Рішення № 73629600, 26.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2018Справа № 910/2125/18

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1простягнення 99500 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 99500 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/2294257, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/2125/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.03.2018 позивачем долучено до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи (на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2018).

Відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не подано (протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду).

При цьому, ухвала суду від 28.02.2018 про відкриття провадження у справі №910/2125/18 була надіслана на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та 02.03.2018 була вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044539075.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/2125/18.

Третя особа у встановлений судом в ухвалі від 28.02.2018 строк пояснень щодо позову не подала (протягом п'яти днів з дня отримання позову).

При цьому, судом встановлено, що позивачем 05.03.2018 було направлено на адресу третьої особи копію позовної заяви у справі №910/2125/18 та доданих до неї документів, та 15.03.2018 вказана поштова кореспонденція була отримана третьою особою (відповідно до інформації на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» за ідентифікатором пошуку 0305608937183).

Ухвала суду від 28.02.2018 про відкриття провадження у справі №910/2125/18 була надіслана на адресу третьої особи, яка вказана у постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2018 у справі № 725/25201/17, та 10.03.2018 була отримана третьою особою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044539083.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/2125/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки №3017325383920321 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Національною поліцією України, та постанови Голосіївського районного суду міста Києва 18.01.2018 у справі № 752/25201/17 (провадження № 3/752/278/18), яка набрала законної сили 30.01.2018, встановлено, що 17.11.2017 ОСОБА_1, керуючи автомобілем Volvo, державний номер НОМЕР_2, з напівпричепом Krone, державний номер НОМЕР_3, порушив п. 2.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Scania, державний номер НОМЕР_1, з напівпричепом Ozgulm, державний номер НОМЕР_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10.10.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Трейдінг» (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 393/17-Т/Ц1, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Scania, державний номер НОМЕР_1, з напівпричепом Ozgulm, державний номер НОМЕР_4 (відповідно до Додатку № 2 до вказаного договору).

Відповідно до п. 16. Договору добровільного страхування № 393/17-Т/Ц1 від 10.10.2017 строк дії договору встановлений з 10.10.2017 по 09.10.2018.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Висновку № 738/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу від 01.12.2017, складеного судовим експертом Ковалем Ігорем Миколайовичем (свідоцтво НОМЕР_5 від 29.06.1999) на підставі ремонтної калькуляції № 738/17 від 01.12.2017 (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, становить 207483 грн. 81 коп.

Відповідно до рахунку на оплату № V-00000720 від 23.11.2017, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалонг», вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, становить 210090 грн. 78 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені у вказаному рахунку, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, які вказані у довідці №3017325383920321 про дорожньо-транспортну пригоду, виданій Національною поліцією України, та акті огляду транспортного засобу, складеному судовим експертом Ковалем І.М. за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1.

Згідно зі страховим актом №006.01254917-1 від 04.12.2017, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 393/17-Т/Ц1 від 10.10.2017 становить 199983 грн. 81 коп., на підставі якого та заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 20.11.2017, позивачем 15.12.2017 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Віалонг» у розмірі 199983 грн. 81 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 915476 від 15.12.2017, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002294257 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000 грн 00 коп., франшизи - 500 грн. 00 коп. (відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученої позивачем до позовної заяви).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 393/17-Т/Ц1 від 10.10.2017, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002294257, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Volvo, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АМ/002294257).

При цьому, як вбачається зі схеми ДТП, копія якої долучена позивачем до позовної заяви, пошкодження автомобілю Scania, державний номер НОМЕР_1, були завдані саме напівпричепом Krone, державний номер НОМЕР_3, приєднаним до автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Таким чином, виплата страхового відшкодування у зв'язку з завданням шкоди автомобілю Scania, державний номер НОМЕР_1, повинна бути здійснена страховиком автомобіля Volvo, державний номер НОМЕР_2, тобто Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега», так як договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача був укладений саме відповідачем (Поліс АМ/002294257).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Суд зазначає, що у Висновку № 738/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу від 01.12.2017, складеного судовим експертом Ковалем Ігорем Миколайовичем (свідоцтво НОМЕР_5 від 29.06.1999) та відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, становить 207483 грн. 81 коп., розміру коефіцієнта фізичного зносу вказаного автомобіля не встановлено.

Водночас, учасниками справи не надано суду будь-яких доказів на підтвердження наявності коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1.

За таких обставин, суд приймає у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, рахунок на оплату № V-00000720 від 23.11.2017, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалонг», та відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, становить 210090 грн. 78 коп., з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що наведені у вказаному рахунку, та пошкодженнями автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у довідці №3017325383920321 про дорожньо-транспортну пригоду, виданій Національною поліцією України, та акті огляду транспортного засобу, складеному судовим експертом Ковалем І.М. за результатами огляду пошкодженого транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1.

При цьому, відповідач не надав будь-яких доказів у підтвердження обставин меншої вартості відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, ніж вказана у рахунку на оплату № V-00000720 від 23.11.2017.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Scania, державний номер НОМЕР_1, на підставі рахунку на оплату № V-00000720 від 23.11.2017, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Віалонг», та відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1, становить 210090 грн. 78 коп.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002294257 становить 500 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002294257 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 199983 грн. 81 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 (210090 грн. 78 коп. - відповідно до рахунку на оплату № V-00000720 від 23.11.2017), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом АМ/002294257, що становить 500 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 99500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А; ідентифікаційний код: 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322) страхове відшкодування у розмірі 99500 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Отрош