Постанова № 73610008, 17.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1152/14-ц

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого – судді Бисага Т.Ю.,

суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В.,

при секретарі – Терпай С.М.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Ужгородського МНО ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду від 15 листопада 2017 року у справі за заявою приватного нотаріуса Ужгородського МНО ОСОБА_1 про перегляд рішення в цивільній справі № 302/1152/14-ц від 10.12.2014 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И Л А:

Заявник звернувся в суд із заявою про перегляд рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.12.2014 року у справі №302/1152/14-ц за нововиявленими обставинами з наступних підстав. Заявник в поданій до суду заяві покликається на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.01.2017 р. ухваленого по справі № 308/6316/15-ц, згідно якого у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання факту постійного проживання за різними адресами відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання факту постійного проживання за однією адресою - задоволено та визнано факт, що ОСОБА_4 у період із вересня 2009 р. по 29.11.2010 р. включно постійно проживала за однією адресою із ОСОБА_3 у будинку № 12 по вул.Лодія в м.Ужгороді. Це рішення суду набрало законної сили 15.08.2017 р. Цю обставину заявник вважає нововиявленою, а тому просить переглянути і скасувати рішення Міжгірського районного суду від 10.12.2014 р. по справі № 302/1152/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину по закону № 3693, виданого 25.08.2014 р. приватним нотаріусом Ужгородського МНО ОСОБА_1 ОСОБА_3 після смерті його матері - ОСОБА_4, яка померла 29.11.2010 р. в м.Ужгороді, на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Міжгірського районного суду від 15 листопада 2017 року заяву приватного нотаріуса Ужгородського МНО ОСОБА_1 про перегляд рішення в цивільній справі № 302/1152/14-ц від 10.12.2014 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватний нотаріус Ужгородського МНО ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу на ухвалу, якою просив скасувати ухвалу суду, та направити до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Згідно з п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до законодавства, яке діяло на момент його ухвалення.

В апеляційній скарзі заявник - приватний натаріус ОСОБА_1 вказує на те, що звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення Міжгірського районного суду від 10.12.2014 року по справі № 302/1152/14-ц за нововиявленими обставинами які не були відомі йому на час розгляду справи. Нововиявленими обставинами заявник вважає те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2017 року по справі № 308/6316/15-ц встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 (спадкодавець) у період з вересня 2009 року по 29 листопада 2010 року включно постійно проживала за однією адресою із ОСОБА_3 у будинку № 12 по вул. Подія, в м. Ужгороді, про що як стверджує заявник йому не було відомо, а про факт проживання за однією адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявнику стало відомо з рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2017 року, яке він отримав поштою.

Однак, наведений аргумент не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки при розгляді справи № 302/1152/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину яке видане 25.08.2014 року заявником приватним нотаріусом Ужгородського MHO ОСОБА_1 дана обставина була відома і перевірена як судом першої інстанції так і судом касаційної інстанції. Також наявним доказом того, що заявнику було відомо про факт проживання за однією адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2014 року справа № 308/6273/14-ц, згідно якого було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 з його матір'ю ОСОБА_4 на день її смерті 29.11.2014 року в будинку № 12 по вул. Лодія в м. Ужгорді.

Як вбачається з ухвали ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.07.2015 року - суд першої інстанції, задовольняючи позов з огляду на приписи ст.ст. 1221, 1223, 1268 ЦК України виходив з того, що після смерті ОСОБА_4 її син ОСОБА_6 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем та не відмовлявся від прийняття спадщини, та дійшов висновку про відсутність законних підстав для видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом. При цьому суд вважав, що ОСОБА_4 проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1»я, оскільки не змінювала місця реєстрації перебування і проживання. За цією ж адресою, в тому ж числі на час смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований ОСОБА_6 Дані обставини на які посилається заявник, були відомі ОСОБА_3, на які він і покликався у своїх поясненнях і в обґрунтування позову, тобто вони були відомі, а отже не можуть бути нововиявленими обставинами.

З даним висновком суду повністю погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК України (в редакції чинної на час постановлення ухвали) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України (в редакції чинної на час постановлення ухвали) передбачено, що підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу в зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як роз’яснено в п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами» (далі по тексту – Постанова Пленуму) необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК (в редакції чинної на час постановлення ухвали), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов’язки осіб, які беруть участь в справі.

В п. 4 Постанови Пленуму роз’яснено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь в справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов’язані з вимогою в цій справі, а тому, не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред’явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність нововиявлених обставин по даній справі, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статей 307, 312, 314, 315, 361 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Ужгородського МНО ОСОБА_1В залишити без задоволення.

Ухвалу Міжгірського районного суду від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.04. 2018 року.

Головуючий:

Судді: