Рішення № 73630622, 19.04.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2018 р. Справа № 924/1277/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попик О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ

до 1. Національного природного парку "Подільські Товтри" м. Кам'янець-Подільський,

2. фізичної особи-підприємця - Полуботкіна Василя Олександровича, м. Кам'янець-Подільський

про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність №СТ-005 від 05.08.2016р. між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Полуботкіним Василем Олександровичем,

зобов'язання фізичну особу-підприємця Полуботкіна Василя Олександровича привести у попередній стан лісові ділянки у кварталі 53 виділу 3 Староушицького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Подільські Товтри" на території Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд та гідроізоляційних вигрибів

Представники сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: Гуменюк О.М. довіреність № б/н від 14.02.18р.

прокуратури: Приступа В.І. службове посвідчення №031942 від 02.02.15р.

В судовому засіданні відповідно до ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

28.12.2017р. надійшла позовна заява заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ до 1. Національного природного парку "Подільські Товтри" м. Кам'янець-Подільський, 2. фізичної особи-підприємця - Полуботкіна Василя Олександровича, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність №СТ-005 від 05.08.2016р. між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Полуботкіним Василем Олександровичем, зобов'язання фізичну особу-підприємця Полуботкіна Василя Олександровича привести у попередній стан лісові ділянки у кварталі 53 виділу 3 Староушицького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Подільські Товтри" на території Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд та гідроізоляційних вигрибів.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.01.2017р. , вказану позовну заяву передано для розгляду судді Мусі М.Є.

Ухвалою суду від 04.01.2018р. відкрито провадження у справі №924/1277/17 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі. Ухвалою від 20.02.18р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 22.03.18р. закрито підготовче провадження у справі №924/1277/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14год. 30хв. 10 квітня 2018 року. Представник позивача та відповідача -1 в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні 10.04.18р. оголошено перерву до 16год. 30хв. 19 квітня 2018 року.

Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства екології та природних ресурсів України звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсною угоду на рекреаційну діяльність №СТ-005 від 05.08.2016р. посилаючись на ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, а також просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця Полуботкіна Василя Олександровича привести у попередній стан лісові ділянки у кварталі 53 виділу 3 Староушицького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Подільські Товтри" на території Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд та гідроізоляційних вигрибів, що зафіксовано актами перевірки природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позову прокурор стверджує, що згідно спірного договору надана відповідачу-2 для рекреації земельна ділянка є лісовою ділянкою природно-заповідного фонду, яка повинна надаватись у користування для будь-яких потреб, у т.ч. рекреаційних, відповідно до вимог Лісового кодексу України. Зазначає, що в порушення вимог ст.18 Лісового кодексу України земельну ділянку надано для здійснення рекреаційної діяльності без рішення відповідного органу виконавчої влади та погодження.

Відповідно до п. 1.4 Положення про НПП „Подільські Товтри", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005р. №46 (у редакції наказу Мінприроди 15.08.2013р. № 353), парк віднесено до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України.

Просить врахувати, що НПП „Подільські Товтри" як постійний землекористувач в порушення вимог ст. 18 Лісового кодексу України уклав спірний довгостроковий договір із відповідачем-2 за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади та будь-якого погодження, не зазначивши при цьому, що рекреаційна діяльність буде проводитись на лісовій земельній ділянці.

Прокурор стверджує, що за наслідками укладеного спірного договору про рекреаційну діяльність відповідач-2 здійснює господарську діяльність, розміщує тимчасові споруди, гідроізоляційні вигриби, чим порушує ґрунтовий покрив природно-заповідної зони. Вказані порушення зафіксовані актами перевірок, актами обстежень.

Відтак вважає, що підписання відповідачами спірного договору всупереч встановленому державою порядку порушує інтереси держави у сфері контролю за охороною та використанням об'єкту природно-заповідного фонду, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом.

Позивач у письмовій заяві від 16.02.2018р. зазначає, що відповідно до аркушів 29, 30 таксаційного опису, відомостей поквартальних підсумків проекту організації та розвитку лісового господарства Староушицького природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Подільські - Товтри» Хмельницької області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, квартал 53 відноситься до зони стаціонарної рекреації та містить на своїй території лісові культури, біополяни.

При цьому, природоохоронним законодавством визначено дозволену на території зон рекреації діяльність та обмеження щодо її провадження. Також, покладено відповідальність за заподіяння шкоди територіям природо-заповідного фонду, у тому числі тим на яких здійснюється рекреаційна діяльність відповідними суб'єктами. Зона стаціонарної рекреації, до якої відноситься земельна ділянка надана згідно угоди для здійснення рекреаційної діяльності ФОП Полуботкіна В.О. - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації. Наголошено на тому що Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, Досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. З огляду на зазначене, просить суд позов задовольнити.

У відзиві на позов від 15.02.2018р. представник Національного природного парку "Подільські Товтри" позов визнає повністю.

У відзиві на позов від 16.02.2018р. представник фізичної особи-підприємця - Полуботкіна В.О. позов не визнає та вважає його безпідставним. При цьому, зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивач у позовній заяві помилково, безпідставно стверджує, що територія природно-заповідного фонду площею 18,2 га, є ділянкою лісового фонду і помилково приходить до висновку що рекреаційна діяльність та укладання договору про рекреаційну діяльність має здійснюватись відповідно до вимог Лісового Кодексу України. На НПП "Подільські Товтри" не поставлено завдання (функції) ведення, розвитку лісового господарства, відсутні землі лісогосподарського призначення (землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, не лісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства); для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг: для іншого лісогосподарського призначення;. Відсутній відповідний вид діяльності, підрозділи, спеціалісти.

Зазначає, що відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №31-22-0.17-93/119-18 від 07 лютого 2018 р у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» землі лісогосподарського призначення відсутні.

Наголошує на тому, що відповідачем суб'єктом рекреаційної діяльності надіслано лист від 06.02.2018р до Хмельницької обласної державної адміністрації стосовно компетенції (розпорядження) землями природно-заповідного фонду, які перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри».

У відповідності до Положення про національний природний парк «Подільські Товтри» (затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005р за № 46 у редакції наказу Мінприроди № 353 від 15.08.2013р.) (Абзац. 2., пункт 2.2, розділ 2.). Основним завданням парку є створення умов для організації туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об'єктів. Пункт. 12.1 розділу 12 передбачає, що рекреаційна діяльність на території Парку організовується адміністрацією Парку та здійснюється, у тому числі на підставі угод з підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької дальності.

Відповідно до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 330 від 22.06.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22 липня 2009 року за № 679/16695) рекреаційна інфраструктура - це сукупність засобів забезпечення організації та здійснення рекреаційної діяльності (шляхи сполучення, заклади/місця розміщення і харчування, транспортні засоби, еколого-освітні центри, елементи рекреаційного благоустрою тощо (Абзац 7 пункт 1.1 розділ 1). Суб’єкти рекреаційної діяльності на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду здійснюють свою діяльність відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства та інших нормативно-правових актів та нормативних документів, рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється установами ПЗФ, підприємствами, установами та організаціями, яким ці території та об'єкти підпорядковані, із забезпеченням таких умов: створення і функціонування рекреаційної інфраструктури на визначених згідно із законодавством територіях та об'єктах ПЗФ України.

Відповідач 2 акцентує увагу на тому, що на всі земельні ділянки НПП отримано акти на право постійного користування земельними ділянками за цільовим призначенням - збереження відтворення і раціонального використання природних ресурсів - природоохоронного та рекреаційного призначення.

Зазначає, що відповідач Суб’єкт рекреаційної діяльності ФОП Полуботкін В.О. не здійснює користування лісами та не використовує лісові ділянки. При цьому, об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися в оздоровчих та інших рекреаційних цілях: На підпорядкованій території природно-заповідного фонду на підставі Договору про рекреаційну діяльність № СТ-005 від 05.08.2016р відповідач здійснює діяльність із наданням рекреаційних послуг, територія природно-заповідного фонду визначена на картографічних матеріалах, узгоджено із адміністрацією Парку.

Згідно договору на рекреаційну діяльність від 05.08.2016р № СТ-005 відповідач веде рекреаційну інфраструктуру у зоні стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації. Стверджує, що Відповідач звернувся із листом від 20.09.2016р. до Науково-технічної ради НПП «Подільські товтри» із картографічними матеріалами (карта-схема) облаштування благоустрою підпорядкованої території природно-заповідного фонду, зони стаціонарної рекреації згідно проекту організації території НПП квартал. 53 площа 18,2 га, за результатами розгляду якого науково-технічна рада прийняла Рішення надати погодження на проведення благоустрою. В липні місяці 2017р відповідачу працівниками Парку Данильчуком Я.В., при проведенні обстеження (перевірки) рекреаційної зони яка перебуває у підпорядкуванні згідно договору, було надано РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 06-р від 31 липня 2017р «Про організацію та проведення обстеження (перевірок) суб'єктів рекреаційної діяльності» за наслідками перевірки порушень не було виявлено розпорядження додається.

Звертає увагу суду на те, що в Акті перевірки відсутні дані, щодо суб'єкта рекреаційної діяльності ФОП Полуботкіна В.О., відсутній представник Полуботкіна В.О., не зрозуміло якими мірними засобами (чи мають сертифікат, ліцензію) було встановлено відстань від Дністровського водосховища, яким чином встановлено, що даний септик розміщується на землях, які перебувають у постійному користуванні НПП, в Акті відсутні дані про те, що дана територія природно-заповідного фонду (яка обстежувалась) перебуває у користуванні суб'єкта рекреаційної діяльності ФОП Полуботкіна В.О., не було залучено відповідача або його представника. Також відсутнє наукове обґрунтування (відповідних спеціалістів, науковців, біологів, та ін.), щодо негативного впливу на навколишнє природне середовище, територія природно-заповідного фонду використовується за призначенням, для рекреаційних потреб. Також Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області під час перевірки не встановлено меж території природно-заповідного фонду яка перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», та земель водного фонду державної власності, яка не перебуває у користуванні Парку, не залучено ФОП Полуботкін В.О., відповідно стверджувати про якісь порушення на підпорядкованій території природно-заповідного фонду, яка підпорядкована на підставі угоди № СТ-005від 05.08.2016р, є необ'єктивним та безпідставним.

Також звертає увагу суду на той факт, що тимчасові споруди відповідачем не будувались, а були тимчасово встановлені як цілісна тимчасова споруда, для проведення короткострокового відпочинку, що дозволено умовами Договору (Угоди).

У відповіді на відзив та письмових поясненнях заступник прокурора Хмельницької області зазначає, що безпідставними є твердження з приводу того, що Відповідач 2 здійснюючи рекреаційну діяльність не здійснює користування лісовою ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», оскільки відповідно до аркушів 29-30 таксаційного опису, відомостей поквартальних підсумків проекту організації та розвитку лісового господарства Староушицького науково-дослідного природоохоронного відділення НПП «Подільські Товтри» Хмельницької області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, квартал №53 відноситься до зони стаціонарної рекреації та містить на своїй території, серед іншого, лісові культури, біополяни.

Враховуючи те, що надана для рекреації земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою, порядок надання її у користування для будь-яких потреб, з у тому числі рекреаційних, має здійснюватися відповідно до вимог Лісового кодексу України.

Проте, в порушення вимог законодавства щодо охорони лісів, НПП «Подільські Товтри», як постійний землекористувач, у порушення вимог ст. 18 Лісового кодексу України, без рішення відповідного органу виконавчої влади та відповідного погодження уклав вищевказану довгострокову угоду, в якій не зазначив, що рекреаційна діяльність буде проводитись на земельній лісовій ділянці.

Наявність в межах кварталу №53 виділах 22, 3, 4, 5, 6, 7, лісових культур підтверджується також відомостями звіту про оцінку стану рослинного покриву території та можливого впливу будівництва і експлуатації проекту на біорізноманіття, долученої Відповідачем 2 до відзиву.

Вважає, що не може розцінюватись як доказ неналежності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення інформація територіального органу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо їх віднесення до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оскільки з урахуванням положень ст. 43 Земельного кодексу України вбачається, що землі природно-заповідного фонду одночасно можуть бути у тому числі землями лісогосподарського призначення, а тому порядок надання, її у користування для будь-яких потреб, у тому числі рекреаційних, має здійснюватися відповідно до вимог Лісового кодексу України.

На думку заступника прокурора безпідставними є твердження Відповідача 2 щодо законності розміщення у виділі №3 кварталу 53 Староушицького науково-дослідного природоохоронного відділення НПП «Подільські Товтри», в прибережній захисній смузі річки Дністер споруд, встановлення будиночків (типу КУНГ). Також хибним, на думку представника прокуратури, є посилання на те, що проведеною плановою перевіркою Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, в період з 20 червня по 26 червня 2017 року, не виявлено порушень вимог природоохоронного законодавства в діяльності ФОП Полуботкін В.О., оскільки відповідна перевірка проводилась не в діяльності суб'єкта господарювання, а в діяльності НПП «Подільські Товтри», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №405/01 від 26.07.2017, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду №405/03 від 26.07.2017р. Зокрема, встановлено, що у виділі №3 кварталу 53 Староушицького науково-дослідного природоохоронного відділення НПП «Подільські Товтри», в прибережній захисній смузі річки Дністер встановлені спорудження (типу КУНГ) призначені для відпочинку, та два септики для видалення господарсько-фекальних стоків. Тобто, будівництво ФОП Полуботкіним В.О. будиночків (типу КУНГ) на території лісової земельної ділянки природно-заповідного фонду порушує вимоги ст.63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, згідно якої на території рекреаційних зон забороняються: а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Наголошує на тому, що відповідно до ст.2 Національного Стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» (затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.10.2004р. № 1442), будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо. Будівництво будівлі передбачає наявність відповідних дозвільних документів на початок такого будівництва.

Відповідно до п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: - подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, видача замовнику дозволу на виконання будівельних робіт. Стверджує, що не отримувались ФОП Полуботкіним В.О. також відповідні дозвільні документи для розміщення тимчасових споруд на землях рекреаційного призначення.

Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позово задоволити.

Представником позивача подано клопотання від 26.02.2018р. про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача 1 у судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 проти позову заперечує, просить суд у позові відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005р. №46 затверджено Положення про Національний природний парк „Подільські Товтри", до якого внесені зміни та доповнення наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.08.2013р. №353 (викладеного в новій редакції) та наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.07.2015р. №280.

Згідно з п. 1.1 Положення про Національний природний парк „Подільські Товтри" створений відповідно до Указу Президента України від 27.06.1996р. №474/96 „Про створення національного природного парку „Подільські Товтри", є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Відповідно до п. 1.6, 2.1 Положення загальна площа парку становить 261316 га землі, у т. ч. 4453,06 га земель, що надаються у постійне користування Парку та 256862,994 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів. Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Згідно п.3.4 Положення передбачено, що для забезпечення виконання основних завдань та проведення природоохоронних заходів, науково-дослідних, господарських робіт на території парку, адміністрація має право, зокрема, надавати в установленому порядку платні послуги згідно із законодавством.

На території парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяють такі зони: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська (п. 4.3 Положення).

Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих та пам'ятних місць. Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку. (п. 4.3.2, 4.3.3 Положення).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007р. №681 Національному природному парку „Подільські Товтри" 06.05.2003 р. видано державний акт на право постійного користування відповідною земельною ділянкою.

05.08.2016р. між Національним природним парком „Подільські Товтри" (сторона-1) та ФОП Полуботкін В.О. (сторона-2) укладено договір про рекреаційну діяльність №СТ005, за умовами якої сторона-1 дозволяє стороні-2 проводити рекреаційну діяльність (квартал № 53, виділи 22, 3, 4, 5, 6, 7 територія ПЗФ пл.18,2 га, Староушицького науково - дослідного природоохоронного відділення (схема додається) згідно вимог Закону України "Про природно - заповідний фонд України", Водного кодексу України, Закону України «Про відходи», Закону України «Про рослинний світ», Закону України «Про тваринний світ»), у зоні стаціонарної рекреації НПП "Подільські Товтри" та спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства тощо.

В абз. 2 угоди зазначено, що сторона-1 (Національний природний парк „Подільські Товтри") на вказану вище земельну ділянку має державний акт на право постійного користування №ІІ-ХМ 002534 від 06.05.2003р.

У п. 1.7 угоди передбачено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1913 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись бюджетними установами природно-заповідного фонду" (у редакції постанови від 02.06.2003р. №827) на території НПП „Подільські Товтри" згідно наказу НПП „Подільські Товтри" №18 від 22.01.2016р. за послуги, які можуть надаватися в облаштованих рекреаційних зонах введено плату станом на час укладення цієї угоди, а саме: - одноденний відпочинок однієї людини - 10,00 грн.; - стоянка на виділеній та облаштованій земельній ділянці рекреаційної зони транспортними засобами: автобус - 17,00 грн.; мікроавтобус - 17,00 грн.; легковий автомобіль - 10,00 грн.; мотоцикли - 5,00 грн.; причеп до мікроавтобуса, автомобіля - 8,00 грн.

Згідно з п. 2.1 угоди ФОП Полуботкін В.О. зобов'язується проводити рекреаційну діяльність у кварталі 53 виділи 22, 3, 4, 5, 6, 7 територія ПЗФ пл. 18,2 га Староушицького НДПВ НПП „Подільські Товтри" без заподіяння шкоди природним комплексам та порушення екологічної рівноваги з дотриманням встановленого природоохоронного режиму, правил протипожежної безпеки, сплачуючи за відвідування громадянами облаштованих місць відпочинку на закріпленій за відповідачем 2 території природно-заповідного фонду по затвердженим тарифам.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6, 2.7 угоди відповідач-2 за позитивним рішенням науково-технічної ради НПП „Подільські Товтри" визначає та облаштовує місце (я) стоянки автотранспорту; визначає та облаштовує місця розведення вогнищ; розміщує ємності для роздільного збирання (тимчасового утримання) ТПВ, забезпечує роздільний збір та вивіз або передачу ТПВ спеціалізованим підприємствам на переробку або утилізацію відходів; облаштовує гідроізоляційний вигріб для збору та видаленню господарсько-фекальних стоків.

У п.4.3 угоди сторони передбачили, що строк дії угоди визначається з дати підписання по 2040рік.

Угода підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

В матеріалах справи наявний Таксаційний опис (Проект організації та розвитку лісового господарства природоохоронного науково-дослідного відділення НПП „Подільські Товтри" за 2009 рік із відомостями поквартальних підсумків, відповідно до аркушів 9-10 квартал 53 віднесено до зони стаціонарної рекреації.

В матеріалах справи наявна карта - схема функціонального зонування території Національного природного парку „Подільські Товтри" .

Прокурор посилаючись на те, що угода на рекреаційну діяльність №СТ-005 від 05.08.2016р. укладена без рішення та погодження відповідного органу виконавчої влади, звернувся з позовом про визнання її недійсною.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріалами справи стверджується, що 05.08.2016 року національний природний парк "Подільські Товтри" (сторона 1) та ФОП Полуботкін В.О. (сторона 2) уклали угоду про рекреаційну діяльність № СТ005 (далі - угода), згідно п. 1.1. якої сторона 1 дозволяє стороні 2 проводити рекреаційну діяльність квартал № 53 виділи 22, 3, 4, 5, 6, 7 територія ПЗФ, пл. 18,2 га, Староушицького науково-дослідного природоохоронного відділення.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Із матеріалів справи слідує, що прокурор в обґрунтування позову про недійсність спірного договору посилається на те, що він порушує вимоги Лісового кодексу щодо порядку передачі в користування лісу. Проте, із такими доводами суд не може погодитись, оскільки предмет спірного договору про рекреаційну діяльність №СТ005 від 05.08.2016р. не містить домовленості сторін про передачу в користування лісових ділянок. Не було такої передачі і фактично під час виконання спірного договору. Тобто п.1.1. спірного договору передбачено, що сторона-1 дозволяє стороні-2 проводити рекреаційну діяльність, яка спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства тощо.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі визнання правочину недійсним. Цей спосіб захисту безпосередньо регламентується статтями 215 - 236 ЦК України. Прокурор обрав спосіб захисту та звернувся до суду з позовом про визнання угоди недійсною, оскільки угода, на його думку, укладена без рішення і погодження територіального органу виконавчої влади та в результаті виконання спірної угоди відповідач 2 порушує ґрунтовий покрив природно-заповідної зони.

Предметом даного позову є визнання недійсною угоди, а підставою даного позову, на думку позивача, є наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такої угоди недійсною. Отже, предметом доказування у даній справі є наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) та в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Крім того, у даній справі необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Як вже зазначалось, між відповідачами укладено угоду 05.08.2016р. про рекреаційну діяльність №СТ005. Угода підписана сторонами 05.08.2016р. (в тому числі відповідачем 1 на підставі повноважень, передбачених Положення "Про НПП "Подільські Товтри", затвердженим позивачем) та скріплена печатками сторін. Строк дії Договору до 2040р. Факт укладення вищезазначеної угоди сторонами не заперечується. В розділі 1 угоди зазначено, що сторони керуються, в тому числі Законом України "Про природно - заповідний фонд України".

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Положеннями ст. 44 Земельного кодексу України визначено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ч. 2 ст. 46 ЗК України).

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначаються Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон).

В преамбулі даного Закону вказано, що законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005р. №46 затверджено Положення про Національний природний парк „Подільські Товтри", до якого в подальшому вносилися зміни та доповнення наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.08.2013р. №353 (викладеного в новій редакції) та наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.07.2015р. №280.

Згідно з п. 1.1 Положення про Національний природний парк „Подільські Товтри" (далі - Парк) створений відповідно до Указу Президента України від 27.06.1996р. №474/96 „Про створення національного природного парку „Подільські Товтри", є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення (п. 2.1. Положення).

Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 63 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення та туризму. На території рекреаційних зон забороняються: а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням; б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Відповідно до п. 8.1 Положення про НПП „Подільські Товтри" рекреаційна діяльність на території парку здійснюється відповідно до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.06.2009р. №330.

Пунктом 1.1. Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України визначено, що рекреаційна діяльність - діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо.

Згідно з п. 8.2 Положення про НПП „Подільські Товтри" основним напрямком провадження рекреаційної діяльності на території парку є, зокрема, створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони природних комплексів та об'єктів, забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, тощо.

За умовами угоди №СТ005 від 05.08.2016р. Національним природним парком „Подільські Товтри" дозволено відповідачу 2 проводити рекреаційну діяльність на земельній ділянці, яка відноситься до зони стаціонарної рекреації. Угодою надано право відповідачу 2 на встановлення альтанок, розбірних каркасних павільйонів, навісів, лав, столів, інформаційних стендів, дошок, вивісок, розміщення тимчасових, некапітальних споруд та ін. При цьому, п.п. 1.3., 1.4., 1.6. угоди забороняють порушення норм природоохоронного законодавства, зокрема, рубку лісонасаджень. З зазначеного, умовами угоди не передбаченого порушення норм природоохоронного законодавства в частині проведення діяльності, яка заборонена на даній території, чим спростовуються твердження прокурора про здійснення відповідачем 2 забороненої господарської діяльності.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням, зокрема: зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

Відповідно до п. 4.3.3 Положення про НПП „Подільські Товтри" зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів Парку. Забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації.

Таким чином укладення угоди про рекреаційну діяльність узгоджується як з чинним законодавством, так із Положенням про Національний природний парк „Подільські Товтри" (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005р. №46, із подальшими змінами).

Судом також звертається увага на те, що відповідно до п. 1 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011 №145, вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Враховуючи викладене, облаштування гідроізоляційного вигрібу (вигрібної ями) по-перше, забезпечить виконання відповідачем п. 1.4. угоди (щодо обов'язку відповідача 2 дотримуватись санітарно-гігієнічних правила закріпленій території) по-друге , не є підставою для визнання угоди недійсною в силу ст.203, 215 ЦК України, на які посилається заступник прокурора у позовній заяві.

Судом критично сприймаються твердження заступника прокурора та позивача про те, що оскаржувана угода всупереч вимогам законодавства укладена без рішення відповідного територіального органу виконавчої влади. Так листом від 26.02.2018р. Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації повідомив, що у нього відсутні повноваження щодо розпорядження землями НПП „Подільські Товтри". Також зазначено, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні громадян передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права користування ними в порядку, визначеному законом.

Окрім цього, заступник прокурора у позовній заяві посилається на акти перевірок дотримання природоохоронного законодавства за наслідками перевірки НПП „Подільські Товтри", а не ФОП Полуботкіна В.О., результати яких судом не можуть братись до уваги, оскільки такі обставини не є предметом дослідження по даній справі. Доводи прокурора щодо неналежного виконання відповідачем-2 спірного договору не є підставою для визнання договору недійсним вцілому, оскільки допущені під час виконання договору порушення умов договору можуть бути підставою для його розірвання і не дають підстав стверджувати про недійсність договору. При цьому, листом від 28.09.2017р. державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась до прокуратури Хмельницької області з проханням вжити заходів саме щодо розірвання в судовому порядку угоди про рекреаційну діяльність, а не визнання її недійсною.

Тобто, вирішуючи спори про визнання правочину (господарського договору) недійсним, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину (господарського договору) недійсним на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним. (п.п. 2.1, 2.2 постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013р. №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

При цьому, частинами 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи.

Виходячи із правової природи оскаржуваної угоди, судом встановлено, що остання відповідає вимогам чинного законодавства, угодою не порушуються та не оспорюються права і охоронювані законом інтереси позивача, відтак правові підстави для визнання угоди недійсною із врахуванням вимог ст. 228 ЦК України, в матеріалах справи відсутні та відповідними доказами не підтверджені.

Щодо позовної вимоги прокурора про зобов'язання ФОП Полуботкіна В.О. привести ділянку у попередній стан шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд та гідроізоляційних вигребів, судом приймається до уваги, що така вимога може бути задоволена судом лише за наслідками визнання правочину недійсним з метою повернення сторін в попередній стан. За відсутності підстав визнання недійсною угоди у суду немає підстав для задоволення позову в частині приведення лісових ділянок у попередній стан.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, з наведених прокурором підстав, спірна угода не може бути визнана недійсною. Отже позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на прокуратуру у зв'язку із відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 251, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ до 1. Національного природного парку "Подільські Товтри" м. Кам'янець-Подільський, 2. фізичної особи-підприємця - Полуботкіна Василя Олександровича, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність №СТ-005 від 05.08.2016р. між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Полуботкіним Василем Олександровичем, зобов'язання фізичну особу-підприємця Полуботкіна Василя Олександровича привести у попередній стан лісові ділянки у кварталі 53 виділу 3 Староушицького природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Подільські Товтри" на території Староушицької сільської ради Кам'янець-Подільського району шляхом демонтажу споруджених тимчасових споруд та гідроізоляційних вигрибів відмовити.

Повне рішення складено 25.04.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи, 2- позивачу (,30350, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35) - рек. з вруч

3-4 - відповідачу 1 (32301, м. Кам'янець-Подільський, площа Польський ринок, 6) рек. з вруч.,

відповідачу 2 (32301, АДРЕСА_1) рек. з вруч.,

5 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, провул. Військоматський, 3) рек. з вруч.