Вирок № 73622990, 25.04.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3886/16

№ 1-кп/183/56/18

В И Р О К

іменем України

25 квітня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

секретаря судового засідання Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об’єднані в одне кримінальні провадження № 12015040350002770, №12016040350004024, №12016040350004049, №12016040350001755 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 190 КК України, -

за участю:

прокурора Серченка С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

06 грудня 2015 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись поблизу домоволодіння № 40 по вул. Гетьманській в м. Новомосковську Дніпропетровської області, побачив раніше не знайомого йому хлопця ОСОБА_2, який знаходився за вищевказаною адресою з велосипедом марки «Fort», і в цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним велосипедом, шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня близько 15 години 10 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел заволодіти велосипедом марки «Fort» шляхом обману, ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_2 вищевказаний велосипед щоб проїхатись, тим самим ввів в оману ОСОБА_2, на що останній погодився та передав ОСОБА_1 свій велосипед. Взявши в руки вказаний велосипед ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік та в подальшому розпорядився ним на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 2 111,20 гривень.

Дії ОСОБА_1 за вказаним епізодом кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Також, 03 травня 2016 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись на території загальноосвітньої середньої школи № 18, розташованої по вул. Паланковій, 9а в м. Новомосковську Дніпропетровської області, побачив раніше не знайомого йому хлопця ОСОБА_5, який знаходився за вищевказаною адресою з мобільним телефоном марки «Gigabite GSmart 4», і в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним мобільним телефоном. Реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня близько 17 години 10 хвилин, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите заволодіння мобільним телефоном марки «Gigabite GSmart 4», ОСОБА_1 вирвав з рук у ОСОБА_5 вищевказаний мобільний телефон з сім картою мобільного оператора «Київстар». Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік у невідомому напрямку, на вигуки свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_5 повернути майно не відреагував, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 2 069,95 гривень.

Дії ОСОБА_1 за вказаним епізодом кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Також, 27 вересня 2016 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_8, зайшов до приміщення магазину «Єва», який розташований по вул. Сучкова, 30 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, де перебуваючи в приміщенні вказаного магазину ОСОБА_8 взяла з прилавку магазину жіночу туалетну воду марки «Версаче ОСОБА_9», ємкістю 50 мл., підійшла до ОСОБА_1 та віддала йому в руки вказану туалетну воду. У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаної жіночої туалетної води марки «Версаче ОСОБА_9», ємкістю 50 мл.

Реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня близько 14 години 22 хвилин, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, тримаючи в руках туалетну воду марки «Версаче ОСОБА_9», ємкістю 50 мл., вартістю 799,00 грн., пройшов через касову зону не заплативши за товар, та вийшов з магазину, тим самим викрав вказану туалетну воду. Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік у невідомому напрямку, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТОВ «Руш» матеріальну шкоду на суму 799,00 гривень.

Дії ОСОБА_1 за вказаним епізодом кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Також, 28 вересня 2016 року близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_1 зайшов до приміщення магазину «Єва», який розташований на пл. Перемоги, 8 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, де перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, на прилавку побачив туалетну воду марки «Roberto Verino Very Verino», об’ємом 50 мл., після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаної туалетної води марки «Roberto Verino Very Verino» об’ємом 50 мл. Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня близько 15 години 22 хвилин ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, взяв з прилавку туалетну воду марки «Roberto Verino Very Verino» об’ємом 50 мл., пройшов через касову зону магазину не заплативши за товар, та вийшов з магазину, тим самим викрав вказану туалетну воду.

Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік у невідомому напрямку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТОВ «Руш» матеріальну шкоду на суму 460,16 гривень.

Дії ОСОБА_1 за вказаним епізодом кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за всіма епізодами пред’явленого обвинувачення визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальних актах, не оспорює. Показав, що 06.12.2015 року на вулиці побачив хлопця з велосипедом, попросив в останнього покататися. Той хлопець дав йому велосипед, а він поїхав на ньому в місто та потім здав його в ломбард. 03.05.2016 року на вулиці забрав у незнайомого хлопця мобільний телефон на території школи та здав його у ломбард. Також 27 та 28 вересня 2016 року в магазині «Єва» таємно викрав туалетну воду. Цивільний позов ТОВ «Руш» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 799,00 гривень визнав. У скоєному щиро кається.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_7, представник потерпілого ТОВ «Руш» ОСОБА_10 звернулися до суду з письмовими заявами, в яких просили розглянути кримінальне провадження без їх участі, покарання обвинуваченому просили призначити на розсуд суду (а.с.16,41,63,65). Тому, з огляду на положення ст. 325 КПК України та позицію прокурора і обвинуваченого, які вважали за можливе розглянути справу без участі потерпілих, судовий розгляд за погодженням всіх учасників судового провадження проведено у відсутність потерпілих.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочини, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз’яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з’ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні злочинів встановленою та доведеною, його дії за всіма епізодами пред’явленого обвинувачення слід кваліфікувати наступним чином:

- по епізоду від 06 грудня 2015 року – за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

- по епізоду від 03 травня 2016 року – за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно;

- по епізодам від 27 вересня 2016 року, 28 вересня 2016 року – за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі. Так, ОСОБА_1 вчинив 2 злочини середньої тяжкості, 1 злочин невеликої тяжкості та 1 тяжкий злочин, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів не перебуває, офіційно не працевлаштований, осіб на утриманні не має. Обставиною, яка пом'якшує покарання щодо всіх вчинених обвинуваченим злочинів, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Тому, обвинуваченому слід призначити покарання за кожен із вчинених злочинів в межах санкції відповідних статей КК України, оскільки підстав для застосування положення ст. 69 КК України суд не вбачає. Однак, враховуючи вказані вище обставини, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, враховуючи думку потерпілих, суд дійшов до переконання, що до обвинуваченого може бути застосовано положення ст. 75 КК України і він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для його виправлення, запобігання вчиненню ним нових злочинів, і є справедливим.

Вирішуючи заявлений ТОВ «Руш» цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 799,00 гривень, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з матеріалами справи вартість викраденого ОСОБА_1 майна (туалетної води марки «Версаче ОСОБА_9», ємкістю 50 мл.), що належить ТОВ «Руш», складає 799,00 гривень.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановлена, останній позов визнав у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Руш» обґрунтований і підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Руш» слід стягнути завдану матеріальну шкоду в сумі 799,00 гривень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Також, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв'язку із наведеним витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в сумі 1 057,20 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 186 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

за ч. 1 ст. 190 КК України – у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань і переведення менш суворого покарання у виді обмеження волі в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Речові докази:

1) два CD-R диска з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження, договір фінансового кредиту під заставу № 745/16011277 від 03.05.2016 року, договір фінансового кредиту під заставу № 9.1843/1 від 06.12.2015 року, – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

2) туалетну воду марки «Версаче ОСОБА_9», ємкістю 50 мл., туалетну воду марки «Roberto Verino Very Verino», об’ємом 50 мл., передані на зберігання представнику потерпілого ТОВ «Руш» ОСОБА_10, – залишити за належністю ТОВ «Руш».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових товарознавчих експертиз (висновки № 5051-16 від 20.10.2016 року, № 5570-16 від 17.11.2016 року, № 2939-16 від 07.07.2016 року, № 2111-16 від 07.06.2016 року) в сумі 1 057 гривень 20 копійок.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш» (49055, м. Дніпро, пр. О. Поля, 104 А, код ЄДРПОУ 32007740) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 799 (сімсот дев’яносто дев’ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Суддя О.М. Мельник