Ухвала суду № 73612312, 25.04.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4922/17

УХВАЛА

25 квітня 2018 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Румілова Н.М., розглянувши заяву про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 20.10. 2017 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути із відповідачів, які є спадкоємцями ОСОБА_4, визнаного померлим, кошти в сумі 149 748,00 грн., що були позичені йому 5 січня 2007 року.

23 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з заявою, якою просить в цілях забезпечення позову накласти арешт на ? частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5; накласти арешт на ? частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3; накласти арешт на транспортні засоби, що належать ОСОБА_5, а саме Ford Transit Connect, номерний знак НОМЕР_1;Ford Escort 1.8D, номерний знак НОМЕР_2, також накласти арешт на транспортний засіб, що належить ОСОБА_3, а саме на Mersedes Benz 170v, номерний знак ВС 7858 СТ. Вважає, що вільне розпорядження відповідачами майном може привести до його реалізації і в наступному утруднить та зумовить неможливість виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до ст.150 ЦПК України видами забезпечення позову є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (крім випадків, передбачених ч.4 ст.151 ЦПК ). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися , зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд вважає, що не існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття заходів забезпечення позову – накладення арешту на квартиру та транспортні засоби, відсутня обґрунтованість такого припущення.

Крім того, суд також враховує, що відсутні відомості про вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, а відсутність таких відомостей унеможливлює визначити співвідношення обсягу позовних вимог до вартості майна.

Керуючись ст.ст. 149, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова