Постанова № 73627275, 23.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

іменем України

23 квітня 2018 року

м.Харків

справа №639/2286/17

провадження № 22ц/790/1553/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Колтунової А.І.,

суддів - Пилипчук Н.П., Маміна О.В.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, за апеляційною скаргою представника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 грудня 2017 року, ухвалене суддею Єрмоленко В.Б.,

в с т а н о в и в:

«11» квітня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

В обґрунтування позову посилався на те, що він проходив дійсну військову службу на Факультеті військової підготовки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури з 13 травня 2004 року по 05 листопада 2004 року та був достроково звільнений у зв’язку із хворобою.

22 липня 2004 року під час виконання позивачем своїх безпосередніх службових обов’язків на електричному фугувальному верстаті його було травмовано лезом цього верстату і він залишився без трьох пальців на лівій руці.

Відповідно до довідки за №000824 від 05 листопада 2004 року, виданої на підставі акту огляду МСЕК, ступінь втрати професійної працездатності позивача визначена у розмірі 30%.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.09.2005 року від 12 вересня 2005 року стягнуто з Факультету військової підготовки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури на його користь щомісячні платежі на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я в, сумі 150,00 грн.

Враховуючи збільшення розміру мінімальної заробітної плати, просив збільшити розмір щомісячного відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я зі 150,00 грн до 1445 грн.78 коп., починаючи з 01.04.2017 року, та просив стягнути одноразово 38306 грн 34 коп. за період з 01.01.2006 року по 31.03.2017 року, посилаючись на те, що у зазначений період часу відбулося підвищення вартості життя, а тому відповідно до ч. 1 ст. 1208 ЦК України визначена судовим рішенням компенсація підлягала індексації, проте жодного разу відповідач не здійснив перерахунок.

Представник відповідача позов не визнав, у письмових запереченнях зазначав, що ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2006 року своїм правом на звернення до суду, після змін розміру мінімальної заробітної плати, не скористався, тому відповідач самостійно не мав можливості підвищувати суму стягнення, при ухваленні рішення про стягнення шкоди суд виходив з розміру мінімальної заробітної плати, яка становила на час винесення рішення 332,00 грн. Оскільки судом не встановлено відшкодування у відсотках, а у твердій сумі, на думку представника відповідача, відшкодування можливе у розмірі 1000,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Збільшено розмір відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, що підлягають стягненню з Факультету військової підготовки Харківського держаного технічного університету будівництва та архітектури на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.09.2005 року, шляхом стягнення з Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 щомісячних платежів на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в сумі 1445 грн., починаючи з 01.04.2017 р.

Стягнуто з Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» в дохід держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» просить скасувати рішення районного суду в частині призначення щомісячних платежів в сумі 1445,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права під час постановлення рішення, а тому вважає рішення незаконним, необґрунтованим.

Зокрема, вказує, що судом не враховано те, що рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 вересня 2005 року не встановлювалось відшкодування шкоди у відсотках, тому відшкодуванню шкоди з 01 квітня 2017 року можливе у твердій сумі у розмірі 1000 грн.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу представника відповідача не надав.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я одноразово за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2017 року сторонами не оскаржується, то колегія суддів рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що збільшення розміру відшкодування у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати заявлений ОСОБА_1 правомірно, вимоги позову ґрунтуються на чинному законодавстві, а відтак його право підлягає захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст.1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Виходячи зі змісту наведеної норми, при вирішенні даного спору суду належить встановити, у зв'язку з чим потерпілий просить змінити розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, а саме: чи у зв'язку зі збільшення вартості життя, чи у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

У разі заявлення такої вимоги на підставі ч. 2 ст. 1208 ЦК України, підлягає з'ясуванню як потерпілому вперше було визначено розмір відшкодування: виходячи з середньої заробітної плати згідно із займаною посадою на час завдання шкоди, чи виходячи з мінімальної заробітної плати, і залежно від встановлених обставин, суди повинні зробити висновок щодо наявності підстав для збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 15 травня 2004 року по 05 листопада 2004 року проходив дійсну військову службу на факультеті військової підготовки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури та був достроково звільнений через хворобу, оскільки 22 квітня 2004 року внаслідок роботи на верстаку за розпорядженням командира роти, ліва рука позивача попала під лезо і він фактично лишився трьох пальців.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 15 грудня 2004 року серії ХАР №000824 ОСОБА_1 інвалідність не призначалась, а ступінь втрати професійної працездатності склав 30% з 05 листопада 2004 року одноразово. (а.с.41).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 вересня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Факультету військової підготовки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури щомісячні платежі на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я в сумі 150,00 грн, починаючи з 01 червня 2005 року.

Як вбачається з копії рішення, яка міститься в матеріалах справи, причинами нещасного випадку, крім особистої необережності та виробничої недисциплінованості ОСОБА_1, є недостатній контроль з боку майстра виробничого випадку, що потягло виникнення шкоди здоров’ю позивача, у зв’язку чим, суд вважав за необхідне зменшити розмір щомісячних відшкодувань, які просив стягнути позивач з 393,00 грн до 150,00 грн на місяць. (а.с.10-11).

Розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, підлягає збільшенню виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, оскільки законом не передбачено будь-яких обмежень щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на перерахунок відшкодування шкоди, завданої ушкодження здоров'я, у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, на підставі ч. 2 ст. 1208 ЦК України, встановлено рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 вересня 2005 року, яке набрало законної сили.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» з 1 січня на 2005 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі встановлено з 01 січня 2005 року – 262,00 грн, з 1 квітня 2005 року – 290,00 грн, з 01 липня 2005 року – 310,00 грн, з 1 вересня 2005 року – 332,00 грн. Розмір мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення від 12 вересня 2005 року складав 332 грн.

З часу ухвалення вказаного рішення розмір мінімальної заробітної плати неодноразово підвищувався і відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 01 січня 2017 року складає 3200,00 грн.

Визначаючи розмір відшкодування шкоди, суд першої інстанції правильно врахував розміри мінімальної заробітної плати, які були визначені Законами України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", Законом України Про державний бюджет України на 2017 рік" та відсоткове співвідношення визначення розміру відшкодування шкоди, оскільки рішенням суду першої інстанції від 12 вересня 2005 року встановлена обопільна вина в спричиненні шкоди позивачу.

Отже, з врахуванням вимог ч.2 ст.1208 ЦК України, розмір відшкодування шкоди підлягає відповідному збільшенню: 3200 грн/332 грн = 9,63 (розмір на який збільшилась мінімальна заробітна плата).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди, завданої йому ушкодженням здоров'я підлягає по 1445 грн 00 коп. щомісячно.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі представника відповідача, були предметом розгляду суду першої інстанції, зазначеним доводам надана належна оцінка, висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що вони є державною установою та мають фінансову можливість виплачувати позивачу у відшкодування шкоди 1000,00 грн судом першої інстанції правильно не взято до уваги, оскільки зазначені посилання не ґрунтується на допустимих та достовірних доказах, суперечать принципу нарахування суми відшкодування шкоди позивачу, встановленому набравшим законної сили рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 376,367, 374, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський Політехнічний інститут» - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 грудня 2017 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2018 року.

Головуючий А.І.Колтунова

Судді Н.П.Пилипчук

ОСОБА_3