Ухвала суду № 73626128, 20.04.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1/641/1/2018 Справа №2025/1-93/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року Комінтернівський районний суд м.Харкова

У складі:

Головуючого судді – Ариничевой С.А.

Суддів – Музиченко В.А., Фатєєвої Н.І.

При секретарі – Веселянській К.І.

За участю прокурора – Надєжкіної Я.О.

Захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Обвинувачених – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м.Харкова кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон 1АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: с. Новоолександрівка, Близнюківського району, Харківської області, ул. Нагорная, буд. 2-А, раніше не судимий, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, ст. 115 ч. 2 п.п.3,6, 11, 12, 13, ст. 146 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 263 ч. 1 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий, в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 3, ст. 115 ч. 2 п.п. 3. 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, ст. 146 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст. 289 ч. 3 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше судимого: 10.06.2002 року Апеляційним судом Харківської області за ст. 142 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі, звільненого: 07.03.2003 року умовно-достроково на 5 місяців 10 днів, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, ст. 115 ч. 2 п.п. 3,6,11, 12, 13, ст. 146 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст. 289 ч. 3 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_13, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, раніше судимого: 19.04.2002 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 3 КК України до 6 років позбавлення волі; 06.09.2006 року Вовчанським районним судом Харківської області: ст.ст.186 ч. 2, ст. 296 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України випробувальним терміном на 2 роки, на момент вчинення злочину покарання не відбув, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, ст. 115 ч. 2 п.п. 3,6,11, 12, 13, ст. 146 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст. 289 ч. 3 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянина України, росіянина, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17, б. 19, кв. 3, що проживає за адресою: м Львів АДРЕСА_2, раніше судимого: 19.02.2004 року Івано-Франківським міським судом за ст. 202 ч. 1 КК України на 2 роки виправних робіт, 25.07.2008 року Апеляційний судом Львівської області за ст. 286 ч. 1 КК України - до 2 місяців арешту, в скоєнні злочинів, передбачених ст. 146 ч. 3, ст. 289 ч. 3, ст. 27 ч. 5, ст. 115 ч. 2 п.п. 3, 12 КК України-

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового слідства обвинувачуються: ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених: ст. 28 ч.3, 115 ч.2 п.п.3,6, 11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 263 ч.1 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, 115 ч.2 п.п. 3. 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2 п.п. 3,6,11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2 п.п. 3,6,11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ст.146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 27 ч.5, ст. 115 ч.2 п.п. 3, 12 КК України, скоєних при наступних обставинах.

У грудні 2007 року, ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, створив і спільно з ОСОБА_6 очолив організовану групу, до складу якої залучив раніше судимих ??ОСОБА_8 і ОСОБА_7, і в період часу з грудня 2007 року по липень 2008 року в складі організованої злочинної групи, при співучасті у вигляді пособництва з боку ОСОБА_9, здійснили ряд тяжких та особливо тяжких злочинів.

Так 14 вересня 2001 року, рішенням Близнюківської районної державної адміністрації зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Фінмок» (далі по тексту ФГ «Фінмок»), розташоване в селі Новоолександрівка, Близнюківського району, засновником і керівником якого виступив громадянин України ОСОБА_5, а членами господарства стали ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 Основним видом діяльності ФГ «Фінмок» було вирощування зернових культур на землях, які належать засновнику та членам господарства, а також орендованих земельних ділянках колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, інших громадян та юридичних осіб. Всього, в постійному користуванні господарства знаходилась ділянка землі площею 48,17 га, а також ділянка землі площею 13,5 га, що оброблялась за договорами оренди.

Розуміючи, що земля є основним джерелом отримання прибутку і доходів, ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, став вишукувати можливості збільшення площ земельних угідь для свого господарства за рахунок земель, що знаходяться в користуванні Відкритого акціонерного товариства «Імені газети «Известия» (далі по тексту ВАТ« Імені газети «Известия») будь – яким шляхом, включаючи і злочинний.

ВАТ «Імені газети «Известия» створено відповідно до рішення Представництва Фонду державного майна України в Харківській області від 27.06.1997 року № 6, шляхом перетворення Орендного підприємства імені газети «Известия» в Товариство з обмеженою відповідальністю, що підтверджується Статутом. Орендне підприємство імені газети «Известия» було створено на базі майна, договору оренди землі радгоспу імені газети «Известия», юридична адреса с. Верхньоводяне, Близнюківського району Харківської області. Працівники радгоспу - фізичні особи в подальшому стали орендарями, а після створення акціонерного товариства - акціонерами. Форма власності підприємства не змінювалася, майно належить товариству на праві колективної власності. Управління товариством здійснюють: загальні збори акціонерів, наглядова рада, ревізійна комісія та правління товариства на чолі з головою правління, яким з моменту створення товариства був ОСОБА_16

26 березня 1999 року згідно з рішенням №4 Самойлівської сільської Ради народних депутатів Близнюківського району Харківської області, землекористувачу ВАТ «Імені газети «Известия» передано в постійне користування 1469,2 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право постійного користування землею, серії 1-ХР № 006295, який в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею зареєстрований під № 13. Судових рішень і розпоряджень райдержадміністрації про скасування права господарства на використання зазначеної землі не було. Ухвалою колегії суддів Судової палати Верховного суду України від 29.09.2004 року підтверджено законність зазначеного Державного акту.

Починаючи з 2001 року, ОСОБА_5 здійснюючи свій намір, спрямований на розширення земельних угідь свого господарства, ігноруючи вказане вище право постійного користування землею та рішення судових інстанцій, в порушення вимог ч. 3 ст. 125 Земельного Кодексу України, згідно з якою приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документів, які засвідчують право на неї та державної реєстрації забороняється, самовільно захопив земельну ділянку площею приблизно 100 га, яка розташована поблизу с. Самійлівка, ігноруючи законні вимоги керівництва ВАТ «Імені газети «Известия», сіяв на ньому соняшник і озиму пшеницю.

Відчуваючи протидію з боку керівництва ВАТ «Імені газети «Известия», бажаючи залишити за собою незаконно захоплену і використану в корисливих цілях ділянку землі, ОСОБА_5 став пропонувати жителям с. Самійлівка розривати договори оренди землі з ВАТ «Імені газети «Известия » і укласти їх з ФГ «Фінмок», не ставлячи жителів села до відома, писав від їх імені скарги на керівників товариства, а також оскаржував, як самостійно, так і через різних фізичних осіб, правомірність використання земель державного резервного фонду, що знаходяться в постійному користуванні ВАТ «Імені газети «Известия» через судові інстанції.

Не домігшись позитивного результату за зверненням в свою користь ділянки землі, що знаходиться в постійному користуванні ВАТ «Імені газети «Известия», ОСОБА_5, вважаючи, що основною перешкодою до досягнення його мети є ОСОБА_16, вирішив скоїти вбивство останнього, а також членів його сім'ї.

Обдумуючи спосіб скоєння вбивства і план його реалізації, розуміючи, що самотужки здійснити свій задум він не зможе, ОСОБА_5 усвідомлюючи перевагу вчинення злочину організованою групою з розподілом функцій кожного з її учасників, вступив у змову зі своїм сином ОСОБА_6, і доручив йому підібрати з числа своїх знайомих осіб, яким можна було б замовити безпосереднє виконання вбивств.

Згідно з досягнутою домовленістю з батьком - ОСОБА_5, діючи на його замовлення, ОСОБА_6, будучи обізнаним про злочинну діяльність раніше судимих ??ОСОБА_7 і ОСОБА_8, запропонував їм за грошову винагороду спільну участь у вчиненні вбивств на замовлення в складі організованої групи, на що зазначені особи дали свою згоду.

Домовившись про спільну злочинну діяльність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, з метою приховування слідів скоєння особливо тяжких злочинів, ухилення від покарання за скоєне, використовуючи навички раніше скоєних злочинів двома останніми, а також досвід роботи ОСОБА_5 в органах міліції, розробили план і спосіб вчинення вбивств, які повинні були виглядати як наступ природної смерті або загибелі внаслідок нещасного випадку.

З метою здійснення розробленого плану, спрямованого на здійснення замовних вбивств, досягнення наміченої мети і приховування слідів злочину, учасники злочинів розподіли між собою ролі, згідно з якими:

ОСОБА_6, будучи керівником і активним учасником створеної спільно з ОСОБА_5 і очолюваної ними організованої групи, а також замовником убивств, діючи в інтересах ОСОБА_5, будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_10А .: направляв діяльність учасників організованої групи на реалізацію єдиного злочинного результату, вживав заходів до усунення всіляких перешкод, що виникають на шляху до цього; розподіляв між співучасниками функції відповідно до заздалегідь розробленого і узгодженим плану вчинення злочинів; брав на себе матеріальні витрати, пов'язані з підготовкою та вчиненням злочинів; встановлював і видавав ОСОБА_11 і ОСОБА_7 плату за вчинення злочинів; вивчав навколишнє оточення, вів спостереження за потерпілими для вибору найбільш підходящого часу і місця скоєння злочинів та подальшого інсценування їх ненасильницьку смерть, виробляв ретельну підготовку до скоєння злочинів; брав безпосередню участь у скоєнні злочинів; надав в розпорядження учасників організованої групи автомобіль, який йому належить, а саме «HONDA Legend» д.н. НОМЕР_1, і автомобіль НОМЕР_2, що належить ОСОБА_9, а також спеціально придбані ним рації.

ОСОБА_5, будучи співорганізатором і активним учасником організованої групи, а також замовником убивств, будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11: направляв діяльність учасників організованої групи на реалізацію єдиного злочинного результату, вживав заходів до усунення всіляких перешкод, що виникають на шляху до цього; розподіляв між співучасниками функції відповідно до заздалегідь розробленого і узгодженого планом вчинення злочинів; вивчав навколишнє оточення, вів спостереження за потерпілими для вибору найбільш підходящого часу і місця скоєння злочинів та подальшого інсценування їх ненасильницьку смерть; брав безпосередню участь у скоєнні злочинів і приховування слідів злочинів; надав в розпорядження учасників організованої групи знаряддя злочину і автомобіль, який йому належить, а саме ЗАЗ -11037 (ОСОБА_4) д.н. НОМЕР_3.

ОСОБА_7, будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_17, ОСОБА_6 і ОСОБА_8, будучи активним учасником організованої групи, виконавцем злочинів, у тому числі і вбивств на замовлення, діючи в інтересах ОСОБА_5: вивчав навколишнє оточення, вів спостереження за потерпілими для вибору найбільш підходящого часу і місця скоєння злочинів та подальшого інсценування їх ненасильницьку смерть; брав безпосередню активну участь в здійснюваних організованою групою злочинах, приховуванні слідів злочину; надав в розпорядження учасників організованої групи автомобіль ВАЗ- 2103, яким він керував за дорученням; отримував заздалегідь обумовлену плату за вчинення злочинів.

ОСОБА_11, будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, будучи активним учасником організованої групи, виконавцем злочинів, в тому числі і вбивств на замовлення, діючи в інтересах ОСОБА_5: вивчав навколишнє оточення, вів спостереження за потерпілими для вибору найбільш підходящого часу і місця скоєння злочинів та подальшого інсценування їх ненасильницьку смерть; брав безпосередню активну участь в здійснюваних організованою групою злочинах, приховуванні слідів злочину; отримував заздалегідь обумовлену плату за вчинення злочинів.

Таким чином, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 створив і очолив організовану групу, що представляє собою стійке об'єднання 3-х і більше осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, що діє відповідно до розробленого і схваленого усіма учасниками єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів , в тому числі замовних вбивств ОСОБА_16 і членів його сім'ї, з метою усунення протидії за зверненням в свою користь земельної ділянки, розташованої поблизу с. Самійлівка, Близнюківського району, Харківської області та інших земель, що знаходяться в постійному користуванні ВАТ «Імені газети «Известия».

ОСОБА_9, діючи умисно, на прохання ОСОБА_6, бажаючи сприяти йому, за попередньою змовою з останнім, а також ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_5, і спільно з ними, 24 грудня 2007 року прийняв безпосередню участь і виступив в якості пособника в ході здійснення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів.

Так, на початку грудня 2007 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_7, діючи з корисливих мотивів, в інтересах ОСОБА_5, а також з відома і згоди останнього, реалізуючи намічений план злочинних дій, спрямований на виконання замовлення щодо умисного вбивства ОСОБА_16 і інсценування його смерті в результаті нещасного випадку, протягом декількох днів вели спостереження за останнім, встановлюючи розпорядок дня і відстежуючи шляхи його пересування, а коли зібрали цікаву для них інформацію, визначили день скоєння злочину, а саме 24 грудня 2007 року.

Напередодні скоєння злочину, додому до ОСОБА_6 прибув житель Івано-Франківської області ОСОБА_9, з яким він раніше навчався в інституті і підтримував тісні дружні відносини, який на початковому етапі не був посвячений у плани організованої групи, однак згодом підтримав їх і взяв участь в скоєнні злочинів.

Виконавши всі необхідні підготовчі дії, 24 грудня 2007 року, в ранковий час, учасники злочинної групи і ОСОБА_9, будучи обізнаними про можливість встановлення місця знаходження абонента через оператора мобільного зв'язку, залишили мобільні телефони будинку, а для зв'язку між собою взяли рації, раніше придбані ОСОБА_6

Після чого, близько 8:00 цього ж дня, ОСОБА_6 на належному йому автомобілі НОМЕР_4, спільно з ОСОБА_9, під керуванням останнього, а ОСОБА_11 і ОСОБА_7 на автомобілі BA3-2103, що належить ОСОБА_7, прибули до раніше обумовленого місця, яке розташоване між с. Новоолександрівка і с.Самойловка, Близнюківського району, Харківської області, де зустрілися з ОСОБА_5, який прибув на належному йому автомобілі ЗАЗ - 11037 (ОСОБА_4) д.н. НОМЕР_3.

Діючи відповідно до розробленого плану і попередньо розподіленими ролями, ОСОБА_5 з метою конспірації, щоб не бути впізнаним односельцями, на автомобілі BA3-2103, що належить ОСОБА_7, виїхав на ток ВАТ «Імені газети «Известия», розташований в с. Самійлівка, для встановлення місця знаходження ОСОБА_16, а ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 на автомобілі «HONDA Legend» пройшли до розвилки доріг, що є єдиним місцем виїзду з зазначеного села, де стали чекати сигнал від ОСОБА_5 про пересування ОСОБА_16

Отримавши по рації повідомлення від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_16 покинув розташування току, ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_7, діючи з відома і за згоди ОСОБА_5, при співучасті ОСОБА_18, дочекавшись, коли близько 9 години 30 хвилин ОСОБА_16 на автомобілі марки «Nissan Xtrail», д.н. АХ 36 30 AM, проїхав повз них, стали переслідувати його на автомобілі «HONDA Legend» і, наздогнавши його на виїзді з с. Широке, Близнюківського району, Харківської області, за допомогою сигнального гучномовного пристрою і проблискового маячка, встановлених на автомобілі ОСОБА_6, зажадали зупинити автомобіль.

Коли ОСОБА_16 зупинився, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, діючи узгоджено, відповідно до функцій, відведеним їм у складі організованої групи, з відома і за згоди ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9, маючи умисел на викрадення ОСОБА_16 з метою подальшого виконання замовлення на його вбивство, діючи швидко і стрімко, увірвалися в автомобіль ОСОБА_16, і скориставшись розгубленістю останнього, маючи явну фізичну перевагу, розуміючи, що наявність у ОСОБА_16 будь-яких тілесних ушкоджень унеможливить реалізацію їх злочинного плану, застосувавши до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, перетягнули на заднє сидіння зазначеного автомобіля та утримували поза його волею.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на викрадення ОСОБА_16, відповідно до розподілених функцій, ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля «Nissan Xtrail», де ОСОБА_11 і ОСОБА_7 незаконно утримували ОСОБА_16 і, керуючи вказаним автомобілем, проїхав на ньому за автомобілем BA3-2103 під керуванням ОСОБА_5, який, згідно з відведеної йому ролі, будучи місцевим жителем і орієнтуючись в прилеглій місцевості, їхав попереду і вказував дорогу до раніше обраного місця для скоєння вбивства ОСОБА_16

ОСОБА_9, підтримавши злочинні дії учасників організованої групи, за вказівкою ОСОБА_6 пересів за кермо автомобіля «HONDA Legend» і їхав за ними.

Виконавши раніше заплановані першочергові злочинні дії, спрямовані на підготовку до замовного вбивства ОСОБА_16, а саме - викрадення останнього і заволодіння його автомобілем при вищевказаних обставинах, учасники організованої групи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_7, при співучасті ОСОБА_9, в той же день, близько 10 години, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, прибули до раніше вибраного місця - на територію занедбаних садів, розташованих біля с. Самійлівка, Близнюківського району, Харківської області.

ОСОБА_9, підтримавши злочинні дії учасників організованої групи, за вказівкою ОСОБА_6 зупинився на дорозі в безпосередній близькості від вищевказаного місця, де відповідно до відведеної йому ролі, залишився спостерігати за навколишнім оточенням, щоб в разі виникнення небезпеки, повідомити про це ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 по рації.

Згідно наміченого плану, а саме протиправного позбавлення життя викраденого ОСОБА_16, причиною його смерті повинен був стати серцевий напад, спровокований вживанням алкоголю, для чого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 намагалися залити горілку в рот ОСОБА_16 В А., проте останній чинив опір.

Розуміючи, що при насильницькому вливання горілки у ОСОБА_16 можуть утворитися тілесні ушкодження, що не дозволить їм інсценувати наступ ненасильницької смерті і приховати сліди злочину, учасники організованої групи внесли корективи в план скоєння вбивства, згідно з якими ОСОБА_16 повинен був померти від отруєння чадним газом.

Діючи відповідно до знову розробленого і схваленого усіма учасниками організованої групи злочинного плану, ОСОБА_5 привіз з дому гумовий шланг, після чого, ОСОБА_11І, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вивели ОСОБА_16 з салону автомобіля і, діючи умисно, з корисливих мотивів, чітко і злагоджено між собою, з метою досягнення єдиного злочинного результату - вчинення замовного вбивства ОСОБА_16, маючи явну фізичну і чисельну перевагу, утримуючи останнього, ввели один кінець гумового шлангу йому в ротову порожнину, а інший - під'єднали до вихлопної труби автомобіля «Nissan Xtrail» д.н. АХ 36 30 AM з працюючим двигуном і, застосовуючи спільне фізичне насильство, утримували його таким чином протягом 5-10 хвилин, до моменту настання смерті ОСОБА_16

Переконавшись, що ОСОБА_16 мертвий, ОСОБА_5, розуміючи, що в силу сформованих відносин з ОСОБА_16, в разі встановлення справжньої причини смерті останнього, на нього впадуть підозри, пройшов до ОСОБА_9, який, відповідно до відведеної йому ролі, на автомобілі «HONDA Legend» доставив ОСОБА_5 до місця знаходження належного йому автомобіля «Славута», на якому останній, з метою створення алібі свою непричетність до вбивства ОСОБА_16, поїхав в п. Близнюки, де відвідав відділ міліції і інші місця.

ОСОБА_9, в свою чергу, повернувся до місця колишнього знаходження, звідки продовжив спостереження за навколишнім оточенням, в той час як ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_7, діючи відповідно до плану злочинних дій, залишилися на місці злочину, і, почекавши певний проміжок часу, помістили тіло ОСОБА_16 на заднє сидіння належного йому автомобіля «Nissan Xtrail».

Виконавши свої функції в складі організованої групи, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли, а ОСОБА_6, діючи відповідно до відведеної йому функції, з відома і згоди всіх учасників організованої групи, спільно з ОСОБА_9, який продовжував здійснювати спостереження за навколишнім оточенням, залишився на місці злочину чекати найбільш зручного часу, щоб непомітно перегнати автомобіль ОСОБА_16 з тілом останнього на місце, де його виявлення не викличе підозр.

З настанням темряви, ОСОБА_6 на автомобілі «Nissan Xtrail», у супроводі ОСОБА_9, керуючого автомобілем «HONDA Legend», вивіз тіло ОСОБА_16 в лісопосадку, розташовану біля с. Самійлівка, Близнюківського району, Харківської області, в той час як ОСОБА_9 залишився на дорозі в безпосередній близькості від даного місця, де продовжував спостерігати за навколишнім оточенням.

ОСОБА_6, в свою чергу, діючи відповідно до злочинного плану, основною метою якого було умисне вбивство ОСОБА_16, яке повинно було виглядати як наступ природної смерті в результаті отруєння чадним газом, підібравши відповідне місце в лісопосадці, залишив тіло ОСОБА_16 в автомобілі «Nissan Xtrail» із заблокованими дверима, працюючим двигуном і включеною на повну потужність автомобільною пічкою.

Після цього ОСОБА_6 пішки пройшов до заздалегідь обумовленого місця, де в автомобілі «HONDA Legend» на нього чекав ОСОБА_18, що продовжував відповідно до відведеної йому ролі спостерігати за навколишнім оточенням, сів у вказаний автомобіль і разом з ОСОБА_9 повернувся на ньому в м. Харків.

Після виявлення трупа ОСОБА_16 і спочатку проведеного його медичного дослідження було дано висновок про те, що причиною смерті ОСОБА_16 з'явилася гостра недостатність кровообігу, обумовлена ??атеросклеротичним коронаросклерозом, і він був похований.

Таким чином, план організованої групи при співучасті ОСОБА_9 був реалізований в повному обсязі.

Однак після викриття учасників організованої групи у вчиненні наступних злочинів і ексгумації трупа ОСОБА_16, в ході його судово-медичного дослідження, на тілі останнього були встановлені наступні тілесні ушкодження, отримані ним 24.12.2007 при вищеописаних обставин: синець в області лівої очниці з крововиливом в сполучнотканинні оболонки лівого ока; садно (поверхнева рана) в лівій виличній області; рана (найімовірніше забита) в правій скроневій області по ходу секційного розрізу голови; крововиливи в слизові оболонки передодня рота по обидва боки; крововилив з можливим травматичним порушенням цілісності м'якого піднебіння; крововилив в область ліктьового суглоба, що поширюється на суглобову сумку і між м'язово на ліве передпліччя; крововилив в м'які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім'яної ділянки зліва.

Смерть ОСОБА_16 наступила від змішаної асфіксії, тобто в результаті закриття дихальних шляхів компактним предметом (в даному випадку - шлангом) при нестачі (відсутності) кисню в навколишньому просторі (за рахунок витіснення його продуктами горіння - вихлопу). Для настання смерті при введенні шланга, один кінець якого введено в вихлопну трубу працюючого автомобіля, а інший - в рот потерпілого, необхідний час, обчислюється не більше ніж 5-10 хвилинами.

Після скоєння злочину дані особи з місця події зникли.

При вищевказаних обставинах, вищевказані особи, виждали певний проміжок часу і переконавшись, що план організованої групи по замовленому вбивству ОСОБА_16, інсценуваний як наступ ненасильницької смерті, повністю вдався і сумнівів в справжню причину його смерті ні в кого не виникло, учасники організованої групи, діючи умисно, на замовлення і в інтересах ОСОБА_5, з корисливих мотивів, з метою заволодіння землями ВАТ «Імені газети «Известия», почали підготовку до навмисного вбивства сина ОСОБА_16 - ОСОБА_19

Згідно спочатку розробленого плану протиправного позбавлення життя ОСОБА_19, смерть останнього, на думку учасників організованої групи, повинна була наступити в результаті нещасного випадку - дорожньо-транспортної пригоди, а саме - падіння автомобіля «SUZUKI» д.н. АХ 1873 BE з аварійного моста, з вини власника автомобіля ОСОБА_19, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, чому має передувати викрадення останнього і заволодіння його транспортним засобом. У зв'язку з чим, ОСОБА_6 в кінці червня 2008 року, більш точна дата слідством не встановлена, діючи з відома і згоди ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, виїхав в м. Івано-Франківськ та в той час, як ОСОБА_9 перебував під вартою за скоєння іншого злочину, у його дружини - ОСОБА_20 взяв у тимчасове користування автомобіль, який йому належав, а саме ВАЗ-21110, державний номер НОМЕР_5, оскільки мав намір використовувати його для вчинення злочинів.

По прибуттю в м. Харків, ОСОБА_6 зробив тонування скла зазначеного автомобіля, для забезпечення можливості вільно пересуватися на ньому, і при цьому не бути впізнаним.

03 липня 2008 року в денний час ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, будучи обізнаними про можливість встановлення місця знаходження абонента через оператора мобільного зв'язку, залишили мобільні телефони в будинку, взявши для зв'язку між собою переносні рації, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, з відома і згоди ОСОБА_5, на замовлення останнього, реалізуючи умисел організованої злочинної групи, спрямований на викрадення ОСОБА_19 з метою його подальшого вбивства, на автомобілі НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_6 прибули на околицю с. Новоолександрівка, Близнюківського району, Харківської області, де зустрілися з ОСОБА_5, який пересів до них в автомобіль.

Не маючи точних відомостей про місцезнаходження ОСОБА_19, учасники організованої групи на вищевказаному автомобілі в пошуках останнього об'їхали поля, що знаходяться в постійному землекористуванні ВАТ ім. газети «Известия» і не виявивши його, проїхали в с. Верхньоводяне, Близнюківського району, Харківської області, де зупинилися в лісопосадці, розташованій недалеко від місця проживання ОСОБА_19

Потім ОСОБА_11, діючи відповідно до функції, відведеної йому на даному етапі скоєння злочину, взяв переносну рацію і попрямував до домоволодіння ОСОБА_19, щоб інформувати інших учасників групи про місце знаходження останнього і його пересування, а ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишилися в салоні автомобіля ВАЗ-21110.

Після того, як ОСОБА_19 близько 16 години 30 хвилин на належному йому автомобілі «SUZUKI», державний номер НОМЕР_7, виїхав з дому і попрямував повз ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які чекали його, попрямували за ним на автомобілі ВАЗ-21110, по дорозі підібравши ОСОБА_8, стали його переслідувати.

Наздогнавши ОСОБА_19 на полі поблизу с. Самійлівка, Близнюківського району, Харківської області, ОСОБА_6, перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ-21110, скоїв маневр, яким перегородив дорогу його автомобілю, а коли той зупинився, ОСОБА_7 і ОСОБА_11, діючи узгоджено, відповідно до функцій, відведеними їм в складі організованої групи, з відома і згоди ОСОБА_6 і ОСОБА_5, маючи умисел на викрадення ОСОБА_19 з метою його подальшого вбивства, розуміючи, що наявність у нього тілесних ушкоджень унеможливить реалізацію їх злочинного плану, маючи явну фізичну перевагу, скориставшись розгубленістю ОСОБА_19, діючи стрімко і швидко, застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, пересадили його з автомобіля «SUZUKI» на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-21110, де стали утримувати поза його волею.

Згідно наміченого плану здійснення викрадення ОСОБА_19 і попередньо розподілених ролей, ОСОБА_5, відповідно до відведеної йому функції, сів за кермо автомобіля ВАЗ-21110, на задньому сидінні якого ОСОБА_11 і ОСОБА_7 незаконно утримували ОСОБА_19, для того, щоб привезти його до раніше обраного місця вбивства, а ОСОБА_6, згідно відведеної йому функції, повинен був на автомобілі викраденого слідувати за ними.

В цей час охоронець ВАТ «Імені газети «Известия» ОСОБА_21, ставши свідком скоєного злочину, виконуючи свій громадський обов'язок, спробував припинити злочинні дії ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, підбігши до автомобіля ВАЗ-21110, проте зазначені особи, на великій швидкості проїхали в напрямку полів, розташованих поблизу с. Панютине, Лозівського району, Харківської області, до раніше обумовленого місця, куди, згідно заздалегідь розробленого плану, повинен був прибути ОСОБА_6 на автомобілі НОМЕР_8, що належить ОСОБА_19

На шляху прямування ОСОБА_19 зробив спробу до звільнення, вибивши ногою скло правих задніх дверей автомобіля ВАЗ-21110г.н. АТ 36-81 АК, проте його дії були припинені ОСОБА_11 і ОСОБА_7, а також ОСОБА_5, який зупинив автомобіль і, вийшовши з нього, наніс удар рукою в область голови ОСОБА_19, придушивши таким чином волю останнього до опору, після чого всі перераховані вище особи продовжили рух.

Залишившись на місці викрадення, ОСОБА_6, діючи умисно та відповідно до ролі, відведеної йому в складі організованої групи, з відома і згоди ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, підбіг до автомобіля «SUZUKI», державний номер НОМЕР_7, що належить ОСОБА_19 маючи намір незаконно заволодіти ним, однак виявив відсутність ключів у замку запалювання, в зв'язку з чим не зміг його завести, про що спробував за наявною у нього рації повідомити іншим учасникам організованої групи, але не зміг з ними зв'язатися. У цей момент ОСОБА_21, який був свідком викрадення ОСОБА_19, підбіг до машини і, виконуючи свій громадський обов'язок, став припиняти злочинні дії ОСОБА_6, в зв'язку з чим останній, виходячи за рамки злочинного наміру організованої групи при незаконному заволодінні автомобілем ОСОБА_19, застосував до ОСОБА_21 фізичне насильство, небезпечне для життя, і вчинив умисне вбивство, після чого був змушений втекти з місця злочину, не довівши свої дії до кінця, спрямовані на незаконне заволодіння транспортним засобом, з не залежних від його волі причин.

ОСОБА_11, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, прибувши до раніше обраного місця в лісопосадку, розташовану поблизу с. Панютине, Лозівського району, Харківської області поруч з аварійним мостом через залізничне полотно, діючи згідно з раніше наміченим планом, з відома і згоди ОСОБА_6, в очікуванні останнього, в період часу з 18 до 23 годин, із застосуванням фізичного насильства, незаконно утримували ОСОБА_19 поза його волею і змушували пити привезену з собою горілку, а коли їм стало відомо, що відсутність автомобіля потерпілого не дозволить їм інсценувати наступ ненасильницької смерті, учасники організованої групи вчинили умисне вбивство ОСОБА_19

Крім цього, в той же день, безпосередньо при викраденні ОСОБА_19 при вищевказаних обставинах, в той час, як ОСОБА_11 і ОСОБА_7, з відома і згоди ОСОБА_5 і ОСОБА_6, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, пересадили ОСОБА_19 з належного йому автомобіля «SUZUKI» на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-21110 і, діючи відповідно до розробленого плану, разом з викраденим ОСОБА_19 на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_5, приїхали до раніше обраного місця, ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, відповідно до відведеної йому функції, з відома і згоди інших учасників організованої групи, за попередньою змовою з ними, підбіг до автомобіля «SUZUKI», державний номер НОМЕР_7, що належить ОСОБА_19, маючи намір незаконно заволодіти ним, однак виявив відсутність ключів у замку запалювання, в зв'язку з чим не зміг його завести, про що спробував за наявною у нього рації сповістити іншим учасникам організованої групи, але не зміг з ними зв'язатися. У цей момент охоронець ВАТ «Імені газети «Известия» ОСОБА_21, який став свідком викрадення ОСОБА_19, підбіг до машини і, виконуючи свій громадський обов'язок, став припиняти злочинні дії ОСОБА_6, в зв'язку, з чим останній, виходячи за рамки злочинного наміру організованої групи при незаконному заволодінні автомобілем ОСОБА_19, застосувавши до ОСОБА_21 фізичне насильство, небезпечне для життя, вчинив умисне вбивство, після чого змушений був втекти з місця злочину, не довівши, таким чином, до кінця умислу організованої групи з не залежних від їх волі причин.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на реалізацію плану організованої групи на вчинення умисного вбивства ОСОБА_19 на замовлення ОСОБА_5, з інсценуванням настання його смерті в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в той же день близько 18 години ОСОБА_5, ОСОБА_11І і ОСОБА_7 з викраденим ОСОБА_19 прибули до раніше обраного місця лісопосадки, розташованої поблизу с. Панютине, Лозівського району, Харківської області, де в очікуванні ОСОБА_6, діючи з відома і згоди останнього, із застосуванням фізичного насильства незаконно утримували викраденого ОСОБА_22 поза його волею і змушували пити привезену з собою горілку.

Не дочекавшись ОСОБА_6 в обумовленому місці, ОСОБА_5 попрямував на його пошуки, а ОСОБА_11 і ОСОБА_7 продовжували утримувати ОСОБА_19 в салоні автомобіля ВАЗ-21110.

ОСОБА_5, дізнавшись від односельчан про вбивство ОСОБА_21 і розуміючи, що воно вчинене ОСОБА_6, протягом декількох годин їздив по району в пошуках сина. Не знайшовши його, попрямував до місця, де ОСОБА_11 і ОСОБА_7 утримували ОСОБА_19 і повідомив їм про це.

Після чого, розуміючи, що план організованої групи порушено і інсценування загибелі ОСОБА_19 в результаті дорожньо-транспортної пригоди не здійснено, ОСОБА_11, діючи умисно, здійснюючи злочинний умисел організованої групи, спрямований на вчинення вбивства ОСОБА_19, діючи на замовлення ОСОБА_5 і ОСОБА_6, з відома і згоди останніх, а також ОСОБА_7, перебуваючи позаду ОСОБА_19, накинув йому на шию шнур і став затягувати його до тих пір, поки останній перестав подавати ознаки життя.

Переконавшись, що ОСОБА_19 мертвий, ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_11, діючи узгоджено між собою, перенесли тіло ОСОБА_19 на кукурудзяне поле, розташоване поблизу с. Панютине, Лозівського району, Харківської області, де викопали яму, а потім ОСОБА_7, з метою приховування слідів злочину і позбавлення можливості впізнати труп, за допомогою наявного у нього ножа і лопати наданої ОСОБА_5, відділив голову ОСОБА_19 від тулуба, після чого учасники організованої групи закопали тіло і голову ОСОБА_19 на кукурудзяному полі, на відстані 20 метрів один від одного, і зникли з місця вчинення злочину.

В результаті злочинних дій учасників організованої групи, які раніше вчинили умисне вбивство, у ОСОБА_19 виявлені наступні прижиттєві тілесні ушкодження: синець на голові, який утворився від одного удару тупим предметом; странгуляційна борозна на шиї і відповідний їй перелом рогів щитовидного хряща, утворені від здавлення шиї гнучким довгастим предметом, на зазначеному рівні. Причиною смерті ОСОБА_19 з'явилася механічна асфіксія внаслідок задушення петлею.

Після скоєння злочину, все з місця події зникли.

Крім цього, безпосередньо після викрадення ОСОБА_19 за обставин, зазначених вище, коли ОСОБА_5, ОСОБА_11 і ОСОБА_7І з викраденим ОСОБА_19 з місця злочину зникли, ОСОБА_6, відповідно до відведеної йому функцією, з відома і згоди інших учасників організованої групи, діючи умисно, підбіг до автомобіля «SUZUKI», державний номер НОМЕР_7, що належить ОСОБА_19, і з метою незаконного заволодіння зазначеним автомобілем, спробував в нього проникнути, однак виявив відсутність ключів у замку запалювання і не зміг його завести.

У цей момент охоронець ВАТ «Імені газети «Известия» ОСОБА_21, який був свідком викрадення ОСОБА_19, підбіг до машини і, виконуючи свій громадський обов'язок, став припиняти злочинні дії ОСОБА_6, намагаючись його затримати .

Однак ОСОБА_6, вчинив умисне вбивство, діючи умисно, бажаючи усунути будь-які перешкоди при вчиненні ним злочину - незаконного заволодіння транспортним засобом, а також з метою приховування раніше скоєного злочину - викрадення ОСОБА_19, виходячи за рамки злочинного наміру організованої групи, маючи умисел на вбивство ОСОБА_21, який, виконуючи свій громадський обов'язок, намагався припинити його злочинні дії, з належного йому пістолета «Форт-12 Р» зробив постріл в ОСОБА_21, спричинивши вогнепальне поранення передньої поверхні правого передпліччя. Незважаючи на отримане поранення, ОСОБА_21 продовжував припиняти злочинні дії ОСОБА_6, намагаючись вирвати у останнього вищевказане зброю, в результаті чого був зроблений постріл в область живота ОСОБА_6 Останній, в свою чергу, вирвав зброю з рук ОСОБА_21 і рукояткою вищевказаного пістолета став наносити йому удари зі значною силою в життєво-важливий орган - в область голови. Від отриманих ударів ОСОБА_21 впав, в результаті чого ОСОБА_6, маючи явну фізичну перевагу, перебуваючи зверху лежачого на землі ОСОБА_21, продовжив свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення його життя і, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що ОСОБА_21 відчуває особливо сильні больові відчуття, рукояткою пістолета продовжував наносити йому зі значною силою численні удари по життєво - важливому органу - голові, а також інших частинах тіла, а коли потерпілий втратив свідомість і перестав подавати, на думку ОСОБА_6, ознаки життя, останній з місця злочину втік.

В результаті злочинних дій ОСОБА_6, спрямованих на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_21, смерть якого наступила в період між 17 і 19 годинами - 3 липня 2008 року, згідно з СМЕ №248-ЛЗТ / 08 від 11 жовтня 2008 року останньому були завдані такі тілесні ушкодження:

- тупа травма голови у вигляді: 27 забитих ран на волосистій частині голови в потиличній, тім'яній, лівої скроневої, лівої завушної областях, 39 забитих ран на обличчі в лобовій лівої скроневої областях, в області проекції виличної кісток, на нижньому віці лівого ока, в областях надперенісся, на шкірі верхньої губи, на підборідді, синців на верхньому віці правого ока і в лівій окологлазной області, садна на правій щоці, крововиливів під слизові губ, осколкових перелому нижньої щелепи зліва між 1 і 2 зубами, масивних крововиливів в м'які е покриви голови в лівій вісочнотеменной і на всьому протязі лобової області, многооскольчатих переломів лівої скроневої і лобової кісток, крововиливів під оболонки головного мозку в лобових областях обох півкуль; садно на правій бічній поверхні шиї; синець на передній поверхні грудної клітини в області проекції середньої третини ключиці; дві садна на спині в області проекції правої лопатки; забита рана на передній поверхні правого надпліччя в області проекції плечового суглоба; 24 забиті рани на кистях і нижній третині передпліччя обох рук; п'ять синців на передній поверхні обох гомілок в середній третині.

Таким чином, ОСОБА_6, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що ОСОБА_21 відчуває особливо сильні больові відчуття, завдав йому 90 ударів, з них: 66 ударів в область голови і 24 удари по кистях і нижній третині передпліччя обох рук.

Причиною смерті гр-на ОСОБА_21 стало гостре порушення мозкового кровообігу, обумовлене тупою травмою голови з переломом кісток черепа та крововиливом під оболонки головного мозку.

Після скоєння вбивства ОСОБА_21, обвинувачений ОСОБА_6 з місця пригоди зник.

Крім того, ОСОБА_5, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї і бойових припасів, незаконно зберігав бойові припаси в своєму домоволодінні за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Новоолександрівка, ул.Нагорная, д .2-а.

11 липня 2008 року в період часу з 9 години 02 хвилин до 14 годин 34 хвилин в домоволодінні ОСОБА_5 за вказаною адресою працівниками міліції був проведений обшук, в ході якого в одній з кімнат домоволодіння було виявлено та вилучено 13 патронів калібру 7,62 мм (7,62 х 54 R Мосін), які, відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 343 від 12 липня 2008 року, є боєприпасами, призначеними для стрільби з нарізної стрілецької зброї відповідного калібру, в тому числі і з гвинтівки зразка 1891/1930 р.р. і придатні для здійснення пострілів.

Також, 21 серпня 2008 року в період часу з 9 години 50 хвилин до 12 годин 30 хвилин в домоволодінні ОСОБА_5 за вказаною адресою працівниками міліції був проведений повторний обшук, в ході якого в одній з кімнат домоволодіння було виявлено та вилучено 24 патрони калібру 7,62 мм (7,62 х 54 R Мосін), які згідно висновку судово-балістичної експертизи № 500 від 10 вересня 2008 року є боєприпасами - бойовими гвинтівковими патронами і придатні для здійснення пострілів.

В судове засідання з'явилися: прокурор, обвинувачені, захисники.

Потерпілі і представник потерпілої в підготовче судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Обвинувачений ОСОБА_6 в попередньому судовому засіданні заявив клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, мотивувавши дане клопотання істотним порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а саме:

1. Порушення вимог ст. ст. 94, 95 КПК України (в редакції 1960 р.) в частині відсутності передбачених процесуальним законом приводів і підстав для порушення кримінальної справи.

2. Порушення вимог ст. 114-1 КПК України (в редакціі1960г.), а саме прийняття постанови про проведення досудового слідства по кримінальній справі № 70080068 від 06.07.2008г. (Т.1. А.с. 11) не уповноваженою на те особою.

3. Порушено вимоги ст. 218 КПК України (в редакції 1960 р.) про надання для ознайомлення матеріалів кримінальної справи, а саме не були надані для ознайомлення відеоматеріали.

4. Відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_8 в якості обвинуваченого у кримінальній справі № 57080555, а також відсутність даних про обрання йому по даній кримінальній справі запобіжного заходу.

5. Порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_5

6. Порушення ст. ст. 26, 94, 113 КПК України (в редакції 1960 р) в частині об'єднання кримінальних справ в одне провадження.

7. Порушення порядку порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, по ст.146 ч.3 КК України, ст.289 ч.3 КК Україна, ст.289 ч.3 ст.15 ч.2 КК України.

8. Порушення вимог ст. 224 ч.1 п.2 КПК України (1960р.) в частині не направлення до суду довідки про застосування запобіжного заходу обвинуваченим із зазначенням часу і місця тримання їх під вартою, а також порушення вимог ст. 225 КПК України (1960р.) в частині направлення справи прокурору.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання, доповнивши його також тим, що дана кримінальна справа направлена ??Апеляційним судом Харківської області на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до ч.9 ст.31 КПК України 1960 р. у разі якщо в суді, який відповідно до правил підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Комінтернівський районний суд м. Харкова таким судом не є, оскільки розташованій на відстані близько 200 км від Лозівського та Блізнюківського районів, де були вчинені злочини, що у подальшому створить перешкоду для розгляду кримінальної справи у розумні строки, оскільки потерпілі, свідки та деякі обвинувачені не мешкають у м. Харкові.

Крім того в попередньому судовому засіданні захисник ОСОБА_4, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заявила клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з аналогічних підстав.

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_1, обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9 підтримали клопотання про направлення справи для проведення додаткового розслідування, а також клопотання захисника ОСОБА_3 відносно порушення правил підсудності даної кримінальної справи.

Прокурор заперечував проти заявлених клопотань, вважав, що наявні всі підстави для призначення кримінальної справи до судового розгляду, а доводи зазначені у клопотаннях вже були підставою для повернення справи на додаткове розслідування, про що постановлювалась ухвала суду, яка у подальшому була скасована Апеляційнім судом Харківської області .

Відповідно до ст. 244 КПК України (редакція 1960 р.) за результатами попереднього розгляду справи суддя своєю постановою може прийняти одне з рішень, зазначених в п.п. 1-6 ст. 244 КПК України.

Згідно ст. 246 КПК України (редакція 1960 р.) при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи або за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні, часткове задоволення заявлених клопотань і повернення даної кримінальної справи для провадження додаткового розслідування, оскільки при провадженні досудового слідства були допущені такі порушення кримінально процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а саме:

1. Відповідно до ст. 64 КПК України (редакція 1960 року), при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляду кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують або обтяжують покарання, характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, а також розмір витрат установи охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

У справах про вбивства повинен бути встановлений час вчинення злочину (день, годину, а то й хвилини). Однак орган досудового слідства, як в постанові про притягнення як обвинувачених вищевказаних осіб, так і в обвинувальному висновку вказав, що смерть ОСОБА_16 наступила від змішаної асфіксії, тобто в результаті закриття дихальних шляхів компактним предметом (в даному випадку - шлангом) при нестачі (відсутності) кисню в навколишньому просторі (за рахунок витіснення його продуктами горіння - вихлопу). Для настання смерті при введенні шлангу, один кінець якого введено в вихлопну трубу працюючого автомобіля, а інший - в рот потерпілого, необхідно час, що обчислюється не більше ніж 5-10 хвилинами.

Таким чином, орган досудового слідства не встановив час настання смерті ОСОБА_16

Крім того, місце скоєння злочину і місце настання смерті ОСОБА_16 також не встановлено.

Аналогічні порушення допущені в частині встановлення часу і місця вчинення злочину і місця настання смерті ОСОБА_19 і ОСОБА_21

Зазначені порушення кримінально-процесуального закону, на думку суду свідчить про неконкретне обвинувачення, що тягне за собою порушення прав ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на захист, і, виходячи з рішень Європейського суду з прав людини (у справі «ОСОБА_1 проти Росії», «Каменски проти Австрії») може відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення даних обставин до відома обвинувачених, вони є офіційне письмово повідомленими про фактичні та юридичні підстави пред'явленого їм обвинувачення.

2. Ст. 132 КПК України (редакція 1960 року), встановлені вимоги до постанови про притягнення як обвинуваченого. Ст. 140 КПК України передбачено порядок пред'явлення обвинувачення. Порушення порядку пред'явлення обвинувачення і не пред'явлення звинувачення є суттєвими порушеннями вимог кримінально-процесуального закону і є безумовною підставою до повернення справи на додаткове розслідування.

Так, в матеріалах кримінальної справи, в томі 19 на а.с. 33-34, 149-159 є постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_7 від 24.02.2009 року та від 25.03.2009 року, які не відповідають зазначеним вище вимогам кримінально-процесуального закону. Так, постанова про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_7 від 24.02.2009 року не містить його повного тексту, а саме відсутня частково описова і повністю відсутня резолютивна частина даної постанови, а а.с. 35, 36 взагалі відсутні в матеріалах кримінальної справи, що було встановлено під час надходження вищевказаної кримінальної справи до Комінтернівського районного суду м. Харкова та про що складено відповідний акт.

Постанова про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_7 від 25 березня 2009 року також не містить його повного тексту, тобто повністю відсутня резолютивна частина даної постанови. Крім того, органом досудового слідства при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_7 25 березня 2009 року грубо порушені вимоги ст. 140 КПК України і в матеріалах справи відсутній протокол пред'явлення і роз'яснення суті обвинувачення ОСОБА_7, а також відсутній а.с. 160.

3. Крім того, в кримінальній справі в томі 6 відсутні а.с. 124, 125 і є сліди вирізання. Даний факт був встановлений під час надходження вищевказаної кримінальної справи до Комінтернівського районного суду м. Харкова, про що складено відповідний акт 28.12.2017. Також в томі 19 відсутні а.с. 35, 36. 160. Слід зазначити, що в томах 5, 6, 19 складений опис має підчистки і підтирання, а також не відповідає документам, які є в вищевказаних томах кримінальної справи.

Вищевказані обставини, на думку суду, свідчать про істотне порушення органом досудового слідства вимог ст. ст. 218, 219, 220 КПК України ( 1960р), оскільки обвинуваченим, їх захисникам, а також потерпілим не були надані всі матеріали кримінальної справи для ознайомлення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що зазначені порушення не можуть бути усунені в судовому засіданні, а тому дану кримінальну справу необхідно повернути прокурору Харківської області для організації проведення додаткового розслідування під час якого органу досудового слідства, шляхом виконання слідчих дій, передбачених кримінально-процесуальним законом , слід усунути вищевказані порушення і встановити місце скоєння злочинів (вбивств ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_21А.), а також часу і місця настання їх смерті. Крім того, під час проведення додаткового розслідування необхідно усунути вищевикладені порушення кримінально-процесуального закону.

Підстави, викладені обвинуваченим ОСОБА_6 і захисником- адвокатом ОСОБА_4 в клопотаннях про повернення даної кримінальної справи для проведення додаткового розслідування не підлягають задоволенню, оскільки дані доводи про порушення кримінально-процесуального закону були предметом розгляду судом і своєю ухвалою від 16.06.2016 року Лозівський районний суд Харківської області за зазначеними підставами повертав дану кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, проте ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року зазначене судове рішення скасовано та кримінальну справу повернуто до суду першої інстанції для продовження судового розгляду, а вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Щодо доводів захисника ОСОБА_3 про порушення правил підсудності під час направлення даної кримінальної справи до Комінтернівського районного суду м. Харкова, суд зазначає, що дані доводи не є підставою для повернення справи для проведення додаткового розслідування та відповідно до ст. 42 КПК України (1960 р.) спори відносно підсудності не допускаються. Однак, слід зазначити, що відповідно до ст. 38 КПК України ( 1960р.) питання про передачу справу з одного суду до іншого вирішується головою Апеляційного суду області, а не колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду області.

Керуючись ст. ст. 244, 246 КПК України (редакція 1960 року),, колегія суддів, -

В И З Н А Ч И Л А:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених: ст. 28 ч.3, 115 ч.2 п.п.3,6, 11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 263 ч.1 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, 115 ч.2 п.п. 3. 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2 п.п. 3,6,11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2 п.п. 3,6,11, 12, 13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ст.146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 27 ч.5, ст. 115 ч.2 п.п. 3, 12 КК України - повернути прокурору Харківської області для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9- залишити без змін, ОСОБА_5, ОСОБА_9 - підписку про невиїзд, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7 - заставу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд Харківської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий суддя- С . А . Ариничева

Суддів - В.О. Музиченко

ОСОБА_23