Ухвала суду № 73609738, 23.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3887/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, подану в особі уповноваженого представника – ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, приватного нотаріуса ОСОБА_4 Мар`яни Михайлівни про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації,-

встановив:

ОСОБА_1, в особі уповноваженого представника – ОСОБА_2 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, приватного нотаріуса ОСОБА_4 Мар`яни Михайлівни про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобовязаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 5 ст.95 ЦПК України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Представником позивача вказані норми не дотримано, а саме подано письмові докази, які належним чином не засвідчені.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється у розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.)

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані роз’яснення: подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви в такій об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру , а саме:визнати недійсним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 09.09.2016 року про перелачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:10:015:0076 ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ВО 060039, виданий 31.10.1995 року Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області; скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, за реєстраційним немером 1028493421248, площею 0, 0718 га для індивідуального садівництва, розташовану за межами населеного пункту Оноківської сільської ради, кадастровий номер 2124884800:10:015:0076, яке внесене приватним нотаріусом ОСОБА_4, індексний номер 31420345 від 16.09.2016 року, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору в сумі по 704,80 грн. за кожну.

Тобто, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1409,60 грн. (або два рази по 704,80 грн.)

Позивачем до позовної заяви долучено докази сплати судового збору в сумі 704,80 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Отже, судовий збір сплачується у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина четверта статті 177 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 257 ЦПК).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України та зазначених недоліків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Роз’яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 175, ст. 177, 258-260 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, подану в особі уповноваженого представника – ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, приватного нотаріуса ОСОБА_4 Мар`яни Михайлівни про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5