Рішення № 73629686, 26.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2018

Справа № 910/3433/18

Суддя господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Енергозберігаючі технології»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Хлібінвест»

про стягнення 17 038,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІК Енергозберігаючі технології» (надалі – ТОВ «ІК Енергозберігаючі технології») звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Хлібінвест» (надалі – ТОВ «Компанія Хлібінвест») про стягнення 17 038,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 329 від 29.09.2017 позивач надав послуги, а відповідач зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв’язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 15 068,40 грн. та заявляє про стягнення з відповідача пені у розмір 1 445,74 грн., інфляційних у розмірі 378,97 грн. та 3% річних у розмірі 144,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала суду направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 28.03.2018, однак конверт з поштовим відправленням повернувся до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 05.04.2018, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

29.09.2017 між ТОВ «ІК Енергозберігаючі технології» (виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Хлібінвест» (замовник) був укладений договір № 329 (надалі – «Договір»), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає та зобов’язується своєчасно прийняти і оплатити, а виконавець зобов’язується надати такі послуги: гідродинамічне очищення ділянки фекальної каналізації підприємства, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 7.

Згідно з п. 3.1 Договору за надані послуги згідно п. 1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 15 068,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за 06.11.2017, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних згідно Договору робіт, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15 068,40 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 15 068,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за 06.11.2017.

Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору заборгованість відповідача за Договором становить 15 068,40 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача за виконані на підставі Договору роботи у розмірі 15 068,40 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ІК Енергозберігаючі технології» про стягнення з ТОВ «Компанія Хлібінвест» заборгованості у розмірі 15 068,40 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмір 1 445,74 грн., інфляційних у розмірі 378,97 грн. та 3% річних у розмірі 144,97 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 17.11.2017 по 13.03.2018.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.4 Договору при несвоєчасній оплаті замовником вартості наданих послуг, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 445,74 грн., інфляційні у розмірі 378,97 грн. та 3% річних у розмірі 144,90 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 15 068,40 грн., пені у розмірі 1 445,74 грн., інфляційних у розмірі 378,97 грн. та 3% річних у розмірі 144,90 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Енергозберігаючі технології» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Хлібінвест» (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, будинок 20, офіс 5; ідентифікаційний код 39750329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК Енергозберігаючі технології» (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 1, кімната 242; ідентифікаційний код 39640167) заборгованість у розмірі 15 068 (п'ятнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 40 коп., пеню у розмірі 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн. 74 коп., 3 % річних у розмірі 144 (сто сорок чотири) грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий