Рішення № 73615460, 04.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9935/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

"04" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Томіленку В.В., Чуб Н.С., Сіренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 11 512,24 гривень за кредитним договором № б/н від 31 жовтня 2013 року, яка складається з наступного: 3682,61 гривень - заборгованість за кредитом, 2286,28 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4566,30 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 977,05 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди; судові витрати у розмірі 1600,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 31 жовтня 2013 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4026,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну катку зі сплатою відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надававав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 17 травня 2017 року має заборгованість - 11 512,24 гривень, яка складається з наступного: 3682,61 гривень - заборгованість за кредитом, 2286,28 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4566,30 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 977,05 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив судове засідання проводити без його участі згідно матеріалів наданих позивачем та згідно діючого законодавства, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, та за згодою представника позивача ухвалити заочне рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2007 року відповідачем ОСОБА_2 складена та підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.4).

31 жовтня 2013 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої банк надав позичальнику строковий кредит в сумі 4026,0 гривень на строк 24 місяці, з 31 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2015 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 4026,00 гривень, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплату процентів в розмірі 1,5% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в указані в заяві Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 201,46 гривень для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, а також іншим витратам у відповідності до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно виписки по основній картці: 5168****9743 за період з 01.01.1999 по 13.09.2017 року, на картковий рахунок відповідача ОСОБА_2 було перераховано кредит у вигляді встановленої кредитної лінії у розмірі 4026,00 гривень.

Відповідно до п.п. 2.5. п. 2 Генеральної угоди, позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди згідно Генеральної угоди та Умов та Правил.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником ОСОБА_2 не були виконані умови Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 31 жовтня 2013 року в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 17 травня 2017 року має заборгованість - 11 512,24 гривень, яка складається з наступного: 3682,61 гривень - заборгованість за кредитом, 2286,28 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4566,30 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 977,05 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди

В той же час, суд не може погодитися в повній мірі з проведеним позивачем розрахунком заборгованості відповідача за угодою в частині нарахування пені, комісії та штрафу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 2.2. п. 2 Генеральної угоди, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах, більше ніж на 31 день, по зобов'язанням, строк яких не настав, сторони погодили, що строк повернення кредиту рахується 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, рахується простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 977,05 гривень. Таким чином, в розрізі даного спору, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу у розмірі 977,05 гривень, згідно умов укладеної між сторонами Генеральної угоди.

Щодо нарахування з боку позивача суми пені та комісії, то суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Як вбачається зі змісту укладеної між сторонами Генеральної угоди від 31 жовтня 2013 року, остання не містить будь-яких посилань на застосування такої цивільної-правової відповідальності до позичальника, як сплата пені за порушення сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, не містить розміру пені, як і не містить відомостей про необхідність сплати позичальником комісій за користування кредитом, їх розміру. При цьому здійснюючи таке нарахування, позивач керувався саме умовами угоди та Умовами та правилами надання банківських послуг, а не положеннями цивільного законодавства. Крім того, слід зазначити, що позивачем у позовній заяві наведена загальна сума нарахувань за різними видами зобов`язань, пенею та комісією, в загальній сумі 4566,30 гривень, що унеможливлює перевірити вірність нарахувань за кожним зобов`язанням, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, у розрахунку заборгованості сума в розмірі 4566,30 гривень зазначена як комісія, при цьому у позовній заяві позивач просить стягнути дану суму як заборгованість за пенею та комісією. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пред'явлення вимог про стягнення пені та комісії є необгрнутованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суми заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєдання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 31 жовтня 2013 року у розмірі 6 945 гривень 94 копійки, яка складається з: суми заборгованості за кредитом - 3682,61 гривень; заборгованості про процента за користування кредитом - 2286,28 гривень; штраф відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди - 977,05 гривень.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 553, 610, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 280, 354, 417 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10 жовтня 2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д) суми заборгованості за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 31 жовтня 2013 року у розмірі 6 945 гривень 94 копійки та судовий збір у розмірі 1600 гривень 00 копійок, а всього у розмірі 8 545 (вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: