Ухвала суду № 73612639, 25.04.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/922/17

№ провадження 2/453/88/18

У Х В А Л А

25 квітня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області заяву представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради Львівської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, з участю третіх осіб – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Служби у справах дітей ОСОБА_6 районної державної адміністрації Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання розглянути питання про надання житла, визнання незаконною реєстрації місця проживання фізичних осіб та зобов’язання вжити заходів щодо виселення фізичних осіб, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_5 звернулася у суд із позовом, в якому, після його уточнення, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача ОСОБА_6 міської ради Львівської області щодо розгляду питання про надання їй житла, зобов’язати відповідача ОСОБА_6 міську раду Львівської області розглянути питання про надання їй із членами сім’ї у кількості чотири чоловіки квартири АДРЕСА_1, визнати незаконною реєстрацію місця проживання у вказаній квартирі відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із її неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язати відповідача ОСОБА_6 міську раду Львівської області вирішити питання про виселення відповідача ОСОБА_3 разом із її неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з вказаної квартири.

Належно уповноважений представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 25.04.2018 року шляхом подання нею письмової заяви у порядку ст. 36 ЦПК України заявила відвід головуючому у справі – судді Микитину В.Я.. Заявлений відвід вмотивований тим, що головуючий суддя Микитин В.Я. не може брати участі у розгляді даної справи та підлягає відводу, оскільки, на її думку, є обставини, які викликають сумнів у його об’єктивності та неупередженості, а саме затягуванні розумних строків судового розгляду справи та безпідставне, на її думку, задоволення клопотань протилежної сторони. При цьому посилається на вимоги Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення її довірителям права на справедливий та безсторонній суд.

В силу ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

За таких обставин та враховуючи, що немає необхідності у вирішенні заявленого відводу з повідомленням сторін, суд ухвалив вирішувати питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу під час вирішення питання про відвід судді не здійснювався.

Розглянувши питання про відвід судді та дослідивши з вказаного приводу зібрані матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є певні обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний громадянин має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено: «згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими».

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями: суб’єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб’єктивне ставлення судді у конкретній справі; також, відповідно до об’єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості. У зв’язку з цим, навіть прояви неупередженості мають значення. Іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись». Під сумнівом – довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи».

Встановлено, що представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 шляхом подання письмової заяви заявила відвід судді Микитину В.Я.. Хоча відсутні об’єктивні підстави для задоволення відводу у виді безпідставного задоволення клопотань протилежної сторони та вжиття заходів для затягування справи, а має місце намагання суду виконати належно свій обов’язок щодо справедливого і публічного розгляду даної справи, однак, враховуючи усе наведене вище та суб’єктивні переконання зазначених учасників справи в упередженості головуючого, суд, з огляду на передбачену п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимогу щодо забезпечення судом умов, за яких були б неможливі будь-які сумніви у його безсторонності, вважає своїм обов’язком забезпечити відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також їх представнику – адвокату ОСОБА_4, дотримання конституційного права на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, задовольнивши заявлений відвід судді Микитину В.Я. і відвести його від розгляду даної справи.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 247, 260-261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради Львівської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, з участю третіх осіб – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Служби у справах дітей ОСОБА_6 районної державної адміністрації Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання розглянути питання про надання житла, визнання незаконною реєстрації місця проживання фізичних осіб та зобов’язання вжити заходів щодо виселення фізичних осіб, – задовольнити.

Цивільну справу № 453/922/17, провадження № 2/453/88/18 передати у канцелярію суду для виконання вимог ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 41 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я. Микитин