Рішення № 73625336, 24.04.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2041/18

Провадження №2/428/428/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

секретаря Чумак Ю.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що перебувала в шлюбі з відповідачем. У шлюбі народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач добровільно відмовився надавати матеріальну допомогу на утримання їх доньки. Згідно з рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.01.2017 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 21.10.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. На виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі ДВС ГТУЮ у Луганській області з 17.05.2017 року знаходиться виконавчий лист щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання їх доньки, про що відомо було відповідачу. Відповідач сплатив аліменти лише за жовтень та листопад 2017 року. Станом на 01.02.2018 року він має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 16367,91 грн. Відповідач повинен сплатити їй неустойку (пеню) за несплату аліментів, що забезпечить охорону прав неповнолітньої дитини на батьківське утримання та спонукатиме відповідача на належне виконання зобов'язань по сплаті аліментів. Відповідач є працездатною особою, нікому іншому аліменти не сплачує, підстав для звільнення від сплати неустойки не вбачається. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №428/11241/16-ц від 17.03.2017 року за період з 21.10.2016 року по 27.02.2018 року в сумі 43237,32 грн.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтвердив доводи, викладені в позовній заяві, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Додатково суду пояснив, що оскільки ОСОБА_3 не сплачує аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_4, то повинен сплатити пеню. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Оскільки представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року в справі №6-2589цс15.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 народилася 07.01.2014 року, її батьком записаний ОСОБА_3, а матір'ю - ОСОБА_2. Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 14.01.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, виданого повторно 26.05.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, та копією рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.01.2017 року по справі №428/11250/16-ц.

На підставі рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.01.2017 року по справі №428/11241/16-ц, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 21.10.2016 року і до досягнення дитиною повноліття - 07.01.2032 року.

У Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області перебуває виконавче провадження №53990911 щодо виконання виконавчого листа №428/11241/16-ц від 17.03.2017 року, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання його неповнолітньої доньки ОСОБА_4. Вказана обставина підтверджується копією виконавчого листа №428/11241/16-ц від 17.03.2017 року, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, та копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2017 року ВП №53990911.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників від 26.02.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є боржником по виконавчому провадженню №53990911.

Згідно з довідкою від 10.04.2018 року №12726, виданою Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 станом на 01.04.2018 року має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 18040,29 грн.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти, що не спростовується наданими доказами.

Суд враховує також, що відповідач ОСОБА_3 є працездатною особою. При цьому у суду відсутні відомості про те, що відповідач має на утриманні інших осіб, що стан його здоров'я погіршився з того дня, коли набрало законної сили судове рішення від 27.01.2017 року про стягнення з нього аліментів на утримання його неповнолітньої доньки.

За таких обставин, виходячи з інтересів дитини, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-285, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №428/11241/16-ц від 17.03.2017 року за період з 21.10.2016 року по 27.02.2018 року в сумі 43237 (сорок три тисячі двісті тридцять сім) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601 м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача: 820019, Рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «судовий збір») судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 24.04.2018 року.

Суддя Ж. І. Кордюкова