Постанова № 73612486, 12.04.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1884/17

Провадження № 2-а/444/14/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Жовківської міської ради до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій державного виконавця і скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Львівській області з адміністративним позовом про визнання незаконними дій державного виконавця і скасування постанови, в якому просить визнати дії працівників відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови про накладення штрафу за номером ВП № 51161380 від 20.07.2017 року неправомірними та незаконними, та скасувати дану постанову про накладення штрафу.

Стверджує, що виконавчий комітет Жовківської міської ради Львівської області вважає, що дана постанова про накладення штрафу є незаконною, неправомірною, упередженою та передчасною, винесена без будь-яких законних підстав та обгрунтувань, а тому підлягає скасуванню.

У зв»язку з чим позивач звернувся з даним позовом та просить такий задоволити.

Позивач в судове засідання не з»явився, однак представник позивача подав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задоволити.

Представник відповідача 12.04.2018 року в судове засідання повторно не з»явився, однак подав до суду заперечення, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв»язку з їх необгрунтованістю.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з»явилися.

Всебічно і повно з»сувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. 10 ч. 1 Розділу XII Перехідних положень КАС України, зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Конституцією України закріплено норму щодо обов’язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно ч. 4 даної статті суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 05 червня 2012 року гр. ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до міського голови м. Жовкви Львівської області стосовно свого сусіда ОСОБА_2 щодо порушення останнім земельного законодавства України, а саме, недотримання ним правил добросусідства. Дана заява була розглянута на засіданні виконавчого комітету 26.09.2012 року і рішенням виконкому в задоволені заяви гр. ОСОБА_1 відмовлено. Рішення виконкому за № 320 від 26.09.2012 року гр. ОСОБА_1 було оскаржено до Жовківського районного суду, постановою якого від 04.02.2013 року дане рішення залишено в силі.

06 листопада 2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом розглянуто апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 на вказану вище постанову Жовківського районного суду і постановою даного суду, постанову Жовківського районного суду було скасовано та зобов’язано виконавчий комітет Жовківської міської ради здійснити в межах, покладених на виконком Жовківської міської ради обов’язків, весь комплекс юридичних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на належний розгляд та вирішення звернення ОСОБА_1, датованого 05.06.2012 року. В описовій частині своєї постанови Львівський апеляційний адміністративний суд при розгляді апеляційної скарги гр. ОСОБА_1 вказав, що підставою для скасування постанови Жовківського районного суду стала відсутність обґрунтування виконавчим комітетом свого рішення, а також порушення вимог ст.ст. 15, 19, 20 Закону України “Про звернення громадян”, оскільки в матеріалах справи були відсутні відомості про надання гр. ОСОБА_1 остаточної відповіді за результатами розгляду його звернення. Крім цього, апеляційним адміністративним судом Львівської області було зазначено, що виконкомом розглянуто питання, які заявником ОСОБА_1 не ставилися.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що 07.04.2016 року Жовківським районним судом Львівської області видано виконавчий лист за номером № 1308/4244/2012, яким зобов’язано виконавчий комітет Жовківської міської ради здійснити, в межах покладених на виконком Жовківської міської ради обов’язків, весь комплекс юридичних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на належний розгляд та вирішення звернення ОСОБА_1, датованого 05.06.2012 року.

25.04.2017 року за номером № В-7/3123 на адресу виконкому Жовківської міської ради в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби п. Онишкевичом Р.І. скеровано вимогу державного виконавця в порядку статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до якої на підставі виконавчого листа за номером №1308/4244/2012, виданого 07.04.2016 року Жовківським районним судом Львівської області, зобов’язано виконком Жовківської міської ради Львівської області здійснити в межах покладених обов’язків весь комплекс юридичних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на належний розгляд та вирішення звернення ОСОБА_1 датованого 05.06.2012 року.

12.05.2018 року за номером № 02-13/503 на адресу в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГТУ у Львівській області скеровано повідомлення про те, що заява гр. ОСОБА_1 та рішення суду буде предметом розгляду на засіданні виконавчого комітету Жовківської міської ради, яке планувалось на 18.05.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 щодо порушення ним вимог земельного законодавства України та правил добросусідства неодноразово виносився на розгляд виконавчого комітету Жовківської міської ради Львівської області, однак розгляд даного питання переносився із за відсутності на засіданнях виконавчого комітету ОСОБА_2, на участь останнього наполегливо наполягав сам заявник ОСОБА_1

Окрім цього судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що на чергове засідання виконавчого комітету Жовківської міської ради, яке відбулося 08.06.2017 року в черговий раз були запрошені і з’явились обидві сторони конфлікту, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з участю яких було проведено засідання виконавчого комітету Жовківської міської ради на якому було розглянуто всі письмові звернення ОСОБА_1 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 стосовно ОСОБА_2 щодо порушення останнім земельного законодавства України (ст.103 ЗК України), а саме правил добросусідства. На підставі отриманих на виконкомі пояснень конфліктуючих сторін, міркувань та висловів членів виконавчого комітету, виконкомом було прийнято рішення про повторну відмову в задоволенні заяви гр. ОСОБА_1, враховуючи що ОСОБА_2 норми земельного законодавства не порушувались, не порушувались ним і правила добросусідства, в тому числі права та інтереси самого заявника ОСОБА_1 і останньому безпосередньо на засіданні виконкому було про це оголошено, при цьому в усній формі було озвучено правові підстави прийняття даного рішення, а також роз’яснено його право у випадку незгоди з рішенням виконавчого комітету оскаржити його до сесії Жовківської міської ради або безпосередньо до Жовківського районного суду Львівської області. Таке ж роз’яснення та мотивацію прийнятого виконавчим комітетом рішення було скеровано в адрес ОСОБА_1 письмово.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розглянувши на засіданні виконавчого комітету Жовківської міської ради 08.06.2017 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 року та заяву гр. ОСОБА_1, датовану 05.06.2012 року з участю конфліктуючих сторін, в тому числі і ОСОБА_1, виконком Жовківської міської ради, в межах своїх повноважень передбачених законодавством України, повністю виконав згадану вище постанову апеляційного суду в повному обсязі, надавши при цьому безпосередньо на засіданні виконкому обґрунтування двом конфліктуючим сторонам та законні і правові підстави прийняття такого рішення роз’яснивши їм при цьому порядок оскарження даного рішення у випадку їх незгоди з ним.

Разом з тим суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, в частині відсутності обгрунтування відмови в зазначеному вище рішенні, а також порядку його оскарження, що на думку представника відповідача свідчить про неповне виконання рішення суду, оскільки здобутими під час судового розгляду справи доказами, спростовуються вищенаведені факти. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, той факт, що позивачем у відповідності до норм чинного законодавства України скеровано копію рішення виконавчого комітету Жовківської міської ради за № 169 від 08 червня 2017 року та лист за № 02-14/641 від 20.06.2017 року, з письмовими роз»ясненнями законних підстав прийняття даного рішення, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 повторно повідомлено про розгляд його заяви. Окрім цього з даного листа вбачається, що в ході засідання виконавчого комітету при отриманні пояснень обох сторін та виступів членів виконавчого комітету встановлено, що гр. ОСОБА_2 норми земельного законодавства України, в тому числі правила добросусідства не порушено. З даного листа також вбачається, що гр. ОСОБА_1 роз»яснено порядок оскарження даного рішення.

Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд даючи правову оцінку оскаржуваній постанові дійшов висновку, що таке рішення відповідача є неправомірним, оскільки прийняте ним без додержанням положень принципів визначених ст. 2 КАС України, зокрема: є необґрунтованим, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення; не пропорційним, зокрема з не дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У відповідності до вимог викладених у ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин суд приходить до переконання, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виніс постанову від 20.07.2018 року без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення, та вважає, що дана постанова була складена після проведення засідання виконавчого комітету, на якому розглянуто постанову Львівського апеляційного адміністративного суду і заяву ОСОБА_1, датовану 05.06.2012 року, а тим самим виконано виконавчий лист Жовківського районного суду за номером № 1308/4244/2012 від 07.04.0216 року. А відтак приходить до висновку, що дану постанову винесено в порушення норм законодавства України, оскільки на момент її винесення постанова апеляційного адміністративного суду була виконана.

Разом з тим, суд вважає, що докази на безпідставність даного позову представника відповідача, які надані представником відповідача в їх контексті не спростовують доводів позивача, які викладені в позовній заяві.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Жовківської міської ради.

Керуючись ст. 139, 241, п. 10 ч. 2 ст. 245, 246, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати дії працівників відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови про накладення штафу за номером ВП № 51161380 від 20.07.2017 року - неправомірними та незаконними.

Скасувати постанову працівників відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу за номером ВП № 51161380 від 20.07.2017 року

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. Є. Мікула