Ухвала суду № 73616723, 24.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/4685/18

Справа №760/7914/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Сенін В.Ю. при секретарі Букаткіній О.С., за участю адвоката Личманюка А.В., прокурора відділу прокуратури Київської області Біленка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката Куца Ярослава Олександровича, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

заявник звернувся з клопотанням про скасування арешту і заборону відчуження майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4, та накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 в межах кримінального провадження № 42017110000000202 від 05.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що слідчий суддя постановив протиправну та побудовану на припущеннях ухвалу, якою вказане клопотання задовольнив, наклавши арешт та заборонив відчужувати ОСОБА_4 майно, яке належить останньому на праві власності, у кількості 56 об'єктів, вказавши з метою збереження речових доказів. Вважає таку ухвалу протиправною, прийнятою із невірним трактуванням. У зв'язку з чим, на думку адвоката, ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

Також адвокат зазначив, що ОСОБА_4 здійснював підприємницьку діяльність виключно як фізична особа - власник об'єктів нерухомого майна, а не як фізична особа - підприємець, під час відчуження яких останнім були сплачені в повному обсязі всі необхідні податки та збори, а саме ОСОБА_4 протягом 2013-2017 років, уклав договори купівлі - продажу та дарування об'єктів нерухомого майна з іншими фізичними особами. Як зазначив, такі об'єкти, відчужені ОСОБА_4, та належали останньому як фізичній особі на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, які затвердженні нотаріально, у встановлений законодавством спосіб, та перед їх укладанням сплачував податок на доходи фізичних осіб та інші збори, платежі, встановлені законом, чинними на момент укладання таких правочинів.

Окрім цього, адвокат зазначив, що фізична особа ОСОБА_4 був звільнений від обов'язку платника податків щодо подання податкової декларації, відповідно до абзацу 4 п.179.2 ст.179 ПК України, оскільки отримував доходи тільки від операцій продажу майна при нотаріальному посвідчені договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу ІV Податкового кодексу України.

Разом з цим, заявник зазначив, що 25.08.2015 Окружним адміністративним судом м. Києва винесено постанову у справі за позовом ФОП ОСОБА_4 до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 2014 року, вимогу про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги, якою були повністю задоволені вимоги останнього та зазначено, що не надано жодного доказу, який би підтверджував, що ФОП ОСОБА_4 за перевірений період 2013 року отримував дохід від продажу об'єктів нерухомого майна, та повинен був відображати його у складі загального оподаткованого доходу фізичної особи - підприємця. Вказана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.12.2015 залишена без змін.

Окрім цього, зазначив, що 11.03.2016 за вих. №194 до Держаного науково - дослідного експертно-криміналістичного центру подано письмове звернення про проведення Комісійної економічної експертизи по акту перевірки Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 04.12.2015 №1964/17-3/НОМЕР_1, згідно якої складено висновок від 23.03.2016 року №19/12-3/26, відповідно до якого сума матеріальних збитків, завданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 державі у вигляді заниження податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 5 911 322,91 грн. та податку на додану вартість за 2014 рік в сумі 9 857 152,62 грн., які встановлені вищевказаним актом, документально не підтверджуються.

Таким чином, накладення арешту на майно ОСОБА_4 є необґрунтованим та накладеним без наведення мотивів і доказів того, що сторона обвинувачення довела вірність таких тверджень, а тому просив клопотання задовольнити.

Адвокат Личманюк А.В. в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Прокурор Біленко В.І. в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту, вказавши що арешт накладено обґрунтовано, оскільки на його думку, вказане майно є предметом злочину та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволені клопотання. Крім того, вказав що 56 об'єктів нерухомого майна були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя прийшов до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2018 накладено арешт на майно ОСОБА_4, а саме на 56 об'єктів нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_4

В ухвалі слідчого судді зазначено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000202 від 05.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що відомості до ЄРДР внесені на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_5 в інтересах інвесторів будівництва житлового комплексу «Борисо-Глібський», відповідно до якого ОСОБА_6 виступає замовником будівництва зазначеного житлового комплексу, при цьому остання як фізична особа - підприємець не зареєстрована, при продажу квартир укладає попередні договори купівлі - продажу квартир від свого імені, розрахунок за договорами здійснюється виключно в готівковій формі без відповідного відображення в податковій звітності, у зв'язку із чим, в діях фізичної особи ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що під час проведення 30.05.3017 обшуків, чернових записів та документів встановлено, що основними організаторами злочинної схеми виступають ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які використовували реквізити та банківські рахунки підприємств забудовників.

Як вбачається з наданих документів, слідчим не було надано слідчому судді документів, що стало підставою того, що слідчим суддею було поверхово досліджено підстави та докази, якими обґрунтовано клопотання слідчого про накладення арешту. В результаті чого, всупереч нормам Кримінально-процесуального кодексу України та основам європейського права, які захищають непорушність права власності та передбачені Європейські конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в протоколі №1 прийнятому до неї, було застосовано захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді арешту майна, за відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та обґрунтованої потреби, що виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини. Тлумачення даного поняття наявне зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якого термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Отже для накладання арешту на тимчасово вилучене майно обов'язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, що передбачено ч. 3 ст. 132 КПК України, яка може бути підтверджена пред'явленою підозрою згідно зі ст. 276-278 КПК України. Аналогічну позицію Європейський суд з прав людини висловлював у справі «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від серпня 1990, пункт 48.

Відповідно до статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В той же час згідно із частиною 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви, стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, винесення рішень може ґрунтуватися лише на достатніх доказах. Обґрунтованість рішення не може розглядатися без оцінки достатності доказів для досягнення того рівня знань про обставини справи, який вимагається для цього рішення. Достатність доказів утворюють належні, допустимі та достовірні докази.

При розгляді вказаного клопотання слідчого, як вбачається з ухвали слідчого судді, не досліджено належним чином докази на предмет їх допустимості, достовірності та належності.

На даний момент будь-які судові спори щодо зазначеного майна відсутні, а право власності на 56 об'єктів заявника ніхто не оскаржує.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПУ України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.

Порядок скасування арешту майна встановлюється статтею 174 КПК України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа за клопотанням якої було арештовано майно.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії. Крім того, заявник є єдиним, законним власником майна, на яке, накладено арешт. У свою чергу арешт є помилково накладеним, поміж іншого з тих причин, що був застосований щодо особи, яка не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Аналогічної думки притримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 погоджується із вказаною позицією та зазначає що: «Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру».

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Аналогічне питання розглядалося Верховним судом України в постанові № 6-26цс13 від 15 березня 2013 року, предметом перегляду якого стала суперечка за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження.

При розгляді вище зазначеної справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване в процесі кримінального провадження майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, розглядаються заяви на правильність арешту майна.

Як встановлено, майно, а саме 56 об'єктів нерухомого майна, належить ОСОБА_4, на праві приватної власності, та щодо яких здійснюється кримінальне провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову в даному кримінальному провадженні, відповідно до ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Відтак, жодних підстав вважати, що не застосування заборони розпоряджатися та використовувати вказане майно може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, немає.

Як встановлено у судовому засіданні, на даний час внаслідок накладення арешту на вказане майно власник вказаних 56 об'єктів нерухомого майна, позбавлений можливості користуватися власністю. Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розгляду чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

З урахуванням посилань прокурора на те, що вказані 56 об'єктів нерухомого майна визнані речовим доказом, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна заявника, у зв'язку з викладеним вище, слідчий суддя приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання адвоката Куца Ярослава Олександровича, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року на майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), а саме:

1) квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_45. Загальна площа 40.2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_1;

2) квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_46. Загальна площа 79.8 (кв.м), адреса: АДРЕСА_2;

3) нежитлове приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_47. Загальна площа 4.5 (кв.м), адреса: АДРЕСА_56

4) офісне приміщення, реєстраційний номер майна: НОМЕР_48. Загальна площа 210,2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_55

5) офісне приміщення, реєстраційний номер майна: НОМЕР_49. Загальна площа 36,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_54

6) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_50. Загальна площа 3,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_53

7) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_51. Загальна площа 3,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_52

8) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_52. Загальна площа 6,3 (кв.м), адреса: АДРЕСА_51

9) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_53. Загальна площа 3,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_50

10) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_54. Загальна площа 3,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_49

11) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_55. Загальна площа 7,7 (кв.м), адреса: АДРЕСА_48

12) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_56. Загальна площа 4,6 (кв.м), адреса: АДРЕСА_47

13) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_44. Загальна площа 4,5 (кв.м), адреса: АДРЕСА_46;

14) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_43. Загальна площа 3,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_45;

15) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_42. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_44;

16) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_41. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_43;

17) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_40. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_42;

18) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_39. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_41;

19) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_38. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_40;

20) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_37. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_39;

21) комора, реєстраційний номер майна: НОМЕР_36. Загальна площа 4,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_38;

22) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_2. Загальна площа 35,3 (кв.м), адреса: АДРЕСА_3;

23) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_3. Загальна площа 35,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_4;

24) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_4. Загальна площа 87,2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_5;

25) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_5. Загальна площа 39,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_6;

26) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_6. Загальна площа 38,8 (кв.м), адреса: АДРЕСА_7;

27) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_7. Загальна площа 39,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_8;

28) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_8. Загальна площа 61,6 (кв.м), адреса: АДРЕСА_9;

29) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_10. Загальна площа 35,2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_10;

30) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_9. Загальна площа 36,3 (кв.м), адреса: АДРЕСА_11;

31) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_11. Загальна площа 42,7 (кв.м), адреса: АДРЕСА_12;

32) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_12. Загальна площа 36,1 (кв.м), адреса: АДРЕСА_13;

33) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_13. Загальна площа 38,7 (кв.м), адреса: АДРЕСА_14;

34) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_14. Загальна площа 39,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_15;

35) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_15. Загальна площа 35,4 (кв.м), адреса: АДРЕСА_16;

36) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_16. Загальна площа 36,7 (кв.м), адреса: АДРЕСА_17;

37) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_17. Загальна площа 43,1 (кв.м), адреса: АДРЕСА_18;

38) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_18. Загальна площа 39,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_19;

39) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_19. Загальна площа 39,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_20;

40) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_20. Загальна площа 42,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_21;

41) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_21. Загальна площа 38,8 (кв.м), адреса: АДРЕСА_22;

42) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_22. Загальна площа 39,2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_23;

43) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_23. Загальна площа 61,8 (кв.м), адреса: АДРЕСА_24;

44) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_24. Загальна площа 70,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_25;

45) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_25. Загальна площа 72,6 (кв.м), адреса: АДРЕСА_26;

46) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_26. Загальна площа 135,8 (кв.м), адреса: АДРЕСА_27;

47) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_27. Загальна площа 87,0 (кв.м), адреса: АДРЕСА_28;

48) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_28. Загальна площа 101,1 (кв.м), адреса: АДРЕСА_29;

49) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_29. Загальна площа 94,2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_30;

50) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_30. Загальна площа 39,1 (кв.м), адреса: АДРЕСА_31;

51) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_31. Загальна площа 120,5 (кв.м), адреса: АДРЕСА_32;

52) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_32. Загальна площа 38,7 (кв.м), адреса: АДРЕСА_33;

53) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_33. Загальна площа 38,7 (кв.м), адреса: АДРЕСА_34;

54) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_34. Загальна площа 38,9 (кв.м), адреса: АДРЕСА_35;

55) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_35. Загальна площа 61,3 (кв.м), адреса: АДРЕСА_36;

56) квартира, реєстраційний номер майна: НОМЕР_35. Загальна площа 35,2 (кв.м), адреса: АДРЕСА_37.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Ю.Сенін