Рішення № 73623910, 25.04.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1234/18

Провадження № 2/346/993/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого- судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю секретаря - Васильчук Я.В.,

розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 30.08.2016 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем – ОСОБА_2, було укладено шлюб, який вони зареєстрували у Коломийському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 414.

Шлюбні відносини фактично припинилися у серпні 2017 року. З того часу, за спільною домовленістю між позивачем та відповідачем, дитина залишилися проживати з матір’ю, що відповідає положенню ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України – місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

На даний час шлюб не розірвано, однак позивачем подано до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області позовну заяву про розірвання шлюбу.

Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказує, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З серпня 2017 року, тобто з моменту коли шлюбні відносини припинилися і позивач з сином почали жити окремо, відповідач не бере належної участі в утриманні спільної дитини, окрім того, не здійснює з сином прогулянки і не забезпечує предметами одягу.

Позивачу важко самотужки піклуватися і забезпечувати дитину зважаючи на те, що вона знаходиться у декретній відпустці та її доходи обмежуються лише щомісячною одноразовою допомогою при народженні 1-єї дитини у розмірі 1032 грн.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

А відповідно до ст. 27 цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1,2,3,4,5 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж встановлений ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України – мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Стаття 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» визначає прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1492 гривень. Таким чином мінімальний розмір аліментів становить: 1492 грн.*50%= 746 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі – ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України.

Оскільки позивач не в змозі одна забезпечити належний рівень життя дитини, батько повинен сплачувати аліменти у сумі 2000 грн. щомісячно. Також, відповідно до сімейного законодавства, батьки рівні у своїх обов’язках щодо утримання дітей.

Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у сумі 2000 грн. щомісячно, на думку позивача, забезпечується рівність батьків при несенні обов’язку утримання дитини.

На підставі вищенаведеного просить стягнути з ОСОБА_2, на її користь, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 2000 грн. щомісячно починаючи з дати подання позову, тобто з 15.03.2018 року і до повноліття дитини.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, однак позивач подала заяву про зменшення позовних вимог з 2 000 грн. на 1 200 грн. Просить справу розглядати у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав відзив на позовну заяву та заяву про часткове визнання позову в розмірі 1200 грн. і клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, а саме: копію свідоцтва про шлюб між сторонами; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; довідку про отримання позивачем одноразової допомоги при народженні І-ої дитини видану управлінням праці та соціального захисту населення 22.02.2018 року №617, довідку про місце реєстрації ОСОБА_3 наданою Печеніжинською селищною радою об’єднаної територіальної громади, акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї ОСОБА_2, довідку видану Пістинською сільською радою про те, що ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним проживає мати – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 суд вважає, що позовні вимоги підставні і підлягають до часткового задоволення, оскільки згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а тому слід стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1200 грн., щомісячно починаючи з дати подання позову, тобто з 15.03.2018 року і до повноліття дитини.

На підставі викладеного та ст. 180-184 СК України та керуючись ст. 247 ч.2, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, громадянина України, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, громадянки України, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно, починаючи з часу подання позову, тобто з 15.03.2018 року і до повноліття дитини.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів за 1 місяць.

Стягнути з ОСОБА_5, в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 704 гривень 80 копійок судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з часу складення рішення.

Суддя Потятинник Ю. Р.