Ухвала суду № 73611704, 25.04.2018, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

УХВАЛА

про продовження строку тримання обвинувачених під вартою

25 квітня 2018 року Справа № 322/711/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Блажко О.П.,

за участю:

прокурора – Узуна С.К.,

потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

встановив:

У судовому засіданні 25.04.2018 прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, обґрунтоване тим, що ризики, про які було зазначено в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачені та захисники у судовому засіданні заперечили проти задоволення цього клопотання. Разом з цим захисником ОСОБА_6 було заявлено клопотання про заміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, обґрунтоване відсутністю на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, суд визнає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відсутні будь-які дані, підтверджені доказами, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, порівняно з тим, коли обвинуваченим обирався даний запобіжний захід.

Так, під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачені неодноразово ухилялися від суду, у зв’язку з чим ухвалами від 08.08.2017, 18.10.2017, 03.11.2017 до них застосовувався привід. А ухвалою від 13.12.2017 було оголошено розшук обвинувачених у зв’язку з неможливістю виконання приводів через не встановлення фактичного місця проживання обвинувачених.

Після розшуку обвинувачених вони були належним чином викликані у судове засідання 15.01.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками про вручення їм судових повісток.

Водночас ухвалою від 15.01.2018 суд знову мав застосувати привід до обвинувачених з метою забезпечення їх явки у судове засідання, який не було виконано Новомиколаївським ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області у зв’язку із не встановленням їхнього фактичного місця проживання.

Вищезазначені обставини стали підставою для постановлення судом ухвали від 15.02.2018 про розшук обвинувачених та надання дозволу на їх затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 08.03.2018 до обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 травня 2018 року.

Виходячи з наведеного, суд дійшов переконання про існування ризику переховування обвинувачених від суду.

Отже, жоден із більш м’яких запобіжних заходів на даний час, як і під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Клопотання захисника суд визнає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в ньому не міститься обґрунтованих доводів щодо зменшення ризику переховування обвинувачених від суду, передбаченого ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, суд визнає за необхідне продовжити строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 331, 369 – 372, 392, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

2. Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на 60 днів, тобто до 23 червня 2018 року.

3. Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя С.С. Гасанбеков