Рішення № 73629368, 11.04.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/116/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 Справа № 908/2489/17

м.Запоріжжя

за позовом: Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, пл.Єдності, 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Переможців (ОСОБА_1, 3-з)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, пл. Єдності, 2)

про стягнення коштів у розмірі 10413,70 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 01-0009/40 від 02.01.2018;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Бердянської міської ради Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія” на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста кошти у розмірі 10 413,70 грн. на користь позивача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.12.2017, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2489/17 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 13.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2489/17, присвоєно номер провадження справи 9/116/17, судове засідання призначено на 16.01.2018.

16.01.2018 суд відкрив судове засідання та оголосив про подальший розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, який здійснюється зі стадії підготовчого провадження, в рамках загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2018 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Виконавчий комітет Бердянської міської ради, підготовче засідання відкладено на 20.02.2018. Ухвалою суду від 20.02.2018 підготовче засідання відкладалось на 13.03.2018.

Ухвалою суду від 13.03.2018 закрито підготовче провадження у справі №908/2489/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2018. В судовому засіданні 05.04.2018 оголошено перерву до 11.04.2018, про що постановлено ухвалу.

11.04.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, які мотивовані наступним. Державною фінансовою інспекцією Запорізькій області проведено перевірку, в ході якої, зокрема, встановлено факт несплати ТОВ «Азовська ливарна компанія» пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, яке відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації № 142131400576 здійснило будівництво адміністративної будівлі за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Переможців, 3-з. Відповідно до вимог ч.ч. 2,3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідач зобов’язаний взяти пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста шляхом перерахування до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію коштів до місцевого бюджету. Рішенням Бердянської міської ради від 31.01.2013 № 58 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ. Вказане рішення доведено до відома громадськості у встановлений спосіб шляхом розміщення його на офіційному веб-сайті Бердянської міської ради та опублікування у суспільно-політичній газеті «Південна Зоря» №15 від 07.02.2013. Відповідно до положень ч. 8 ст. 40 загаданого Закону та п.п. 1.3, 3.1 Порядку встановлено, що обов’язок ініціювання укладення договору про пайову участь, в якому встановлюється величина пайової участі у розвитку інфраструктури міста, покладено саме не замовника будівництва. Даний обов’язок в виникає з моменту подачі декларації про початок виконання будівельних робіт, перерахування до бюджету коштів з пайової участі здійснюється замовником до прийняття об’єкта в експлуатацію. Рішенням Бердянської міської ради від 20.11.2014року № 35 було затверджено новий Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ. При цьому, основні положення Порядку, затвердженого рішенням Бердянської міськради від 31.01.13 № 58, залишилися незмінними, а вказане рішення визнане таким, що втратило чинність. Відповідно до вказаного Порядку, базова ставка розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Бердянськ з урахуванням інших передбачених законом відрахувань становить у відсотках від загальної кошторисної вартості для нежитлових будівель — 1 %. Величина пайової участи замовника - забудовника у розвитку інфраструктури міста Бердянськ визначається згідно з п. 3.3. Порядку. У разі не укладення замовником - забудовником договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Бердянськ до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі збільшується на 10% (п. 5.5. Порядку). В порушення вищезазначених вимог нормативно-правових актів, відповідач до органу місцевого самоврядування із заявою про укладання відповідного договору не звернувся, документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками та інших передбачених документів, не надав. Невиконання цих дій є порушенням вимог законодавства та свідчить про бездіяльність та неправомірне умисне ухилення від вчинення обов’язкових дій, що в свою чергує формою протиправної поведінки, внаслідок якої територіальна громада міста Бердянська недоотримала відповідну суму коштів, що охоплюється визначенням упущеної вигоди. Спричинені місцевому бюджету збитки знаходяться у безпосередньому причинному зв’язку із неправомірною бездіяльністю відповідача, Розмір збитків здійснено, виходячи з вартості об’єкта будівництва згідно з декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, яка складає 976700 грн., за формулою визначеною в п. 3.1 Порядку та урахуванням п. 5.5. цього Порядку. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 15, 16, 22, 509, 526, 611, 623, 627, 630, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач просить стягнути з ТОВ «Азовська ливарна компанія» на користь Бердянської міської ради суму 10413,70 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідач свого представника в судові засідання не направив, 30.03.2018 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи документами. Заперечення проти позову виклав у направленому на адресу суду відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Положеннями ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 31.01.2013 №58, не встановлено прямого обов'язку сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури до місцевого бюджету, а передбачено укладення договору на підставі якого виникає відповідний обов'язок. Саме договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є єдиною підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури (постанова Вищого Господарського суду України від 28.11.2016 у справі 908/6108/15, залишена без змін Верховним судом України). Як на дату реєстрації Декларацій про готовність до експлуатації об'єкту, так і на теперішній договір пайової участі з відповідачем укладено не було, відтак і не було визначено конкретного розміру пайової участі і обов'язку щодо її сплати. Позивач не звертався до суду з позовом про спонукання відповідача укласти відповідний договір, тому у встановленому Законом порядку (добровільному чи судовому) не визначено конкретного розміру пайової участі, строку та обов'язку щодо сплати пайової участі, тому твердження позивача про отримання збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) у конкретному розмірі є необґрунтованими. Оскільки між сторонами не виникли зобов'язальні відносини з договору, то до спірних правовідносин слід застосовувати норми підрозділу 2 «Недоговірні зобов'язання» розділу III «Окремі види зобов'язань» Глави 82 «Відшкодування шкоди» ЦК України. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди) внаслідок завдання шкоди може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (збитками); вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. У спорі про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені конкретні доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. До складу упущеної вимоги не може входити вартість основного зобов'язання, оскільки згідно зі ст. 22 ЦК України упущена вигода є доходом, який особа могла б реально одержати, якби основне зобов'язання було виконане і який у разі неможливості виконання основного зобов'язання, має становити реальні збитки. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено конкретний розмір пайового внеску в розвитку інфраструктури населеного пункту, який зобов'язаний сплатити замовник, що має намір здійснити забудову земельної ділянки, Законом встановлено лише граничний розмір такого внеску (ч. 6 ст. 40 Закону). В позовні заяві не зазначено на підставі чого проведено розрахунок збитків в розмірі 10413,70 грн., є лише посилання на формули згідно Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 35 від 20.11.2014 року, але не зрозуміло яким чином цей порядок відноситься до правовідносин з ТОВ «Азовська ливарна компанія» (об'єкт введено до експлуатації 30.05.2013 року і на той час діяв Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку, затвердженого рішенням Бердянської міської ради №58 від 31.01.2013 року). Однією із складових місцевого бюджету є бюджет розвитку, надходження якого, згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач не надав доказів того, що одержання доходів безпосередньо від господарської діяльності та у визначеному позивачем розмірі було заплановане в бюджеті міста Бердянськ на відповідні роки, що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в розмірі 10413,70грн., і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою, причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток. Таким чином відсутні докази того, що Бердянська міська рада могла і повинна була отримати від відповідача саме 10413,70 грн. доходу, які позивач вважає упущеною вигодою. Позивачем не надано обґрунтування заявленого розміру збитків та визначення правового походження зазначених збитків, складу збитків та інших умов, передбачених главою 25 Господарського кодексу України, зокрема ч. 2 ст.224, ст. 225 зазначеного Кодексу. Крім того, у відповідності до частини 3 ст. 267 Цивільного кодексу України відповідач заявив про застосування позовної давності з наступних обставин. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами, а саме: з введенням об'єкта - адміністративної будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 3-з, м.Бердянськ, Запорізької області в експлуатацію. Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 30 травня 2013 року за № ЗП142131400576 будівництво вказаного об’єкту було закінченим та готовим до експлуатації. Листом №318 від 25.06.2013 відповідач направив на адресу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області з повідомлення про прийняття об'єкта в експлуатацію з копією декларації, яке отримано 04.07.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. У зв'язку з тим, що відповідно до рішення Бердянської міської ради від 31.01.2013 № 58 виконання повноважень з укладання договору, розрахунку розміру пайової участі та контролю за сплатою пайової участі покладено на виконавчий комітет, саме з дати отримання такого повідомлення уповноваженою особою позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права. Враховуючи, що позивач звернувся із позовом лише 27.11.2017, тобто після закінчення трирічного строку позовної давності, відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити в позові.

Позивач в порядку ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив, а також заяву в порядку ст. 119 ГПК України, відповідно до змісту якої зазначив, що Бердянська міська рада дізналася про порушення свого права 04.05.2017 – з листа виконавчого комітету Бердянської міської ради щодо ненадходження коштів пайової участі до міського бюджету, у зв’язку з чим строк позовної давності не пропущений.

Третя особа – Виконавчий комітет Бердянської міської ради, надала пояснення, в якому зазначила, що вважає позовні вимоги обґрунтованими. Вказала, що у 2013 році виконком Бердянської міськради отримано декларацію про готовність об’єкту будівництва. Однак, станом на вказану дату відповідачем в порушення вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» відповідач із заявою про укладення договору про пайову участь не звертався, відповідні кошти до міського бюджету не сплачені, що свідчить про протиправність його поведінки. Посилання відповідача на те, що повідомлення виконкому про завершення будівництва впливає на обізнаність про це Бердянської міської ради є недоречним, оскільки виконавчий комітет та міська рада є різними юридичними особами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 30.05.2013 за № ЗП142131400576, Замовником – ТОВ «Азовська ливарна компанія», здійснено будівництво адміністративної будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 3-з у м.Бердянськ Запорізької області, загальною площею 369,6 кв.м., розташованої на території замовника, на земельній ділянці, наданій в оренди згідно з договором оренди від 17.02.2012. Дата початку будівництва: 02.10.2012, дата закінчення будівництва: 20.03.2013. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією: 3562,865 тис.грн.

25.06.2013 ТОВ «Азовська ливарна компанія» рекомендованим листом з описом вкладення направив на адресу виконавчого комітету Бердянської міської ради заяву вих. № 318 від 25.06.2013 разом із копією вказаної декларації для подання інформації про прийняття об’єкта в експлуатацію в порядку, визначеному законом. Отримання вказаного поштового відправлення підтверджується повідомлення про вручення, згідно з яким воно отримано особою за довіреністю 04.07.2013.

Згідно з Актом від 17.03.2016 ревізії фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Бердянської міської ради за період з 01.01.2013 по 01.01.2016, складеним Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області, в ході ревізії управлінням капітального будівництва, реконструкції та технічного нагляду виконкому Бердянської міської ради на підставі інформації, наданої Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області щодо кошторисної вартості об’єктів будівництва в м. Бердянськ, згідно декларації про готовність об’єктів до експлуатації, проведено розрахунки розмірів пайової участі, несплаченої забудовниками протягом 2013-2015 років та встановлено недоотримання надходжень спеціальним фондом міського бюджету (бюджетом розвитку), внаслідок порушення приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідних рішень Бердянської міської ради щодо укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, чим завдано збитків міському бюджету.

Матеріали справи свідчать, що у березні 2017 року виконавчий комітет Бердянської міської ради направив відповідачу лист від 09.03.2017 № 04-1468/40, згідно з яким, з посиланням на ч.ч.1,2,5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», направлявся проект договору № 230 від 06.03.2017 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бердянська, предметом якого вказано пайовий внесок на розвиток інфраструктури при здійсненні будівництва адміністративної будівлі за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Переможців (ОСОБА_1), 3-з, у розмірі 9467 грн., який необхідно перерахувати на рахунок міського бюджету у строк до прийняття об’єкта в експлуатацію.

Листом вих. № 68 від 27.03.2017 ТОВ «Азовська ливарна компанія» повідомило про відмову від підписання вказаного проекту договору, у зв’язку із тим, що граничний термін для укладення такого виду договору сплив, оскільки декларація про готовність об’єкта до експлуатації зареєстрована 30.05.2013, а продовження чи відновлення цього терміну чинним законодавством не передбачено.

Виконавчий комітет Бердянської міської ради листом від 04.05.2017 № 01-2758/48 повідомив Бердянську міську раду про те, що згідно з розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 24.03.2017 № 118, яке надійшло до виконавчого комітету 27.03.2017, до місцевого бюджету м.Бердянська в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не надійшло близько 2,5 млн.грн. коштів пайової участі від замовників-забудовників та зазначено, що у структурних підрозділах виконкому перебувають матеріали, що можуть бути підставою для пред’явлення відповідних позовів до суду.

16.08.2017 позивач направив ТОВ «Азовська ливарна компанія» претензію від 16.08.2017 № 01-5090/48 про сплату на розрахунковий рахунок Бердянської міської ради суми 10413,70 грн., в якості пайової участі у розвитку інфраструктури міста у зв’язку із будівництвом вищезазначеного об’єкта, відповідно до декларації про готовність до експлуатації № ЗП 142131400576. Проте вказані грошові кошти відповідачем сплачені не були.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ, який набрав чинності 12.03.2011, встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За змістом п. 4 ст. 1, ч.1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Забудова територій (частини земної поверхні) - це діяльність юридичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій, будівництво об'єктів.

Частиною 9 ст. 40 зазначеного Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачений обов'язок замовника, який має намір щодо забудови території, укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, на території якого здійснюється будівництво.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розмір і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 31.01.2013 № 58 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ (додаток 1), далі – Порядок, а також Типовий договір про пайову участь (додаток 2).

Вказане рішення із додатками згідно з п. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» офіційно оприлюднене та доведено до відома територіальної громади міста шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації, а саме: в номері газети «Південна Зоря» від 07.02.2013 № 15 (17025).

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 3 вказаного рішення, воно набрало чинності з дня його офіційного оприлюднення, тобто 07.02.2013.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п.1.1 Порядку, затвердженого вищевказаним рішенням Бердянської міської ради від 31.01.2013 № 58, визначено, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи містобудування», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 30, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов’язані з залученням розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва. реконструкції, реставрації, капітального ремонту (далі - будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянськ та укладання договорів про сплату пайових коштів.

За змістом п.п. 1.3, 3.1, 4.2 вказаного Порядку встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Бердянськ, зобов'язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянськ, крім випадків, передбачених розділом 5 цього Порядку, на підставі укладеного договору про пайову участь; кошти пайової участі перераховуються замовником на підставі та в порядку, визначеному в договорі, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

На підготовку документів щодо укладення договору про залучення пайових коштів та здійснення розрахунку розміру пайової участі замовників уповноважено управління капітального будівництва, реконструкції та технологічного нагляду виконавчого комітету Бердянської міської ради (п.2.1 Порядку).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Бердянськ укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації уповноваженим органом звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкту до експлуатації (пункт 3.2. Порядку).

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45, будівництво – це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, зокрема, подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва або реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІП категорії складності.

30.04.2011 набрав чинності Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, відповідно до п. 3 якого Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, встановлено у статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, згідно з ч. 5 статті 39, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як вбачається зі змісту Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої за № ЗП 142131400576 зведений відповідачем об’єкт будівництва введений в експлуатацію 30.05.2013. Декларація про початок виконання будівельних робіт цього об’єкту була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 02.10.2012, вказана дата є початком виконання робіт.

Слід враховувати, що з 07.02.2013 діяв Порядок щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Бердянська, затверджений рішенням Бердянської міської ради від 31.01.2013 № 58, згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.5 якого відповідний договір укладається між виконавчим комітетом Бердянської міськради та Замовником на підставі заяви Замовника та поданих ним документів, протягом п’ятнадцяти днів з дня реєстрації такого звернення, але до прийняття об’єкта до експлуатації. Згідно з п. 3.6 цього Порядку встановлено, що проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста готується відповідним управлінням виконавчого комітету, після отримання всіх документів від замовника та надсилається на його адресу. За змістом п.п.3.8, 6.2 Порядку, контроль за сплатою пайової участі, облік та звітність пайової участі здійснюється фінансовим управлінням виконавчого комітету Бердянської міської ради.

Згідно з п. 2.3 визначено, що базова ставка розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м.Бердянськ з урахуванням інших передбачених законом врахувань становить у відсотках від загальної кошторисної вартості будівлі та/або споруди комерційного використання - 1 %, некомерційного використання – 0,5%.

Отже, виходячи з положень вказаного Закону та рішення Бердянської міської ради від 31.01.2013 № 58 вбачається, що обов'язок щодо ініціювання укладення договору про пайову участь, шляхом подання відповідної заяви та документів, було покладено саме на замовника будівництва.

Тобто, обов'язок щодо укладання договору відповідно норм чинного законодавства, згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виник у замовника будівництва - ТОВ «Азовська ливарна компанія», з 07.02.2013 – дня набрання чинності рішенням Бердянської міської ради від 31.01.2013 № 58, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Бердянська.

Згідно з довідкою фінансового управління виконавчого комітету Бердянської міської ради від 15.01.2018 № 18, за період з 01.01.2013 по 11.01.2018 на рахунок місцевого бюджету м. Бердянськ, код платежу 24170000 (надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) від ТОВ «Азовська ливарна компанія» кошти не надходили.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

На кредитора покладений обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника – відсутність вини (ст.ст.614, 623 ЦК України).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди встановлено в ст. 22 ЦК України, згідно з якою: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України. За змістом ч.ч. 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, зобов’язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи – шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обов’язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок; на відповідача – відсутність вини.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 179, ч. 3 ст. 184 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватись з дотриманням умов, передбачених статтями 179, 181 цього Кодексу, зокрема, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа.

Як слідує із встановлених судом обставин справи, відповідач, в порушення імперативних приписів ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, яке є обов’язковим, до уповноваженого органу в установленому регуляторним актом Бердянської міської ради Порядку, який є обов’язковим для виконання на відповідній території, не звертався. Обов’язок щодо участі у створенні і розвитку інфраструктури міста у зв’язку із будівництвом адміністративної будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 3-з, шляхом внесення до відповідного місцевого бюджету грошових коштів, не виконав.

При цьому, слід враховувати, що передбачений ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.3.2 Порядку, затвердженого рішенням міськради № 58 від 31.01.2013, строк, протягом якого забудовником має бути виконаний обов'язок з укладення договору на пайову участь (до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію), є складовою визначеного законодавством порядку пайової участі, проте, невиконання забудовником зобов’язання щодо укладення такого договору у вказаний період часу, не звільняє забудовника від встановленого законом обов'язку.

Зазначене підтверджується правовим висновком викладеним у Постанові Верхового Суду України від 16.11.2016 (№ 3-1281гс16, № 922/5937/15).

Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 20.11.2014 № 35, затверджено новий Порядок участі у розвитку інфраструктури міста та Типовий договір про пайову участь та визнано таким, що втратило чинність рішення міськради від 31.01.2013 № 58. Зазначене рішення оприлюднене шляхом опублікування в номері газеті «Південна Зоря» від 29.11.2014 № 86 (17240). Введено порядок укладення попередніх та основних договорів про пайову участь, алгоритм дій та заходів при ухиленні замовника від підписання договору пайової участі.

Так, за змістом п.п. 5.5 вказаного нового Порядку, у разі не укладення замовником – забудовником, договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Бердянська до введення об’єкту в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до п. 5.4 цього порядку, збільшується на 10%.

Новим Порядком базова ставка розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста встановлена у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта: для нежитлових будівель та/або споруд - 1 %, для житлових будинків – 0,5% (п.3.2 Порядку).

Судом встановлено, що від підписання, направленого у березні 2017 року виконавчим комітетом Бердянської міської ради проекту договору про пайову участь №230 від 06.03.2017, відповідач відмовився, посилаючись на дату реєстрації декларації про готовність об’єкту до експлуатації, з якої минуло більше ніж три роки, та на сплив у зв’язку із цим, граничного терміну, встановленого для укладення даного виду договору. В запропонованому проекті договору пайову участь було визначено в розмірі 9467 грн., згідно із розрахунком величини пайової участі замовника, здійсненим виконавчим комітетом Бердянської міської ради (додаток 1) до проекту договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною 6 ст. 40 цього Закону передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань для нежитлових будівель та споруд не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Із наданих позивачем матеріалів вбачається, що заявлена до стягнення сума 10413,70 грн., яка (як вказано у розрахунку величини збитків, здійсненного управлінням капітального будівництва, реконструкції та технічного нагляду виконкому Бердянської міськради), визначена виходячи з суми 9467,00 грн. – 1% від загальної кошторисної вартості об’єкта будівництва, вказаної у декларації про готовність об’єкта до експлуатації (946700,00 грн.), збільшеної на 10% відповідно до п. 5.5 Порядку.

Суд зауважує, що відповідно до змісту декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої 30.05.2013 за № ЗП 142131400576, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією фактично складає: 3562,865 тис.грн., сума ж 946,738 тис.грн. – є вартістю основних фондів, які приймаються в експлуатацію.

Враховуючи те, що визначення ціни позову є правом позивача, суд, не виходячи за межі позовних вимог, розглядає позовні вимоги у заявленому до стягнення розмірі збитків.

Із змісту статті 143 Конституції України вбачається, що територіальні громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку, бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Відповідно до ст.ст. 10, 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом п.п. 22, 23 ч. 1 ст. 26 цього Закону до виключної компетенції міських рад належить: - затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; - затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету і фінансів належать: - власні (самоврядні) повноваження, зокрема щодо складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; - делеговані повноваження: щодо здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності (ст. 28 Закону).

За визначенням статті 1 вказаного Закону бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) – план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування; бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.

Відповідно до ч. 1 ст. 60, ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

Згідно зі статтею 71 Бюджетного кодексу України визначено, що надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають, в тому числі, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Встановлене судом неправомірне ухилення відповідача від виконання обов'язку взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який полягає у звернені до виконавчих органів Бердянської міської ради із заявою про укладення такого договору та перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки місцевого бюджету, а також відмова від підписання запропонованого йому проекту договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої територіальна громада міста Бердянська в особі Бердянської міської ради була позбавлена права отримати кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків в розмірі 10413,70 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Щодо заяви відповідача про сплив позовної давності та її застосування, суд зазначає про наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Бердянська міська рада та виконавчий комітет Бердянської міської ради є окремими юридичними особами, тому зазначення відповідачем про сплив строку позовної давності у зв’язку з отриманням 04.07.2013 виконавчим комітетом копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП142131400576 від 30.05.2013, є безпідставним.

Як встановлено судом, Виконавчий комітет Бердянської міської ради повідомив Бердянську міську раду про порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внаслідок ненадходження коштів пайової участі від замовників-забудовників листом від 04.05.2017 № 01-2758/48 та зазначив, що у структурних підрозділах виконкому перебувають матеріали, що можуть бути підставою для пред’явлення відповідних позовів до суду.

Позивач – Бердянська міська рада, яка в межах своїх повноважень формує та виконує доходи місцевого бюджету, звернувся у серпні 2017 до відповідача із відповідною претензією про сплату пайової участі, та, не отримавши позитивного результату, подав до суду позов у грудні 2017 року (за яким порушено провадження у даній справі). Отже факт спливу строку позовної давності, про який зазначає відповідач, відсутній.

Згідно зі ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська ливарна компанія” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Переможців (ОСОБА_1), 3-з, код ЄДРПОУ 32273199) на користь Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, пл. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста суму 10413 (десять тисяч чотириста тринадцять) грн. 70 коп. збитків, суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Суддя О.С. Боєва