Рішення № 73629070, 25.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018

м. Дніпро

Справа № 904/809/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП", м.Київ

до Приватного підприємства "СТРОЙАВТОСЕРВІС", м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 41 316,67 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "СТРОЙАВТОСЕРВІС" і просить суд стягнути 27 000,00 грн. - заборгованість по орендній платі, заборгованість по комунальним платежам в сумі 8003,00 грн., 4 056,67 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 448,00 грн. - 3% річних, 1 809,00 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем зобов'язань за договором оренди №2016/03/16/1 від 16.03.2016р. щодо оплати орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018р. відкрито провадження у справі.

03.04.2018р. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку з частковим погашенням Відповідачем заборгованості по орендній платі та просить суд стягнути з Відповідача 26 316,67 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приймає заяву Позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати за спірним договором до суду не надав, поштове відправлення 4904004632339 вручене 20.03.2018р. в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (далі-Позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "СТРОЙАВТОСЕРВІС" (далі-Відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2016/03/16/1.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець зобов’язується передати, а орендар зобов’язується прийняти в строкове платне користування об’єкт оренди, визначений у розділі 2 даного Договору, необхідний орендарю для здійснення господарської діяльності.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, об’єктом оренди відповідно до даного Договору є нежитлове приміщення, а саме: частина кімнати № 409 (1) загальною площею 18,2 кв.м. та частина коридору площею 4,30 кв.м.. що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер № 571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що загальна площа об’єкта оренди складає 22,50 кв.м.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року включно (п.10.1 Договору).

30.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (далі-Позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "СТРОЙАВТОСЕРВІС" (далі-Відповідач, орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 2016/03/16/1 від 16.03.2016р. (а.с.28), відповідно до якої сторони домовились внести зміни в п.10.1 Договору та викласти його в наступній редакції:

« 10.1 Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року включно».

Орендодавець зобов’язується передати об’єкт оренди з моменту підписання акту приймання-передачі до даного Договору в оренду орендарю на умовах, викладених у розділі 6 даного Договору (пункт 3.1.1 Договору).

Відповідно до акту приймання - передачі нежитлових приміщень № 1 від 01.04.2016р. Позивачем передано Відповідачу об’єкт оренди згідно з Договором оренди нежитлових приміщень № 2016/03/16/1 від 16.03.2016р. (а.с.30).

Згідно з пунктом 3.2.2 Договору, орендар зобов’язується вносити орендну плату на рахунок орендодавця своєчасно у повному обсязі відповідно до умов Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 квадратний метр загальної площі об’єкта оренди 166,67 грн. крім того, ПДВ 20%, що складає 33,33 грн., а всього – 200,00 грн. з ПДВ 20%.

Орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до п’ятого числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються орендодавцем. Одержувати рахунок в орендодавця є обов’язком орендаря. Не своєчасне отримання орендарем рахунку у орендодавця не звільняє його від зобов’язання своєчасно сплатити орендну плату. Орендар зобов’язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендній платі та інших платежах і оформляти відповідні акти звірки (пункт 4.2 Договору).

Сторонами були підписані акти надання послуг за період січень 2017р. та березень – липень 2017р. на суму 27 000,00 грн.:

- № 2174 від 31.07.2017р. на суму 4 500,00 грн.;

- № 1740 від 30.06.2017р. на суму 4 500,00 грн.;

- № 1388 від 31.05.2017р. на суму 4 500,00 грн.;

- № 1080 від 30.04.2017р. на суму 4 500,00 грн.;

- № 707 від 31.03.2017р. на суму 4 500,00 грн.;

- № 108 від 31.01.2017р. на суму 4 500,00 грн. (а.с.32, 35-36, 39-40, 45).

Відповідно до цих актів Відповідач орендував нежитлове приміщення, а саме: частина кімнати № 409 (1) загальною площею 18,2 кв.м. та частина коридору площею 4,30 кв.м.. що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер № 571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 з щомісячною оплатою у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідачем частково оплачено заборгованість по орендній платі у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6417_3N025 від 23.03.2018р.

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем по орендній платі за період січень 2017р. та березень – липень 2017р. становить 12 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.4 Договору, вартість комунальних послуг, плата за землю не входить у розмір орендної плати і щомісяця відшкодовуються орендарем, виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця щомісяця протягом п’яти банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку орендарю.

Відповідачем отримані комунальні послуги за період грудень 2016р. та лютий – липень 2017р. у розмірі 8 003,98 грн., що підтверджується актами надання послуг:

- № 2110 від 31.07.2017р. на суму 819,86 грн.;

- № 1816 від 30.06.2017р. на суму 785,40 грн.;

- № 1534 від 31.05.2017р. на суму 761,65 грн.;

- № 1217 від 30.04.2017р. на суму 846,02 грн.;

- № 846 від 31.03.2017р. на суму 1 104,06 грн.;

- № 569 від 28.02.2017р. на суму 1 847,80 грн.;

- № 3321 від 31.12.2016р. на суму 1 839,19 грн. (а.с.33-34, 37-38, 41, 43, 47).

24.07.2017р. Відповідачем направлено на адресу Позивача лист, в якому зазначено, що у зв’язку з важким фінансовим становищем, Відповідач просить припинити дію Договору з 31.07.2017р. та усі виниклі борги зобов’язується сплатити до 01.09.2017р. (а.с.29).

Відповідачем заборгованість з орендної плати у розмірі 12 000,00 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 8 003,00 грн. не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.2 Договору, строк оплати орендних платежів є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 12 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за комунальні послуги у розмірі 8 003,00 грн.

За прострочення сплати орендних платежів Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню за період з 01.08.2017р. по 19.02.2018р. у сумі 4 056,67 грн.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 12.1.4 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов’язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.5 Договору, орендар зобов’язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені у сумі 4 056,67 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 4 056,67 грн.

Також, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних за період з 01.08.2017р. по 19.02.2018р. у сумі 448,00 грн. та інфляційні втрати за період з 01.08.2017р. по 19.02.2018р. у сумі 1 809,00 грн.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних у сумі 448,00 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом та з цього приводу суд вважає, що вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 448,00 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 1 809,00 грн., судом встановлено, що Позивачем зроблено не вірний розрахунок, оскільки безпідставно здійснено округлення сукупного індексу інфляції, а саме, сукупний індекс інфляції за період з 01.08.2017р. по 19.02.2018р. становить 106,67 %, тоді як Позивачем взято сукупний індекс інфляції 106,7 %. Зробивши перерахунок індексу інфляції, судом встановлено, що сума, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 1 799,74 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174, 193, 216-218 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 612, 759, 762, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "СТРОЙАВТОСЕРВІС" (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2; ідентифікаційний код 35163747) на користь Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 01422826) – заборгованість по орендній платі у розмірі 12 000,00 грн., заборгованість по комунальним платежам у розмірі 8 003,00 грн., пеня у розмірі 4 056,67 грн., 3% річних у розмірі 448,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 799,74 грн. та судовий збір у розмірі 1 761,38 грн., про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

25.04.2018р.

Повне рішення складено 25.04.2018