Ухвала суду № 73616087, 16.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49722/17-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань - Чепізі Є. І.,

за участі осіб:

представників відповідачів - Шопіної Ю. О., Хорольського С. В., Михальченка А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати умисний підривів електричних опор терористичними актами, скоєними групою осіб 20.10.2015 та 22.11.2015 повторно, визнати всіх громадян України та інших громадян, які фактично знаходилися на території Кримського півострова, потерпілими внаслідок зазначених подій, стягнути на користь позивача 1 млн. грн. як компенсацію за нанесену йому моральну шкоду. Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_5 вказав, що 20.10.2015 група осіб здійснила умисний підрив поблизу електричних опор, через які подавалася електрична енергія на Кримський півострів з материкової України, внаслідок чого вони були пошкоджені. 22.11.2015 при повторному підриві півострів був повністю знеструмлений, негативні наслідки чого відчули всі, хто знаходився у Криму у цей час, зокрема наслідки тривалої відсутності електропостачання. Позивач вказав, що особи організаторів подій були відомі, проте незважаючи на неодноразові погрози здійснити повторний терористичний акт, правоохоронні органи та керівництво держави самоусунулося від виконання своїх обов'язків по забезпеченню конституційних прав та свобод громадян. Визначивши розмір компенсації відшкодування моральної шкоди на рівні 1 млн. грн., позивач обґрунтував таку вимогу тим, що протягом тривалого часу був вимушений кардинально змінити звичний спосіб життя, оскільки був позбавлений практично всіх благ цивілізації, що щоденно призводило до зростання фізичних, емоційних та моральних страждань /а. с. 2-4, 23-24/.

Ухвалою судді від 18.10.2017, після отримання судом заяви позивача на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.10.2017, у справі відкрито провадження /а. с. 15-16, 25/.

На підставі норми пункту 9 частини 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України від 18.03.2004 № 1618-IV у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15.12.2017), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27.11.2017 від відповідача Державної казначейської служби України до суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву, у яких представник заперечила вимоги і доводи позовної заяви, посилаючись на те, що Казначейство прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди йому не завдавало, тому не може нести відповідальність за вказану шкоду, також Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не передбачено загальнодержавних видатків на відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, тому Казначейство немає правових підстав здійснювати відшкодування зазначеної у позовній заяві шкоди. Таким чином, на переконання представника відповідача, стягнення коштів з Казначейства є необґрунтованим і таким, що не відповідає встановленому законом способу порушеного права, при цьому доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння йому моральних та фізичних страждань, наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями відповідачів та вини останніх в її заподіянні, не надано /а. с. 33-34/.

У своїх письмових запереченнях на позов представник відповідача Державної казначейської служби також просила розгляд справи здійснювати за відсутності їхнього представника.

04.12.2017 до суду надійшли письмові заперечення від відповідача Генеральної прокуратури України, у яких представник вказала, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції Херсонської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015230140002122 від 06.10.2015 за фактами підриву невстановленими особами на території Чаплинського, Каланчацького, Каховського, Генічеського районів Херсонської області магістральних електроопір ліній електропередач «Мелітопольська-Джанкой», «Каховська-Островська», «Каховка-Джанкой» у жовтні-листопаді 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194-1 КК України, яке триває під керівництвом прокуратури Херсонської області. Тому представник відповідача просила закрити провадження у частині вимог про визнання умисного підривів електричних опор терористичними актами, скоєними групою осіб 20.10.2015 та 22.11.2015, та визнання всіх громадян України та інших громадян, які фактично знаходилися на території Кримського півострова, потерпілими внаслідок зазначених подій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (у редакції Закону, чинній на час подання заперечень до суду), та заперечувала задоволення позову у решті позовних вимог, вказавши, що позивачем не зазначено, якими саме діями (бездіяльністю) Генеральної прокуратури України йому завдано моральної шкоди, у чому пролягає протиправність, та не надано відповідних доказів /а. с. 48-50/.

Від представника відповідача Президента України 14.02.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому заперечила вимоги позову у частині до Президента, вважаючи його необґрунтованим, посилаючись на те, що нормами Конституції не передбачено обов'язок Глави держави відшкодовувати шкоду, спричинену злочинами або терористичними актами, визначивши його як одного з відповідачів, позивач позовних вимог до Президента не заявляє, останній не був та не є учасником цивільних правовідносин з позивачем. Окрім того, представник відповідача зазначила, що у позовній заяві позивачем не вказано, якими саме діями Глави держави йому завдано моральну шкоду, відтак Президент України протиправних дій чи бездіяльності, які призвели до заподіяння позивачу шкоду, не допускав та не вчиняв, відповідних рішень не приймав, тому правові підстави для задоволення позову у частині вимог до нього відсутні. Також зазначила представник відповідача, що позивач не наділений правом на звернення до суду за захистом суспільних інтересів, що стосується вимоги про визнання всіх осіб, які перебували у час подій на території АР Крим, постраждалими /а. с. 69-73/.

У судовому засіданні представник відповідача Служби безпеки України подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти позову, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказано у відзиві, що слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015000000000383 від 25.11.2015 за ч. 1 ст. 113 КК України за фактом вчинення вибухів та пошкодження 22.11.2015 ліній електропередач на території Херсонської області, які забезпечували надходження електроенергії на півострів АР Крим, у межах якого попередню кваліфікацію було змінено на ч. 1 ст. 113 КК України та направлено до СУ ГУ НП у м. Києві. Прокуратурою Херсонської області з даного провадження виділено матеріали у кримінальне провадження № 22017230000000027 за ч. 2 ст. 194-1 КК України та скеровано для проведення досудового розслідування до СУ ГУ НП в Херсонській області. Відповідно представник відповідача просив суд закрити провадження у справі у частині вимог стосовно кримінальних проваджень, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а у решті вимог позову - відмовити за недоведеністю позивачем обставин, на які він посилається /а. с. 81-82/.

Ухвалою судді від 19.02.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті /а. с. 86/.

22.02.2018 від представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позов ОСОБА_5, у яких відповідач заперечував проти позову, вказуючи позивач не надав суду доказів, якими можуть підтверджуватися наявність моральної шкоди, та доказів, які б могли бути передумовою стягнення компенсаційних виплат позивачу та вказували б на причинно-наслідковий зв'язок між подіями у Криму із діями відповідача /а. с. 100-102/.

У судове засідання позивач не з'явився, направив електронною поштою заяви про розгляд справи за його відсутності, посилаючись на стан свого здоров'я /а. с. 53, 68/.

Представники відповідачів Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справи та Служби безпеки України у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на свої доводи, викладені у письмових запереченнях та відзивах, просили суд відмовити у задоволенні позову у частині стягнення відшкодування за моральну шкоду, а у решті вимог - закрити провадження у справі.

Від Президента України та Державної казначейської служби України представники не з'явилися, у матеріалах справи містяться їхні письмові заперечення та відзив.

Суд, заслухавши думку присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.10.2015 та 22.11.2015 повторно стався підрив магістральних електроопір ліній електропередач з материкової України на півострів Крим, внаслідок чого відбулося знеструмлення Автономної Республіки Крим.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції Херсонської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015230140002122 від 06.10.2015 за фактами підриву невстановленими особами на території Чаплинського, Каланчацького, Каховського, Генічеського районів Херсонської області магістральних електроопір ліній електропередач «Мелітопольська-Джанкой», «Каховська-Островська», «Каховка-Джанкой» у жовтні-листопаді 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194-1 КК України, яке триває під керівництвом прокуратури Херсонської області.

Водночас слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015000000000383 від 25.11.2015 за ч. 1 ст. 113 КК України за фактом вчинення вибухів та пошкодження 22.11.2015 ліній електропередач на території Херсонської області, які забезпечували надходження електроенергії на півострів АР Крим, у межах якого попередню кваліфікацію було змінено на ч. 1 ст. 113 КК України та направлено до СУ ГУ НП у м. Києві. Прокуратурою Херсонської області з даного провадження виділено матеріали у кримінальне провадження № 22017230000000027 за ч. 2 ст. 194-1 КК України та скеровано для проведення досудового розслідування до СУ ГУ НП в Херсонській області.

Кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що проводяться шляхом досудового слідства, в якій здійснюється розслідування злочинів.

Таким чином, шляхом системного аналізу положень процесуального законодавства у галузі кримінального та цивільного права слід дійти висновку, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтуванні своїх позовних вимог, виникли у зв'язку із скоєнням протиправних діянь, що підлягають кваліфікації за нормами Кримінального кодексу України з проведенням розслідування у межах кримінального провадження.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, як встановлено статтею 1 КПК України, та відображає суть змісту норм ч. 1 ст. 20 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, як передбачено частиною 1 статті 256 ЦПК України.

Відповідно суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з роз'ясненням позивачеві його права на звернення із захистом своїх законних прав та інтересів у порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 55, 129 Конституції України, ст. ст. 1-23, 255, 256, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Президента України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України у частині вимог щодо визнання умисного підривів електричних опор терористичними актами, скоєними групою осіб 20.10.2015 та 22.11.2015, та визнання всіх громадян України та інших громадян, які фактично знаходилися на території Кримського півострова, потерпілими внаслідок зазначених подій.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до державного органу, уповноваженого на проведення досудового розслідування у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва

Суддя І. В. Литвинова