Ухвала суду № 73629203, 26.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26.04.2018р. Справа № 905/2265/17

За позовом Фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м.Маріуполь

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь

про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн.

Суддя господарського суду І.К. Чорненька

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

12.01.2018р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява б/н від 27.12.2017р. Фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м. Маріуполь до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по заробітній платі за листопад та грудень 2016р. у розмірі 2784,36грн., а також заборгованості з компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період з 24.04.2017р. по 01.01.2018р. у розмірі 14416,65грн.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2018р.:

- прийнято позовну заяву б/н від 27.12.2017р. фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м. Маріуполь до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн. до розгляду та відкрито провадження по позовній заяві б/н від 27.12.2017р. фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м.Маріуполь до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн. в межах справи №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь;

- визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- підготовче судове засідання призначено на 06.02.2018р.;

- зобов'язано відповідача у строк надати суду: відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), відповідно до ст.165 ГПК України; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; довідку про наявність/відсутність заборгованості з заробітної плати перед Лисициною Л.В. з вказівкою періоду її виникнення; довідку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 27.12.2017р. щодо Лисициною Л.В., підписані керівником та головним бухгалтером підприємства боржника; табель обліку робочого часу Лисициної Л.В. з грудня 2016р. по квітень 2017р.;

- викликано у підготовче судове засідання позивача - Фізичну особу Лисицину Л.В., м. Маріуполь, та відповідача - ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь.

Ухвалами господарського суду від 06.02.2018р., 27.02.2018р. та 13.03.2018р. відкладалось підготовче засідання відповідно на 27.02.2018р., 13.03.2018р. та 28.03.2018р. у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвал суду, ненаданням витребуваних документів які обґрунтовують позов та ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2018р. продовжено строк підготовчого провадження з розгляду позовної заяви Фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м.Маріуполь до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн. в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" м.Маріуполь на тридцять днів.

14.03.2018р. на електронну пошту суду від відповідача надійшли документи для доручення до матеріалів справи з додатками.

15.03.2018р. на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2, за яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Лисициної Л.В. в частині стягнення з ПАТ "БМФ "Азовстальбуд" середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву Фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м. Маріуполь до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн. в межах справи №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівелно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь до судового розгляду по суті на 16.04.2018р.

Ухвалою господарського суду відкладено розгляд позовної заяви Фізичної особи Лисициної Людмили Вікторівни, м. Маріуполь до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 17201,01грн. в межах справи №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівелно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь на 26.04.2018р.

У судовому засіданні 24.04.2018р. розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши подані документи, за результатами оцінки матеріалів справи, суд встановив:

12.01.2018р. до господарського суду надійшла позовна заява Лисициної Людмили Вікторівни б/н від 27.12.2017р. про стягнення з відповідача ПАТ "БМФ "Азовстальбуд" заборгованості по заробітній платі за листопад-грудень 2016р. у сумі 2784,36грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2017р. по 01.01.2018р. у сумі 14416,65грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на невиплату відповідачем заборгованості по заробітній платі станом на 27.12.2017р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути невиплачену відповідачем заробітну плату та нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (з 24.04.2017р. по 01.01.2018р.).

Заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, приписами статей 116, 117 КЗпП України, положень Закону України "Про оплату праці".

За приписами ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати, в силу ст.2 Закону України "Про оплату праці", включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Так, згідно ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України "Про оплату праці", відповідно до якої основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

За змістом ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належної працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорюваних ним суму.

Згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання інформації щодо бухгалтерського обліку боржника, інформації щодо кількості працівників підприємства боржника, стану оплати праці робітників, а також заборгованості по виплаті зарплати, обов'язок доказування обставин щодо проведення повного розрахунку по заробітній платі покладено на розпорядника майна, керуючого санацією, боржника-роботодавця.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач Лисицина Л.В. знаходилась з боржником у трудових відносинах у період з 18.06.2015р. по 23.04.2017р., та 23.04.2017р. була звільнена на підставі п.5 ст.36 КЗпП України у зв'язку з переведенням (згідно запису №24 в трудовій книжці).

При цьому, згідно позовної заяви, відповідач ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" станом на 27.12.2017р. фактично не розрахувався з Лисициною Л.В. за листопад-грудень 2016р. та розмір невиплаченої заробітної плати, як зазначає позивач, становить 2784,36грн.

Відповідачем надана довідка №07/119 від 24.02.2018р. про розрахунки по заробітній платі з Лисициною Л.В., згідно якої боржник зазначає, що станом на кінець квітня 2017р. (місяць, в якому позивач звільнився) та станом на 24.02.2018р. заборгованість відповідача перед позивачем - робітником Лисициною Л.В. по заробітній платі становить 2179,83грн.

Розмір зазначеного залишку невиплаченої заборгованості перед позивачем у розмірі 2179,93грн. (з урахуванням часткових погашень) також відображена у розрахункових листках відповідача ПАТ "БМФ "Азовстальбуд" щодо Лисициної Л.В. за листопад-грудень 2016р., січень-лютий 2017р. та березень-квітень 2017р., а саме:

- розрахунковий лист за листопад 2016р.: нараховано до виплати - 1544,98грн.; виплачено - 1700,47грн.; заборгованість за підприємством на початок місяця - 2465,77грн.; заборгованість за підприємством на кінець місяця - 2310,28грн.;

- розрахунковий лист за грудень 2016р.: нараховано до виплати - 1239,38грн.; виплачено - 1058,86грн.; заборгованість за підприємством на початок місяця - 2310,28грн.; заборгованість за підприємством на кінець місяця - 2490,80грн.;

- розрахунковий лист за січень 2017р.: нараховано до виплати - 0,00грн.; виплачено - 415,46грн.; заборгованість за підприємством на початок місяця - 2490,80грн.; заборгованість за підприємством на кінець місяця - 2075,34грн.;

- розрахунковий лист за лютий 2017р.: нараховано до виплати - 0,00грн.; виплачено - 0,00грн.; заборгованість за підприємством на початок місяця - 2075,34грн.; заборгованість за підприємством на кінець місяця - 2075,34грн.;

- розрахунковий лист за березень 2017р.: нараховано до виплати - 0,00грн.; виплачено - 0,00грн.; заборгованість за підприємством на початок місяця - 2075,34грн.; заборгованість за підприємством на кінець місяця - 2075,34грн.;

- розрахунковий лист за квітень 2017р.: нараховано до виплати - 131,56грн.; виплачено - 104,59грн.; заборгованість за підприємством на початок місяця - 2075,34грн.; заборгованість за підприємством на кінець місяця - 2179,93грн.

Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості з заробітної плати (листопад 2016р. - 1700,47грн.; грудень 2016р. - 1058,86грн., квітень 2017р. - 104,59грн.), заборгованість відповідача перед позивачем Лисициною Л.В. по заробітній платі станом на 24.02.2018р. складає 2179,93грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача Лисициної Л.В. щодо стягнення заробітної плати задовольняються судом часткового та підлягають стягненню у розмірі 2179,93грн.

Частина позовних вимог Лисициної Л.В. щодо стягнення заробітної плати з відповідача у розмірі 604,43грн. (2784,36грн. - 2179,93грн.) є необґрунтованими, недоведеними, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статі 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Затримка розрахунку при звільненні за своєю природою пов'язана з трудовими відносинами та відноситься до структури заробітної плати.

Вказана правова позиція, викладена у рішенні Верховного Суду України від 14.11.2012р. у справі №6-139цс12, який дійшов висновку, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, на яку не поширюється дія мораторію, передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

В постанові Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі №6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільнені та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Таким чином, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов'язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Розрахунок при визначенні розміру середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні передбачено "Порядком обчислення середньої заробітної плати", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні 2 календарні місця роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно абз.4 п.2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

В інших випадках, згідно із п.4 даного Порядку, коли нарахування проводиться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадку, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що позивач останні 2 місяці перед звільненням працювала на підприємстві ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", розрахунок середньоденної заробітної плати Лисициної Л.В. здійснюється відповідно до п.п. 2, 8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин за останні 2 календарні місця роботи, що передують даті звільнення.

Відповідно до змісту позовної заяви Лисициної Л.В. кількість робочих днів за період з 24.04.2017р. по 01.01.2018р. становить 177 робочих днів, середньоденна заробітна плата - 81,45грн., а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені - 14416,65грн.

Розрахунок середньоденної заробітної плати здійснений заявником виходячі із розміру сум заробітної плати за останні два місяці що передували звільненню (1943,37грн. за листопад 2016р. + 1558,96грн. за грудень 2016р.) та її діленням на кількість відпрацьованих робочих днів (43 дні - листопад, грудень 2016р.), розмір середньоденної заробітної плати становить 81,45грн. (3502,33грн. : 43 дні).

Здійснивши власний розрахунок кількості робочих днів відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік", судом встановлено, що кількість робочих днів за період з 24.04.2017р. по 01.01.2017р. становить 173 дні (а не 177 днів, як зазначено заявником).

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 24.04.2017р. по 01.01.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 14090,85грн. (81,45грн. х 173) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Частина заявлених вимог Лисициної Л.В., щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні з боржника у розмірі 325,80грн. (14416,65грн. - 14090,85грн.) є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Судом не приймається до уваги відображений у довідці №07/120 від 24.02.2018р. розрахунок відповідача середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні щодо Лисициної Л.В., оскільки відповідачем невірно визначений розмір середньоденної заробітної плати боржника (102,96грн. замість 81,45грн.), у зв'язку з чим розрахунок здійснений боржником невірно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2017р. по 01.01.2017р. є обґрунтованими та підлягають стягненню частково у розмірі 14090,85грн. (без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів).

Згідно відзиву на позовну заяву №07/129 від 26.02.2018р., відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Лисициної Л.В. в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у повному обсязі, у посилаючись на наступне:

- затримка виплати заробітної плати позивачеві мала місце не з вини відповідача, а стала наслідком блокування поточних рахунків підприємства та тяжкого матеріального становища;

- позивач не надав жодних вимог або заяв про розрахунок на час звільнення з підприємства - відповідача 23.04.2017р.

Дослідивши відзив відповідача, господарський суд дійшов висновку, що даний відзив є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам ст.117 КЗпП України та затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 «Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку позовну заяву Лисициної Л.В. задовольнити частково, стягнути з ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь Лисициної Л.В. заробітну плату в сумі 2179,93грн., та середній заробіток за час затримки розрахунки при звільненні за період з 01.11.2016р. по 05.12.2017р. у розмірі 14090,85грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Питання щодо судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач станом на час звернення до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1. ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись п.8 ст.20 ст.ст. 194, 195, 196, 201, 219, 232 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.8, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст..ст. 94, 95, 116, 117 Кодексу законів про працю України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позов Лисициної Людмили Вікторівни, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна форма "Азовстальбуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 17201,01 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна форма "Азовстальбуд" (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Якова Гугеля, 3, код ЄДРПОУ 01237193) на користь Лисициної Людмили Вікторівни (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Маріуполь, Донецька область, 87515, АДРЕСА_1) заробітну плату у розмірі 2179,93грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.04.2017р. по 01.01.2018р. у розмірі 14090,85грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до ч.3 ст.327 Господарського процесуально кодексу України.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 26.04.2021р.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ірина Кузьмінічна Чорненька

Суддя І.К. Чорненька