Рішення № 73621332, 20.04.2018, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/359/18 Справа № 734/296/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 квітня 2018 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Дідовець М.І.,

за участю: прокурорів Великохитньої С.М., Барінової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення,-

в с т а н о в и в:

у суд із позовом про відшкодування витрат, пов’язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення звернувся заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні до ОСОБА_1. У позові прокурор просить стягнути з останнього на користь Броварської ЦРЛ кошти у сумі 10 337, 26 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу 5 100, 00 гривень. Потерпілими у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які після вчинення стосовно них кримінального правопорушення перебували на лікуванні у Броварській ЦРЛ. Відповідно до довідок Броварської ЦРЛ, вартість лікування ОСОБА_2 склала 8 679, 46 грн., а ОСОБА_3 – 1 657, 80 грн. У позовній заяві прокурор ставить питання щодо стягнення даних коштів з ОСОБА_1 на користь лікувального закладу.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засідання не з’явився, подавши суду заяву, у якій позовні вимоги визнає часткова.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги повністю підтримує.

У судовому засіданні були встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини:

вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у сумі 5 100, 00 гривень;

як встановлено вироком суду 30 грудня 2016 року о 07 годині 00 хвилин, в темну пору доби ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в напрямку м. Києва. Проїжджаючи 71 кілометр + 70 метрів вказаної дороги в с. Сираї Козелецького району Чернігівській області, порушуючи вимоги правил дорожнього руху ОСОБА_1 проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення із задньою лівою частиною напівпричепа марки «SCHMITZ SKO 24» реєстраційний номер СВ 6599 XT, який знаходився в зчепленні з автомобілем НОМЕР_2, належного ОСОБА_4 та який заходився у оренді ФОП ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6, який рухався в попутному напрямку по правій смузі руху. Під час зіткнення транспортних засобів водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_1 кермо свого автомобіля різко повернув ліворуч та виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «Daewoo Lanos D4LM 500» реєстраційний номер AI 9967 АА, під керуванням ОСОБА_3, який рухався на зустріч по своїй смузі для руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Daewoo Lanos D4LM 500» реєстраційний номер AI 9967 АА, ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 29 від 25.02.2017, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому нижньої щелепи, рваних ран на обличчі (підборідді); закритого перелому лівої стегнової кістки, забійних та рваних ран на лівому передпліччі, обох колінних суглобах, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Пасажир автомобіля «Daewoo Lanos D4LM 500» реєстраційний номер AI 9967 АА, ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 25.02.2017, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки, закритого перелому лівого наколінника, закритого перелому верхньої третини лівої малогомілкової кістки, множинних забійно-рваних та різаних ран на голові (обличчі), шиї та лівому колінному суглобі, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;

згідно Калькуляції № 7 Броварської ЦРЛ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 31.12.2016 року по 05.01.2017 року у Броварській ЦРЛ. Відшкодування витрат на витрати лікування ОСОБА_3 становить 1 657 грн. 80 коп.;

згідно Калькуляції № 6 Броварської ЦРЛ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 03.01.2017 року по 04.01.2017 року, у травматологічному відділенні з 31.12.2016 року по 03.01.2017 року, та з 04.01.2017 року по 24.01.2017 року. Відшкодування витрат на витрати лікування ОСОБА_3 становить 8 679 грн. 46 коп.;

таким чином за вказані вище періоди лікувальним закладом витрачено коштів на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на загальну суму 10 337, 26 грн.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні до ОСОБА_7 про відшкодування витрат, пов’язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення підлягає задоволенню із наступних підстав:

за загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину (ст. 1206 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

В цілому ж, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Згідно з вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Згідно Калькуляції № 7 Броварської ЦРЛ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 31.12.2016 року по 05.01.2017 року у Броварській ЦРЛ. Відшкодування витрат на витрати лікування ОСОБА_3 становить 1 657 грн. 80 коп. Згідно Калькуляції № 6 Броварської ЦРЛ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 03.01.2017 року по 04.01.2017 року, у травматологічному відділенні з 31.12.2016 року по 03.01.2017 року, та з 04.01.2017 року по 24.01.2017 року. Відшкодування витрат на витрати лікування ОСОБА_3 становить 8 679 грн. 46 коп. Таким чином за вказані вище періоди лікувальним закладом витрачено коштів на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на загальну суму 10 337, 26 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1166, 1206, Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь Броварської центральної районної лікарні (р/р 31558201121700 в УДКСУ в Київської області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01994497) кошти в сумі 10 337 (десять тисяч триста тридцять сім) гривень 26 коп., витрачених на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя