Постанова № 73630840, 23.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. Справа№ 911/1272/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс»

на рішення господарського суду Київської області від 08.02.2018 р.

у справі №911/1272/17 (суддя Лутак Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-Про»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро-Нікополь»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Казус-Про» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро-Нікополь» про стягнення солідарно з відповідачів 1000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку з несвоєчасним виконання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угоди №15-04/13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.04.2013 р. та на підставі договору поруки №07-02-2017 від 07.02.2017 р.

В процесі розгляду даної справи позивачем до суду була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить солідарно стягнути з відповідачів 11000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.04.2013 р. та на підставі договору поруки № 07-02-2017 від 07.02.2017 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2017 р. позов у даній справі залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у редакції до 15.12.2017 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 р. ухвалу господарського суду Київської області від 06.07.2017 р. у справі № 911/1272/17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 06.07.2017 р. у справі № 911/1272/17 скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду Київської області, оскільки судами попередніх інстанцій не з'ясовано причин неподання позивачем оригіналів документів, а в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії таких документів.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2018 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 11000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.04.2013 р. та на підставі договору поруки № 07-02-2017 від 07.02.2017 р. не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, обставини, які підтверджують заявлені ним вимоги.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ТОВ «Компанія «Нотапс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.02.2018 р. і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є протиправним та необ'єктивним через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству України, рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представники сторін були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Судова кореспонденція була направлена сторонам у справі на адреси, що містяться в матеріалах справи та в апеляційній скарзі.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача 2, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення - залишити без змін. Вважає, що оскаржуване рішення винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Крім того, у своєму відзиві відповідач 2 просить суд розглядати справу без його участі за наявними у матеріалах справи документами.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників сторін, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.04.2009 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (постачальник) та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» (покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 р. у справі № 18/84-10 стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 382011,54 грн. з яких: 130354,90 грн. - основного боргу, 109606,44 грн. - штрафу, 11959,80 грн. - пені, 5624,45 грн. - інфляційних втрат, 119598,16 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 4867,79 грн. - індексації ціни товару за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р. та судові витрати у розмірі 3820,11 грн. - державного мита та 235,76 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2010 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 р. у справі № 18/84-10 скасовано в частині стягнення штрафу та змінено в частині стягнення основного боргу і розподілу господарських витрат. Стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» основний борг в сумі 53354,90 грн., пеню в сумі 11959,80 грн., інфляційні втрати в сумі 5624,45 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 119598,16 грн., індексацію ціни товару в сумі 4867,79 грн. за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., витрати у сплаті державного мита у розмірі 1954,05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,72 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2013 р. у справі № 911/2014/13 стягнуто солідарно з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 1000,00 грн. - пені, 823,99 грн. - витрат по сплаті судового збору та 2700,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, а також стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 37043,76 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2262,37 грн. - пені та 893,27 грн. - інфляційних втрат за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р. та договором поруки № 21-12-2012-7 від 21.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014 р. у справі № 916/776/14 стягнуто солідарно з ТОВ «Совагро» та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 2623,67 грн. - 3% річних за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р. та договором поруки № 03-02-2014-4 від 03.02.2014 р., 700,00 грн. - вартості послуг адвоката та 1827,00 грн. - судового збору.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2014 р. у справі № 911/4379/14 стягнуто солідарно з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 300,00 грн. - заборгованості (курсової різниці), 130,02 грн. - судового збору та 71,17 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, а також стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 3915,43 грн. - заборгованості (курсової різниці), 1696,98 грн. - судового збору та 928,83 грн. - витрат на оплату послуг адвоката за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р. та договором поруки № 21-12-2012-6 від 21.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2015 р. у справі № 911/5566/14 солідарно стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «ПК Трейсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 2000,00 грн. штрафу за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язані від 15.11.2012 р. та на підставі договору поруки № 07-04-2014-104 від 07.04.2014 р. Стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Ніко-Тайс» 724,95 грн. - штрафу, 3578,19 грн. - пені, 619,53 грн. - 3% річних, 1481,37 грн. - інфляційних втрат та 38438,92 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язані від 15.11.2012 р. Солідарно стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «ПК Трейсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 5000,00 грн. - витрат на послуги адвоката та 1827,00 грн. - судового збору.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2015 р. у справі № 911/1044/15 солідарно стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 10000,00 грн. - штрафу за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язані від 15.11.2012 р. та на підставі договору поруки №21-11-2012-26 від 21.11.2012 р. Стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 96881,49 грн. - штрафу, 1936,98 грн. - судового збору, 609,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Стягнуто з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 200,02 грн. - судового збору та 609,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 р. у справі № 911/1044/15 рішення господарського суду Київської області від 27.04.2015 р. у справі № 911/1044/15 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2015 р. у справі № 911/4490/15 стягнуто солідарно з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 7000,00 грн. - штрафу. Стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 64285,94 грн. - штрафу, 609,00 грн. - судового збору, 2000,00 грн. - витрат на послуги адвоката. Стягнуто з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 609,00 грн. - судового збору та 2000,00 грн. - витрат на послуги адвоката за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р. та договором поруки № 11-03-2015-1 від 11.03.2015 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2016 р. у справі № 911/3632/16 відмовлено у задоволенні позову про солідарне стягнення з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «Казус-Про» на користь ТОВ «Компанія «Нотапс» 907,53 грн. нарахованого розміру відсотків за користування товарним кредитом за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою №15-04/13 від 15.04.2013 р. та договору поруки № 07-08-2014 від 07.08.2014 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.01.2017 р. у справі № 911/3633/16 солідарно стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «Казус-Про» на користь ТОВ «Компанія «Нотапс» 1180,47 грн. - 3% річних та 3436,29 грн. - інфляційних втрат за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою № 08-04/13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 08.04.2013 р. та договором поруки № 07-08-2014 від 07.08.2014 р. Солідарно стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «Казус-Про» на користь ТОВ «Компанія «Нотапс» 1378,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 р. рішення господарського суду Київської області від 01.12.2016 р. у справі № 911/3632/16 скасовано та прийнято нове, яким стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Нотапс» відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 907,53 грн. за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угодою №15-04/13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р. та договором поруки № 07-08-2014 від 07.08.2014 р., а також 1378,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції. Стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Компанія «Нотапс» судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1516,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем 2 несвоєчасно було виконано зобов'язання за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., а тому звернувся до суду з даним позовом та просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вих. № 04-3/05 від 04.05.2017 р., солідарно стягнути з відповідачів 11000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р. та на підставі договору поруки № 07-02-2017 від 07.02.2017 р.

Заперечуючи проти позову, відповідач 2 у своєму відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що позивач не набув права кредитора за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., оскільки угода № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) укладена в той час, коли ТОВ «Компанія «Нотапс», як юридичної особи, не існувало, а право вимоги належного виконання зобов'язань за вказаним договором поставки вже було передано іншій особі.

Як вказує позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі, ним на підставі угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р. (від 15.04.2014 р. згідно додаткової угоди № 1 від 01.08.2014 р.) набуто від ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (первісний кредитор) право вимоги виконання ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру відсотків за користування кредитом на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р.

Пунктом 2.2 угоди № 15/04-13 передбачено, що позивач наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р. по відношенню до боржника щодо нарахування пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3 % річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, у зв'язку з подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р.

01.08.2014 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Нотапс» (новий кредитор) укладено додаткову угоду № 1 до угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2014 р., якою сторони вирішили погодити вірну та правильну дату угоди, зазначивши те, що в подальшому вірною, дійсною та правильною датою угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) є дата 15.04.2014 р.

07.02.2017 р. між ТОВ «Казус-Про» (поручитель) та ТОВ «Компанія «Нотапс» (кредитор) укладено договір поруки № 07-02-2017, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компанія «Нотапс» було зареєстровано 05.11.2013 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 349796, довідкою АА № 1024988 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Статтею 91 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, станом на 15.04.2013 р. позивача - ТОВ «Компанія «Нотапс», як юридичної особи, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю не існувало.

За твердженням позивача, угода № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Нотапс» (новий кредитор) укладена 15.04.2014 р., що підтверджується додатковою угодою № 1 від 01.08.2014 р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003590863 станом на 15.04.2013 р. керівником ТОВ «Корпорація «Агросинтез» був ОСОБА_2, а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003590939 станом на 01.08.2014 р. - ОСОБА_3

З вказаних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_2 був керівником, підписантом та засновником ТОВ «Корпорація «Агросинтез» з 07.11.2012 р. до 19.04.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що угода № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), яка за твердженням позивача датована 15.04.2014 р., підписана від імені ТОВ «Корпорація «Агросинтез» ОСОБА_2

За змістом ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами. Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Враховуючи те, що станом на 15.04.2014 р. керівником, підписантом та єдиним засновником ТОВ «Корпорація «Агросинтез» був ОСОБА_3, колегія суддів критично оцінює твердження позивача щодо дійснісності укладення угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) саме 15.04.2014 р.

Крім того, 15.11.2012 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) укладено угоду № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої, з урахуванням додаткової угоди № 3, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р.

Пунктом 2.5 угоди № 15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р., з урахуванням додаткової угоди № 3, передбачено, що з моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами первісного кредитора, що можуть випливати у майбутньому та випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., по відношенню до боржника.

На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Корпорація «Агросинтез» було передано ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», що підтверджується актом прийому-передачі документів від 15.11.2012 р.

Таким чином, ТОВ «Корпорація «Агросинтез» станом на 15.11.2012 р. було передано право вимоги до ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь», що випливають з умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р. Вказані факти також підтвердженні судовими рішеннями у справах № 911/2014/13, № 916/776/14, № 911/4379/14, № 911/5566/14, № 911/1044/15 та № 911/4490/15.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

З огляду на вказане вбачається, що на момент укладення угоди № 15/04-13 у ТОВ «Корпорація «Агросинтез» не існувало дійсної вимоги за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р. по відношенню до відповідача 2, яка могла бути передана ТОВ «Компанія «Нотапс», оскільки вказане право вже було передано ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» згідно угоди № 15-11/12-48 від 15.11.2012 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку не можна дійти беззаперечного висновку, що угода № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) породжує права та обов'язки для відповідача 2 перед позивачем у даній справі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, які підтверджують заявлені ним вимоги.

Посилання позивача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 р. у справі № 911/3632/16 як на преюдиціальний факт не береться судом до уваги, оскільки у вказаній справі підставою позову була угода № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р., а у даній справі підставою позову, за твердженням позивача, є угода № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2014 р. Крім того, в межах справи № 911/3632/16 питання щодо наявності у позивача права на позов не було заявлено та не розглядалось.

Слід зазначити, що ч. 7 ст. 75 ГПК України передбачає, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Щодо вимог позивача до відповідача 1, то колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач 1 поручився за відповідача 2 на підставі договору поруки № 07-02-2017 від 07.02.2017 р.

Проте, з вказаного договору поруки, вбачається, що ТОВ «Казус-Про» поручається перед позивачем у даній справі за виконання обов'язку ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання про сплату розміру відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р., в той час як позивач зазначає про перехід до нього прав вимоги на підставі угоди № 15/04-13 від 15.04.2014 р., тобто за іншою угодою ніж зазначена в договорі поруки.

Пунктом 7.3 договору поруки № 07-02-2017 передбачено, що сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

Будь-яких змін, повідомлень, додаткових угод чи договорів, які б стосувалися договору поруки № 07-02-2017 від 07.02.2017 р. та визначали іншу дату угоди про заміну кредитора у зобов'язанні до суду не надано.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, вимоги позивача до відповідача 1 є похідними від вимог про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами з відповідача 2 та результат їх вирішення залежить від вирішення основної вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, а саме з основного боржника у даній справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про солідарне стягнення з ТОВ «Казус-Про» та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» 11000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009 р., угоди № 15/04-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.04.2013 р. та на підставі договору поруки № 07-02-2017 від 07.02.2017 р. є недоведеними належними та допустимими доказами, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

Відтак, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції є протиправним та необ'єктивним через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству України, а також таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 08.02.2018 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нотапс» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 08.02.2018 р. у справі №911/1272/17 залишити без змін.

Справу №911/1272/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк