Ухвала суду № 73630590, 25.04.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

25.04.2018 м. ХарківСправа № 922/1090/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши без виклику представників сторін заяву ТОВ "Агророзквіт" про забезпечення позову від 23.04.2018 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агророзквіт", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 2326117,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агророзквіт", м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 2326117,12 грн., з яких: 2150784,00 грн. - сума основної заборгованості, 143071,36 грн. - неустойка за період з 02.03.2018 по 16.04.2018, 19357,06 грн. - інфляційне нарахування за період з 02.03.2018 по 28.02.2018, 12904,70 грн. - 3% річних за період з 03.02.2018 по 16.04.2018. Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало порушення відповідачем умов укладеного між сторонами даного спору договору поставки № 2018-0054 від 30.01.2018, в частині вчасної оплати за поставлений позивачем товар. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 25.04.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №922/1090/18 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження на 22.05.2018 об 11:00 год.

Разом з позовною заявою, позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та/або майно, в межах ціни позову, що належить ТОВ "Азотфосфатрейд" - 2326117,12 грн. (61057, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35579031, р/р 26007011349125 в ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 3000230).

В поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник вказує, що TOB «Азотфострейд» ухиляється від виконання зобов'язана передбаченого договором поставки №2018-0054 від 30.01.2018, не сплатило борг, не намагалося погасити заборгованість частково, відмовляється контактувати. Також, як зазначає заявник, на сьогоднішній день, існують рішення суду, за якими відповідач винен значну суму грошей, крім того з 2016 року триває виконавче провадження щодо TOB «Азотфострейд», тому невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених прав позивача.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про реальну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в даній справі.

Розглянувши заяву ТОВ "Агророзквіт" від 23.04.2018 про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку, як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання, передбаченого договором поставки №2018-0054 від 30.01.2018 року, не сплатило борг, та не намагається погасити заборгованість частково. Також, на сьогоднішній день, існують рішення суду за якими відповідач винен значну суму грошових коштів.

Однак, зазначені обставини, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також суд зазначає, що вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, заявник не обґрунтовує, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту витрачання відповідачем коштів, а також переліку майна відповідача, на яке судом повинно бути накладено арешт. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Агророзквіт" від 23.04.2018 про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 79, 86, 136, 137, 138-140, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агророзквіт" від 23.04.2018 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та/або майно, в межах ціни позову, що належить ТОВ "Азотфосфатрейд" - 2326117,12 грн. (61057, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35579031, р/р 26007011349125 в ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 3000230) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Ухвала підписана 25 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1справа № 922/1090/18