Рішення № 73630303, 23.04.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.2018 Справа № 920/1251/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1251/17 в порядку загального позовного провадження:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» (вул. Лесі Українки, буд. 36, с. Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77334),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО МАСЛЯНИЧНІ КУЛЬТУРИ» (вул. Кооперативна, буд. 3, м. Суми, 40000),

про стягнення 234013,74 грн. на підставі договору поставки № 1/23/10 від 23.10.2017,

представники сторін:

позивача в режимі відеоконференціі - адвокат Маринчак Олег Степанович, посвідчення адвоката №569 від 15.09.06, договір №09/11-17 від 09.11.17 та заступник начальника відділу логістики ТОВ «Вудгофф» Грабовський Роман Романович, довіреність №2304 від 20.04.18, строком до 31.12.18. (паспорт НОМЕР_1, вид.Калуським МРВ УМВС України 13.06.03)

відповідача - Галімон Н.А. згідно договору про надання правової допомоги № 02/12 від 12.02.2018

ВСТАНОВИВ:

21.12.2017 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 215600,00 грн. коштів за поставлений товар неналежної якості, відповідно до договору поставки № 1/23/10 від 23.10.2017; та 18413,74 грн. збитків, в тому числі: кошти сплачені за транспортні послуги в сумі 17200,00 грн., кошти сплачені за відібрання проб продукту для лабораторного аналізу в сумі 480,00 грн., кошти сплачені за проведення експертиз в сумі 933,74 грн.; а також стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

14.02.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1264 від 14.02.2018), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю, посилаючись на те, що пунктом 3.1 укладеного між сторонами договору передбачено показники якості, яким має відповідати товар, що поставляється, а саме: масова частка вологи і легких речовин - в межах 8 - 11 %; активність уреази, різниця рH - в межах 0,1 - 0,3 %; масова частка сирого протеїну - в межах 43 - 51 %; масова частка сирої клітковини в знежиреному продукті в перерахунку на абсолютну суху речовину - не більше 7 %. Інших показників якості чи будь-яких інших обов'язкових характеристик товару договором поставки № 1/23/10 від 23.10.2017 не передбачено. Щодо смакових якостей, запаху та вмісту сечовини та будь-яких кристалів органічного походження умови договору не містять жодних застережень.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що проби для експертних досліджень були відібрані саме з партії товару, поставленої йому відповідачем.

Крім наведеного відповідач зазначає, що партія товару, поставленого позивачу за договором поставки № 1/23/10 від 23.10.2017 виготовлена 30.10.2017. якість вказаної партії товару підтверджена Посвідченням якості № 30/10 від 30.10.2017, яке було надано позивачу разом з супровідними документами на товар. Відповідно до пункту 16.1 положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку відповідача, затвердженого наказом № 3 від 22.12.2014, при відвантаження будь-якого товару виробництва відповідача покупцям обов'язково здійснюється відбір контрольних проб. Відбір здійснюється завідувачем виробничої лабораторії, згідно вимог посадової інструкції. При поставці оспорюваної партії товару позивачу (шроту соєвого кормового) відповідачем було здійснено відбір проб та пломбування контрольного зразку товару за актом пломбування контрольного зразку товару постачання ТОВ «Вудгофф» від 30.10.2017. 12.02.2018 відповідачем було відібрано проби з контрольного зразка для направлення їх до Запорізької Регіональної Державної лабораторії ветеринарної медицини з метою проведення дослідження на відповідність товару вимогам ТУ та інших нормативних вимог. На даний час, як повідомляє представник відповідача, Запорізькою Регіональною Державною лабораторією ветеринарної медицини проводиться дослідження на відповідність товару вимогам ТУ та іншим нормативним вимогам. Орієнтовний строк закінчення дослідження та надання висновку встановлено 22.02.2018.

16.03.2018 представник відповідача подав до суду клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи, а саме: копію експертного висновку № 000347п/18 від 16.02.2018.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач в порушення умов договору поставив товар неналежної якості, а позивач добросовісно та належним чином виконував умови договору та вимог законодавства, вживав всіх заходів для врегулювання даного спору, направляв зразки поставленого товару до кількох установ, від яких отримав висновки про невідповідність якості товару умовам договору та вимогам ТУ.

19.04.2018 представник позивача направив електронною поштою клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача надав суду заперечення від 16.04.2018, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги, оскільки надані позивачем докази отримання товару неналежної якості не є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження обставин.

23.04.2018 представник позивача Маринчак О.С. згідно ордеру ІФ № 043660 від 09.11.2017 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у відповідності до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

23.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» (покупець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО Масляничні культури» (продавець - відповідач) укладено договір поставки № 1/23/10 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язувався поставити та передати покупцю Шрот соєвий (кормовий), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити вартість товару на умовах та в строки, визначені договором.

Ціна та кількість товару визначається додатками до договору. Ціна визначається на кожну партію окремо та дійсна протягом строку поставки зазначеного в додатку до договору.

Додатком № 1 від 23.10.2017 сторони погодили умови поставки, асортимент, кількість і вартість товару, а саме: шрот соєвий (кормовий) у кількості 22000 кг загальною ціною 215600,00 грн.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 від 23.10.2017 погоджено вимоги до якості товару:

Масова частка вологи і легких речовин в межах - 8-11%

Активність уреази, різниця рН, в межах 01-03%

Масова частка сирого протеїну в межах 43-51%

Масова частка сирої клітковини, в знежиреному продукті в перерахунку на абсолютну суху речовину не більше 7%.

Умови оплати - 100% передоплата на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 2.1. договору відвантаження товару здійснюється на умовах само вивозу автомобільним транспортом за рахунок покупця м. Запоріжжя EXW, умови поставки визначаються та приймаються згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010, та супроводжуються наступними документами: рахунок фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна.

На виконання вимог п. 4 додатку № 1 до договору позивачем було оплачено на розрахунковий рахунок продавця передоплату в сумі 215600 грн. та укладено договір-заявку на перевезення вантажу з ТОВ «Інтеравто». Якому за транспортні послуги було оплачено 17200 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1240 від 30.10.2017 та № 1263 від 02.11.2017 (а.с. 23, 27).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000158 від 23.10.2017, товарно-транспортної накладної № 11 від 30.10.2017, відповідачем передано, а позивачем прийнято шрот соєвий (кормовий)в кількості 22 тонни на суму 215600.00 грн. (а.с. 22, 24-25).

Згідно розділу 4 договору в момент приймання поставки товару покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.65 та Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 у разі, якщо у покупця виникають сумніви щодо кількості та якості. Строк поставки на кожну партію товару визначається за погодженням сторін та відображається у додатках до договору. Товар доставляється продавцем покупцю насипом автомобільним або залізничним транспортом. Право власності на товар переходить до покупця з моменту його прийняття. Підставою для розрахунків є чинний договір та кожна накладна на приймання-передачу товару.

Згідно з п. 3.2. договору, якщо згідно результатів лабораторії товар за показниками по якості (сирий протеїн, засмічення, волога) доставлено продавцем не відповідає вимогам, вказаним в даному договорі, то покупець має право відмовитись від придбання такого вару; придбати такий товар за нижчою ціною, попередньо погодженою з продавцем.

Як вбачається з умов договору, місцем поставки є франко завод відповідача у м. Запоріжжі (EXW).

Правилами для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі (Інкотермс 2010) передбачено, що умова поставки EXW означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Таким чином, цей термін покладає на продавця мінімальні обов'язки.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних права та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст. 668 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 197 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та поданих документів, місцем поставки товару (місцем переходу ризиків та відповідальності, місцем виконання зобов'язань відповідача передати товар, а позивача отримати цей товар та перевірити його на якість та кількість) є склад відповідача в м. Запоріжжя.

Моментом переходу права власності на товар вказаний в договорі від продавця до покупця є передачею товару на складі продавця під час поставки автотранспортом, що підтверджується підписаною товарно-транспортною накладною.

Як зазначає, відповідач, при прийнятті товару в м. Запоріжжя позивач не висловлював жодних претензій до якості придбаного товару.

Листом № 0111 від 01.11.2017 позивач повідомив відповідача, що поставлений товар - шрот соєвий (кормовий) не задовольняє такими показниками як запах та смак (гіркий), що суттєво відрізняється від притаманних соєвому шроту та просив повернути кошти в сумі 215600,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, 08.11.2017 надав відповідь, в якій зазначив. Що товар - шрот соєвий (кормовий) по фізичним, хімічним та органолептичним (таким як запах та колір) показникам відповідає показникам притаманним соєвому шроту.

Позивач 09.11.2017 звернувся до відповідача з претензією, в якій повідомив, що оскільки при прийнятті товару по якості було виявлено непритаманні соєвому шроту запах та смак ТОВ «Вудгофф» 01.11.2017, у відповідності з Інструкцією № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, було складено відповідний акт та викликано представника відповідача для продовження приймання товару за якістю. Крім того позивач зазначає, що оскільки відповідач не повідомив про те чи прибуде його представник для приймання товару по якості, позивачем у присутності представника Івано-Франківської ТТП було відібрано зразки отриманого товару для лабораторного дослідження. Відповідно до експертного висновку № 001862 п/17 від 07.07.2017 виявлено, що показники якості поставленого товару не відповідають вимогам вказаним у договорі, у зв'язку з чим просив повернути сплачені за поставлений товар кошти в сумі 215600,00 грн. та узгодити з представником позивача повернення поставленого товару.

Матеріали справи свідчать, що місцем виявлення неналежної якості поставленого товару є місто Калуш Івано-Франківської області, а товар було поставлено відповідачем 30.10.2017 в м. Запоріжжя, що підтверджується умовами договору та товарно-транспортною накладною № 11 від 30.10.2017.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що досліджені зразки товару зберігались в належних умовах.

Крім того, враховуючи факт того, що ні договір, ні умови спірної поставки не передбачали опломбування чи маркування товару при його передачі покупцю, позивачем не надано доказів того, що проби для експертних досліджень були відібрані саме з партії товару, поставленої відповідачем.

Зі змісту акту експертизи № ВА-38 від 06.11.2017 не вбачається, а відтак є неможливим ідентифікувати товар, який був наданий позивачем на дослідження, як товар, переданий відповідачем на виконання саме умов договору поставки № 1/23/10 від 23.10.2017 з посиланням на фактичні дані, що наданий для експертизи на складі позивача товар це саме той товар, який поставив відповідач, дані щодо приладу вимірювання експертом кількості товару.

Відповідно до п. 7 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектності на складі постачальника здійснюється у випадках, передбачених в договорі.

Пунктом 10 Інструкції П-7 визначено, що приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчено у встановлений термін.

У відповідності до п. 15 Інструкції П-7 вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з поширенням результатів перевірки якості будь-якої частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором.

Згідно з п. 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, одержувач зупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

З аналізу положень договору вбачається, що у разі виникнення у покупця сумніву щодо кількості та якості товару в момент приймання товару, покупець здійснює перевірку якості товару за Інструкцією П-7. Акт про поставку недоброякісного товару, як того вимагають положення Інструкції П-7 позивачем не складався та подальша прийомка товару не зупинялась, тому не має підстав вважати поставлений відповідачем товар неякісним.

Відповідно до п. 17 Інструкції П-7, у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), має бути зазначено: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отримано; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Пунктом 18 Інструкції П-7 встановлено, що повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 год.

При неявці представника виробника (відправника) на виклик одержувача (покупця), перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявці його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації); б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства; в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

Відповідно до п. 25 Інструкції П-7, особи, які здійснюють приймання продукції за якістю і комплектності, зобов'язані суворо дотримуватися правил приймання продукції та засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були встановлені за їх участю. Запис в акті даних, невстановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється.

У відповідності з п. 26 Інструкції П-7, у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Пунктом 27 Інструкції П-7 визначено порядок оформлення акта про відбір проб. Пунктом 28 визначено порядок відбору проб, який передбачає направлення одного з відібраних зразків постачальнику.

Відповідач вищевказаного порядку приймання товару не дотримався та належними доказами не довів факт поставки відповідачем товару неналежної якості. Акт повинен бути складений в день закінчення приймання товару за якістю і комплектності.

Вказані умови не було дотримано позивачем, відібрані зразки направлено відповідачу не було.

Крім того, спірний товар був відвантажений перевізником на склад позивача 01.11.2017, ця ж вихідна дата листа позивача з повідомленням відповідача про виявлений неякісний товар, який відповідач отримав лише 08.11.2017, тобто вже після того, як було здійснено відбір проб для експертизи. Перша експертиза була проведена 07.11.2017, таким чином, позивач 01.11.2017 направив відповідачу повідомлення про виявлений неякісний товар, ще до експертного висновку.

ТОВ «Вудгофф» здійснило прийом товару без дотримання вимог порядку приймання продукції, в тому числі щодо обов'язку викликати представника ТОВ «ВО Масляничні культури» для участі у встановленні факту поставки товару неналежної якості. Поставка була здійснена 30.10.2017, лист № 0111 від 01.11.2017 позивача про невідповідність якості товару, відповідачем був отриманий 08.11.2017, що підтверджується відбитком календарного штемпелю вхідної кореспонденції та конвертом поштового відправлення.

У експертному висновку № 001862п/17 від 07.11.2017 Івано-Франківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зазначено, що зразки відібрані начальником відділу логістики ТОВ «Вудгофф» Миндюк Т.П., завідувачем складу Ярич Н., заступником начальника відділу логістики ТОВ «Вудгофф» Грабовським Р.Р. 02.11.2017. Крім того, вказано посилання на акт відбору зразків від 02.11.2017, місце відбору зразків: ТОВ «Вудгофф», с. Студінка, вул. Л,Українки, 36, Калуського району. Проте, з наданих до справи відповідачем матеріалів не вбачається, якими нормативно-правовими актами чи іншими джерелами права надано повноваження начальнику відділу логістики, завідувачу складу, заступнику начальника відділу логістики ТОВ «Вудгофф» здійснювати відбір зразків товару.

В експертному висновку № 001862п/17 від 07.11.2017 зазначено посилання на посвідчення про якість № 17/10 від 17.10.2017 та вказана дата виготовлення товару - 17.10.2017, тоді як товар, який було поставлено позивачу був виготовлений 30.10.2017 і супроводжувався сертифікатом відповідності № 30-10 від 30.10.2017.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Акт, на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, був складений останнім з порушенням Інструкції про порядок приймання товарів виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, а тому, не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, тоді як з матеріалів справи вбачається належне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором поставки від 23.10.2017 № 1/23/10.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 215600,00 грн. вартості неякісного товару та 18413,74 грн. збитків не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів, що поставлений відповідачем товар - шрот соєвий (кормовий) неналежної якості.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити

Повний текст рішення складено 26.04.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Спиридонова