Рішення № 73629217, 25.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2018 Справа № 905/99/18

Господарський суд Донецькї області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНКОМ” (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 51, код ЄДРПОУ 34705334)

до відповідача 1: Служби автомобільних доріг у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12, код ЄДРПОУ 25946285)

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д , код ЄДРПОУ 14360570)

про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 266 095 грн. 80 коп., -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 2П від 07.11.2017р.

від відповідача 1: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 01.3-3 від 03.01.2017р.;

від відповідача 2: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 2319-К-О.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 222 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.04.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАНКОМ”, м. Бахмут, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, м. Київ про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 266 095 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання гарантом умов гарантії № G0317/1247 від 09.03.2017р., внаслідок чого з позивача без достатньої правової підстави було утримано грошові кошти у сумі 266 095 грн. 80 коп.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст. 200 Господарського кодексу України, стст. 543, 563, 564, 1166 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 17.01.2018р. господарським судом Донецької області було прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 20.02.2018р.

Ухвалою суду від 20.02.2018р. господарським судом Донецької області було відкладено підготовче судове засідання на 14.03.2018р.

Ухвалою суду від 14.03.2018р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження з ініціативи суду на тридцять днів до 18.04.2018р. та відкладено підготовче судове засідання на 03.04.2018р.

Ухвалою суду від 03.04.2018р. закрито підготовче провадження у справі №905/99/18 та призначено розгляд справи по суті на 25.04.2018р.

Представник позивача в судове засідання з’явився. 14.03.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзиви, в якій останній просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач у даній відповіді наполягає на тому, що посилання відповідача 1 на те, що він не може бути належним відповідачем через те, що гроші перераховані до місцевого бюджету є лише намаганням уникнути відповідальності, бо майнова шкода позивачу була завдана спільними діями відповідачів і в вимозі відповідач 1 просив перерахувати гроші на свій рахунок відкритий в органах казначейства, а подальше перерахування грошей до місцевого бюджету є способом розпорядження відповідачем 1 цими грошовими коштами.

Представник відповідача 1 в судове засідання з’явився, проти задоволення позовних вимог заперечував. 15.02.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній наголошував на тому, що одним з випадків неповернення забезпечення спірного договору є, зокрема, порушення підрядником з його вини строків виконання робіт. Крім того, гарантія № G0317/1247 від 06.03.2017р. не містить в собі умови, що бенефіціар повинен вказувати у вимозі до банка-гаранта саме причини невиконання принципалом своїх зобов’язань за договором, на забезпечення виконання якого була видана гарантія. У вказаному відзиві Служба автомобільних доріг у Донецькій області вважає себе неналежним відповідачем по даній справі, оскільки безхпосереднім стягненням коштів займався банк-гарант (ПАТ КБ «Приватбанк» і він же проводив експертизу вимоги платежу та приймав рішення щодо стягнення коштів. Вказані грошові кошти були безпосередньо перераховані до місцевого бюджету, а пунктом 18.3.12. договору також закріплено, що кошти, які надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. На думку представника відповідача 1, з урахуванням того, що умови договору, в частині дотримання термінів виконання робіт, не виконані, а також відсутністю фактів оскарження процедури закупівлі чи визнання судом недійсним договору про закупівлю, стягнення коштів з позивача було здійснено у цілковитій відповідності до умов договору та тендерної документації, умов гарантії забезпечення виконання договору та без порушень норм матеріального права встановлених чиним законодавством.

30.03.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача 1 надійшли заперечення щодо відповіді на відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач, не виконавши належним чином в строк свої загальні зобов’язання за договором № 5-24 від 20.03.2017р. у такий спосіб намагається повернути собі ще і грошові кошти (гарантію забезпечення) надаючи своєрідне, вигідне для нього самого, трактування тексту гарантії. При цьому, на думку відповідача 1, позивач не втратив, як він вказує, ніякого власного майна, а мало місце лише застосування до нього відповідного заходу реагування, що є наслідком неналежного виконання договірних зобов’язань.

Представник відповідача 2 в судове засідання з’явився, проти задоволення позовних вимог заперечував. 15.02.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував. Як зазначає відповідач 2 у вказаному відзиві, вимога Служби автомобільних доріг у Донецькій області про виплату гарантованої суми надійшла до банку 16.11.2017р., в ній бенефіціар зазначив, що принципал порушив п. 3.1. договору та не завершив у строк до 30.08.2017р. роботи, на виконання яких було укладено договір підряду, що відповідно до умов гарантії є гарантованим випадком. Крім того, умовами виданої гарантії не передбачено зобов’язання бенефіціара разом з вимогою платежу надавати будь-які інші документи, в тому числі документи, що підтверджували б невиконання принципалом зобов’язань за договором, з огляду на що банк листом від 20.12.2017р. № Е.35.0.0.0/4-392 повідомив позивача, що у банка відсутні правові підстави вимагати від бенефіціара документи, надання яких не передбачено умовами гарантій (додається).

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

Службою автомобільних доріг у Донецькій області було оголошено закупівлю робіт «ДСТУ БД.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» ГБН Г.-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи) капітальний ремонт автодороги 13 розстріляних у м. Костянтинівка». Вказана закупівля робіт зареєстрована в системі «PROZORRO».

Супровідним листом вих. № 51 від 10.03.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНКОМ» як учасником-переможцем конкурсу по предмету закупівлі «ДСТУ БД.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» ГБН Г.-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи) капітальний ремонт автодороги 13 розстріляних у м. Костянтинівка» надано оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору № G0317/1247, який був отриманий Службою автомобільних доріг у Донецькій області 13.03.2017р., про що свідчить відповідна відмітка на вказаному листі.

09.03.2017р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНКОМ» (далі – підрядник) було підписано гарантію виконання № G0317/1247, відповідно до умов якої банк зобов’язується виплатити замовнику (Службі автомобільних доріг у Донецькій області) суму в українських гривнях, що не перевищує 266 095,80 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев’яносто п’ять гривень 80 коп. (тут і надалі у тексті – гарантована сума), у випадку невиконання підрядником обов’язків за договором, визначених в одному, декількох або усіх пунктах 1.1, 2.1., 3.1., 3.1 – 3.2, 11.1, 15.1. договору, строк виконання яких згідно умов договору настав до 30 серпня 2017 року включно.

Банк безумовно та безвідклично зобов’язується виплатити замовнику будь-яку суму, що не перевищує гарантовану суму, протягом 30 (тридцяти) банківських днів після отримання від замовника:

- письмової вимоги, з посиланням на цю гарантію та на невиконання підрядником зобов’язань за договором, та підписами уповноважених осіб, при умові, що у вимозі буде вказано, що сума, яку замовник вимагає сплатити, повинна бути виплачена підряднику у зв’язку із настанням вищеназваних випадків.

Такі письмові вимоги замовника повинні бути надані до банку не пізніше 31.01.2018 року включно за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Департамент документарних та вексельних операцій.

Ця гарантія набуває сили з моменту її підписання банком і діє до 31.01.2018 року включно.

14.03.2017р. було внесено зміни № 1 до гарантії виконання № G0317/1247. Зокрема, замінено абзац: «всі вимоги за цією гарантією мають бути надані разом із оригіналом гарантії та копії підписаного договору – якщо гарантія надавалась під проект договору до або на дату закінчення її дії до зареєстрованого офісу банку (49094, Дніпро, Набережна перемоги, 50) не пізніше 31.01.2018р. включно, або в цей же строк отримані банком поштовим зв’язком, кур’єром або іншим способом, який дозволяє зафіксувати факт отримання банком вищевказаних письмових вимог» на «Всі вимоги за цією гарантією мають бути надані на дату закінчення її дії до зареєстрованого офісу банку (49094, Дніпро, Набережна Перемоги, 50/) не пізніше 31.01.2018 року включно, або в цей же строк отримані банком поштовим зв’язком, кур’єром або іншим способом, який дозволяє зафіксувати факт отримання банком вищевказаних письмових вимог».

Всі інші умови гарантії виконання № G0317/1247 від 09.03.2017р. залишені без змін.

20.03.2017р. між Службою автомобільних доріг у Донецькій області (далі – замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНКОМ» (далі – підрядник) було укладено договір підряду № 5-24 (далі – договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник бере на себе зобов’язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи «ДСТУ БД.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» ГБН Г.-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи) капітальний ремонт автодороги 13 розстріляних у м. Костянтинівка (далі – об’єкт), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором строк, затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором строк. Замовник зобов’язується прийняти закінчений капітальним ремонтом об’єкт і оплатити вартість виконаних робіт в межах бюджетного зобов’язання за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно п. 1.2. договору об’єкт знаходиться на території, на якій здійснюють свої повноваження органи державної влади з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014р.

Склад, обсяг та зміст робіт, що є предметом договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору договірна ціна робіт, виконання яких доручається підряднику, становить 8 869 860, 00 грн. (вісім мільйонів вісімсот шістдесят дев’ять тисяч вісімсот шістдесят грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ – 1 478 310,00 грн. (один мільйон чотириста сімдесят вісім тисяч триста десять грн. 00 коп.).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого (обласного) бюджету згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 22 грудня 2016 року № 1171 «Про обласний бюджет на 2017 рік» (із змінами), з метою забезпечення виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548 (із змінами) – спеціальний фонд (КЕКВ 3210).

Згідно п. 3.1. договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання дозвільних документів (згідно п. 3.3.) і забезпечує їх завершення до 30 серпня 2017р.

Відповідно до п. 18.3.12 договору підрядник зобов’язаний надати забезпечення виконання договору у формі банківської гарантії у розмірі 3 % від ціни договору. Строк дії забезпечення виконання договору повинен бути не меншим строку дії договору.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання підрядником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст.. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Перелік випадків неповернення замовником забезпечення виконання договору підряднику:

- порушення підрядником з його вини строків виконання робіт, передбачених договором;

- неповернення або порушення підрядником строків повернення невикористаних коштів авансу або попередньої оплати, передбачених договором про закупівлю, у випадку її надання;

- не надання або несвоєчасне надання підрядником замовнику документів, передбачених договором про закупівлю.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі, якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.

Згідно п. 20.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими особами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань та фінансових розрахунків за виконані роботи.

Зазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з вимогою № 12-2766 від 10.11.2017р. Як вбачається зі змісту вказаної вимоги згідно умов договору (п. 3.1. розділу 3 «Терміни виконання робіт та умови їх перегляду»), виконавець розпочинає виконання робіт з моменту укладення договору і забезпечує їх завершення до 30 серпня 2017р. Разом із тим, станом на 31 серпня 2017 року роботи виконані не були. Посилаючись на те, що відповідно до абзацу 2 пункту 8 частини 6 розділу 6 тендерної документації «Результати торгів та укладення договору про закупівлю» та абзацу 4 пункту 18.3.12. розділу 18 договору «Права та обов’язки сторін», замовник не повертає забезпечення виконання договору у разі порушення виконавцем з його вини строків надання послуг, передбачених договором, Служба автомобільних доріг у Донецькій області у вказаній вимозі просила перерахувати грошові кошти в розмірі 266 095,80 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев’яносто п’ять грн. 80 коп.) на рахунок Служби автомобільних доріг у Донецькій області, реквізити: р/р 37118041008630, МФО 834016, Державна казначейська служба України, м. Київ.

Листом від 17.11.2017р. № Е.35.0.0.0/4-141611 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив позивача про те, що ним було 16.11.2017р. отримано вимогу платежу від Служби автомобільних доріг у Донецькій області № 12-276 від 10.11.2017р. на суму 266 095, 80 (двісті шістдесят шість тисяч дев’яносто п’ять гривень 80 коп.) по гарантії виконання № G0317/1247 від 09.03.2017р. Також зазначено, що після розгляду вимоги платежу юридичним департаментом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у разі прийняття позитивного рішення, оплата буде здійснена з рахунку покриття.

Посилаючись на те, що вимоги Служби автомобільних доріг у Донецькій області щодо сплати гарантійного платежу за банківською гарантією є безпідставними та необґрунтованими, а дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо списання таких коштів протиправними позивач звернувся із розглядуваним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Таким чином, позивач повинен довести протиправність дій відповідачів і їх вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням шкоди.

Статтями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд зауважує, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі гарантії. Особливості регулювання цих правовідносин визначено § 4 глави 49 ЦК, положеннями глави 22 ГК, Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 639, Уніфікованими правилами міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Відповідно до статті 560 ЦК за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 562 ЦК встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Відповідно до статей 563, 565 ЦК обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами. За відсутності хоча б однієї з цих умов відповідальність гаранта не настає.

Згідно приписів ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами пункту 2 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 639 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - положення) безумовна гарантія - це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Відповідно до п. 2 глави 4 вищезазначеного положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі або в разі отримання повідомлення від іншого банку про виставлення бенефіціаром вимоги - перевірити ключі, підписи, формат SWIFT.

У разі потреби банк-гарант (резидент) надсилає запит до банку бенефіціара або іншого банку, через який було передано вимогу, для уточнення достовірності цієї вимоги/повідомлення. Банк-гарант (резидент) приймає вимогу, яка відповідає умовам гарантії, надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) після отримання відповідних уточнень, що підтверджують її достовірність, або до отримання таких уточнень. Якщо після подання копії вимоги принципалу банк-гарант отримує письмове підтвердження недостовірності пред'явленої вимоги, то банк-гарант надсилає письмове повідомлення про такий факт принципалу та бенефіціару.

Одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Банк-гарант (резидент) здійснює перерахування коштів з рахунку, на якому обліковувалися кошти принципала для грошового забезпечення (покриття) гарантії, або з інших відповідних рахунків банку-гаранта (резидента). Якщо гарантія надавалася за рахунок іншого забезпечення, прийнятного для банку, то банк-гарант вирішує питання щодо погашення заборгованості принципала шляхом звернення стягнення на предмет застави або договірного списання коштів з поточних/депозитних рахунків принципала, або шляхом проведення інших дій, передбачених законодавством України (за умови, якщо це передбачено договором).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 неправомірно звернувся до відповідача 2 з вимогою № 12-2766 від 10.11.2017 р. про сплату Банком-Гарантом грошових коштів у розмірі 266 095 грн. 80 коп. по гарантії виконання № G0317/1247 від 09.03.2017р.

Так, позивач вважає, що на момент звернення з даною вимогою, порушення ТОВ “ДАНКОМ” умов договору підряду № 5-24 від 20.03.2017р. не було, а відтак не настали обставини, з якими положення гарантії виконання № G0317/1247 від 09.03.2017р. передбачали можливість списання грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення Служби автомобільних доріг у Донецькій області щодо сплати гарантійного платежу за банківською гарантією до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стало порушення строків завершення виконання робіт, передбачених договором підряду № 5-24 від 20.03.2017р. Факт порушення строків завершення виконання робіт, передбачених договором підряду № 5-24 від 20.03.2017р., не заперечується жодним із представників сторін.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо відсутності підстав для списання грошових коштів за гарантією № G0317/1247 від 09.03.2017р. з огляду на існування між Службою автомобільних доріг у Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНКОМ» спору щодо якості виконих робіт (а.с. 39-62), оскільки підставою для списання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошових коштів у розмірі 266 095 грн. 80 коп. по гарантії виконання № G0317/1247 від 09.03.2017р. згідно умов вказаної гарантії є настання випадків невиконання підрядником обов’язків за договором, визначених в одному, декількох або усіх пунктах 1.1, 2.1., 3.1., 3.1 – 3.2, 11.1, 15.1. договору. Суд також зауважує, що позивач не був позбавлений права звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Крім того, за змістом п. 4.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (стаття 562 ЦК України). Якщо в основному договорі не зазначено всіх істотних умов зобов'язання, забезпеченого гарантією, ця обставина не є підставою для оспорювання гарантії. Обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає лише за умов порушення боржником забезпеченого гарантією зобов'язання та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із цих умов відповідальність гаранта не настає.

Оскільки умовами гарантії виконання № G0317/1247 від 09.03.2017р. не було визначено обов'язку відповідача 1 надавати будь-які підтвердження порушення ТОВ «ДАНКОМ» зобов'язань за договором підряду, а вимога відповідача 1 № 12-2766 від 10.11.2017 р. про сплату Банком-Гарантом грошових коштів у розмірі 266 095 грн. 80 коп. відповідала положенням вказаної гарантії, у відповідача 2 були відсутні підстави для відмови у задоволенні такої вимоги.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено наявність протиправних дій відповідачів суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 509, 560, 562, 563, 565, 629, 1166 Цивільного кодексу України; ст. ст. 200, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНКОМ”, м. Бахмут, Донецька область до Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, м. Київ про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 266 095 грн. 80 коп. – відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 25.04.2018р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2018р.

Суддя Ю.С. Мельниченко