Постанова № 73609552, 17.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 376/1971/16-ц Головуючий у І інстанції Клочко В. М.Провадження № 22-ц/780/1036/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 18 17.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» на рішення Сквирського районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» до Сквирської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без заявлення самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Грона» про визнання недійсним та скасування рішень Сквирської міської ради Київської області та державних актів на право власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и л а:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» звернулося до суду з вказаним позовом у якому просив визнати недійсним та скасувати рішення 24-ої сесії 4-го скликання Сквирської міської ради Київської області № 67-24/IV в частині надання дозволу ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із складання державних актів на земельні ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,2252 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку площею 0,0793 га кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за адресою : АДРЕСА_2 ( далі по тексту рішення № 67-24/IV).

Визнати недійсним та скасувати рішення від 30.05.2007 року сесії Сквирської міської ради Київської області № 202-12-V, яким затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,2252 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташовані за адресою : АДРЕСА_2.

Скасувати державну реєстрацію право власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 площею 0,0793 га в АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_3, цільве призначення : 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 площею 0,1 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 площею 0,2252 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 серпня 2005 року рішенням 24 сесії 4 скликання Сквирської ради Київської області № 67-24/ІV надано дозвіл відповідачу ОСОБА_3 на розробку технічної документації зі складання державних актів на право спільної сумісної власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0793 га, цільове призначення : 01.03 для ведення особистого селянського господарства та земельні ділянки, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, а саме : земельну ділянку площею 0,1000 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,2252 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

30 травня 2007 року рішенням сесії Сквирської міської ради Київської області № 202-12-V затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки.

На підставі вищевказаних рішень Сквирської міської ради, ОСОБА_3 отримав в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером - НОМЕР_4, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, в АДРЕСА_3, посвідчену державним актом серія НОМЕР_5 від 25 вересня 2008 року, та земельну ділянку з кадастровим номером - НОМЕР_6, призначену для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2063 га, в АДРЕСА_3, посвідчену державним актом серія НОМЕР_7 від 25 вересня 2008 року.

В 2013 році ОСОБА_2 отримала у приватну власність від ОСОБА_3 вище вказані земельні ділянки.

Зазначені земельні ділянки межують із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, на якій розташована споруда (обладнання) артезіанської свердловини, яка не використовується з 1992 року, але увійшла в перелік нерухомого майна, переданого у власність Регіональним Відділенням Фонду Майна України у Київській області, згідно наказу №7/60-ВП при перетворенні державного підприємства "Сквирське автотранспортне підприємство 13267" у ВАТ "Сквира-Авто" та опубліковувалася на підприємстві під інвентаризаційним номером 16. Споруда (обладнання) артезіанської свердловини має підземний трубопровід, покладений для подачі води у водонапірну станцію.

Згідно Договору купівлі-продажу споруди (обладнання) № б/н від 10 грудня 2010 року та Акту прийому-передачі майна від 14 лютого 2011 року, вказана свердловина є власністю позивача та обліковується на балансі підприємства під інвентарним номером №680, і відповідно позивач несе відповідальність за її утримання в належному стані.

Паспорт артсвердловини № б/н від 2011 року містить інформацію, що початком буріння свердловини є листопад 1959 року, глибина свердловини - 59,4 м.

Згідно Договору №1 оренди нежилих приміщень та споруд від 02 січня 2016 року, укладеного між ТОВ «Грона - Партнер» та ТОВ Фірма "Грона", передано в оренду відповідно до Додатку №1 до Договору водонапірну станцію (свердловина №1) з інвентарним номером 680.

20.10.2014 року ТОВ Фірма "Грона" отримала дозвіл на спеціальне водокористування № 299/16 на строк з 20 жовтня 2014 року до 20 жовтня 2017 року, зокрема свердловини № 1 глибиною 59,4 м і дебітом 8,0 м3/год, свердловини № 2 глибиною 30,0 м і дебітом 7,0 м3/год.

16 червня 2014 року ТОВ Фірма "Грона" звернулася до ТОВ "Грона-Партнер" із листом вих. №65 щодо необхідності врегулювання питання користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та на якій розташовано обладнання - свердловина №1.

23 червня 2014 року ТОВ «Грона-Партнер», враховуючи клопотання ТОВ Фірма "Грона", звернулось до Сквирської міської ради з клопотанням вих. №68 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4.

Рішенням сесії Сквирської міської ради від 13 листопада 2014 року № 1286-55-VI вирішено: взяти до уваги заяву ОСОБА_7 та повернути на повторний розгляд комісії проект рішення «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Грона-Партнер» АДРЕСА_4.

19 листопада 2014 року ТОВ "Грона-Партнер" повторно звернулося до Сквирської міської ради з клопотанням вих. №169 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4.

Рішенням сесії Сквирської міської ради Київської області було відмовлено в задоволенні відповідного прохання.

На протязі 2015 року ТОВ «Грона-Партнер» зверталося до Сквирської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4, проте рішенням сесії Сквирської міської ради №1458-64-VI від 11 червня 2015 року було вирішено не погоджувати проект рішення «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Грона-Партнер» по АДРЕСА_4.

10 травня 2016 року ТОВ «Грона-Партнер» знову звернулося до Сквирської міської ради з клопотанням вих. №47, яке містило прохання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4.

02 червня 2016 року сесією Сквирської міської ради №168-9-VII вирішено зняти з розгляду 9-ї сесії Сквирської міської ради VII скликання питання №6 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Грона-Партнер» по АДРЕСА_4, для подальшого вивчення.

05 серпня 2016 року позивач повторно звернувся до Сквирської міської ради з клопотанням вих. №72, яке містило прохання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4.

15 вересня 2016 року сесією Сквирської міської ради №217-11-VII рішення «Про розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_4» не підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

Враховуючи систематичну безпідставну відмову ТОВ «Грона-Партнер» в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою, 10 червня 2016 року позивач звернувся до Сквирської міської ради з інформаційним запитом №58 про надання копії документів на підставі яких міською радою передавалися ОСОБА_2 спірні земельні ділянки, та 12.09.2016 року отримав від Сквирської міської ради копію рішення Сквирської міської ради Київської області від 18 серпня 2005 року № 67-24/ІV.

Всупереч чинному законодавству, Сквирською міською радою Київської області не надано дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4, проте на відповідній земельні ділянка розташована свердловина №1, яка є власністю ТОВ «Грона-Партнер» і відповідно несе відповідальність за її утримання в належному стані.

При цьому спірні земельні ділянки, які були виділені ОСОБА_3 та на даний час належать ОСОБА_2 з кадастровим номером НОМЕР_4, та кадастровим номером НОМЕР_6 накладаються на зону суворого режиму 1-го поясу зони санітарної охорони (30 м) свердловини №1 і відповідно державні акти серії НОМЕР_5 від 25 вересня 2008 року, серії НОМЕР_7 від 25 вересня 2008 року, видані з істотними порушеннями земельного та водного законодавства тощо

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права позивач просить рішення суду скасувати і позов задовольнити, оскільки порушуються їхні, передбачені законом права та право очікування.

У відзивах відповідачі посилаються на безпідставність позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 24 сесії 4 скликання Сквирської ради Київської області № 67-24/ІV від 18 серпня 2005 року надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розробку технічної документації зі складання державних актів на право спільної сумісної власності на земельні ділянки, що розташована по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 розміром 0,1061 га та розміром 0,2170 га.

30 травня 2007 року рішенням сесії Сквирської міської ради Київської області № 202-12-V затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки.

На підставі вищевказаних рішень Сквирської міської ради, ОСОБА_3 отримав в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером - НОМЕР_4, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, в АДРЕСА_3, посвідчену державним актом серія НОМЕР_5 від 25 вересня 2008 року, та земельну ділянку з кадастровим номером - НОМЕР_6, призначену для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2063 га, в АДРЕСА_3, посвідчену державним актом серія НОМЕР_7 від 25 вересня 2008 року.

10 грудня 2010 року між ВАТ «Сквира-Авто» та ТОВ «Грона-Партнер» було укладено договір купівлі-продажу споруди (обладнання) № б/н, згідно умов якого ТОВ «Грона-Партнер» придбало споруду (обладнання) артезіанської свердловини, що знаходиться поза межами території підприємства на землях Сквирської міської ради, а саме по АДРЕСА_4 (за територією Сквирського КХП), яка не використовується з 1992 року, але увійшла в перелік нерухомого майна, переданого у власність Регіональним Відділенням Фонду державного майна України у Київській області, згідно наказу № 7/60-ВП при перетворенні державного підприємства "Сквирське автотранспортне підприємство 13267" у ВАТ "Сквира-Авто" та опубліковувалася на підприємстві під інвентаризаційним номером 16. Споруда (обладнання) артезіанської свердловини входить у комплекс для обслуговування будівлі водонапірної станції придбаною Покупцем у продавця згідно договору купівлі продажу від 09 вересня 2010 року та має підземний трубопровід, прокладений для подачі води у водонапірну станцію, (технічний стан трубопроводу невідомий) надалі іменується - об'єкт. Обєкт входить в комплекс споруд для обслуговування водонапірної станції, балансова вартість Об'єкта згідно бухгалтерського обліку рівна нулю, договірна ціна об'єкта становить 1 гривню.

Також судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що зона санітарної охорони навколо «Об'єкту» не встановлювалась.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав суду належних правовстановлюючих документів на «Об'єкт» згідно вище зазначеного договору купівлі - продажу тобто (споруду) обладнання), та беручи до уваги те, що у позивача відсутнє будь-яке речове право на земельну ділянку на якій він розміщений, право на яку він захищає, у зв'язку з цим в нього не може виникнути право на негаторний позов щодо захисту неіснуючого права. Крім того, право (повного господарського відання) у позивача на «Об'єкт» виникло у 2010 році, а у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 2008 році тобто порушити його відповідачі не могли. При цьому придбавши «Об'єкт», в стані, відповідно до якого суміжні ділянки вже були приватизовані іншими фізичними особами, позивач не міг мати обґрунтованих сподівань на набуття майна в користування.

Також позивач, як у позовній заяві так і в судовому засіданні зазначав, що підставою звернення до суду стало те, що Сквирська міська рада Київської області неодноразово відмовлялась надати в оренду земельну ділянку на якій розміщений «Об'єкт» не зазначивши, при цьому, яким чином порушують його права фізичні особи - власники суміжних земельних ділянок.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Згідно ст. 113 ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття Сквирською міською радою рішення від 30.05.2007 року), зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно- епідеміологічної захищеності.

У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірнім і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", (в редакції, яка діяла на час прийняття Сквирською міською радою рішення від 30.05.2007 року), санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об'єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.

Згідно ст. 34 вказаного Закону, залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон.

Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.

Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з місцевими органами виконавчої влади з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Відповідно до ст. 93 ВК України (в редакції, яка діяла на час прийняття Сквирською міською радою рішення від 30.05.2007 року), з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими Радами на їх території за погодженням з державними органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 93 ВК України постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 затверджено правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» № 2024 від 18 грудня 1998 року, з метою забезпечення охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачаннянаселення, лікувальних та оздоровчих потребвстановлюються зони санітарної охорони (ЗСО).

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови, межі ЗСО водних об'єктів визначаютьсяпроектом землеустрою.

Межі ЗСО водних об'єктів встановлюються органами місцевого самоврядування, на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

У разі розташування ЗСО на територіях двох і більше областей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Держжитлокомунгоспу та за погодженням з МОЗ, Мінекобезпеки, Держкомземом, Держводгоспом, Держкомгеології та відповідними органами місцевого самоврядування.

Крім того, згідно діючих на час прийняття оскаржуваних рішень, СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение наружные сети и сооружения, п. 10.12 Примечания; 1. Для водозаборов, расположенных на территории объекта, исключающего возможность загрязнения почвы и подземных вод, а также для водозаборов, расположенных в благоприятных санитарных, топографических и гидрогеологических условиях, размеры первого пояса зоны допускаетсяуменьшать по согласованию с местными органами санитарно-эпидемиологическойслужбы, но должны быть не менее 15 и 25м соответственно.

Державні будівельні норми «Водопостачання зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» (ДБН В,2.5.-74.2013) що діють на даний час, а саме п. 15.2 Межі зон санітарної охорони, для водозабірних споруд, розташованих на території об'єкта, на якій неможливе забруднення ґрунту та підземних вод, а також для водозабірних споруд, розташованих у сприятливих санітарних, топографічних та гідрогеологічних умовах, розмір першого поясу ЗСО допускається зменшувати, але вони повинні становити не менше ніж 15 м та 25 м відповідно.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття Сквирською міською радою оскаржуваних рішень, спірна земельна ділянка у встановленому законодавством порядку не була виділена під зону санітарної охорони І поясу свердловини № 1 та не було визначено і встановлено межі першого поясу зони санітарної охорони вказаної свердловини в 30 м.

Крім того позивачу не надано у власність чи користування земельну ділянку, на якій розміщена свердловина № 1. Позивач і третя не відносяться до суб'єктів господарювання за видом діяльності забір, очищення та постачання води, а дозволом на спец водокористування вид спец водокористування визначено як господарсько-питні потреби.

При цьому ТОВ «Грона-Патрнер» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту накладення спірних земельних ділянок, на зону санітарної охорони свердловини.

За таких обставин, судом не встановлено порушених прав позивача, в зв'язку з чим доводи про обґрунтованість позовних вимог є безпідставними.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що порушено права позивача, передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод щодо правомірного очікування на встановлення, передбаченого законодавством права, а саме охоронюваної санітарної зони, оскільки судом не встановлено наявності для цього передумов для позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» залишити без задоволення.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 03 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді