Ухвала суду № 73614455, 18.04.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/193/18

провадження № 6/570/7/2018

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю представника стягувача ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.П.Могили, 24) заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зміну способу виконання рішення,

в с т а н о в и в:

покликаючись на відсутність необхідних документів для реалізації предмета застави та попиту покупців, представник стягувача ОСОБА_2 у поданій 15 січня2018 року заяві просить змінити спосіб виконання.

Учасників справи відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Представник стягувача ОСОБА_1 не заперечує проти ухвалення рішення у відсутність боржника. Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути справу у відсутність боржника.

Представник стягувача заяву підтримує, просить стягнути заборгованість у розмірі 6 959.39 євро.

Заслухавши її пояснення, дослідивши надані матеріали справи, вважаючи їх достатніми для ухвалення рішення, суддя прийшов до таких висновків.

Рівненський районний суд Рівненської області при ухваленні рішення від 25 жовтня 2010 року визначив спосіб звернення стягнення на предмет застави - шляхом продажу транспортних засобів ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, із зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України" право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до змісту ч.1 ст.435 ЦПК України суд може за заявою стягувача змінити спосіб його виконання. У відповідності до ч.3, 4 ст.435 ЦПК України підставою для цього є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Системне тлумачення положень ст.435 ЦПК України, ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про зміну способу і порядку виконання.

Згідно з роз'яснень, викладених в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд зазначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження. Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим. Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання, у спосіб раніше встановлений. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті /постанова Верховного суду України від 25 листопада 2015 року.

Чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення. Однак до обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення процесуальне законодавство відносить наступні: хвороба боржника або членів його сімї, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо.

У п.9 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено, що під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з"ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають до задоволення, оскільки заявником не доведено зазначені обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, при цьому доказів цього стягувачем не надано та матеріали справи їх не містять. У той же час, виходячи з положень ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заява стягувача про зміну способу виконання рішення суду з причини відсутності необхідних документів для реалізації предмета застави, попиту покупців, відсутності вільного доступу до предмету застави є зміною способу захисту порушеного права, однак не є зміною способу виконання рішення суду. Дані обставини не можуть бути підставою для зміни суті рішення, оскільки такі доводи не впливають на можливість стягувача вжити усіх необхідних заходів для виконання рішення суду, що набрало законної сили. Оскільки викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення можуть істотно змінити зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим. Законом не передбачено така зміна способу виконання рішення, як стягнення заборгованості, оскільки це суперечить принципу верховенства права в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що змінить спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК України.

Між тим, при розгляді справи по суті про звернення стягнення на предмет застави питання щодо стягнення суми судом не вирішувалося, не було предметом його розгляду. Заява про зміну способу виконання судового рішення містить нові позовні вимоги і обгрунтування, які не можуть бути розглянуті в порядку, передбаченому ст. 435 ЦПК України.

Позивач не наводить даних про те, яких конкретно документів йому не вистачає для реалізації предмета застави, враховуючи, що рішенням суду ПАТ КБ «Приватбанк» надано усі повноваження, необхідні для здійснення продажу, не надає доказів неможливості відновлення/отримання відповідних документів чи їх дублікатів. Матеріали справи не містять конкретних обставин, які істотно унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду в обсязі та у порядку, які чітко визначені у рішенні суду, а заявником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності зміни способу виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги зазначені положення чинного законодавства та враховуючи, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише при виняткових обставинах, які судом встановлені не були, заява ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, керуючись ст.435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

відмовити у задоволенні заявиПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зміну способу виконання рішення.

Ухвала суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 /п'ятнадцяти/ днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлене 20 квітня 2018 року.

Суддя: Кушнір Н.В.