Рішення № 73629755, 24.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/22652/17Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону (33000, м.Рівне, вул.Соборна, 227д) в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 6), 2)Військової частини А1358 (30014, Хмельницька область, Славутський район, с.Цвітоха, військова частина А1358)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОШТАКЕТ" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9)

про стягнення 73 704,48 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився

від позивача-1: Тютюн М.С. за дов.

від позивача-2: Терещенко К.В. за дов.

від відповідача: ОСОБА_3 директор, ОСОБА_4 за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А1358 звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом про стягнення з відповідача 73 704,48 грн. пені прострочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОШТАКЕТ" зобов'язань з поставки товару по договору про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України № 79 від 21.08.2017, за період з11.09.2017 по 31.10.2017

Ухвалою суду від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22652/17, розгляд справи призначено на 16.01.2018.

02.01.2018 до суду від Військової частини А1358 надійшли письмові пояснення.

16.01.2018 через канцелярію суду Військовою частиною А1358 подано документи по справі.

Ухвалою суду від 16.01.2018 у зв'язку з набранням нової редакції з 15.12.2017 Господарського процесуального кодексу України, судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 06.02.2018.

06.02.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву на 15.02.2018.

13.02.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, вказує що при розрахунку штрафних санкцій позивачем не взято до уваги наявність форс-мажорних обставин, що склалися для постачальника (затримка поставки комплектуючих до тари дерев'яної спеціального призначення), та унеможливило виконання зобов'язань в зазначений договором строк. Стверджує, що про вказані обставини було повідомлено замовника листом за вих. № 31/08-1 від 31.08.2017 та висловлено прохання перенести строк поставки до 01 жовтня 2017 року без застосування відповідних штрафних санкцій, яке задоволено, про що свідчить резолюція командира військової частини А 1358 полковника ОСОБА_5 «не заперечує» на вказаному листі. У задоволенні позову просить відмовити в частині стягнення штрафних санкцій за період з 11.09.2017 по 30.09.2017 на суму 40 852,12 грн.

У судовому засіданні 15.02.2018 представником Міністерства оборони України подано пояснення по справі, вказує, що наданий відповідачем лист № 313 від 29.01.2018, в якому зазначено про наявність усної домовленості щодо продовження строку спірної поставки не підтверджує внесення змін до договору відповідно до п.11.1 договору.

Представник відповідача подав уточнення відзиву, в якому, посилаючись на положення ст. 205, 206 ЦК України, зазначає, що резолюція «не заперечую» та лист № 313 від 29.01.2018 свідчать про укладення правочину в усній формі та дійсність усної домовленості між військовою частиною А 1358 та ТОВ «ЄВРОШТАКЕТ» щодо продовження строку поставки тари дерев'яної спеціального призначення без застосування штрафних санкцій в рамках договору поставки № 79 від 21.08.2017 - до 01 жовтня 2017. Визнає порушення зобов'язання за трьома поставками і погоджується з нарахуванням 31 764,45 грн. штрафних санкцій.

В судовому засіданні 15.02.2018 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 27.03.2018 та ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду.

06.03.2018 через відділ діловодства суду представником позивача-2 подано відповідь на уточнення відзиву, вказує, що наявність форс-мажорних обставин при виконанні відповідачем зобов'язань з поставки товару по договору жодним чином не підтверджена; умовами договору не передбачено можливість внесення сторонами змін та доповнень до нього відповідними листами, лист-відповідь № 313 від 29.01.2013 т.в.о. Командира ВЧ А 1358 ОСОБА_6 на звернення ТОВ «ЄВРОШТАКЕТ» не має юридичних наслідків для правовідносин сторін, оскільки на момент ведення претензійно-позовної діяльності він не виконував обов'язки командира частини, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

07.03.2018 через відділ діловодства суду прокурором подано відповідь на відзив, в якому прокурор зазначає, що відповідачем в порушення вимог п.8.5 договору не надано будь-яких допустимих доказів того, що він звертався письмово до позивача з відповідним повідомленням про існування форс-мажорних обставин, надані листи не є належними доказами у справі.

23.03.2018 через відділ діловодства суду представником відповідача подано пояснення по суті позовних вимог.

27.03.2018 через канцелярію суду прокурором подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, у т.ч. інформацію про результати службового розслідування за фактом порушення підполковником ОСОБА_6 обмежень щодо використання своїх службових повноважень, за результатом чого останньому винесено догану.

Ухвалою суду від 27.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.18.

У судовому засіданні 24.04.2018 представники позивачів позовні вимоги підтримали, представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2017 року між Військовою частиною А1358 (замовник) та відповідачем - ТОВ «ЄВРОШТАКЕТ» (постачальник) укладено договір № 79 про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України (далі - договір поставки), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується надати замовнику товар - тара дерев'яна спеціального призначення з документально підтвердженими технічними та якісними характеристиками, а також - здійснити доставку вантажу за власний рахунок, власними силами та засобами на адресу замовника: с.Цвітоха Славутського району Хмельницької області, військова частина А 1358, а замовник - прийняти і оплатити такий товар після його фактичного отримання. Кількість товару: 1715 одиниць.

Згідно п.3.1 договору та Протоколу погодження договірної ціни, визначено, що ціна договору становить 2 159 185,00 грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 01.12.2017 року (п.10.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору визначено, що розрахунки здійснюються за фактично поставлений на склад замовника товару строк до 10 днів за цінами, визначеними у Специфікації, після пред'явлення постачальником: рахунку-фактури, видаткової накладної.

Пунктом 5.1 договору визначено строк поставки товару: до 10 вересня 2017 року.

За умовами п.7.2 договору визначено, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, стосовно якого допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення (згідно з вимогами п.2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачем було здійснено поставку товару:

- 27.09.2017 за видатковою накладною № 141 на суму 582 917,00 грн., Акт приймання № 32/4, поставка оплачена замовником за платіжним дорученням № 37 від 02.10.2017 на суму 582 917,00 грн.;

- 29.09.2017 за видатковою накладною № 150 на суму 543 888,00 грн., Акт приймання № 33/4, поставка оплачена замовником за платіжним дорученням № 44 від 13.10.2017 на суму 543 888,00 грн.;

- 29.09.2017 за видатковою накладною № 160 на суму 516 190,00 грн., Акт приймання № 34/4, поставка оплачена замовником за платіжним дорученням № 46 від 26.10.2017 на суму 516 190,00 грн.;

- 29.09.2017 за видатковою накладною № 161 на суму 516 190,00 грн., Акт приймання № 35/4, поставка оплачена замовником за платіжним дорученням № 51 від 01.11.2017 на суму 516 190,00 грн.

Таким чином, відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, яка була в подальшому оплачена позивачем, проте вказана поставка здійснена з порушенням визначеного договором строку.

02.11.2017 Військова частина А1358 звернулась до відповідача листом № 27696 від 03.11.2017 з претензією № 5 з вимогою сплати штрафних санкцій в сумі 68 710,08 грн. відповідно до п.7.2 договору поставки № 79 від 21.08.2017.

Вказана вимога залишена останнім без задоволення.

06.12.2017 Військовою частиною було надіслано відповідачу уточнення до претензії № 5, згідно якого загальна сума штрафних санкцій по договору , з урахуванням виявлених розбіжностей склала 73 704,48 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 79 від 21.08.2017 щодо своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим просить стягнути 73 704,48 грн.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З огляду на викладене та враховуючи умови договору відповідач мав здійснити поставку товару до 10.09.2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач всупереч договору своє зобов'язання зі своєчасної поставки товару не виконав у визначені строки, здійснивши поставку за видатковими накладними № 141 від 27.09.2017, № 150 від 29.09.2017, № 160 від 29.09.2017, № 161 від 29.09.2017 після встановленого договором граничного строку, що підтверджується вказаними первинними документами, а також актами приймання до кожної накладної, копії яких надано позивачем.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі своєчасної поставки товару.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналогічний розмір пені встановлений у п.7.2 договору.

Позивачем заявлено до стягнення 73 704,48 грн. пені за період з 11.09.2017 по 31.10.2017 прострочення поставки по вказаних видаткових накладних, які є обґрунтованими.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт порушення зобов'язань з поставки товару та визнав штрафні санкції у розмірі 31 764,54 грн. пені.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не доведено та не надано суду доказів на підтвердження звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язань щодо своєчасної поставки обумовленого договором товару.

Посилання відповідача на неможливість поставки товару у зв'язку із форс-мажорними обставинами - затримка поставки комплектуючих до тари дерев'яної спеціального призначення, є необґрунтованим.

Розділом 8 договору сторони визначили умови настання та способи підтвердження форс-мажорних обставин.

Згідно п.8.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за договором, якщо таке не виконання обов'язків є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і тільки у випадку настання умов та виконання всіх дій зазначених у пунктах 8.2-8.7 договору.

В розумінні п.8.2, під форс-мажорними обставинами розуміються зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували на час підписання договору, виникла поза волею сторін, настання та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою заходів та засобів застосування яких, у конкретній ситуації справедливо вимагати та чекати від сторони, що підпала під дію форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, у т.ч. але не виключно: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо, за умови, що дані обставини об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, та їх неможливо було передбачити на момент їх укладання (п.8.3).

За умовами п.8.4, термін виконання обов'язків за договором відкладається при виникненні обставин, зазначених у п.8.2-.8.3 договору.

Сторони у п.8.6 договору визначили, що належним доказом обставин, зазначених у пунктах 8.2-8.3 цього договору та строку їх дії служать довідки/сертифікати, які видаються відповідною торговою палатою чи уповноваженими органами місцевої (за місцем форс-мажорних обставин) державної адміністрації.

Відповідачем не надано доказів (довідки/сертифікати) на підтвердження існування форс-мажорних обставин.

Зазначені відповідачем обставини «затримка поставки комплектуючих до тари дерев'яної спеціального призначення» не відповідає розумінню форс-мажорних обставин відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України.

Укладаючи договір поставки № 79 від 21.08.2017 із вказаним строком поставки - до 10 вересня 2017 року відповідач погоджувався на його умови, і при цьому був обізнаний про наявність відповідальності за прострочення виконання, навіть за обставин, коли відповідна поставка залежала від його договірних відносин з іншими особами, необхідності здійснити відповідні дії, що передують поставці замовнику та ін.

Стверджування відповідача про продовження строку дії договору усною домовленістю сторін, доказом чого надано суду на лист-звернення за вих. № 31/08-1 від 31.08.2017, лист № 313 від 29.01.2018 також не підтверджені належним чином та є безпідставними.

Відповідно до пп.11.1-11.2 договору чітко визначено, що зміни і доповнення здійснюються тільки у письмовій формі. Дійсними та обов'язковими для сторін визнаються зміни та доповнення, які внесені ними у цей договір за взаємною згодою та з урахуванням п.11.1 цього договору.

Згідно п.11.3 договору, під взаємною згодою сторін щодо зміни та доповнення договору вважаються підписані сторонами додаткові угоди, які додані до тексту цього договору як невід'ємні його частини.

Надані відповідачем лист-звернення за вих. № 31/08-1 від 31.08.2017, адресований постачальником командиру Військової частини А 1358 ОСОБА_5 з проханням продовжити термін постачання товару до 01 жовтня 2017 року та не застосовувати штрафні санкції, у зв'язку із затримкою поставки комплектуючих до тари дерев'яної спеціального призначення згідно договору поставки № 79 від 21.08.2017, дійсно завізований командиром В А 1358 «Не заперечую», лист № 313 від 29.01.2018 містить підтвердження усної домовленості та її дійсності між ВЧ А 1358 та ТОВ «ЄВРОШТАКЕТ» щодо продовження строку поставки до 01.10.2014, проте вказане листування не підтверджує внесення сторонами відповідних змін та доповнень до договору, надсилання та укладення, підписання додаткової угоди щодо зміни, продовження строку поставки товару.

Крім того, листом № 490 від 08.02.2018 (копія долучена до справи) Т.В.О. командира ВЧ А 1358 ОСОБА_6 був відкликаний лист № 313 від 29.01.2018 за його підписом, адресований ТОВ «ЄВРОШТАКЕТ» як такий, що є недійсний та не має юридичних наслідків для сторін.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону задовольнити повністю.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОШТАКЕТ" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9, код ЄДРПОУ 39349061) на користь Військової частини А1358 (30014, Хмельницька область, Славутський район, с.Цвітоха, військова частина А1358, код ЄДРПОУ 08526931) 73 704 (сімдесят три тисячі сімсот чотири) грн. 48 коп. пені за прострочення строків поставки товару за договором № 79 від 21.08.2017.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОШТАКЕТ" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9, код ЄДРПОУ 39349061) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КЛЕПАРІВСЬКА, будинок 20, код ЄДРПОУ 38326057, розрахунковий рахунок 35210081082783) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 25.04.2018

Суддя О.М.Ярмак