Рішення № 73612176, 19.04.2018, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/260/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Бродівський районний суд Львівської області у складі: головуючої - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря Музичка Л.Т.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Батьківська сільська рада Бродівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту про те, що він більше п’яти років проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім’єю до дня смерті з ОСОБА_2, яка померла 20.06.2012року. В обґрунтування заяви посилається на те, що 20 червня 2012 року померла ОСОБА_2. ОСОБА_2 не мала власної сім'ї та проживала однією сім'єю з своїм двоюрідним братом - ОСОБА_3 та його сім'єю, зокрема, з сином ОСОБА_3 - ОСОБА_1. За час життя сім'я ОСОБА_3 та, зокрема, заявник, вела спільний побут з ОСОБА_2, окрім того до дня смерті та на день смерті (поховання, догляд за могилою) постійний догляд за ОСОБА_2 здійснював заявник. За життя ОСОБА_2 не складала заповіту, однак, їй на праві власності належала земельна ділянка. На сьогоднішній день вказаною земельною ділянкою продовжує користуватися СТОВ «ВАТРА». Беручи до уваги те, що близьких родичів в ОСОБА_2 немає, після її смерті жоден із спадкоємців за законом не виявив бажання прийняти спадщину щодо вказаної вище земельної ділянки. В зв'язку з необхідністю прийняття спадщини відповідно до закону в порядку спадкування за законом на сьогоднішній день в заявника виникла необхідність у підтвердженні факту спільного проживання з ОСОБА_2

05.03.2018 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні заявник заяву підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним у заяві.

Представник заінтересованої особи - представник Батьківської сільської ради Бродівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності та з обставинами наведеними в заяві погодився.

Суд, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1, свідків, дослідивши докази, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

Згідно ст.315 ч.2 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 більше п’Йяти років і до смерті ОСОБА_2, яка померла 20.06.2012 року (а.с.5) проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, за час спільного проживання спільно ним користувалися, витрачаючи кошти утримання будинку, харчування, придбання предметів першої необхідності тощо, що підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Зокрема, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що проживав по сусідству із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживали однією сім'єю. Вони жили дружно, між ними були добрі відносини: разом обробляли город, утримували худобу, птицю, купляли речі, харчувалися. Поховання також організував ОСОБА_1 за свій рахунок. У ОСОБА_2 інших родичів не було, вона буда одиною, чоловік помер, а дітей у неї не було. А тому вона проживала із родиною ОСОБА_1 являючись його двоюрідною тіткою.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 протягом більше п’яти років і до дня своєї смерті проживала разом із сім’єю ОСОБА_1 Вони вели спільно підсобне господарство, обробляли земельну ділянку, доглядали худобу, за спільні кошти утримували будинок. ОСОБА_1 організував поховання ОСОБА_2

З довідок виданих Батьківської сільської ради від 01.02.2017 та від 14.09.2017 р. (а.с.6-7) вбачається, що ОСОБА_2 проживала однією сім'єю із ОСОБА_1 в с.Межигори Бродівського району, Львівської області. ОСОБА_1І здійснював за нею постійний догляд. Інших близьких родичів у неї немає. Найближчим спадкоємцем ОСОБА_2 за законом є двоюрідний брат ОСОБА_3. ОСОБА_1 провів поховання ОСОБА_2 за власний рахунок.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.2 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 року із відповідними змінами і доповненнями, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сімєю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п.21 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008 року із відповідними змінами і доповненнями, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що в даному випадку заявник іншим правовим шляхом, окрім звернення до суду про встановлення факту проживання однією сім’єю із ОСОБА_2 не може підтвердити вказаний факт, а надані суду докази є належними та допустимими, тому, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, підлягає задоволенню.

Факт про встановлення якого просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки дає право на спадкування після смерті ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 263-265,293,294,315 ч.2,319 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

заяву задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 більше п’яти років в с.Межигори вул.Межигірська буд.32 Бродівський район Львівська область однією сім’єю до дня смерті з ОСОБА_2, яка померла 20.06.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 25.04.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6