Вирок № 73612928, 25.04.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 443/332/14-к

Провадження № 1-кп/456/12/2018

ВИРОК

іменем України

25 квітня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області вколегіальномускладі:

головуючого-судді Гулкевича О. В. ,

суддів: Янка Б.Я., Ковалишин Н.І.

з участю: секретаря Кулешник С.М.,

прокурорів Губаля А., Копинець М.А.,

захисника Гурського В.С.

обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальне провадження №12013150200001242 щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, зареєстрованої за цією ж адресою, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, інваліда 2 групи, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 18 грудня 2013 року о 19 год. 30 хв. у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1, під час конфлікту на побутовому ґрунті з чоловіком ОСОБА_5, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок неправомірних дій потерпілого, який будучи в стані алкогольного сп'яніння висловлював невдоволення її ставленням до нього, нецензурно лаявся та ображав останню, і тримаючи ніж у лівій руці, зловив її правою рукою за шию та словесно погрожував розправою, штовхнула потерпілого на м'яке крісло, вихопила з його руки ніж та умисно лівою рукою нанесла ножем ОСОБА_5 декілька ударів в ділянку живота та грудей, а коли ОСОБА_5 впав на підлогу, продовжуючи свої злочинні дії, нанесла йому ножем два удари в ділянку живота та чисельні удари в ділянку спини, заподіявши чотирнадцять ножових поранень, від яких потерпілий помер у лікарні о 01 год. 40 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто вчинила умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5 в стані сильного душевного хвилювання.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України визнала частково та показала, що з ОСОБА_5 до одруження зустрічалися чотири роки. Коли вона завагітніла, останній почав уникати зустрічі з нею. Після народження дитини рідні ОСОБА_5 приїхали до неї в пологовий будинок, подивилися, що дитина народилася здоровою і дозволили ОСОБА_5 одружитися з нею. Зареєстрували шлюб вони 22.02.2013р. ОСОБА_5 зловживав алкоголем, тому його батьки просили її забрати його до неї додому, оскільки біля неї він менше п'є. ОСОБА_5 не працював, допомогав їй пао господарству, але постійно злився через те, що вона не справляється через стан свого здоров'я. Вперше він вдарив її, коли вона не дала йому ключі від мотоцикла. Від удару вона впала та почала кричати. Свідком цього була сестра. Після цього вона мала намір розірвати шлюб. Однак, дитині ще не виповлився і рік тому їх не ррозлучили. ОСОБА_5 запивав, ходив по селу, не мночував ввдома. 18.12.2013р. вона знаходилася із дочкою вдома. ОСОБА_5 зателефонував і повідомив, що звільнився з роботи, оскільки захворів дід і його необхідно доглядати. В обідню пору він прийшов додому, був у стані спяніння. Мати сказала щоб він поспав. Останній її послухав. Згодом мати та сестра поїхали в м.Жидачів. ОСОБА_5 прокинувся і кудись пішов. Повернувся він приблизно о 19.00 год. почав безпричинно до неї чіпатися, ображати. Вона сиділа на дивані і тримала дитину на пруках. ОСОБА_5 присів поряд просив приготувати їсти, намагався забрати у неї дитину, але вона, хвилюючись за дитину, не дозволи йому взяти її, оскіль він був у стані спяніння. Тоді ОСОБА_5 зателефонував до батьків та поскаржився їм на те, що вона не готує йому їсти, не дозволяє взяти дитину. Вона забрала у нього телефон. Тоді віни пішов на кухню і повернувся з ножем у лівій руці. Вона поклала дитину на диван. ОСОБА_5, нецензурно лаючись, схопив її правою рукою за шию та приставив до шиї ніж. Вона відштовхнула його і він, зачепивши вазон, впав на м'яке крісло. Вона вихопила з його руки ножа і, тримаючи його у лівій руці, завдала йому множинні удари, але скільки саме не памятає. Пригадує, що завдавала удару ножем йому у живіт, коли він сидів в кріслі. Пабачивши кров, схопила дитину і покликала родичів. Події, що відбувалися згодом, памятає погано. Вибачилася перед батьками покійного. Ствердила, що умислу на вбивство чоловіка в неї не було. Такі свої дії пояснила тим, що в той момент відчувала страх за дитину. Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди визнала частково, матеріальну шкоду та судові витрати її батьки відшкодували в повному обсязі. При призначенні покарання просила суд врахувати, що на її утриманні знаходиться малолітня донечка, якою вона опікується, і яка залишиться без батьківської турботи.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою вини, винність ОСОБА_2 в злочині, вчиненому при викладених вище обставинах, підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, 19.12.2013р. їй зателефоувала мати обвинуваченої і повідомила про смерть сина. Ранком цього ж дня вони дізналися, що син помер внгаслідоик завданих обвинуваченої ножових поранень. Заперечила те, що син ОСОБА_5 зловживав алкоголем, з роботи напередодні цих подій він не звільнявся, про конфлікти між ним та обвинуваченою їй невідомо. Оскільки їй відшкодована лише матеріальна шкода в розмірі 8 000 грн., цивільний позов підтримала;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який ствердив, що за 15 хв. до смерті сина мав з ним телефонну розмову, розмовляли 20 хв. Син йому повідомив, що відпросився з роботи і приїхав додому. Обвинувачена вирвала у сина телефонну трубку і сказала, що ОСОБА_5 звільнився з роботи. Він сказав, що приїде на наступний день і вони все з'ясують. Син просив обвинувачену щоб дала йому їсти. У відповідь почув: «Ах ти алкоголіку, ще їсти хочеш ?». На його думку ці слова сказала мати обвинуваченої. Після цього зв'язок перервався. Це було приблизно о 19 год. 25 хв. Більше він не телефонував. Вночі, приблизно о 02.30 год. зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що ОСОБА_5 зробили операцію і він «стік кров'ю». Згодом вона сказала, що ОСОБА_2 «зарізала ОСОБА_5». У лікарню в м.Жидачів поїхали вже ранком. Син не зловживав алкоголем, агресивним не був, невістка ніколи не скаржилася на сина;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, яка ствердила, що обвинувачена ОСОБА_2 її племінниця. Біля 19.00 год. 18.12.2013р. ОСОБА_2 їй зателефонувала та попросила терміново прийти до неї. Коли прийшла, запитала у ОСОБА_2, що трапилося. У відповідь ОСОБА_2 відповіла: «Подивись, що я наробила, порізала ОСОБА_5». Останній лежав на підлозі у кімнаті. Вона одразу ж зателефонувала матері ОСОБА_2. Після чого до будинку прибіг ОСОБА_12, який зайшов в кімнату, де лежав ОСОБА_5, сказав, що останній живий і почав викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_2 в цей час плакала, говорила, що ОСОБА_5 був випивший і ображав її. Згодом приїхала карета ШМД. Після цього приїхала мати обвинуваченої - ОСОБА_9 із молодшою дочкою та працівники міліції. Перебуваючи в будинку, чула як ОСОБА_5 стогнав. Зауважила, що у кімнаті, де лежав ОСОБА_5, був перевернутий вазон, що знаходився між кріслом і диваном. Прибирала в хаті після злочину ОСОБА_9 Чи хтось надавав потерпілому медичну допомогу, їй невідомо. Слідів крові на ОСОБА_2 вона не бачила. Ножа до рук вона не брала, чи брала мати ОСОБА_2 ніж до рук - не бачила. Зі слів сестри їй відомо, що стосунки в сім'ї обвинуваченої були напружені, ОСОБА_5 зловживав алкоголем, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ображав обвинувачену;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, яка ствердила, що ОСОБА_2 її племінниця. 18.12.2013р. до неї прийшло СМС-повідомлення на телефон. Чоловік ОСОБА_12 підняв трубку і пішов до іншої кімнати. Повернувшись, сказав їй, щоб вона терміново збиралась та йшла до сім'ї ОСОБА_9. Чоловік побіг наперед. Зайшовши до хати, вона побачила, що дитина плаче, ОСОБА_2 вся тремтіла, в кімнаті, де лежав на підлозі ОСОБА_5, було багато крові на килимі. Ножа вона не бачила. ОСОБА_5 був притомний та нецензурно лаявся. В будинку була ОСОБА_10 та ОСОБА_2. Чоловік викликав ШМД і чекав таку на вулиці. Карета ШМД забрала ОСОБА_5 в лікарню. Після того, як приїхала ОСОБА_9 вона пішла додому. Відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були не дуже добрі, бо ОСОБА_5 зловживав алкоглоем;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який ствердив, що увечері 18.12.2013р. до нього додому прибіг ОСОБА_14 і повідомив, що в сім'ї ОСОБА_9 щось трапилось. Прийшовши до будинку ОСОБА_9, він побачив в одній з кімнат ОСОБА_10, ОСОБА_2 та її дочку. Зайшовши в іншу кімнату, побачив ОСОБА_5, який лежав на підлозі на боці. Він його перевернув на спину та почав надавати посильну допомогу, намагався зупинити кровотечу. Потім вийшов на вулицю щоб зустріти карету ШМД. Коли машина приїхала, він зайшовши до будинку, ОСОБА_5 вже лежав на дивані. Коли приїхала карета ШМД, вони разом з фельшером поклали ОСОБА_5 на ноші і винесли на вулицю в автомобіль швидкої допомоги. Він супроводжував його в лікарню в м.Жидачів. Чи були конфлікти між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, йому невідомо, але відомо, що ОСОБА_5 зловживав алкоголем;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, яка ствердила, що обвинувачена - її донька, яка отримала родову травму, є інвалідом другої групи, правою рукою взагалі не володіє. Навчання ушколі їй давалося важко, в молодших класах коли її ображали, вона могла вдарити кривдника, у старшому віці почала замикатися в собі. Шлюб з ОСОБА_5 зареєстрували тільки після народження дитини. Конфлікти, скандали між донькою та покійним чоловіком виникали систематично - приблизно двічі на місяць. Однак, донька рідко про це розповідала. Обвинувачена з чоловіком проживали в її будинку. Була свідком як під час чергового конфлікту ОСОБА_5 побив доньку, після чого вони вигнали його з дому. Він пішов жити до батьків, але згодом донька йому пробачила і вони знову пароживали разом. Ранком 18.12.2013р. дочка зателефонувала та повідомила, що ОСОБА_5 розрахувався з роботи і їде додому. Біля обіду він приїхав додому, був випивший. В цей день вона з молодшою дочкою поїхала на концерт в м. Жидачів. Згодом їй зателефонувалпа сестра - ОСОБА_10 і повідомила про те, що ОСОБА_2 вбила ОСОБА_5. Коли приїхала додому, ОСОБА_5 вже не було, його забрала карета ШМД. В будинку знаходилися сестра ОСОБА_10, ОСОБА_2 і її донька. Обвинувачена нічого не усвідомлювала. Ніж та ганчірки з кров'ю лежали на підлрозі. Вона все прибрала. Батькам ОСОБА_5 зателефонувалпа приблизно 03.00 год. 19.12.2013р. і сказала що ОСОБА_2 зарізала ОСОБА_5 і останній помер;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, яка ствердила, що 18.12.2013р. в м.Жидачів відбувався концерт до дня Святого Миколая, який розпочався о 18.00 год. Участь в ньому приймала донька ОСОБА_9 Після концерту вони мали намір відсвяткувати. Однак, ОСОБА_9 зателефонували, після чого вона попрощалась і пішла додому. Про те, що трапилося дізналася на наступний день;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_17, яка ствердила, що 18.12.2013р. вона знаходилася на робочосму місці на чергуванні в пункті швидкої допомоги в м. Журавно, коли приблизно о 19.50 год. зателефонувала жінка з м.Жидачів та повідомила, що в с. Буянів мало місце ножове поранення. Виклик передала фельдшеру;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_18, який ствердив, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги в смт. Журавно. 18.12.2013р. заступив на чергування разом з ОСОБА_19 О 19 год. 55 хв. Поступив виклик в с. Буянів і вони виїхали на цей виклик. На місце прибули за 20 хв. На вулиці його зустрів ОСОБА_12 Зайшовши до хати, побачив ОСОБА_5, який лежав на дивані на лівому боці, був одягнутий. Оглянувши його, побачив чотири колоті рани грудної клітки та черевної порожнини і множинні рани на спині. Обробивши рани та підключивши систему у вену, поклали потерпілого на ноші та повезли до лікарні. ОСОБА_5 був без свідомості. В лікарні його передали лікарям реанімації. Кров була на килимі та на потерпілому. В будинку знаходилися: ОСОБА_12, незнайомий чоловік та жінка. Чи ще хтось був не пригадує;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_19, який ствердив, що працює водієм швидкої допомоги. 18.12.2013р. чергував разом з ОСОБА_18 Поступив виклик і бригада ШМД виїхала в с.Буянів. Першим в будинок зайшов фельдшер, згодом закликав його, наказав взяти ноші. Зайшовши в будинок, він в одній з кімнат побачив мужчину, який лежав на ліжку. На килимі була пляма крові, вазон в кімнаті перевернутий. Надавши першу медичну допомогу останньому, повезли його в лікарню;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20, який ствердив, що працює лікарем в Жидачівській ЦРЛ. Того дня він чергував по реанімації в лікарні. Ввечері з карети швидкої допомоги їм повідомили, що везуть пораненого чоловіка у важкому стані. На потерпілого вже очікували. В потерпілого були множинні поранення. Одразу ж після прибуття, потерпілого, який мав множинні поранення, доставили в реанімаційне відділення та прооперували. Смерть потерпілого настала внаслідок значної крововтрати. Вважає, що останній після нанесення йому поранень міг деякий час пересуватись;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21, який ствердив, що працює хірургом в Жидачівській ЦРЛ. У цей день з диспетчерської швидкої допомоги повідомили, що доставляють потерпілого з ножовими пораненнями. Одразу ж після прибуття, потерпілого транспортували в операційну. Хворий поступив у дуже важкому стані. Під час огляду було виявлено множинні ножові поранення грудної клітки, живота та спини. Хворий помер внаслідок крововтрати;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22, який ствердив, що 18.12.2013р. приблизно о 12 год. 00 хв. Зайшов до ОСОБА_2 оглянути дитину. В будинку окрім обвинуваченої була мати - ОСОБА_9 Коли о 12.30 год. виходив з будинку, прийшов чоловік обвинуваченої. По зовнішніх ознаках він зрозумів, що останній перебував у стані сп'яніння. Ввечері йому зателефонувалала ОСОБА_9 та попросила приїхати, оскільки порізали ОСОБА_5. Він зателефонував у відділення ШМД, де йому відповіли, що бригада вже виїхала, тому він не їхав;

- показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_23, який ствердивв, що 18.12.2013р., знаходився вдома, коли прийшла донька та повідомила, що до будинку сусідів - ОСОБА_2 під'їхала карема ШМД. Він вийшов з будинку на вулицю і, побачивши карету ШМД, побумав, що мабудь захворіла дитина. На наступний день від дружини дізнався, що обвинувачена вбила свого чоловіка.

- рапортом о/у Жидачівського РВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_24 від 18.12.2013р. (т.1 а.с.6), згідно з яким о 21.30 год. 18.12.2013 р. по телефону поступило повідомлення від чергового лікаря Жидачівської ЦРЛ ОСОБА_25 про те, що каретою швидкої медичної допомоги Журавнівської МЛ в Жидачівську ЦРЛ доставлено з т/у проникаюче ножове поранення живота жителя с. Буянів Жидачівського р-ну ОСОБА_5;

- картою виїзду швидкої медичної допомоги за №1904 від 18.12.2013 р. та копією журналу реєстрації звернень про невідкладну медичну допомогу від 18.12.2013 р. КЗ ЛОР ЛОЦ ЕМД МК (т.2, а.с.150-155), згідно з якими потерпілий ОСОБА_5 доставлений каретою швидкої медичної допомоги в Жидачівську ЦРЛ з ножовим пораненням. Повідомлення прийнято о 19.55 год., в лікарню доставлено о 21.35 год.;

- медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_5 №5561 (т.2 а.с.161-186), що заведена Жидачівською ЦРЛ 18.12.2013 р., згідно з якою потерпілий поступив в лікарню в реанімаційне відділення о 21.20 год., помер - о 01.40 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 Причиною смерті ОСОБА_5 є гостра крововтрата, поранення органів грудної та черевної порожнини, ушкодження внаслідок контакту з гострим предметом;

- протоколом огляду місця події від 18.12.2013р. (т.1 а.с. 8-23), згідно з яким місцем вчинення кримінального правопорушення - є будинок родини ОСОБА_9, що в АДРЕСА_1. З місця події вилучено два кухонні ножі, чоловічу шкіряну куртку, килим, два паспорти: гр. ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, мобільний телефон марки SAMSUNG;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя с. Буянів, Жидачівського району Львівської області, від 19.12.2013р. (т.1 а.с.35-40), під час якого виявлено, що останньому було заподіяно численні колото-ріжучі рани;

- висновком експерта №112/13 від 19.12.13р. (т.1 а.с.96-99), згідно з яким смерть потерпілого ОСОБА_5 настала внаслідок проникаючих поранень грудної та черевної порожнини з пошкодженням серця та судин, легень, печінки, селезінки, 12-и палої кишки, підшлункової залози, котрі супроводжувались гострою масивною крововтратою, що підтверджується виявленими вищеописаними травматичними змінами, даними судово-медичного дослідження та даними додаткового судово-гістологічного дослідження (крововиливи в епікарді, легенях, печінці, жировій клітковині та навколо підшлункової залози в вираженими запальними змінами). ОСОБА_5, заподіяно травматичні ушкодження: одне садно на чолі; два садна на передній поверхні грудної клітки; рана на передній поверхні грудної клітки справа, проникаюча в праву плевральну порожнину з пошкодженням перикарду, правого передсердя та порожнистої вени (умовно позначена рана № 1); дві рани на передній поверхні грудної клітки справа з пошкодженням діафрагми та тканини печінки (умовно позначені рани № 2 та № 3); дві рани на передній черевній стінці, котрі проникають в черевну порожнину з пошкодженням 12-и палої кишки, малого сальника, підшлункової залози, селезінки (умовно позначені рани № 4 та № 5); п'ять ран на спині зліва (умовно позначені як рани № 6, № 7, № 8, № 9 та № 12); дві рани на спині зліва та одна рана на спині справа, котрі проникають в плевральні порожнини з пошкодженням легеневої тканини (умовно позначені рани № 10, № 11, № 13); рана на спині справа з пошкодженням м'яких тканин заочеревинного простору та утворенням позаочеревинної гематоми справа. Проникаючі поранення грудної та черевної порожнин з пошкодженням внутрішніх органів могли утворитися від гострого колюче-ріжучого предмету, або схожого до такого та у живих осіб відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення. Виявлені рани на спині (умовно позначені рани як № 6, № 7, № 8, № 9, № 12 та № 14) могли утворитись від дії гострого колюче-ріжучого предмету, або схожого до такого та у живих осіб можуть відноситись до категорії легких тілесних ушкоджень. Садна виявлені на тілі могли утворитися від дії тупих предметів, дотичної дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, та у живих осіб відносяться до легкого тілесного ушкодження. Всі ушкодження виявлені на тілі трупа ОСОБА_5 є прижиттєвими та спричинені в один період часу, могли виникнути 18 грудня 2013 року. Гостре малокрів'я органів. Ознак гострих або хронічних захворювань, які могли перебувати у причинному зв'язку із смертю при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 не виявлено. При судово-токсилогічній експертизі речового доказу крові з трупа ОСОБА_5, виявлено етиловий спирт в кількості 1,24% (проміле), що у живих осіб могло б викликати легкий ступінь алкогольного сп'яніння;

- показаннями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_26, який повністю підтвердив наданий ним висновок та показав, що характер і локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого ОСОБА_5 ним детально описана у висновку. Останньому було заподіяно 14 ножових поранень, після нанесенив поранень потерпілий ОСОБА_5 міг пересуватися по кімнаті;

- лікарським свідоцтвом про смерть №122/13 від 19.12.2013 р. (т.1 а.с.109), згідно з яким причиною смерті ОСОБА_5 є гостра крововтрата, поранення органів грудної та черевної порожнини, ушкодження внаслідок контакту з гострим предметом;

- висновком експерта №4248/2013-Т від 19.12.2013р. (т.1 а.с.100), згідно з яким при судово-токсилогічній експертизі крові та сечі потерпілого ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в кількості в крові 1,24% (проміле);

- висновком експерта №301/2013-мк від 19.12.2013р. (т.1 а.с.104-107), згідно з яким при проведенні судово-медичної експертизи, клаптів шкіри зі спини та з передньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_5, було виявлено по одному наскрізному колото-різаному ушкодженні, які утворились від дії гострого плоского колючо-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне вістря та обух П-подібної форми;

- висновку експерта №10/2014-мк від 10.01.2014р. (т.1 а.с.182-186), згідно з яким при судово-медичній експертизі у відділенні судово-медичної криміналістики одягу та клаптів шкіри від трупа ОСОБА_5, було виявлено на правій полі куртки два наскрізних колото-різаних пошкодження, на спинці куртки в середній частині 9-ть наскрізних колото-різаних пошкоджень, на клапті шкіри зі спини одне наскрізне колото-різане ушкодження, на клапті шкіри з передньої поверхні грудної клітки одне наскрізне колото-різане ушкодження, які утворились від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух П-подібної форми з вираженими ребрами. Враховуючи результати експериментів можна вважати, що колото-різані пошкодження на куртці та на клаптях шкіри могли утворитись від дії клинка ножа наданого на експертизу. Беручи до уваги Висновок експерта №122/13 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 від 27.01.2014 року можна вважати, що при умові, коли куртка в момент нанесення пошкоджень була дещо зміщена на тілі, колото-різані пошкодження на спинці куртки відповідають ушкодженням на спині ОСОБА_5, а два колото-різаних пошкодження на правій полі куртки відповідають ушкодженням №3 та №4 виявленими на його тілі. Інші колото-різані ушкодження виявлені на тілі пошкодженнями на куртці не супроводжувались, у зв'язку з тим, що в момент нанесення пошкоджень куртка могла бути розстібнута і не прикривала дані ділянки тіла;

- висновком експерта №1 від 11.01.2014р. дактилоскопічної експертизи (т.2 а.с.8-10), згідно з яким на поверхнях двох ножів довжинами №1 - 325 мм та №2 - 237 мм, вилучених 18.12.2013р. із помешкання ОСОБА_5 в с. Буянів Жидачівського району, слідів рук не виявлено;

- висновком експерта №39/2014-ім від 10.01.2014р. (т.1 а.с.201-204), згідно з якм у слідах на куртці, на штанах, речах ОСОБА_5 виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО, яка може походити від трупа ОСОБА_5, так і від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО, і не може походити від ОСОБА_2;

- висновком експерта №41/2014-ім від 10.01.2014р. (т.2 а.с.14-17), згідно з яким кров від трупа ОСОБА_5, відноситься до групи В ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. Кров від гр. ОСОБА_2, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на килимі (об'єкти №№1,2,3,5), на марлевому тампоні зі змивом РБК (об'єкт №6) вилучених при ОМП - виявлена кров людини та антиген В ізосерологічної системи АВО, що може водити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А в тому числі і від ОСОБА_5 У слідах на килимі вилученому при ОМП (об'єкт №4), виявлена кров людини. Антигени А, та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В, ізосерологічної системи АВО не виявлені через вплив предмету носія усунути який не в вдалося і тому висловитись про групову приналежність крові неможливо;

- висновком експерта №36/2014-ім від 10.01.2014р. (т.2 а.с.20-21), згідно з яким кров громадянки ОСОБА_2, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком експерта №44/2014-ім від 10.01.2014р. (т.2 а.с.29-32), згідно з яким кров від трупа ОСОБА_5, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічної системи АВО. Кров гр. ОСОБА_2, відноситься до групи А з ігемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з правої і лівої руки гр. ОСОБА_5, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, яка може походити як від самого потерпілого ОСОБА_5, так від будь якої особи з кою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО;

- висновку експерта №13/2014-ім від 10.01.2014р. (т.2 а.с.38-39), згідно з яким при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з правої руки підозрюваної ОСОБА_2, встановлено, що в накладеннях речовини світло-сірого кольору в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з правої руки виявлено білок людини та зроговілі клітини плоского епітелію. Крові та її форменних елементів в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з правої руки підозрюваної ОСОБА_2 не виявлено;

- висновком експерта №15/2014-ім від 10.01.2014р. (т.2 а.с.42-45), згідно з яким кров трупа ОСОБА_5, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Кров підозрюваної ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок з обох рук трупа ОСОБА_5 встановлено, що в накладеннях речовини бурого кольору в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук виявлено кров людини, клітини плоского епітелію та антиген В ізосерологічної системи АВО. Статева належність крові не встановлена через відсутність її форменних елементів. Статева належність клітин не встановлена через відсутність ядер. Виявлена кров походить від особи /осіб/ в крові якої міститься антиген В в тому числі може походити і від трупа ОСОБА_5 Походження крові від підозрюваної ОСОБА_2, виключається;

- висновком експерта №14/2014-ім від 10.01.2014р. (т.2 а.с.48-49), згідно з яким при судово-медичній експертизі двох кухонних ножів, вилучених з помешкання ОСОБА_5, в накладеннях речовини світло-сірого кольору на лезах клинків ножів, виявлено клітини зроговілого плоского епітелію. Крові та білка не виявлено;

- висновку експерта №203/13 від 19.12.2013р. (т.1 а.с.115), згідно з яким при судово-медичному огляді гр. ОСОБА_2 1990р. народження тілесних ушкоджень у неї не виявлено;

- протоколом проведеного слідчого експерименту від 24.12.2013р. (т.1 а.с.146-164), зафіксованого на відеоносій, під час якого ОСОБА_2 показала, що коли 18.12.2013р. вона сиділа у вітальні на м'якому кутку, тримаючи дитину на колінах. ОСОБА_5, який перебував у стані сп'яніння, зайшов в кімнату, сів поряд та намагався взяти малолітню доньку на руки. Обвинувачена йому не дозволила це зробити та штовхнула його лівою рукою в груди. Останнього це обурило і він зателефонував до батьків і поскаржитися на неї. При цьому ОСОБА_5 ображав її, вийшов з кімнати, повернувся, тримаючи ніж в опущеній лівій руці, підійшов до неї і схопив правою рукою її за шию. Обвинувачена почала його відштовхувати, розвернула, схопивши за поли куртки, і штовхнула на м'яке крісло, яке розташоване біля вікна. Коли ОСОБА_5 намагався підвестися, вона придавила його всією масою свого тіла, а потім раптово, вихопивши ножа лівою рукою з його лівої руки, завдала декілька ударів в живіт. Коли ОСОБА_5, намагаючись підвестися з крісла, впав на підлогу і знаходився обличчям до землі, вона завдала йому ще де-кілька ударів ножем (скільки саме не пригадує) у лівий бік та у спину. Після цього, почувши плач дитини, кинула ніж на підлогу і вибігла з донькою в іншу кімнату. Коли вибігала, бачила як ОСОБА_5 повернувся на спину, підібгав ноги і стогнав. Будучи шокована, вона зателефонувала до сестри матері та розповіла про те, що накоїла;

- постановою слідчого СВ Жидачівського РВ УМВСУ від 11.02.2014 р. (т.2 а.с.197), якою визнано речовими доказами по справі: чорну шкіряну куртку, чоловічі чорні штани, змиви крові, що були виявлені на поверхні ламінату в вітальні, два ножі із ручками синьо-жовтого кольору, зрізи нігтьових пластин із трупа ОСОБА_5, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_2, змиви із рук ОСОБА_2, змиви із рук трупа ОСОБА_5, спортивну куртку світло рожевого кольору, спортивні штани темно-рожевого кольору, чорний гольф, килим зелено-білого кольору із слідами крові.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудної у вчиненні злочину доведено повністю.

Разом з тим, що стосується кваліфікації дій підсудної за ст. 115 ч.1 КК України, то суд дійшов висновку, що така не відповідає дійсним обставинам справи та зібраним по справі доказам.

Відповідно до висновку повторної комплексної судової стаціонарної психолого -психіатричної експертизи № 24 від 10.02.2016р. ОСОБА_2 страждає розладами особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (геміатрофія головного мозку) з наростаючим психоорганічним синдромом та вираженими емоційно-вольовими порушеннями. За своїм психічним станом вона може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент інкримінованих дій ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждала, а також виявляла розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (геміатрофія головного мозку) з наростаючим психоорганічним синдромом та вираженими емоційно-вольовими порушеннями. Наявні у неї психічні порушення мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх дій, здатність регулювати свою поведінку. Тому, в період інкримінованих дій, ОСОБА_2 могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі. Експерт - психолог дійшов до висновку, що ОСОБА_2 перебувала у стані аномального афекту, який суттєво вплинув на її свідомість та діяльність. Такі індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2, як органічні порушення в діяльності головного мозку з порушенням вольового контролю, застрягання емоцій, також сенситивні риси характеру (надзвичайна вразливість, лякливість, подразливість, почуття власної меншовартості) могли суттєво вплинути на її поведінку, на момент інкримінованих їй дій. Виходячи з аналізу показів свідків по справі (ОСОБА_9, ОСОБА_27) вбачається, що поведінка потерпілого ОСОБА_5 приводила до поступового накопичення емоційного напруження у ОСОБА_2

Допитані у засіданні суду судовий експерт-психіатр ОСОБА_28 та судовий експерт-психолог ОСОБА_29 повністю підтвердили даний висновок. Остання зазначила, що такий висновок зроблено на підставі додатково представлених матеріалів та додаткових пояснень свідків. Експерт пояснила, що притаманний ОСОБА_2 аномальний афект є видом фізіологічного афекту, який розвивається в осіб, які перенесли черепно-мозкові травми, нейроінфекцію, а також у психопатичних особистостей, в яких відхилення психіки від психічної норми не носить характер патології, але не виключає певних порушень емоційно-вольової, мотиваційної сфери.

Висновок повторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 знаходиться в обєктивному звязку з іншими доказами та дає підстави суду для висновку, що підсудня вчинила умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. Так, в ході судового слідства встановлено, що протягом подружнього життя потерпілий, будучи в стані алкогольного спяніння, часто ображав обвинувачену, нецензурно висловлювався в її адресу, мало місце й нанесення побоїв. Під час події потерпілий вчиняв протиправні дії по відношенні до обвинуваченої, застосовував фізичну силу, тримаючи ніж у руці, схопив за шию рукою, що остання сприйняла як погрозу розправою. Це викликало відповідну реакцію у ОСОБА_2, яка внаслідок протизаконного насильства, будучи в емоційно нестабільному стані, не знайшовши іншого виходу, раптово втратила повний контроль над своїми діями, внаслідок чого вчинила вбивство ОСОБА_5 Стан сильного душевного хвилювання ОСОБА_2, такий що виник раптово, підтверджується і тим, що події протікали швидко, бурхливо та миттєво.

В п.23 Постановм Плену ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003р. за №2, зазгачено, що суб'єктивна сторона вбивства або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за які передбачено статтями 116 і 123 КК, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії абокерувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.

Враховуючи наведене, дії підсудної слід кваліфікувати за ст. 116 КК України як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який є злочином середньої тяжкості; особу винної, яка є інвалідом дитинства ІІ - групи, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судима, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставин, які відповідно до вимог статей 66 та 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_2,судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, тому суд прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів буде покарання в межах санкції ст.116 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відтак, обвинуваченій ОСОБА_2, яка за вироком Стрийського міськрайонного суду суду від 27.02.2015р. була взята під варту і звільнена з-під варти із залу суду згідно ухвали Апеляційного суду Львівської області 31.05.2016р. слід зарахувати попереднє ув'язнення за цей період з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2, суд виходить із вимог ст.ст. 23,1187 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду потерпілому - цивільному позивачу, ступінь вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань цивільного позивача та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої, і наслідків, що наступили, той факт що потерпіла безповоротно втратила сина, перенесла страждання пов'язані зі смертю сина, з його похованням і продовжують нести ці душевні страждання, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, а також враховуючи дані про особу обвинуваченої та її майновий стан, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 50 000 грн. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченої і характер її дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Відповідно до статей 177, 178, 181, 374 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, у зв'язку із визнанням обвинуваченої ОСОБА_2 винною, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченої, суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення кримінального провадження та застосувати до обвинуваченої до часу набуття вироком чинності запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням на неї обов'язків, передбачених КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.116 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати із часу зверення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2строк попереднього увязнення з 27 лютого 2015р. по 31 травня 2016р. з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_2 на час до набуття вироком законної сили, але не більше як до 24 червня 2018 року, запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням на неї обов'язку не залишати своє місце проживання без дозволу суду, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1,в період часу з 20.00 год. до 07.00 год.

Копію вироку для його виконання в частині домашнього арешту ОСОБА_2 негайно направити начальнику Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП України у Львівській області для виконання.

Речові докази:

- DVD диск "DATEX" №16080221801550757 із відеозаписом слідчої дії - слідчий експеримент за участю підозрюваної ОСОБА_2, диск із роздруківками телефонних дзвінків по кримінальному провадженні, диск із відеозаписом слідчого експерименту від 24.12.2013р., які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити при справі

- мобільний телефон марки "Самсунг S3600i", рожевого кольору, із карткою оператора мобільного зв'язку "Київстар" - повернути ОСОБА_2, мобільний телефон марки "Самсунг GT - C3782", чорного кольору із картками операторів мобільного зв'язку "Київстар" та "Лайф" - повернути ОСОБА_3;

- чорну шкіряну куртку, чоловічі чорні штани, змиви крові, що були виявлені на поверхні ламінату в вітальні, два ножі із ручками синьо-жовтого кольору, зрізи нігтьових пластин із трупа ОСОБА_5, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_2, змиви із рук ОСОБА_2, змиви із рук трупа ОСОБА_5, спортивну куртку світло рожевого кольору, спортивні штани темно-рожевого кольору, чорний гольф, килим зелено-білого кольору із слідами крові - знищити;

- паспорт громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_2, виданий 23.03.2013 Жидачівським РС РУДМС України у Львівській області та іпн НОМЕР_3, що знаходиться при матеріалах справи - після вступу вироку в законну силу надіслати до ЛСІ УДДУ з ПВП у Львівській області;

- паспорт громадянина України ОСОБА_5, серії НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2, судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 391 (триста дев'яносто одна) грн. 20 коп. в користь держави.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб, шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Гулкевич

Судді Б.Я. Янко

Н.І. Ковалишин