Рішення № 73614069, 16.04.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1959/17

Номер провадження 2/556/60/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2018 року. Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

за участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1 до ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Володимирецька районна державна нотаріальна контора ( смт. Володимирець, вул. Соборна,20, Рівненської області, 34300) про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно, -

Встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до складу якої входить, зокрема житловий будинок з надвірними бідівлями, присадибна земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3. В обгрунтування позовних вимог вказує, що батько проживав один, вони з братом - відповідачем ОСОБА_3 навідувались до нього, вели господарство, слідкували за будинком і городом. Продовжували це робити і після смерті батька, обродляють присадибну земельну ділянку. Позивачака вважає, що фактично вступила в управління спадковим майном. У 2017 році дізналась у сільській раді, що відповідач ще у 2003 році оформив свідоцтво про право на спадщину, і коли звернулася в листопаді 2017 року до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, отримала відмову у зв»язку із пропуском строків на прийняття спадщини та прийняттям спадщини іншим спадкоємцем. Несвоєчасно подала заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору із-за юридичної необізнаності та через складні сімейні обставини - у 2001 році померла її дочка, яка тривалий час хворіла. А тому просить визначити їй, ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини та визнати право на спадкове майно.

Крім того, 5.12.2017 року ОСОБА_2 подала заяву про зміну позовних вимог, де просить продовжити строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, і визнати за нею право на спадкове майно.

У судове засідання позивачка надала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку звернувся в нотаріальну контору і оформив спадщину після смерті батька. Позивачкою не наведено будь-яких поважних причин пропуску нею строку для прийняття спадщини. А тому в позові останньої слід відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд рахує, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_4, і з цього часу після нього відкрилась спадщина.

Враховуючи, що правовідносини з приводу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 виникли до 1 січня 2004 року, для вирішення спору суд застосовує норми Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Позивачці було відомо про смерть батька, про що вона зазначає в позовній заяві.

Відповідачу 11 вересня 2003 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4

У відповідності до ст. 548 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Як вбачається зі ст.549 цього ж Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_4, в поряду встановленому ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняв ОСОБА_3 В той час, коли позивач зазначає, що фактично вступила у володіння спадковим майном. Однак доказів у підтвердження цього факту не надано.

А як зазначено у ст. 81 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спорів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судам слід звертати увагу на час відкриття спадщини та дію актів цивільного законодавства відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а тому зі змісту цієї норми вбачається, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному обсязі. З огляду на вищевикладене відсутні передбачені законом підстави для задоволення таких позовів щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, коли із матеріалів справи вбачається, що інший спадкоємець вже прийняв спадщину.

У відповідності до ст.550 ЦК УРСР 1963 року, шестимісячний строк для прийняття спадщини, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Разом з тим, позивачка ОСОБА_2 не зверталася до спадкоємця, який прийняв спадщину - ОСОБА_3 для отримання його згоди на подання заяви про прийняття спадщини після пропуску встановленого законом шестимісячного строку.

Зі змісту ст.550 ЦК УРСР 1963 року вбачається, що пропущений шестимісячний строк на прийняття спадщини може бути продовжений судом лише при доведеності поважності причин його пропуску.

Зокрема, як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таких поважних причин позивачем не зазначено, а посилання на юридичну необізнаність, психологічний стрес не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Жодного доказу про об»єктивні непереборні труднощі на вчинення дії щодо прийняття спадщини позивачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права на спадкове майно, слід відмовити у зв»язку з недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 548-550 ЦК УРСР 1963 року, суд,-

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Володимирецька районна державна нотаріальна контора про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно, відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С У Д Д Я : Котик Л.О.