
Справа № 715/739/17
Провадження № 1-кп/715/4/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.04.2018 Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
за участю прокурора Димчука І.І.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілих ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу по обвинуваченню ОСОБА_5 Лазора Радовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, румуна по національності, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, румуна по національності, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
22 червня 2015 року о 00 год. 36 хв. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп’яніння та ОСОБА_7, (який вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2017 року визнаний винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України), приїхали на автомобілі марки «BMW» до приватного магазину ОСОБА_1, який розташований по вул. Центральній, 23, в с. Петричанка Глибоцького району Чернівецької області, підійшли до альтанки, яка розташована біля вказаного магазину, де в цей час відпочивали ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вчинили суперечку, вході якої ОСОБА_5 безпричинно витяг ОСОБА_8 із альтанки, кинув на землю та почав наносити удари кулаками та ногами по різних частинах тіла, побачивши це дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та решта відпочиваючих, з метою припинення хуліганських дій останнього хотіли зупинити його. Тоді, ОСОБА_7, переслідуючи мету вчинення хуліганства групою осіб спільно з ОСОБА_6, та ОСОБА_5, умисно, з хуліганських спонукань, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, намагаючись самоутвердитись за рахунок інших осіб, підійшов до лежачого на землі ОСОБА_8 та почав наносити йому удари по різних частинах тіла. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 також наносили удари. З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 відштовхували їх, щоб вони не били ОСОБА_8, однак ті продовжували наносити удари ОСОБА_8 та ОСОБА_1 по різних частинах тіла.
Хуліганські дії ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вперто не припиняли та вони супроводжувались нанесенням потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз №67-Г від 17.08.2015, №66-Г від 20.07.2015, №64-Г від 21.07.2015, №65-Г від 21.07.2015 та№63-Г від 21.07.2015. Вказані дії обвинувачених було припинено після того як з’явилася матір потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_12 і повідомила, що викликала міліцію.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 Лазор Радович вину у вчиненому не визнав, в своїх поясненнях посилався на те, що він не вчиняв хуліганських дій, а навпаки їх припиняв. Просив вибачення у потерпілих за свої дії і просив суд його виправдати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав повністю і в своїх показаннях підтвердив обставини вчинення ним злочину, крім того показав, що у вчиненому щиро кається і просив суд суворо не карати.
Крім поновного визнання своєї вини у вчиненому обвинуваченим ОСОБА_5 та, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6, їх вина у вчиненому повністю доведена в судовому засіданні, показаннями потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, свідка ОСОБА_12, даними ними в судовому засіданні, які підтверджують обставини вчинення злочину обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також іншими доказами:
- рапортами чергових Глибоцького РВ УМВС про те, що в лікарню звернувся ОСОБА_1 з тілесними ушкодженями;
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 про те, що його побив ОСОБА_5 та інші особи;
- протокол огляду місця події від 04 липня 2015 року, з якого вбачається місце вчинення злочину та обстановку після його вчинення;
- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімком від 07.07.2015, згідно якого свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5 (фото особи №1 у протоколі) як особу яка вчиняла хуліганські дії відносно ОСОБА_1;
- протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_12 від 07 липня 2015 року, яка на місці вчинення злочину розповіла про механізм його вчинення обвинуваченими;
- протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_1 від 25 липня 2015 року, який на місці вчинення злочину розповів про механізм його вчинення обвинуваченими;
- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_11 від 25 липня 2015 року, яка на місці вчинення злочину розповіла про механізм його вчинення обвинуваченими;
- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_9 від 25 липня 2015 року, яка на місці вчинення злочину розповіла про механізм його вчинення обвинуваченими;
- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_8 від 25 липня 2015 року, який на місці вчинення злочину розповів про механізм його вчинення обвинуваченими;
- протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_10 від 25 липня 2015 року, яка на місці вчинення злочину розповіла про механізм його вчинення обвинуваченими;
- висновком судово-медичної експертизи №67-Г, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров’я;
- висновком судово-медичної експертизи №63-Г, згідно якого у ОСОБА_11 виявлено легкі тілесні ушкодження;
- висновком судово-медичної експертизи №65-Г, згідно якого у ОСОБА_10 виявлено легкі тілесні ушкодження;
- висновком судово-медичної експертизи №66-Г, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження;
- висновком судово-медичної експертизи № 64-Г, згідно якого у ОСОБА_9 виявлено легкі тілесні ушкодження.
Суд відхиляє доводи захисту про недопустимість доказів судово-медичних експертиз у зв’язку з порушенням прав учасників кримінального провадження, оскільки на час проведення судово-медичних експертиз (з 20 липня 2015 року по 17 серпня 2015 року) обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не були ні підозрюваними, ні обвинуваченими, оскільки вперше підозру ними було отримано 18 серпня 2016 року. Більш того, стороною захисту не заявлялося клопотання про призначення повторних чи додаткових судово-медичних експертиз.
Також суд відхиляє доводи захисту про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 04 липня 2015 року, оскільки власник не надавав згоду на такий огляд і відсутня ухвала слідчого судді на дозвіл проведення такого огляду, оскільки в судовому засіданні власник – потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він не заперечував проти такого огляду та надав дозвіл, також суд вважає, що права обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не могли бути порушенні таким оглядом, оскільки вони не є власниками ні приміщення, ні земельної ділянки.
Інші доводи захисту щодо недопустимості доказів не можуть бути підставою для визнання таких доказів недопустимими.
Невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненому, судом розцінюється як спосіб захисту і його посилання на те, що він не вчиняв кримінального правопорушення спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 Зокрема, потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10В вказали в судовому засіданні, що всі обвинувачені, в тому числі і ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 наносили удари потерпілим, потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні також вказала, що обвинувачений ОСОБА_6 брав участь у тому епізоді, коли тягнули непритомного потерпілого ОСОБА_1 до автомобіля, щоб покласти його в багажник автомобіля. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердила, що всі обвинувачені діяли спільно, ніхто з них не припиняв дії іншого співучасника правопорушення, обвинувачений ОСОБА_6 наказував, щоб потерпілого ОСОБА_1 поклали в багажник автомобіля.
Аналізуючи всі обставини справи і докази зібрані по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у вчиненому обвинуваченими ОСОБА_6 Лазором Радовичем та ОСОБА_5 є склад злочину, передбачений ч.3 ст. 296 КК України - тобто, порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони були пов'язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 Лазору Радовичу, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік, позитивну характеристику по місцю проживання, задовільний майновий стан сім’ї обвинуваченого, його стан здоров’я, думку потерпілих, його роль у вчиненні злочину групою осіб, те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Ні пом’якшуючих покарання обставин, ні обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_5 Лазору Радовичу не встановлено.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік, позитивну характеристику по місцю проживання, задовільний майновий стан сім’ї обвинуваченого, його стан здоров’я, думку потерпілих, його роль у вчиненні злочину групою осіб, знаходження на його утриманні малолітньої дитини та батька похилого віку, а також те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Як пом’якшуючі покарання ОСОБА_5, обставини суд визнає: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, часткове відшкодування завданої шкоди.
Як обтяжуючу покарання обставину обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_5 Лазора Радовича та ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тобто із звільненням їх від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, з покладенням на них обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілих слід задовольнити частково.
Так, майнова шкода, завдана злочином потерпілому ОСОБА_1 підтверджується в розмірі 14700,00 грн., тому суд, враховуючи роль обвинувачених ОСОБА_5 Лазора Радовича та ОСОБА_5 у вчиненні злочину групою осіб, те, що із засудженого ОСОБА_7 стягнуто 5 000 грн., дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 у частині відшкодування витрат лікування задовольнити частково в розмірі 9700,00 грн., тобто по 4850,00 грн., з кожного з обвинувачених.
Щодо вартості втраченого золотого ланцюжка в розмірі 2842 грн. та щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 22000,00 грн., суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами. Так, в обвинуваченні не зазначалось про золотий ланцюжок; витрати на правову допомогу не підтвердженні відповідним розрахунком. Проте, з обвинувачених на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 213,34 грн. з кожного.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілих в частині стягнення моральних збитків, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню частково. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності, виваженості, співмірності і справедливості, характер вчиненого злочину, глибину фізичних та душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв’язків, погіршення можливостей потерпілих, ступінь вини обвинувачених, їх роль у вчиненні злочинів групою, майновий стан сторін, також часткове визнання обвинуваченими цивільного позову і тому оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. потерпілому ОСОБА_1 завдану обвинуваченим ОСОБА_5, які він добровільно сплатив 23 квітня 2018 року та 15000 грн. – завдану обвинуваченим ОСОБА_6 і по 3000,00 грн. кожному з інших потерпілих, завдану обвинуваченим ОСОБА_6, а обвинуваченим ОСОБА_5 по 5000 грн. кожному з інших потерпілих. Враховуючи відшкодування обвинуваченим ОСОБА_5 по 2000 грн. кожному з інших потерпілих, з нього підлягає стягненню по 3000 грн. на користь кожного з інших потерпілих.
На підставі викладеного, ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
ОСОБА_5 Лазора Радовича визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України і призначити йому міру покарання у виді 2 (двох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 Лазора Радовича звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину, та на підставі ст. 76 КК України зобов’язати його: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України і призначити йому міру покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину, та на підставі ст. 76 КК України зобов’язати його: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 Лазора Радовича на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4850 (чотири тисячі вісімсот п’ятдесят) гривень, 00 копійок, завдану злочином моральну шкоду в розмірі 15 000 (двадцять тисяч) гривень, 00 копійок та судові витрати в розмірі 213 (двісті тринадцять) гривень, 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі на користь потерпілого ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4850 (чотири тисячі вісімсот п’ятдесят) гривень, 00 копійок та судові витрати в розмірі 213 (двісті тринадцять) гривень, 34 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 Лазора Радовича на користь потерпілого ОСОБА_8 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 відмовити.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 Лазора Радовича на користь потерпілої ОСОБА_9 завдану злочином моральну шкоду в розмірі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_9 завдану злочином моральну шкоду в в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 відмовити.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 Лазора Радовича на користь потерпілої ОСОБА_10 завдану злочином моральну шкоду в розмірі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_10 завдану злочином моральну шкоду в розмірі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_10 відмовити.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 Лазора Радовича на користь потерпілої ОСОБА_11 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_11 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_11 відмовити.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню у виді цілодобового домашнього арешту.
На вирок суду може бути подано апеляцію в апеляційний суд Чернівецької області через Глибоцький районний суд Чернівецької області на протязі 30-ти діб з дня його проголошення усіма учасниками процесу.
Суддя:
Судове рішення № 73627212, Глибоцький районний суд Чернівецької області було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 715/739/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: