Ухвала суду № 73611214, 25.04.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/1256/18

25.04.2018 Провадження №1-кп/311/173/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., за участю прокурора Петренко В.О., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000137 від 27 лютого 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2018 року з Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000137 від 27 лютого 2018 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з наступних підстав.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали. Просив в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Захисник ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, захисник заявив клопотання, підтримане обвинуваченим, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивуючи тим, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України прокурором не доведений. Обвинувачений ОСОБА_2 має неофіційне місце роботи та стабільний дохід, мешкає за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 34А. Вважає, що прокурором не доведено належним чином неможливість застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу.

Вивчивши клопотання про застосування запобіжних заходів, докази, якими обґрунтовуються клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження,

суд дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Згідно матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2018 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02 квітня 2018 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 квітня 2018 року включно.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та згідно санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна.

На час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановлені раніше в ухвалі слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2018 року ризики переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення, та обставини, на

підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про наявність зазначених ризиків, зокрема те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, судимість за вчинення яких не знята та не погашена у встановленому законом порядку, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та покарання, яке йому загрожує, не змінилися, не зменшилися і продовжують існувати.

На думку суду, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки не відпали підстави для цього. На даний час не встановлені обставини, які виключають можливість тримання обвинуваченого під вартою, для запобігання вищезазначених ризиків застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження. Наведені в клопотанні захисника доводи щодо наявності у ОСОБА_2 неофіційного місця роботи та доходу, постійного місця проживання, дружини та малолітньої дитини також не зменшує зазначені ризики.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_2, тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляд тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 червня 2018 року включно.

Суд вважає, що сукупна тривалість застосування обраного під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_2 відповідно до ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене, при визначенні розміру застави суд, беручи до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, його особу, зокрема, що він офіційно не працює, наявність на утриманні малолітньої дитини, його матеріальний стан, приходить до висновку про визначення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70 480 гривень.

Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне

зазначити, що в разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований або проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення, прибувати за викликами суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 314, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, до судового розгляду у залі судового засідання Василівського районного суду Запорізької області на 03 травня 2018 року о 15 годині 30 хвилин.

Розгляд кримінального провадження буде здійснюватися у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Клопотання прокурора Петренко В.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24 червня 2018 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70 480 гривень. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок №37319085001205 в Держказначейська служба України м.Київ; МФО 820172, призначення платежу – обов’язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави зобов’язати обвинуваченого ОСОБА_2 не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований або проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення, прибувати за викликами суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов’язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_1 про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Нікандрова