Рішення № 73630503, 16.04.2018, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/739/17-г/5 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м.Київ 1, 01001

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м.Тернопіль, 46008

про cтягнення 466 008,71 грн.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 42, 43 ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ20UG2JD8053485 F1

В судовому засіданні 16.04.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За участю представників від:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ 1, звернулося з позовом ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область, про стягнення 466 008,71 грн. з яких: 429 630,39 грн. пеня; 36378,32 грн. три проценти річних.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 (суддя Андрушків Г.З.) порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11:00 год. 24.01.2018.

Разом з тим, у зв'язку із перебуванням 24.01.2018 судді Андрушків Г.З у відпустці, ухвалою суду від 23.01.2018 постановлено: розгляд справи № 921/739/17-г/5 здійснювати за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання; підготовче засідання призначено на 10:40 год. 28.02.2018.

В той же час, суддю Господарського суду Тернопільської області Андрушків Галину Зіновіївну на підставі рішення Вищої ради правосуддя №282/0/15-18 від 01.02.2018 згідно наказу Господарського суду Тернопільської області №15-к від 19.02.2018 року звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

19.02.2018 розпорядженням керівника апарату, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 921/739/17-г/5, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Чопка Ю.О.

Ухвалою суду від 20.02.2018 суддя Чопко Ю.О. прийняв справу № 921/739/17-г/5 до свого провадження та призначив підготовче судове засідання на 07 березня 2018 на 10:30 год. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у підготовче судове засідання 07.03.2018 не прибув, подав через канцелярію суду клопотання № 132 від 07.03.2018 (вх. № 7024 від 07.03.2018), у відповідності до якого просить відкласти розгляд даної справи, у зв’язку з неможливістю забезпечення участі уповноваженого представника, через перебування останнього на лікарняному.

Представник позивача у підготовче засідання 07.03.2018 з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи поклався на думку суду.

Ухвалою від 07.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті згідно на 04.04.2018 на 10 год. 00 хв.

Представник відповідача у відзиві на позов №864 від 29.03.2018р. та його представник в судовому засіданні 04.04.2018р. зазначив, що відповідачем повністю здійснено оплату за поставлений природний газ. Просить суд врахувати майновий стан підприємства, яке згідно звіту про фінансовий стан станом на 31.12.2016р. та звіту про фінансові результати за 2016 рік є збитковим. Наявність у підприємства значної дебіторської заборгованості. Також враховуючи ту обставину, що позивачем застосовано до підприємства таку міру відповідальності як стягнення 3% річних, просить суд зменшити нараховані штрафні санкції до 10% відзаявленої.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати заперечення на відзив.

В судовому засіданні з 04.04.2018р. по 16.04.2018р. на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву.

Представник позивача в судове засідання 16.04.2018р. не з'явився, однак подав клопотання б/н від 13.04.2018р. (вх.№9482 від 16.04.2018р.) про відкладення розгляду справи у зв’язку неможливістю направлення представника в судове засідання.

Суд, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, відхилив його, оскільки у відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.), при цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 16.04.2018р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

30.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в особі директора Департаменту реалізації газу ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №14-121 від 15.12.2015р. (далі Продавець) та ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", в особі заступника директора з постачання та обліку газу ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності №8 від 15.12.2015р. (далі Покупець), на підставі Закону України "Про ринок природного газу", постанови КМУ №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) та іншими нормативними актами укладено договір №16-184-Н купівлі продажу природного газу (далі Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця у 2016 році природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1. Договору).

Газ, що продається за Договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору, сторони погодили, що Постачальник передає Споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 45000,0 тис. куб.м., у тому числі по місяцям: січень 18500 тис. куб.м., лютий 15000 тис. куб.м. та березень 11500 тис. куб.м.

Обсяги газу, що планується передати за Договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (п. 2.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору Покупець, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Пунктом 5.2. договору, сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифу на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов’язками (включно) становить:

- газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води – 5223,40 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% (п. 5.2.1. Договору);

- газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання: за обсяг спожитий до 1200 куб.м. на період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. (включно), - 2233,40 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%; за обсяг спожитий понад 1200 куб.м. на період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. (включно), - 5223,40 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20% (п.5.2.2. Договору).

Згідно п. 6.1 Договору оплата планових обсягів газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 25-го числа наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

У разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору він зобов’язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 Договору).

Пунктом п.11.1 Договору, сторони погодили, що останній набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення.

Додатковою угодою №1 від 31.01.2016р. сторони погодили, серед іншого:

- викласти п.2.1. у наступній редакції: "Продавець додатково передає Покупцю з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом 46043,198 тис. куб.м."; у тому числі по місяцям: січень 19543,198 тис. куб.м., лютий 15000 тис. куб.м. та березень 11500 тис. куб.м.

Додатковою угодою №2 від 02.03.2016р. сторони, серед іншого, погодили:

- в п.6.1. договору додати абзац у наступній редакції:

"Сторони погодили, що з урахуванням п.10.2. цього договору укладення договору (ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання Сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором. Не звільняє Покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов’язком Покупця сплатити на користь Продавця неустойку (штраф, пеню) платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України".

Додатковою угодою №3 від 31.03.2016р. сторони, серед іншого, погодили:

- додати в пункт 2.1. Договору абцаз у наступній редакції:

"Продавець додатково передає Покупцю з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) газ обсягом до 7680,0 тис. куб.м.".

- викласти з 01.04.2016р. п. 5.2. Договору у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. (включно) без врахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов’язками становить 5223,40 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20 %.

- викласти п. 6.1. Договору у наступній редакції:

"Оплата планових обсягів газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації".

- викласти п.11.1. Договору в наступній редакції:

"11.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу до 30.04.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення".

Додатковою угодою №4 від 30.04.2016р. сторони, серед іншого, погодили:

- викласти п.2.1. у наступній редакції: "Продавець передає Покупцю з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року (включно) газ обсягом 66047,768 тис. куб.м.; у тому числі по місяцям: січень 19543,198 тис. куб.м., лютий 12975,071 тис. куб.м., березень 12695,499 тис. куб.м., квітень 7680,000 тис. куб.м., травень 3378,000 тис. куб.м., червень 2527,000 тис. куб.м., липень 2349,000 тис. куб.м., серпень 2232,000 тис. куб.м. та вересень 2668,000 тис. куб.м.;

- викласти з 01.05.2016р. п. 5.2. Договору у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором з 01.05.2016р. без врахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов’язками становить 4965,90 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20 %.

Додатковою угодою №5 від 22.08.2016р. сторони, серед іншого, погодили:

- викласти п.7.2. у наступній редакції: "У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 цього Договору він зобов’язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку суми простроченого платежу за кожний день його прострочення. Нарахування пені не здійснюється продавцем на суми оплат, проведені покупцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20".

На виконання умов укладеного між сторонами договору №16-184-Н від 30.12.2015р., позивач за період з січня 2016р. по вересень 2016р. поставив, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за січень 2016р. на суму 65 290 004,32 грн., лютий 2016р. на суму 41 650 450,88 грн., березень 2016р. на суму 76 630 691,26 грн. квітень 2016р. на суму 36 370 496,59 грн., травень 2016р. на суму 19 854 993,11 грн., червень 2016р. на суму 13 995 626,39 грн., липень 2016р. на суму 13 618 249,76 грн. серпень 2016р. на суму 14 464 182,89 грн. та вересень 2016р на суму 16 574 424,22 грн., підписаними представниками сторін та завіреними печатками сторін, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого природного газу в строки, обумовлені у договорі, виконав несвоєчасно, оплативши поставлений природний газ 22.11.2016р.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу №16-184-Н від 30.12.2015 позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь пені в розмірі 429 630,39 грн, нарахованої на підставі п. 7.2 Договору. Окрім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 36 378,32 грн.

В силу приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на купівлю-продаж природного газу №16-184-Н від 30.12.2015р.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Газпостач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення пені та 3% річних за неналежне виконання вказаного вище Договору.

Ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В процесі розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач виконав свій обов'язок щодо передачі у власність відповідачу природного газу згідно Договору №16-184-Н від 30.12.2015р. в повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманого газу виконував з порушенням встановленого Договором строку.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 36 378,32 коп. З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останні нараховані за переданий у січні 2016 року газ за період з 25.02.2016 по 28.03.2016 в сумі 18 856,35 грн.; за переданий у лютому 2016 року газ - за період з 25.03.2016 по 13.04.2016 в сумі 6 426,83 грн.; за переданий у березні 2016 року газ - за період з 26.04.2016 по 27.04.2016 в сумі 111,58 грн.; за переданий у квітні 2016 року газ - за період з 26.05.2016 по 29.05.2016 в сумі 142,21 грн.; за переданий у травні 2016 року газ - за період з 28.06.2016 по 28.06.2016 в сумі 241,12 грн.; за переданий у вересні 2016 року газ - за період з 26.10.2016 по 21.11.2016 в сумі 10 600,23 грн.

З огляду на встановлений судом та не заперечений відповідачем факт неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем згідно Договору №16-184-Н від 30.12.2015 природного газу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 36 378,32 грн. 3% річних є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Окрім того, в силу приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Отже, порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого природного газу є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Окрім того, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору він зобов’язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (п. 9.3 Договору).

На підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов Договору, зважаючи на допущене відповідачем порушення щодо строків оплати вартості отриманого протягом січня-жовтня 2016 року природного газу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 429 630,39 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована за переданий у січні 2016 року газ за період з 25.02.2016 по 28.03.2016 в сумі 276559,72 грн.; за переданий у лютому 2016 року газ - за період з 25.03.2016 по 13.04.2016 в сумі 94260,14 грн.; за переданий у березні 2016 року газ - за період з 26.04.2016 по 27.04.2016 в сумі 1413,36 грн.; за переданий у квітні 2016 року газ - за період з 26.05.2016 по 29.05.2016 в сумі 1743,68 грн.; за переданий у травні 2016 року газ - за період з 28.06.2016 по 28.06.2016 в сумі 2652,29 грн.; за переданий у вересні 2016 року газ - за період з 26.10.2016 по 21.11.2016 в сумі 53001,20 грн..

З огляду на встановлений судом та не заперечений відповідачем факт неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем згідно Договору №16-184-Н від 30.12.2015 природного газу, суд прийшов до висновку, що нарахування 429 630,39 грн. є правомірним.

Водночас, як вже зазначалось вище, відповідач у відзиві на позовну заяву №864 від 29.03.2018, підтриманому його повноважним представником у судовому засіданні 04.04.2018, просив суд на підставі ст.ст. 551 ЦК України, 233 ГК України зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 10%.

Проте ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями п. 1 ст. 233 ГК України також встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Поряд із цим, зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки також в залежність і від співвідношення її розміру і збитків.

Правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також визначено, що: "вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо".

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст. 3 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що строк прострочення розрахунків з позивачем за наданий відповідачу згідно Договору №16-184-Н від 30.12.2015 природний газ є незначним, основний борг за отриманий природний газ підприємством погашено в повному обсязі до звернення позивача до суду з даним позовом. Несвоєчасність розрахунків мала місце лише у певні періоди через відсутність обігових коштів та неодержання грошових коштів від своїх контрагентів і споживачів.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ніяким чином не впливає на порядок розрахунків з позивачем за отриманий природний газ, оскільки кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з установленим відповідною постановою НКРЕ алгоритмом їх розподілу.

Крім того, суд враховує, що згідно долучених ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз" до матеріалів справи звітів про фінансовий стан та звіту про фінансові результати за 2016 рік останнє є збитковим підприємством.

Позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства.

Беручи до уваги наведене, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, оцінивши надані сторонами докази, зважаючи на те, що пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, а саме: ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені) до 50 % від правомірно нарахованої та стягнути ОСОБА_1 підприємства "Газпочтач" ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" 214 815,20 грн. пені (50% від 429 630,39 грн.) за неналежне виконання умов Договору на купівлю-продаж природного газу №18-184-Н від 30.12.2015р.

Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Верховного суду № 911/3165/16 від 25.01.2018р.

Ст. 83 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У відповідності до вимог ст. ст. 123, 129 ч. 1 п. 2 ГПК України витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (без врахування зменшеної судом в порядку ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України суми пені), в сумі 6 990,13 грн. покладаються на відповідача.

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область, код 39456152, на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ 1, код 20077720 – 214 815 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 20 коп. пені; 36 378 (тридцять шість тисяч триста сімдесят вісім) грн. 32 грн. 3% річних та 6990 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. 13 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області.

Повний текст складено 19 квітня 2018 року.

Суддя Ю.О. Чопко