правила перевезення вантажів» не виключають складання комерційного акту російською мовою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі № 910/11598/17 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» 107 975,00грн. - штрафу за неправильно зазначену масу вантажу та 1 619,63грн. - судового збору

В обґрунтування рішення суд послався, зокрема, на неправильне зазначення відповідачем відомостей про масу вантажу в накладній № 43447341 у вагоні № 68549229 (надлишок вантажу становить 1 100 кг), про що було складено комерційний акт АQ № 650243/25 від 13.01.2017.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі № 910/11598/17 скасувати та прийняти нове рішення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, доводи апелянта зводяться невідповідності акту та його змісту вимогам належності та допустимості, у зв'язку з чим він не може бути взятий до уваги судом, як підстава покладення на відповідача відповідальності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 справу № 910/11598/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2017.

14.11.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» надійшли заперечення до апеляційної скарги, в яких позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з огляду на правомірність висновків суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 відкладено розгляд справи на 29.11.2017.

29.11.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач зазначив, що зважування вагону на станції Сартана Донецької залізниці не відбувалося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 було продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву в розгляді справи до 18.12.2017.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції від 15.12.2017, зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 18.12.2017 на лікарняному, а з 26.12.2017 у щорічній основній відпустці, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О., відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.01.2018, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/11598/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 справу № 910/11598/17 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 07.02.2018.

09.01.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач зазначив, що п'ятикратний розмір штрафу має розраховуватись із різниці між сплаченою провізною платою та фактичною провізною платою, яку було слід сплатити, у в'язку з чим сума штрафу за розрахунком відповідача повинна скласти 1 803,65 грн.

05.02.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач зазначив, що п. 121 Статуту ПАТ «Українська залізниця» передбачено підписання будь-яких договорів, довіреностей та інших правочинів та документів від імені товариства щонайменше двома особами. Проте, позовна заява була підписана від імені позивача одним представником - ОСОБА_4

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 відкладено розгляд справи на 21.02.2018.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 21.02.2018 на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 розгляд справи призначено на 21.03.2018.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 21.03.2018 на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 розгляд справи призначено на 11.04.2018.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі № 910/11598/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник ПАТ «Укрзалізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» у поясненнях, наданих у судових засіданнях, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Крім того, представник відповідача зазначив, що позовну заяву підписано повноваженою особою, якій надано довіреністю відповідне право, довіреність надана за підписами двох осіб, що відповідає п. 121 Статуту ПАТ «Укрзалізниця». Крім того, представник зазначив, що комерційний акт складено на підставі акту загальної форми та документів про зважування вагону.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

29.12.2016 зі станції відправлення Полтава-Київська Південної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» (далі - відповідач, вантажовідправник, ТОВ «ТСК «Укр-Транс») було здійснено відправлення брухту чорних металів, не пойменованих у алфавіті, на станцію призначення Сартана Донецької залізниці за накладною № 43447341 у вагоні № 68549229; вантажоодержувач - ПАТ МК «Азовсталь».

Відповідно до накладної № 43447341 маса вантажу визначена відправником і становить 65 850 кг.

При надходженні вагону № 68549229 на станцію Сартана Донецької залізниці було складено акт загальної форми від 12.01.2017 № 235 (а.с. 14) та здійснено комісійну перевірку вагону та переважування, у результаті чого виявлено перевантаження на 1 100 кг. (а.с. 15).

Згідно комерційного акту АQ № 650243/25 від 13.01.2017, складеного на станції Сартана Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми від 12.01.2017 № 235, залізницею було здійснено комісійне зважування вагону №68549229 на справних вагонних 150-тонних вагах вантажоодержувача, що пройшли державну повірку 09.09.2016, під час якого було встановлено наступне: згідно документу вага брутто - не вказана, нетто - 65 850 кг, тара - 19 800 кг, фактично вага брутто - 86 750 кг, тара - 19 800 кг, нетто - 66 950 кг., що більше ніж зазначено в документах на 1 100 кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінювався.

Комерційний акт АQ № 650243/25 від 13.01.2017 підписаний начальником станції - ОСОБА_5, завідуючим вантажним двором - ОСОБА_6, прийомоздавачем - ОСОБА_7 та вантажоодержувачем - ОСОБА_8

На підставі комерційного акту АQ № 650243/25 від 13.01.2017 станції Сартана Донецької залізниці за невірно вказану масу вантажу у накладній від 29.12.2016 № 43447341 відправнику нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати: 21 595,00 грн. х 5 = 107 975,00 грн.

Як передбачено ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Частиною 5 ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезення вантажів, обов'язкові для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

У відповідності до ч. 1 п. 1.2 Правил накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з п. 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційним актом АQ № 650243/25 від 13.01.2017 засвідчено факт розбіжності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі від 29.12.2016 № 43447341, з фактичною масою на 1 100 кг, а також вказано, що із-за сніжного покриву маркування не проглядається, в документах не зазначене. Крім того, зазначено, що вагон прибув з охороною, в документі значиться охорона. З моменту прибуття до моменту перевантаження вагон знаходився під охороною служби безпеки вантажоотримувача.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, на має перевищувати норму (0,2%) та виходити за межу граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.549 ЦК України:

« 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.».

Вищевикладене свідчить, що фактично предметом окремого договору, а саме накладної № 43447341, було перевезення 66 950 кг брухту чорних металів у вагоні № 68549229, за що мала бути сплачена провізна плата в розмірі 21 595,00 грн.

Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів відправник був зобов'язаний зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у даному вагону, і провізна оплата в даному випадку в накладній визначалася виходячи із маси всього вантажу, який знаходився у даному вагоні.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що застосування позивачем до відповідача штрафної санкції у розмірі п'ятикратної суми дійсної провізної плати, визначеної вищевказаною накладною, у зв'язку з невиконанням відправником зобов'язання зазначити в накладній вірну масу всього вантажу, який знаходився у вказаному вагоні, відповідає як ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, так і ч. 2 ст. 549 ЦК України.

Таким чином, посилання апелянта на постанову ВГСУ від 24.05.2017 у справі № 904/10497/16, якою застосовано ч. 2 ст. 549 ЦК України та стягнуто штраф у п'ятикратному розмірі, виходячи з вартості провізної плати надлишку (нестачі) маси вантажу є безпідставним.

Суду першої інстанції також дійшов висновку, що, по-перше, ані Статут залізниць, ані Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, не виключають складання комерційного акту російською мовою, при цьому слід звернути увагу, що розділ 20 «Найменування вантажу» накладної № 43447341, яка заповнюється самим вантажовідправником (відповідачем), також заповнена російською мовою.

По-друге, щодо не заповнення позивачем розділу «Є - «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції», який в даному випадку є розділом «Ж», оскільки розділи комерційного акту заповнені російською мовою, то суд відзначив, що невідповідність маси вантажу даним зазначеним у накладній було встановлено позивачем на станції призначення Сартана Донецької залізниці, а не на попутній станції, відповідно відомості у такому розділі відсутні.

Таким чином, доводи відповідача, зокрема і в апеляційній скарзі, зводяться до невідповідності комерційного акту за формальними ознаками, проте судова колегія вважає за необхідне вказати, що комерційний акт було складено на підставі акту загальної форми, накладної та витягу з журналу контрольного зважування вагону, що свідчить про встановлення надлишку вантажу порівняно з вагою зазначеною вантажовідправником у накладній.

Отже, колегія суддів зазначає, що посилання на недоліки форми, у разі відповідності змісту комерційного акту вимогам до нього, у даному випадку, на суть порушення здійсненого позивачем не впливають.

При цьому, судова колегія відмічає, що факт перевезення вантажу, як і його доставка, сторонами не заперечується.

Посилання на те, що зважування спірного вагону не відбулося, не приймається, оскільки витяг з журналу контрольного зважування вагону підписаний оператором ОСОБА_9, представником вантажоодержувача ОСОБА_3, станції Сартана Донецької залізниці ОСОБА_5, комерційним агентом ОСОБА_7 Накладна містить відмітку про надлишок вантажу на 1 100 кг., підписану Павелко. Комерційний акт, як встановлено вище, містить підписи начальником станції - ОСОБА_10, завідуючим вантажним двором - ОСОБА_6, прийомоздавачем - ОСОБА_7 та вантажоодержувачем - ОСОБА_8

Наведені документи свідчать про надлишок ваги у вагоні на 1 100 кг., що є порушенням з боку відповідача. Факт невідповідності ваги вказаної вантажовідправником у накладній на 1 100 кг. апелянтом не спростовано.

З огляджу на встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 107 975,00 грн. штрафу.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі № 910/11598/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Укр-Транс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 у справі № 910/11598/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/11598/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 16.04.2018