Рішення № 73630086, 23.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/292/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне об'єднання «Робочий стіль», м.Вишневе Київської області

про стягнення штрафних санкцій

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №6-604 від 02.02.2018);

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність №ВИХ№14-18)

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (далі – позивач, Філія) звернулось до Господарського суду Київської області (далі – суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне об’єднання «Робочий стіль» (далі – відповідач, ТОВ «Швейне об’єднання «Робочий стіль») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 42 778,80грн, з яких: 36 907,20грн пеня, 5 871,60грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст.ст. 525, 526 кодексу України (далі – ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №1709000047/096 від 05.09.2017 в частині поставки товару.

Ухвалою суду від 15.02.2017 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказаний позов залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків – протягом 10 днів з дня отримання Філією вказаної ухвали. У зв’язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 02.03.2018 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та встановлено відповідачу строк до 12.03.2018 для надання відзиву на позовну заяву. Протокольними ухвалами суду від 19.03.2018 та 23.04.2018 поновлено строк відповідачу для подання відзиву (протокол судового засідання від 19.03.2018) та заперечення відповіді на відзив (протокол судового засідання від 23.04.2018).

На підставі ст. 216 ГПК України, у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначено на 23.04.2018.

Так, під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с. 93-95).

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив (а.с.55-59, 130-135), зокрема зазначив, що заявку на поставку товару ТОВ «Швейне об’єднання «Робочий стіль» отримало від позивача 19.12.2017, у якій було вказано розмір товару, проте, договір №1709000047/096 від 05.09.2017 не містить умови щодо того, якого розміру товар повинен бути поставлений. Вважає, що заявка була неналежно оформлена. Стверджує, що позивачем неправомірно нараховані штрафні санкції у період з 18.12.2017 по 31.01.2018, оскільки відповідач отримав відповідну заявку лише 19.12.2017, а тому фізично не міг виконати зобов’язання з 18.12.2017. Крім того зазначає, що пеня у розмірі 36 907,20грн є неправомірною, оскільки перевищує встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

05.09.2017 між Філією (покупець) та ТОВ «Швейне об’єднання «Робочий стіль» (продавець) укладено договір №170900047/096 про закупівлю (далі – Договір, а.с.15-17), відповідно до розділу І якого, продавець зобов’язується поставити покупцю товари, а покупець – прийняти і оплатити такі товари. Найменування товарів – Форменний одяг (Одяг робочий), код за ДК 021:2015 181 10000-3. Номенклатура, асортимент, кількість товару та ціна за одиницю товару визначається згідно специфікації до договору, яка є невід’ємною його частиною.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сума визначена в Договорі становить – 83 880,00грн (вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.) в тому числі: податок на додану вартість – 13 980,00грн (тринадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят гривень 00 коп).

Поставка товарів здійснюється окремими партіями на підставі письмової заявки покупця (п. 5.1 Договору).

Конкретна кількість товарів, що підлягає поставці в одній окремій партії, її номенклатура та асортимент, вантажоотримувачі визначаються покупцем в односторонньому порядку та вказуються ним в письмовій заявці на поставку (п. 5.4 Договору).

Загальний строк поставки товарів - до 31.12.2018. Строк поставки окремої партії товару – 10 календарних днів з моменту надання покупцем продавцю заявки (п. 5.5 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором, але не більше 2 (двох) років, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).

Так, на виконання умов Договору покупцем була надано продавцю заявку №3101Вих-17-1091 від 30.11.2017 на поставку товару у кількості 40 шт, загальною вартістю 83 880,00грн (а.с. 19-20). Зазначену заявку ТОВ «Швейне об’єднання «Робочий стіль» отримало 19.12.2017, що підтверджується витягом з офіційного сайту «Укрпошта» (а.с. 45-47) та прийняло її до виконання. Доказів протилежно суду відповідачем надано не було.

Проте, у визначений у п. 5.5 Договору строк, тобто протягом 10 календарних днів, відповідний товар продавцем поставлено Філії не було, у зв’язку із чим позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 526, 625 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 30.11.2017 звернувся до відповідача із заявкою на поставку усієї партії товару, передбаченої Договором, а саме, у кількості 40шт на загальну суму 83 880,00грн. У свою чергу відповідач прийняв зазначену заявку до виконання, у тій кількості товару, яка визначена в останній. Доказів протилежного суду сторонами надано не було. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідна поставка товару повинна бути здійснена протягом 10 календарних днів з дня отримання ТОВ «Швейне об’єднання «Робочий стіль» заявки. Проте, у визначений у Договорі строк, товар відповідачем поставлено не було, у зв’язку із чим позивачем нараховані відповідачу пеня у розмірі 36 907,20грн та 5 871,60грн штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно Додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 №64-р «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки» позивач належить до підприємств державного сектору економіки.

Пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» визначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникло прострочення зобов’язання саме за порушення строків поставки товару, що у свою чергу є не грошовим зобов’язанням.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів стягується, зокрема, пеня у розмірі 1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Так, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 36 907,20грн за період з 18.12.2017 по 31.01.2018. З цього приводу суд зазначає наступне.

Суд вважає, що позивачем невірно визначений період прострочення зобов’язання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вже зазначалось вище, загальний строк поставки товарів 10 календарних днів з моменту надання покупцем продавцю заявки, тоді як відповідач отримав відповідну заявку лише 19.12.2017. Таким чином, прострочення зобов’язання починається через 10 днів, тобто, 30.12.2017.

Таким чином, правильним розрахунком пені є: 83 880,00(загальна сума товару)*1% (договірний відсоток пені):100*33 (кількість днів прострочення з 30.12.2018 по 31.01.2018)= 27 680,40грн.

Ураховуючи зазначене, сума пені яка є правильною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 27 680,40грн.

Крім того, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача 7% штрафу у розмірі 5 871,60грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів понад 30 днів стягується, зокрема, штраф у розмірі 7% від вартості товару.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач прострочив виконання зобов’язання щодо поставки товару понад 30 днів, а тому вимога позивача про стягнення з ТОВ «Швейне об’єднання «Робочий стіль» штрафу у розмірі 5 871,60грн підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 73-74, 77-80, 86, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне об'єднання «Робочий стіль» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 42, ідентифікаційний код 38144198) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, вул. Кловський узвіз 9/1 ідентифікаційний код 30019801) в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (36002, м.Полтава, вул. Кагамлика, 33а, ідентифікаційний код 00156630) 27 680,40грн (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят грн. 40 коп) пені, 5 871,60грн (п’ять тисяч вісімсот сімдесят одна грн. 60 коп) – 7% штрафу, 1 381,96грн (одна тисяча вісімсот одна грн. 96 коп) – судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.04.2018.