Ухвала суду № 73610490, 25.04.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/663/18

Провадження № 4-с/541/9/2018

У Х В А Л А

25 квітня 2018 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

- головуючого, судді: Андрущенко-Луценко С.В.

- при секретарі: Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Миргороді скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

в с т а н о в и в :

27.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із скаргою на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в частині накладення арешту на все рухоме майно, що належить боржнику.

В направленій на адресу суду скарзі ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25 квітня 2017 року з нього стягнуто аліментина користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей –дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від всіх видів доходів щомісячно починаючи з 14 березня 2017 року.

Виконавчий лист був отриманий стягувачкою та зданий на виконання до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про що державним виконавцем 13 липня 2017 року було винесено постанову.

23 лютого 2018 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби безпідставно було винесено постанову про арешт його майна, оскільки жодної заборгованості із виплати аліментів він перед стягувачем ОСОБА_2 не має.

Просить суд постановити ухвалу якою визнати дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_5 щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 23.02.2018 року неправомірними. Також визнати неправомірними дії заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_6 щодо відмови в знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 Крім того, просить суд зобов’язати державного виконавця Домбровського Р.А. скасувати постанову про арешт майна боржника від 23.02.2018 року та зобов’язати державного виконавця Домбровського Р.А. і заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_6 зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 , що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 23.02.2018 року.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з’явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги (а.с. 25).

Представник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з’явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду справи (а.с.26).

Стягувачка ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення скарги боржника ОСОБА_1 зазначивши , що у боржника мається заборгованість по аліментним виплатам, про що їй достовірно відомо від державного виконавця. Аліментні виплати вона отримувала не із всіх доходів боржника, оскільки він крім роботи в ГУ ДСНС України у м. Києві 1-ДПРЧ ГУ ДСНС має допоміжні заробітки, з яких аліменти не стягувалися.

Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби… які належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд заслухавши пояснення стягувачки, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 25 квітня 2017 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей –дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від всіх видів його доходів щомісячно починаючи з 14 березня 2017 року.

Виконавчий лист був отриманий стягувачкою та зданий на виконання до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва про що державним виконавцем 13 липня 2017 року було винесено постанову.

23 лютого 2018 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про арешт майна боржника. Підставою арешту стало наявність заборгованості по аліментам понад 3 місяці (а.с.4).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ст.. 431 ЦПК).

За приписом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

З довідки державного виконавця з’ясовано, що у боржника ОСОБА_1 мається заборгованість по аліментам станом на 01 лютого 2018 року в сумі 45563,51 грн. (а.с.6), що свідчить про правомірність дій державного виконавця при накладенні арешту на майно.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. За наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернуто на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1)надходження виконавчого документу на виконання від стягувача, 2) подання заяви стягувачем або боржником, 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи…

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника є:…погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Судом встановлено, що скаржник працює, виконавчий документ перебуває на виконанні за місцем роботи боржника. Боржником не оскаржено проведений державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам, яким визначено, що він має заборгованість по аліментам станом на 01 лютого 2018 року в сумі 45563,51 грн. (а.с.6), в судовому порядку.

За таких умов, довідка з місця роботи боржника про відсутність заборгованості по аліментам (а.с.8) не може бути належним доказом на підтвердження відсутності заборгованості по аліментам у ОСОБА_1 .

Виходячи з вище наведеного, боржником ОСОБА_7 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості по аліментам, а як наслідок для скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на майно боржника та визнання з цих підстав дій посадових осіб виконавчої служби неправомірними.

Керуючись ст.ст. 447,448,450,451 ЦПК України; ст. ст. 48, 56, 57, 59, 71Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_8