Ухвала суду № 73617181, 24.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/7040/14-ц

Провадження № 6/520/149/18

УХВАЛА

24.04.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2018 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до Київського районного суду міста Одеси з поданням, в якому просить суд з метою проведення виконавчих дій при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/7040/14-ц, виданого 05 грудня 2014 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитними договорами №CM-SME506/169/2008 та №CM-SME506/176/2008 у розмірі 6337768 гривень 74 копійки, ухвалити рішення яким дозволити Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області примусове проникнення до об’єкту нерухомості, який є предметом іпотеки – квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП №50841622 з примусового виконання виконавчого листа №520/7040/14-ц, виданого 05 грудня 2014 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитними договорами №CM-SME506/169/2008 та №CM-SME506/176/2008 у розмірі 6337768 гривень 74 копійки.

Державний виконавець зазначив, що вході проведення виконавчих дій встановлено, що боржником - ОСОБА_1, на підставі іпотечного договору №PM-SME506/169/2008 від 01 липня 2008 року, передано в іпотеку стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1, на яку необхідно звернути стягнення.

В ході проведення виконавчих дій, 26 вересня 2017 року, 23 листопада 2017 року, 20 лютого 2018 року державним виконавцем були складені акти про неможливість виконання, в частині проведення опису й арешту майна, на яке необхідно звернути стягнення для забезпечення виконання рішення суду, у зв'язку з не можливістю державному виконавцю увійти до вищезазначеного об'єкту.

На підставі вищевикладеного, державний виконавець зазначив, що без проникнення до квартири, яка є предметом іпотеки стягувача, неможливо здійснити опис та арешт майна, на яке повинно бути звернуто стягнення, у зв’язку з чим, він був вимушений звернутись до суду з відповідним поданням.

У судове засідання старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до вимог ст. 439 ЦПК України, зазначене питання розглядається судом без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа №520/7040/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

За наслідком розгляду вказаної справи, 30 жовтня 2014 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитними договорами №CM-SME506/169/2008 та №CM-SME506/176/2008 у розмірі 6337768 гривень 74 копійки.

Рішення суду набрало законної сили 11 листопада 2014 року.

05 грудня 2014 року Київським районним судом міста Одеси видано виконавчий лист №520/7040/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитними договорами №CM-SME506/169/2008 та №CM-SME506/176/2008 у розмірі 6337768 гривень 74 копійки, на підставі якого 15 квітня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50841622.

У вказаному виконавчому листі місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: м. Одеса, вул. Кондрашина, 9-9а.

З наданих до суду державним виконавцем доказів на підтвердження посилань щодо необхідності примусового проникнення до житла боржника судом встановлено, що дійсно квартира АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1 та є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №PM-SME506/176/2008 від 07 липня 2008 року, який був укладений з метою забезпечення виконання кредитного договору №CM-SME506/176/2008, заборгованість за яким стягується в рамках вказаного виконавчого провадження ВП №50841622, що підтверджується іпотечним договором №PM-SME506/176/2008 від 07 липня 2008 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за №115460790 від 27.02.2018 року.

Державним виконавцем 26 вересня 2017 року, 23 листопада 2017 року та 20 лютого 2018 року здійснювався вихід за вказаною адресою. Згідно з актами державного виконавця до квартири він не потрапив, двері не відчинили, зі слів сусідів у вказаній квартирі ніхто не мешкає.

Державний виконавець доводить, що для подальшого проведення виконавчих дій йому належить отримати дозвіл суду для проникнення до житла боржника.

Згідно з п. 12 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи.

При цьому згідно з приписами ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Суд зазначає, що посилання державного виконавця щодо перешкоджання боржником в доступі до об’єкту нерухомості є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються лише на тому, що державному виконавцю на вихід за вказаною адресою двері не відчинили, боржник за вказаною адресою не мешкає, з урахуванням одночасно наявної інформації, що вказана квартира не є місцем постійного мешкання боржника ОСОБА_1, так як з наданих до суду відомостей вбачається, що останній мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Кондрашина, 9-9а.

Доказів, що державним виконавцем надсилались повідомлення на адресу зареєстрованого місця боржника ОСОБА_1 про надання доступу до об’єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1, та їх отримання боржником, до суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник ОСОБА_1 перешкоджав вільному доступу державному виконавцю до квартири АДРЕСА_1.

Крім того, державний виконавець посилається на те, що здійснюються дії щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить боржнику ОСОБА_1 з метою погашення заборгованості за виконавчим листом, який перебуває на примусовому виконанні, однак жодних доказів на підтвердження вказаних посилань до суду не надано.

У зв’язку з чим, суд вважає, що державним виконавцем не подано належного обґрунтування необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

Суд звертає увагу на тому, що з метою повного. Всебічного та об’єктивного розгляду справи, судом в ухвалі суду від 07.03.2018 року про прийняття подання до розгляду, було одночасно запропоновано державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області надати до суду, в строк до 09 березня 2018 року, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №50841622 з примусового виконання виконавчого листа №520/7040/14-ц, виданого 05 грудня 2014 року Київським районним судом міста Одеси.

Однак, станом на 24.04.2018 року, до суду вказані копії матеріалів виконавчого провадження ВП №50841622 до суду не надходили.

Під час розгляду вказаного подання судом враховується, що у відповідності до ч.1ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно з ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, рішення суду є обов'язковим до виконання.

У відповідності до ч.2 ст.18 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

На підставі наведеного, на переконання суду, що проникнення до житла боржника є крайнім методом виконання рішення суду та може бути застосованим лише за наявності беззаперечних доказів та підстав, що виконавцем вживались усі методи та заходи виконання рішення суду, які не потребують проникнення до житла боржника та що виконання рішення суду можливо виключно за умови проникнення до житла боржника.

Однак, всупереч наведеному державним виконавцем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що ним застосовувались усі способи та заходи виконання рішення суду, які не потребують проникнення до житла боржника та що виконання рішення суду можливо виключно за умови проникнення до житла боржника, крім того, не надано належних доказів на підтвердження того, що боржник безпідставно чинить перешкоди для перевірки його майнового стану, опису, арешту та вилучення з житла належного йому майна, що значно ускладнює чи робить неможливим виконання судового рішення (виконавчого документа), а відтак суд вважає, що подання є передчасним, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Калініченко Л. В.