Рішення № 73630685, 18.04.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Справа № 926/3915/17

За позовом Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Кабінету Міністрів України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Інвест»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернівецької міської ради, обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Букстрой», об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова, 2Б»; фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_16 ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58 Михайловича, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_30, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77.

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача 1 – не з’явився;

від позивача 2 – ОСОБА_78;

від відповідача – ОСОБА_79;

від третіх осіб – ОСОБА_80 (Кабінет Міністрів України); ОСОБА_81 (ОСББ «Суворова, 2Б»), ОСОБА_82 (ОК «ЖБК «Букстрой»);

від інших третіх осіб – не з’явилися.

У судовому засіданні брав участь військовий прокурор – Лупійчук Б.В.

СУТЬ СПОРУ: Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс-Інвест” з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якому просить зобов’язати відповідача звільнити та привести в попередній стан самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,4702 га, яка є частиною земельної ділянки військового містечка №1 по вул. Суворова, 2Б у м. Чернівці, шляхом знесення самочинно збудованого відповідачем на цій ділянці багатоквартирного житлового будинку особисто або за його рахунок.

В обгрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що земельна ділянка площею 0,4702 га, розміщена за адресою: вул. Суворова, 2Б у м. Чернівці, яка перебуває в орендному користуванні відповідача, відноситься до земель оборони, постійним землекористувачем є КЕВ м. Чернівці згідно з Державним актом від 01.03.1980 серії «Б» №037683. На думку прокурора, зазначена земельна ділянка незаконно вибула з володіння КЕВ м. Чернівці, а саме в частині погодження начальником Чернівецької КЕЧ району від 10.05.2002, яким надано згоду на вилучення земельної ділянки загальною площею 0,76 га до складу якої входить спірна земельна ділянка. За таких обставин, прокурор вважає, спірна земельна ділянка підлягає звільненню та приведенню її у попередній стан, шляхом знесення багатоквартирного будинку, що знаходиться на цій земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2017 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 14.12.2017.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2017 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 16.01.2017.

15 січня 2018 року від Міністерства оборони України через канцелярію господарського суду надійшли письмові пояснення (вх.№122), в яких позивач №1 просить задовольнити позовні вимоги та провести судове засідання 16.01.2018 без участі представника Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 16.01.2018 постановлено розглядати справу №926/3915/17 у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Чернівецьку міську раду; відкладено підготовче засідання на 30.01.2018; зобов’язано військового прокурора, в строк до 25.01.2018, надіслати третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів та до початку судового засідання надати суду відповідні докази; зобов’язано прокурора надати суду у судовому засіданні 30.01.2018 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з зазначенням місцезнаходження відповідача, станом на час розгляду даної справи.

22 січня 2018 року від позивача №2 через канцелярію господарського суду надійшли письмові пояснення (вх.№135), в яких позивач зазначає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню з підстав, зазначених у позовній заяві.

30 січня 2018 року від Прокурора військової прокуратури Чернівецького гарнізону через канцелярію господарського суду надійшли письмові пояснення (вх.№239), в яких прокурор просить долучити їх до матеріалів справи та врахувати при винесення рішенні.

30 січня 2018 року від відповідача через канцелярію господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. 341), в якому він позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що спірна земельна ділянка площею 0,4702 га, не є частиною земельної ділянки військового містечка №1 по вул. Суворова, 2Б у м. Чернівці, оскільки знаходиться у володінні та користування відповідача та не відноситься до земель оборони, а належить до категорії земель житлової та громадської забудови комунальної власності, що підтверджує витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №20611059 від 16.04.2014.

Ухвалою суду від 30.01.2018 відкладено підготовче засідання на 13.02.2018 та зобов’язано військового прокурора, в строк до 12.02.2018, конкретизувати, які об’єкти знаходяться на спірній земельній ділянці, зазначити їх технічні характеристики та надати інформацію про усіх осіб на права та обов’язки яких може вплинути рішення у даній справі.

09 лютого 2018 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області через канцелярію господарського суду надійшли письмові пояснення (вх. 315) з додатками, в яких зазначено про часткову обґрунтованість позову, а саме РВ ФДМУ по Чернівецькій області підтримує правову позицію позивача щодо наявності обставин і фактів, які свідчать про незаконне вилучення Чернівецькою міською радою спірної земельної ділянки, яка належить до земель оборони. Однак, в частині знесення багатоквартирного будинку, що знаходиться по вул. Суворова, 2Б у м. Чернівці позовні вимоги не підтримує без попереднього визнання судом протиправними рішень Чернівецької міської ради щодо вилучення із державної власності спірної земельної ділянки та передачі її в оренду з метою використання для житлової та громадської забудови, із подальшим застосуванням відповідних правових наслідків.

09 лютого 2018 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецької міської ради через канцелярію господарського суду надійшли пояснення (вх. 338), в яких зазначається, що спірна земельна ділянка, станом на день вилучення, не відносилась до земель оборони, а її вилучення відбулося згідно з діючим на той час законодавством. Відповідач став користувачем спірної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу 02.11.2004, відповідно до якого відповідач набув права власності на нежитлову будівлю контрольно-пропускного пункту та автопаркінгу за адресою: м. Чернвці, вул. Суворова, 2Б. При купівлі об’єкту нерухомого майна, до відповідача перейшло і право оренди земельної ділянки. Разом із цим, про наявність обставин вилучення спірної земельної ділянки у КЕВ м. Чернівці, прокурору було відомо ще у 2006 році, що вбачається із ухвали Господарського суду Чернівецької області від 16.01.2006 у справі №9/106, яка додана до матеріалів справи, а відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється у три роки. За таких обставин, Чернівецька міська рада просить у задоволенні позову відмовити.

13 лютого 2018 року від прокурора та позивача №2 через канцелярію господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх.№499, №502), в якій зазначається, що незаконне будівництво відповідачем багатоквартирного будинку на землях оборони є перешкодою для користування та розпорядження земельною ділянкою власником - Державою в особі Кабінету Міністрів України, а також Міністерством оборони України та КЕВ ОСОБА_83, в оперативному управлінні яких перебуває спірна земельна ділянка. Одночасно, позивач зазначає, що посилаючись на застосування спливу позовної давності, тим самим відповідач визнає факт порушення майнових інтересів держави особі позивачів.

13 лютого 2018 року від прокурора через канцелярію господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№501), в якій прокурор просив уточнити прохальну частину позовної заяви, виклавши її в наступній редакції: «Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Інвест» звільнити та привести в попередній стан самовільно зайняті ним земельні ділянки площею 0,2684 га (кадастровий номер 7310136300:03:004:0046), площею 0,0836 га (кадастровий номер 7310136300:03:004:0048), площею 0,1182 га (кадастровий номер 7310136300:03:004:0047), які є частиною земельної ділянки військового містечка №1 по вул. Суворова, 2Б у м. Чернівці, шляхом знесення самочинно збудованого ним на цій ділянці багатоквартирного житлового будинку особисто або за його рахунок».

Ухвалою суду від 13.02.2018 залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив «Букстрой» (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану 108а) та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова, 2Б» (м. Чернівці, вул. Суворова, 2Б, код 37032284); відкладено підготовче засідання на 06.03.2018; зобов’язано військового прокурора, в строк до 05.03.2018, виконати вимоги ухвали суду від 30.01.2018 та невідкладно надіслати на адресу залучених третіх осіб копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 06.03.2018 підготовче засідання відкладено на 14.03.2018.

Ухвалою від 14.03.2018 залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізичних осіб, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 29.03.2018.

05 березня 2018 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Букстрой» надійшли письмові пояснення (вх. №704), в яких зазначено про безпідставність позову, оскільки спірна земельна ділянка не належить до державної власності та на законних правових підставах надана у користування відповідачу.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2018 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі до вирішення справи №926/844/18, про що винесено ухвалу суду.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2018.

16 квітня 2018 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Кабінету Міністрів України через канцелярію господарського суду надійшли письмові пояснення (вх. 890), в яких зазначено про часткову обґрунтованість позову, а саме КМУ підтримує правову позицію позивача щодо незаконного вилучення спірної земельної ділянки органом місцевого самоврядування. Однак, зазначає, що знесення збудованих об’єктів на спірних земельних ділянках призведе до порушень прав громадян України гарантованих Конституцією України. Окрім того, будуть нанесені матеріальні та моральні збитки як юридичним так і фізичним особам, тому в цій частині просить відмовити в задоволенні позову.

На день розгляду справи по суті, 18.04.2018, представник позивача – Міністерства оборони України у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає проведенню судового засідання, оскільки від позивача надійшла заява (вх. 947), в якій він підтримує позовну вимогу та просить розглянути справу без його участі.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області та на стороні відповідача - Чернівецької міської ради та фізичних осіб, залучених у якості третіх осіб ухвалою суду від 29.03.2018, у судове засідання також не з’явилися, що не перешкоджає проведенню судового засідання, оскільки їх належним чином повідомлено про місце, дату та час даного судового розгляду, а в матеріалах справи містяться їх письмові позиції щодо позову (крім позицій фізичних осіб), зміст яких судом викладено вище.

18 квітня 2018 року позивач звернувся через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області з клопотанням про зупинення провадження у справі (вх. 961) до вирішення справи №926/941/18 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Чернівецької міської ради, обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Букстрой» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Інвест» про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки від 07.12.2007 та 09.02.2015.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до частини 3 статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 3 статті 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Частиною 1 статті 207 ГПК України встановлено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Подання заяви або клопотання до початку судового засідання, у якому справа розглядається по суті не змінює процесуальних наслідків щодо необхідності розгляду цієї заяви безпосередньо у судовому засіданні, тобто під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи, що клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№961 від 18.04.2018) не було заявлено з поважних причин у підготовчому провадженні, а також враховуючи процесуальну неможливість зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України у судовому засіданні в якому відбувається розгляд справи по суті, суд залишає зазначене клопотання без розгляду.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2018 прокурор та представник позивача №2 наполягають на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечує, з посиланням на обставини та вимоги законодавства, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Кабінету Міністрів України посилається на обставини, зазначені у його письмових поясненнях.

Представники третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Букстрой» та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова, 2Б», проти задоволення позову заперечують, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення прокурора та представників учасників справи, розглянувши документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, судом встановлено такі обставини справи.

В матеріалах справи міститься державний акт на право користування землею серії «Б» за №037683 від 01.03.1980, виданий Чернівецькій квартирно-експлуатаційній частині району (правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний район м. Чернівці – КЕВ м. Чернівці) на території міста ОСОБА_83, відповідно до якого, за позивачем, як землекористувачем, закріплюється в безстрокове і безплатне користування 112,3 га землі в межах згідно з планом землекористування, доданим до цього Держакту.

Рішенням Чернівецької міської ради від 08.07.2004 за №493 вилучено у Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини району Західного оперативного командування Міністерства оборони України частину земельної ділянки по вулиці Фрунзе 2А, площею 0,4702 га, за згодою Західного оперативного командування КЕЧ району (лист від 10 05.2002 № 445).

Зазначене рішення міської ради оскаржувалось в судовому порядку, однак ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.01.2006 у справі №9/106 залишено без розгляду позов Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - Чернівецької КЕЧ району до Чернівецької міської ради, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – МПП «Бомонд» про визнання недійсними рішень сесій Чернівецької міської ради.

У зв’язку з вилученням частини земельної ділянки площею 0,4702 га, до державного акту від 01.03.1980 вносилися зміни в частині землекористування позивача №2.

В подальшому, рішенням Чернівецької міської ради від 31.03.2005 за №713 припинено чинність рішення Чернівецької міської ради від 08.07.2014 №493 та договір оренди земельної ділянки від 13.09.2014, укладений між Чернівецькою міською радою та попереднім орендарем вилученої земельної ділянки – МПП «Бомонд». Зазначеним рішенням затверджено відповідачу – товариству з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Інвест» проект відведення земельної ділянки на вул. Суворова 2Б, площею 0,4702 га для будівництва та обслуговування житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями. Рішенням міської ради від 31.03.2005 №713 відповідачу також надано в оренду земельну ділянку на вулиці Суворова 2Б, площею 0,4702 га в оренду до 01.03.2017 для будівництва та обслуговування житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями (на підставі рішення від 24.02.2005 №2680, договору купівлі-продажу нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту та автопаркінгу від 02.11.2004).

Рішенням Чернівецької міської ради від 27.03.2014 за №1162 відповідачу надано в оренду земельну ділянку на вулиці Суворова 2Б, площею 0,7208 в оренду на 5 років для будівництва та обслуговування житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями.

Рішенням Чернівецької міської ради від 25.12.2014 за №1472 відповідачу погоджено проект поділу орендованої земельної ділянки за адресою: вул. Суворова 2Б, площею 0,4702 га для будівництва та обслуговування житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями.

09 лютого 2015 року між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Інвест» укладено три договори оренди земельних ділянок: щодо оренди земельної ділянки площею 0,2684 га (кадастровий номер 7310136300:03:004:0046), площею 0,0836 га (кадастровий номер 7310136300:03:004:0048), площею 0,1182 га (кадастровий номер 7310136300:03:004:0047).

Рішенням Державної приймальної комісії, оформленим актом від 07.04.2008 приміщення соціально-культурно-побутового призначення та автомобільний парк в житловому комплексі за адресою: місто Чернівці, вул. Суворова 2Б (перша черга) прийнято в експлуатацію.

Згідно з свідоцтвом №24000000592 інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями (друга черга) на вулиці Суворова 2Б в ОСОБА_83.

Згідно з сертифікатом відповідності №000152 від 08.07.2010 інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями (3 черга).

Згідно з сертифікатом відповідності №000412 інспекцією держархбудконтролю у Чернівецькій області засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта житлового комплексу з соціально-культурно-побутовими приміщеннями (4 черга).

Судом встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться багатоквартирний житловий будинок, власниками квартир у якому є:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_84, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_85, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_86, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_30, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68 Васильвна, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77.

Згідно з наказом начальника Чернівецького гарнізону м. Чернівці за №5 від 02.02.2017 закріплено земельні ділянки за військовими частинами та установами гарнізону, які утримуються за рахунок бюджету, в тому числі військове містечко №1 – за КЕВ м. Чернівці площею 3,12080 га.

В акті перевірки обстеження земельної ділянки військового містечка №1, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вул. Аксеніна (колишня вул. ОСОБА_69) від 23.11.2017 зазначено, що з земельної ділянки військового містечка номер №1, рішенням Чернівецької міської ради від 28.07.2014 №493 вилучено без відома і згоди землекористувача із користування Міністерства оборони України, земельна ділянка площею 0,7208 га. На час перевірки земельну ділянку поділено на дві ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,2506 га, на вул. Суворова, 2А та земельну ділянку площею 0,4702 на вул. Суворова, 2Б, яку за проектом розподілу поділено на три земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136300:03:004:0046, 7310136300:03:004:0047 та 7310136300:03:004:0048.

В акті також зазначається, що на земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:03:004:0046 за адресою м. Чернівці, вулиця Суворова 2Б побудовано без погодження з Міністерством оборони України семиповерховий житловий будинок.

Акт перевірки від 23.11.2017 підписано членами комісії у складі начальника відділення експлуатації фондів КЕВ міста ОСОБА_83 та інженерів-працівників Збройних сил України.

Прокурором у позовній вимозі ставиться питання про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки та знесення самочинно збудованого відповідачем багатоквартирного житлового будинку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України об'єкт нерухомості належить до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущено істотні порушення будівельних норм і правил.

Відповідно до вимог статті 376 ЦК, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина 4 статті 376 та стаття 391 цього Кодексу).

Згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 ЗК визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до статті 188 ЗК державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон України №963-IV) самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.

За змістом статті 10 цього Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 ГПК встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статей 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (належність доказів). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,4702 га за адресою: м. Чернівці, вул. Суворова, 2Б.

З досліджених у процесі розгляду справи доказів, з пояснень відповідача, третіх осіб вбачається, що за адресою: м. Чернівці, вул. Суворова, 2Б знаходиться семиповерховий багатоквартирний будинок, збудований на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні відповідача на підставі вищезазначених рішень Чернівецької міської ради, договорів оренди.

Таким чином, дії відповідача, пов’язанні з користуванням земельною ділянкою за адресою: м. Чернівці, вул. Суворова, 2Б у розумінні статті 1 Закону №963-IV не можуть кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки таке користування має місце на підставі рішення органу місцевого самоврядування про її надання у оренду з укладенням договорів оренди.

Так само, з урахуванням того, що спірна земельна ділянка надана відповідачу в оренду для будівництва та ним отримано усю передбачену законодавством дозвільну містобудівну документацію, дії відповідача щодо будівництва багатоповерхового будинку не підпадають під встановлені статтею 376 ЦК ознаки самочинного будівництва, оскільки у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК, поняття самочинного будівництва визначається тільки через сукупність його основних ознак, за наявності яких об’єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об’єкт: збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивач у своєму позові просить знести багатоквартирний житловий будинок, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду України є крайньою мірою, можливою лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності при обґрунтованості здійснення відповідачем самочинного будівництва.

Враховуючи, що судом не встановлено факту здійснення відповідачем самочинного будівництва за адресою: м. Чернівці, вул. Суворова, 2Б, судом не аналізуються обставини та посилання учасників справи, пов’язані з правомірністю або неправомірністю знесення багатоквартирного будинку, наслідків такого знесення у вигляді збитків, тощо.

Частиною 4 статті 236 ГПК встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 27.02.2018 у справі за №910/10932/17.

Суд зазначає, що виходячи з предмету спору, оцінка правомірності рішень та договорів оренди на які посилається прокурор та на підставі яких вилучалась частина земельної ділянки з земель оборони, передавалась у оренду іншим особам та безпосередньо відповідачу, свідчитиме про вихід суду за межі можливих встановлених законом підстав позову про усунення перешкод користування земельною ділянкою.

З цих же підстав, суд не був позбавлений об’єктивної можливості вирішити даний спір до вирішення спорів у справах №926/844/18 про визнання недійсним рішення Чернівецької міської ради №493 від 08.07.2004, №926/941/18 про визнання недійсними договорів оренди від 09.02.2015, а прокурор не був позбавлений права звернутись з такими позовами до подання позову у справі №926/3915/17.

За таких обставин, суд, у цілому, констатує відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 74, 79, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 26.04.2018.

Суддя О.В. Гончарук