Постанова № 73619110, 25.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

м.Суми

Справа №583/1746/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/649/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року в складі судді Плотникової Н.Б., ухвалене у м. Охтирка,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила виділити їй в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: м. Охтирка, пров. Будьонного, 3, та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за вказаною адресою, визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою м. Охтирка, пров. Будьонного, 3.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку із належними господарськими спорудами по пров. Будьонного, 3 м. Охтирка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказаний житловий будинок із господарськими спорудами розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, переданій безоплатно у приватну власність спадкодавцю ОСОБА_3 (державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся). Іншим співвласником 1/2 частини спірного житлового будинку є її рідний брат - ОСОБА_2 Конструктивні елементи спірного житлового будинку збудовані таким чином, що є технічно можливим переобладнання приміщень в ізольовані квартири та виділення кожному співвласнику відокремленої частини будинку з самостійним входом. Проте, між ними, як співвласниками, в добровільному порядку не вирішено питання про розподіл житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 51/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: пр. Полуничний (колишній пр. Будьонного), 3 м. Охтирка Сумської області, виділивши їй у власність в житловому будинку частину веранди «1» площею 10,1 кв.м, кухню «6» площею 8,9 кв.м, житлову кімнату «5» площею 20,7 кв.м, загальною площею 39,7 кв.м, а також господарчі будівлі і споруди: навіс літ. «б-1», погріб літ. «В», гараж літ. «Д», ворота № 1, половину огорожі № 2.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 49/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: пр. Полуничний (колишній пров. Будьонного), 3 м. Охтирка Сумської області, виділивши йому у власність в житловому будинку частину веранди «1» площею 6,3 кв.м, веранду «2» площею 8,0 кв.м, житлову кімнату «3» площею 12,1 кв.м, житлову кімнату 4 площею 11,5 кв.м, коридор «7» площею 3,8 кв.м, ганок «а-1», загальною площею 41,7 кв.м, а також господарчі будівлі і споруди: сарай-літню кухню літ. «Б», прибудову літ. «б», навіс літ. «б-4», убиральню літ. «Г», половину огорожі № 2.

Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: пр. Полуничний (колишній пров. Будьонного), 3 м. Охтирка Сумської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1612 грн. 00 коп. компенсації різниці у вартості часток.

Зобов’язано ОСОБА_1 у термін до 01 квітня 2019 року за власні кошти в приміщенні «6» замість віконного прорізу влаштувати дверний проріз і встановити подвійний дверний блок, влаштувати сходи при вході в приміщення «6», влаштувати дверні отвори між приміщеннями «1» та «6», «6» та «5» з підсиленням конструкції стін, в приміщенні «1» (площею 10,1 кв.м) обладнати кухню.

Зобов’язано ОСОБА_2 у термін до 01 квітня 2019 року за власні кошти демонтувати перегородку між приміщеннями «3» та «4», приміщення «1» розділити цегляною перегородкою з обладнанням двох приміщень площею 10,1 м2 та 6,3 м 2, закласти дверні прорізи між приміщеннями «6» та «7», «5» та «7», в приміщенні «2» обладнати кухню.

Переобладнання виконувати за проектом, розробленим організацією, яка має ліцензію на виконання даного виду робіт. Переобладнання необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» на підставі будівельного паспорту.

Зобов’язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у строк до 01 квітня 2019 року кожного за власні кошти обладнати самостійними системами опалення, електропостачання, газопостачання, водопостачання свою частину будинку, при цьому власники частин будинку не повинні перешкоджати один одному.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою в м. Охтирка пр. Полуничний (колишній пр. Будьонного), 3 Сумської області, виділивши ОСОБА_1 земельну ділянку площею 298,5 кв.м, показану жовтим кольором на додатку № 2 аркуш 1 за І варіантом порядку користування земельною ділянкою згідно з висновком додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3/8 від 22 травня 2017 року. ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 298,5 кв.м, показану зеленим кольором на додатку № 2 аркуш 1 за І варіантом порядку користування земельною ділянкою згідно з висновком додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3/8 від 22 травня 2017 року. При цьому межа, яка відокремлює земельні ділянки співвласників показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е: відрізок межі земельної ділянки А-Б проходить по ломаній від червоної лінії до лінії розподілу будинку, розділивши огорожу на часки 10,16 м та 6,14 м.; відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по лінії розподілу будинку; далі проходить відрізок межі земельної ділянки В-Г по прямій лінії довжиною 8,69 м лінії розмежування навісу літ. «б-1» та сараю-кухні літ. «Б»; далі проходить відрізок межі земельної ділянки Г-Д по лінії розмежування навісу літ. «б-1» та сараю-кухні літ. «Б»; далі проходить відрізок межі земельної ділянки Д-Е по прямій лінії до тильної сторони ділянки, розділивши огорожу на частки 3,45 м та 16,4 м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7492,30 грн.

Повернуто ОСОБА_1 з депозиту рахунку ТУ Державної судової адміністрації України в Сумській області грошові кошти в сумі 3923,00 грн., сплачені нею згідно з квитанцією № 184610021 від 22 лютого 2017 року для компенсації на рахунок другому співвласнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прибудови б-11 та б-111 по пров. Полуничний у м. Охтирка побудовані самочинно, а тому вказані об’єкти не підлягають поділу. Вказує, що передбачені основною та додатковою комплексною будівельно-технічною та земельно-технічною експертизами певні переобладнання та перепланування в житловому будинку за вищевказаною адресою повинні проводитися після отримання дозволу виконавчого комітету місцевої ради, однак позивач із заявою до виконкому Охтирської міської ради не зверталася. Крім того, визначені експертизою переобладнання та перепланування житлового будинку потребують втручання в інженерні системи загального користування, а також в несучі конструкції будинку.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якому просила залишити рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, оскільки доводи, викладенні в апеляційній скарзі, є необґрунтованими. Зазначає, що інший співвласник перешкоджає їй у реалізації свого права на здійснення поділу в натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності. Вказує, що такі її висновки ґрунтуються на положеннях ст. ст. 15, 16, 156 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого або немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в судове засідання не з’явились, тому їх неявка не перешкоджає перегляду справи апеляційним судом.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення перегляду справи у зв’язку із зайнятістю його представника ОСОБА_4 в іншому судовому процесі. Проте, клопотання не підлягає задоволенню, оскільки строк дії довіреності представника ОСОБА_2- ОСОБА_4 закінчився 31 грудня 2017 року (т. 1 а.с. 41), а довіреності з новим строком дії відповідач апеляційному суду не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною господарчих споруд, що знаходиться в м. Охтирка, пров. Будьонного, 3 (нині пров. Полуничний), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01 липня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1714 (т. 1 а.с. 9).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить інша 1/2 частина вказаного житлового будинку з господарчими спорудами, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01 липня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1702.

Таким чином, житловий будинок з господарчими спорудами по пров. Будьонного, 3 в м. Охтирка належить сторонам на праві спільної часткової власності. Вказаний житловий будинок вони успадкували після смерті своєї матері – ОСОБА_3, яка померла 26 вересня 2009 року.

Між сторонами існує спір з приводу поділу вказаного житлового будинку.

Також судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради від 25 квітня 1974 року за № 459 та договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 16 вересня 1974 року, ОСОБА_6 була виділена в безстрокове користування земельна ділянка площею 600 кв.м із земель фонду міської ради по пров. Будьонного, 3 м. Охтирка.

Вказана земельна ділянка по пров. Будьонного, 3 в м. Охтирка у приватну власність чи в оренду не передавалась, державний акт про право власності на земельну ділянку не виготовлявся.

Згідно з висновком додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3/8 від 22 травня 2017 року, запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку та надвірних споруд по пров. Будьонного, 3 м. Охтирка з відхиленням від ідеальних часток співвласників та з розрахунком розміру компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку. Також визначено два варіанти користування земельною ділянкою по пров. Будьонного, 3 м. Охтирка (т. 1 а.с. 138-158).

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що доцільно провести реальний поділ жилого будинку з господарськими спорудами по пров. Полуничний (Будьонного) у м. Охтирка за варіантом № 1 висновку додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3/8 від 22 травня 2017 року, оскільки цей варіант є найбільш прийнятним, рівноцінним, поділ проводиться з мінімальним відхиленням від розміру ідеальних часток кожного співвласника, враховує майнові права та інтереси обох сторін та сприяє кожному з них використовувати приміщення за призначенням, відповідає санітарним, пожежним і архітектурним нормам.

Крім того, суд дійшов висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою по пров. Будьонного, 3 у м. Охтирка за варіантом № 1 додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, оскільки цей варіант узгоджується з першим варіантом розподілу житлового будинку та надвірних споруд, передбачає виділення кожному співвласнику у користування відокремленої частини земельної ділянки, не перешкоджатиме звичайному користуванню будинком та господарськими спорудами та надасть можливість проходу кожному з співвласників з вулиці на подвір’я.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1-3 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Як роз’яснено у п. п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок», у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв’язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

Окрім того, за змістом ст. ст. 183, 358, 364, 367, 379-380, 382 ЦК України, поділ (виділ частки) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Статтею 152 ЖК України встановлено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Крім того, згідно із ст. 377 ЦК України (в редакції, що діяла на момент відкриття спадщини), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Згідно із ст. 120 ЗК України (в редакції, що діяла на момент відкриття спадщини), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Таким чином, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального жилого будинку, на якій розміщені житловий будинок та господарчі споруди, та земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, по пров. Будьонного, 3 у м. Охтирка пропорційно їх часткам у праві власності на житловий будинок, а саме: по 1/2 частині.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно врахував факт переходу до сторін спору відповідно до норм чинного на той час законодавства права на користування земельною ділянкою площею 600 кв.м, розташованою під та поряд із будинком по пров. Будьонного, 3 у м. Охтирка, пропорційно до їх часток у вказаному будинку, та з урахуванням технічної можливості, визначеної у висновку експертизи, обґрунтовано встановив порядок користування зазначеною земельною ділянкою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 разом із дружиною ОСОБА_7 та дочкою ОСОБА_8 постійно проживають у житловому будинку по пров. Будьонного, 3 у м. Охтирка, користуються житловими кімнатами «3», площею 12,1 кв.м та «4», площею 11,5 кв.м, в яких проведено ремонтні роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про розподіл житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки за варіантом № 1 експертизи, оскільки вказаний варіант є найбільш прийнятним та з найменшим відхиленням від розміру ідеальних часток кожного з співвласників, так як ОСОБА_1 належить 51/100 частин, а ОСОБА_2 – 49/100 частин. Крім того, ОСОБА_2 виділено частину будинку з кімнатами, якими він користується.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч вищевказаним вимогам закону, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що поділ житлового будинку з господарськими спорудами за варіантом № 1 висновку експертизи від 22 травня 2017 року порушує його права та не відповідає встановленим обставинам справи.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору про виділення в натурі частини із спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташовани鬬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬ по пров. Будьонного, 3 у м. Охтирка, правильно застосував вищевказані норми матеріального права з покладенням в основу оскаржуваного рішення суду мотивованого висновку про врахування одночасно розміру часток співвласників разом із технічною можливістю поділу вказаної нерухомості, відповідно до часток співвласників, зі стягненням з позивача, якому передається частина будинку, яка перевищує його частку, відповідної компенсації на користь відповідача із послідуючим припиненням права спільної часткової власності як такої.

Доводи апеляційної скарги про неможливість поділу будинку через відсутність дозволу виконавчого комітету Охтирської міської ради на проведення переобладнання та перепланування житлового будинку є безпідставними, оскільки згідно з висновком додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3/8 від 22 травня 2017 року, проведення робіт з переобладнання та перепланування житлового будинку не передбачає втручання в несучі конструкції житлового будинку та в інженерні системи загального користування, а тому отримання документів, що дають дозвіл на їх виконання, відповідно до приписів ст. 152 ЖК України, не потребується .

З відповіді виконавчого комітету Охтирської міської ради від 03 жовтня 2017 року № 14-09/1123 на запит Охтирського міськрайонного суду вбачається, що відділом містобудування та архітектури Охтирської міської ради розглянуто висновок додаткової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3/8 від 22 травня 2017 року. Жодних заперечень щодо можливості переобладнання житлового будинку, відповідно до запропонованих експертом варіантів, виконавчий комітет Охтирської міської ради не висловив та зазначив, що після розподілу житлового будинку необхідно передбачити реконструкцію житлового будинку з добудовами необхідних приміщень відповідно до вимог розділу 8 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт.» та «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» (т.1 а.с. 220).

Допитаний судом першої інстанції експерт ОСОБА_9 пояснив, що переобладнання, які необхідно провести у житловому будинку згідно з висновком експертизи, не передбачають втручання в несучі конструкції житлового будинку.

Крім того, висновками відділу містобудування та архітектури Охтирської міської ради, Охтирського відділу Управління державної служби з надзвичайних ситуацій в Сумській області, управління Держпродспоживслужби в Охтирському районі підтверджується відповідність запропонованих варіантів експертизи будівельним нормам і правилам, санітарним вимогам, правилам пожежної безпеки (т.1 а.с. 104, 107, 108, 190, 191).

Також матеріали справи містять висновки філії «Охтирський район електричних мереж» ПАТ «Сумиобленерго», ТОВ «Водоторгприлад», Охтирського відділення ПАТ «Сумигаз» щодо можливості влаштування окремих інженерних систем газопостачання, водопостачання, електропостачання (т. 1 а.с. 105, 109, 188, 192, 197).

За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі на те, що переобладнання житлового будинку передбачає втручання в його несучі конструкції та призведе до додаткового навантаження на будинок, не заслуговують на увагу та спростовуються вищезазначеними доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на неможливість поділу житлового будинку через наявність самочинно збудованих споруд, були предметом розгляду в суді першої інстанції та обґрунтовано ним спростовані, так як запропоновані у висновку експертизи варіанти розподілу житлового будинку та господарських споруд без урахування самочинно збудованих споруд.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, за встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи і надав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Враховуючи те, що справа є незначної складності, вона є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України) і тому відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю.Кононенко

ОСОБА_10

ОСОБА_11